Рішення

від 28.09.2010 по справі 16/093-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р.                                                                          Справа № 16/093-10

    Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов

Миронівського районного споживчого товариства, м. Миронівка

до

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Богуслав

про

зобов‘язання повернути майно

за участю представників сторін:

від позивача -

Івашина В.П., довіреність № 216 від 28.09.2010 р., заступник голови правління,

Одноволик І.В., довіреність № 195 від 31.08.2010 р., юрисконсульт;

від відповідача -

не з‘явився

Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 148 від 09.07.2010 р. (вх. № суду 3372 від 27.07.2010 р.) Миронівського районного споживчого товариства (далі –позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач) про зобов’язання відповідача повернути магазин «Продовольчі товари»загальною площею 78,6 м.кв, що находиться за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Гулі, вул. Колгоспна, 78, Миронівському районному споживчому товариству в стані придатному для використання за функціональним призначенням.  

Ухвалою суду від 29.07.2010 р. порушено провадження у справі № 16/093-10 та призначено її розгляд на 31.08.2010 р. о 12 год. 00 хв.

   Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Договору про тимчасове безоплатне користування об‘єктом нерухомості від 03.11.2009 р. позивач передав відповідачу у тимчасове безоплатне користування магазин «Продовольчі товари»загальною площею 78,6 м.кв в с. Гулі, Миронівського району; 19.05.2010 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією про дострокове розірвання Договору за згодою сторін у зв‘язку з тим, що об‘єкта користування тривалий час не існує; на вимогу позивача повернути  об‘єкт  користування у стані, придатному для використання за функціональним призначенням, відповідач не відреагував.

Присутні в судових засіданнях представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання 31.08.2010 р. не з‘явився, на момент судового засідання (яке відбувалось згідно протоколу з 12 год. 10 хв. до 12 год. 20 хв.) про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 28.09.2010 р. на 11 год. 00 хв.

Після закінчення судового засідання 31.08.2010 р. в канцелярію суду надійшла телеграма від відповідача (вх. № суду 276 від 31.08.2010 р. 12 год. 50 хв), в якій відповідач зазначав, що у зв‘язку з його хворобою просить відкласти розгляд справи № 16/093-10. Доказів на підтвердження викладеного у телеграмі до суду не надано.

    Відповідач в судове засідання 28.09.2010 р. не з‘явився, на момент судового засідання (яке відбувалось згідно протоколу з 11 год. 20 хв. до 11 год. 30 хв.) про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судових засідань ухвалами господарського суду Київської області від 29.07.2010 р., та від 31.08.2010 р., які направлялися на адресу відповідача, зазначену в Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 588660 від 05.03.2007 р. та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 02.09.2010 р.  Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.      

Після закінчення судового засідання 28.09.2010 р. в канцелярію суду надійшла телеграма від відповідача (вх. № суду 293 від 28.09.2010 р. 15 год. 25 хв.), в якій відповідач зазначав, що з 27.09.2010 р. та по даний час перебуває на амбулаторному лікуванні (хворіє) та просить відкласти розгляд справи № 16/093-10. Доказів на підтвердження викладеного у телеграмі до суду знов не надано.

Суд зазначає, що на момент оголошення 28.09.2010 р. об 11 год. 30 хв. вступної та резолютивної частини рішення у справі № 16/093-10 зазначена телеграма в суді була відсутня. Також викладене у телеграмах жодним чином не підтверджено доказами ні у першому, ні у другому разі (лікарняний, тощо).

Клопотань сторін відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду спору до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

встановив:

Між Мироніським районним споживчим товариством (позичкодавець, надалі - позивач) та Суб‘єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 (користувач, надалі –відповідач) укладено Договір про тимчасове безоплатне користування об‘єктом нерухомості від 03.11.2009 р.(надалі –Договір), відповідно до умов якого, позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове безоплатне користування магазин «Продовольчі товари»загальною площею 78,6 м.кв, що знаходиться за адресою: с. Гулі, Миронівського району, Київської області, вул. Колгоспна, 78 (далі –об‘єкт користування).

Об‘єкт користування використовуються відповідачем для організації торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами та здійснення господарської діяльності (п. 1.3 Договору). Згідно п.п. 3.3.3 п. 3.3 Договору, користувач (відповідач) зобов‘язаний використовувати об‘єкт користування виключно за призначенням, вказаним в п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору, ринкова вартість об‘єкта користування на дату укладення Договору становить 98 000,00 грн.

