Ухвала

від 05.08.2024 по справі 757/33149/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33149/24-к

пр. 1-кс-29057/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Орган досудового розслідування вважає встановленим, що ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час особами, у період часу з 25.11.2023 по 09.04.2024 вчинили кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , будучи начальником відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, був обізнаним, що в зоні діяльності його митного поста здійснює митне оформлення ТОВ «Паваріс» (Код ЄДРПОУ 44663888), представниками за дорученням якого є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Знаючи, що ОСОБА_7 надає послуги з декларування товарів ТОВ «Паваріс», як митний брокер та спілкується із представниками ТОВ «Паваріс», ОСОБА_6 надав вказівку ОСОБА_7 про висунення вимог представникам ТОВ «Паваріс», передачі неправомірної вигоди за безперешкодне оформлення митних товарів, розмитнення яких здійснюється співробітниками відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 25.11.2023 використовуючи месенджер «WhatsApp» з номером телефону НОМЕР_1 на месенджер «WhatsApp» з номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_9 в якому було зазначено - «керівництво 50» (нова витрата, деталі не в повідомленнях).

У подальшому, 26.11.2023, ОСОБА_7 зустрілась з ОСОБА_9 та під час зустрічі зазначила останньому, що у повідомленні, фраза «керівництво 50» означає грошову винагороду у вигляді 50 доларів США за невчинення перешкод під час розмитнення товарів, які містяться в одному контейнері, які вона має передати ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , діючи за попередньою змовою, групою осіб, відповідно до вказівок ОСОБА_6 вчинила вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_9 .

Надалі, 18.12.2023 біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 повторно зустрілась з ОСОБА_9 та повторно наголосила на необхідність передачі грошових коштів ОСОБА_6 через неї.

У подальшому, з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 12.12.2023 № 44051; від 14.12.2023 № 44530; від 14.12.2023 № 44537; від 16.12.2023 № 44729; від 15.12.2023 № 44736; від 21.12.2023 № 45456; від 27.12.2023 № 45975; від 27.12.2023 № 46273; від 03.01.2024 № 129; від 18.01.2024 № 1843; від 26.01.2024 № 2880, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 29.01.2024, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_9 1330 доларів США (станом на 29.01.2024 згідно курсу НБУ становить 51856 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс». В подальшому, у невстановленому місці, ОСОБА_7 надала вказані грошові кошти ОСОБА_6 , які останній розподілив між всіма учасниками організованої групи.

У подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 09.02.2024 № 4526; від 13.02.2024 № 4830; від 17.02.2024 № 5510, який ввозився на територію України з території Китайської Народної Республіки, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 22.02.2024, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , повторно отримала від ОСОБА_9 855 доларів США (станом на 22.02.2024 згідно курсу НБУ становить 33336 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс». В подальшому, у невстановленому місці, ОСОБА_7 надала вказані грошові кошти ОСОБА_6 , які останній розподілив між всіма учасниками.

Крім того, продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, використовуючи своє службове становище, діючи на виконання попередньо досягнутої домовленості між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , повторно надав вказівку невстановленим слідством особам, без проведення всіх митних процедур розмитнити товар, згідно митних декларацій від 26.02.2024 № 6558; від 26.02.2024 № 6566; від 20.03.2024 № 8810, від 19.03.2024 № 8949, від 20.03.2024 № 9769, від 20.03.2024 № 9776; від 20.03.2024 № 9800; від 21.03.2024 № 9835; від 21.03.2024 № 9839; від 28.03.2024 № 10742; від 29.03.2024 № 10985; від 02.04.2024 № 11390, одержувачем, яких є ТОВ «Паваріс».

Надалі, 09.04.2024, приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , повторно отримала від ОСОБА_9 2765 доларів США (станом на 09.04.2024 згідно курсу НБУ становить 107807 грн) за не створення штучних перешкод під час розмитнення товарів, які ввозяться на митну територію України та одержувачем яких є ТОВ «Паваріс».

В подальшому, 10.04.2024 приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи на території відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби України, що за адресою: АДРЕСА_2 , отримані грошові кошти від ОСОБА_9 передала ОСОБА_6 , які останній розподілив між співучасниками.

Так, 10.04.2024 в період часу з 16 год. 06 хв. по 18 год. 17 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15362/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук автомобіля марки «Lexus ES 300H», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить та використовувався ОСОБА_6 , в ході проведення якого виявлено та вилучено:

двадцять три купюри номіналом 200 гривень, загальною сумою 4600 грн;

купюри номіналом 100 доларів США, а саме купюри з серійними номерами: FL28224049C, HB61953833E, HB48881843H, KG94162950A, FB86270701C, KB36914782I, KB97034894I, HB19617955J, HK58929093C, HL53898432G;

три купюри номіналом 1 долар США, загальною сумою 3 долари США, а саме купюри з серійними номерами: C14090209D, B03594989E, E50281914D;

одну купюру номіналом 5 ЄВРО з серійним номером ZB2623495155.

Окрім цього, 10.04.2024 - 11.04.2024 в період часу з 19 год 10 хв по 01 год 51 хв на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15353/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме в квартирі

АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_10 , в ході проведення якого виявлено та вилучено триста вісімдесят чотири купюри номіналом 100 доларів США, п`ять купюр номіналом 50 доларів США, три купюри номіналом 20 доларів США, дві купюри номіналом 10 доларів США, тобто грошові кошти загальною сумою 38 730 доларів США.