Об‘єкт користування належить позивачу на праві власності та знаходиться на балансі Миронівського районного споживчого товариства (п. 1.5 Договору), що підтверджується свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 17.03.2008 р., а саме нежитлову будівлю, літ «А»78,6 кв.м. за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Гулі, вул. Колгоспна, 78, виданим виконавчим комітетом Владиславської сільської ради.

Об‘єкт користування відповідно до п. 2.1 Договору був переданий позивачем відповідачу згідно акту приймання-передачі основних засобів в тимчасове безоплатне користування від 03.11.2009 р. У акті приймання-передачі зазначено, що приміщення магазину, яке передається в тимчасове безоплатне користування, потребує проведення ремонтних робіт.

Згідно п. 2.2 Договору, об‘єкт користування повертається позивачу відповідачем за актом приймання-передачі, в якому сторони зазначають склад об‘єкта користування, його стан на момент повернення, протягом 3 днів з моменту закінчення строку дії Договору або в разі дострокового припинення строку дії Договору –з дати припинення строку дії Договору. Обов‘язок з складання акта приймання-передачі повернення об‘єкта користування позичкодавцю (позивачу) покладається на користувача (відповідача) (п. 2.4 Договору).  

Відповідач звернувся до позивача з заявою від 11.05.2010 р., в якій зазначив, що відповідно до Договору йому було передано магазин для організації торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами строком до 01.11.2010 р., але у зв‘язку з тим, що вже тривалий час фактично не існує самого об‘єкта оренди, а саме магазину «Продовольчі товари», просить достроково, за згодою сторін, припинити (шляхом розірвання) договір позички про тимчасове безоплатне користування об‘єктом нерухомості, укладений між сторонами 03.11.2009 р.

Позивач надав відповідачу відповідь вих. № 122 від 20.05.2010 р., в якій зазначив, що у разі дострокового припинення Договору відповідач повинен повернути об‘єкт користування у стані придатному для використання за функціональним призначенням (магазин продовольчих товарів), за актом приймання-передачі, та призначив відповідачу дату та час для передачі магазину по акту приймання-передачі (докази отримання відповідачем зазначеного листа у матеріалах справи).

У зазначений позивачем час відповідач не з‘явився та не передав об‘єкт користування згідно акту приймання-передачі уповноваженим представникам позивача.

20 травня 2010 року членами правління Миронівського РайСТ за участю члена виконавчого комітету Владиславської сільської ради складено акт про те, що приміщення магазину «Продовольчі товари», загальною площею 78,6 м.кв, що знаходиться за адресою: с. Гулі, Миронівського району Київської області повністю демонтовано: розібрано стіни, покрівля, вікна, двері, підлога. Від приміщення магазину залишився лише бетонний фундамент. Всі будівельні матеріали від розбирання магазину вивезені.

Позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою вих. № 124 від 01.06.2010 р. про відновлення магазину «Продовольчі товари»загальною площею 78,6 м.кв, що знаходиться  за адресою: с. Гулі, Миронівського району Київської області по вул. Колгоспна, 78, в термін до 01.07.2010 р. (докази отримання відповідачем зазначеної претензії в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.     

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов‘язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

До договору позички застосовуються положення глави 58 «Найм (оренда)»Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 833 ЦК України, користувач зобов‘язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Згідно ст. 779 ЦК України, наймач зобов‘язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов‘язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п.п. 3.3.6 п. 3.3 Договору, відповідач несе матеріальну відповідальність перед позивачем та/чи третіми особами за збитки, заподіяні об‘єкту користування та/або нежитловому чи житловому приміщенню, в якому розташований об‘єкт користування, пожежею, аваріями інженерних комунікацій,тощо, що сталися з вини відповідача, або за збитки, завданні невиконанням (неналежним виконанням) умов цього Договору.

Відповідно до п. 7.6 Договору, відповідач відповідає за зобов‘язаннями по забезпеченню збереження об‘єкта користування та/чи переданих матеріальних цінностей усім своїм майном.

Враховуючи, що відповідач запропонував розірвати Договір, а позивач погодився з цим, то відповідач повинен повернути об‘єкт користування у стані, в якому він був відповідачем одержаний за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.   

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю.   

  Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов‘язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) повернути Миронівському районному споживчому товариству (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. П.Комуни, 7, ідент код 30349391) магазин «Продовольчі товари»загальною площею 78,6 м.кв, що знаходиться за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Гулі, вул. Колгоспна, 78, у стані придатному для використання за функціональним призначенням.

3.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Миронівського районного споживчого товариства (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. П.Комуни, 7, ідент код 30349391, р/р 260090020085 в АКБ «Правекс-Банк»м. Київ, МФО 321983) 980 (дев‘ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                О.О.Христенко