Постановами від 11.04.2024 старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

У подальшому, 11.04.2024 слідчим за погодженням із прокурором повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий зазначає, що враховуючи вищевикладене, є підстави вважати, що вилучені грошові кошти, є речовими доказами у кримінальному провадженні, які самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними в кримінальному провадженні доказами, мають суттєве значення для з?ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення.

Підставою арешту слідчий в клопотанні зазначив те, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_6 , а тому існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити підозрюваному покарання у виді конфіскації майна, а також те, що є достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуків грошові кошти як самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними в кримінальному провадженні доказами мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення.

Завданням арешту у клопотанні вказано запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

До початку розгляду клопотання слідчим суддею через канцелярію Печерського районного суду м. Києва надійшли письмові заперечення та клопотання про долучення доказів від представника власників тимчасово вилученого майна - адвоката ОСОБА_4 , подані в інтересах ОСОБА_10 , ОСОБА_12 .

У запереченнях, поданих в інтересах ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , представник

зазначив, що грошові кошти, вилучені 10.04.2024 -11.04.2024 з квартири ОСОБА_10 , не належать підозрюваним у кримінальному провадженні, а належать ОСОБА_10 (27 730 доларів США), який зберігав їх там для запобігання знищенню внаслідок обстрілів, та його доньці ОСОБА_12 (11 000 доларів США); сторона обвинувачення не довела необхідність арешту вилучених у ОСОБА_12 та ОСОБА_10 грошових коштів; усі грошові кошти, що використовувались як предмет кримінального правопорушення були заздалегідь ідентифіковані, а тому відсутня потреба в арешті інших грошових коштів, які не можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні. Крім того, представник власників майна просив врахувати негативні наслідки арешту майна для ОСОБА_10 , який наразі проходить дороговартісне лікування від онкологічного захворювання, а вилучені у нього грошові кошти, мають використовуватись для покриття вартості такого лікування. Також представник власників майна просив врахувати негативні наслідки арешту майна для ОСОБА_12 , яка на постійній основі доглядає за дитиною-інвалідом, у зв`язку з чим не отримує жодних доходів, а також потребує повернення грошових коштів для забезпечення витрат на лікування свого батька ОСОБА_10 .

У запереченнях, поданих в інтересах ОСОБА_6 , представник зазначив, що у кримінальному провадженні відсутня обґрунтована підозра, оскільки слідчий та прокурор не розпочали досудове розслідування щодо інкримінованих ОСОБА_6 злочинів шляхом внесення відомостей про кожен з них до ЄРДР; усі грошові кошти, що використовувались як предмет кримінального правопорушення були заздалегідь ідентифіковані, а тому відсутня потреба в арешті інших грошових коштів. Крім того, представник володільця тимчасово вилученого майна зазначив, що ОСОБА_6 не був ні власником, ні володільцем частини вилучених з його автомобіля грошових купюр, які були поміщені до його автомобіля сторонніми особами.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Підтвердив, що іншим слідчим суддею вже розглядалось клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на те саме майно, у задоволені якого слідчим суддею було відмовлено і таке рішення слідчого судді не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили.

Представник власників тимчасово вилученого майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні долучив копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2024 у справі № 757/17828/24-к, провадження № 1-кс-16814/24, та копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 757/17813/24-к, провадження № 1-кс-16800/24, підтримав раніше подані заперечення та просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт. Додатково пояснив, що аналогічні клопотання про арешт того самого майна з тих самих підстав вже вирішувалось іншим слідчим суддею, ухвали якого не оскаржувались прокурором в апеляційному порядку та набрали законної сили, а тому вважав, що звертаючись із тим самим клопотанням до іншого слідчого судді сторона обвинувачення підміняє процедуру апеляційного оскарження, що є недопустимим.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно протоколів огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих та оглянутих засобів грошових коштів від 29.01.2024, 22.02.2024, 09.04.2024 ОСОБА_9 було вручено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які використовувались як предмет кримінального правопорушення.

Так, 10.04.2024 в період часу з 16 год. 06 хв. по 18 год. 17 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15362/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук автомобіля марки «Lexus ES 300H», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить та використовувався ОСОБА_6 , в ході проведення якого виявлено та вилучено:

23 купюри номіналом 200 гривень, загальною сумою 4600 грн;

13 купюр номіналом 100 доларів США, загальною сумою 1300 доларів США, а саме купюри з серійними номерами: KB46586265H, CB56277367C, DL13633745A, FL28224049C, HB61953833E, HB48881843H, KG94162950A, FB86270701C, KB36914782I, KB97034894I, HB19617955J, HK58929093C, HL53898432G;

3 купюри номіналом 1 долар США, загальною сумою 3 долари США, а саме купюри з серійними номерами: C14090209D, B03594989E, E50281914D;

1 купюру номіналом 5 ЄВРО з серійним номером ZB2623495155;

трудову книжку ОСОБА_6 ;

мобільний телефон марки «САТ»;

копію доповнення з положення від 06.11.2023 на 1 арк.;

другий примірник Контракту № 95 про проходження державної служби від 27.10.2023 на 10 арк.;

мобільний телефон марки Iphone 15 Pro, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з встановленою сім-картою оператора мобільного зв`язку Lifecell НОМЕР_6 .

У запереченнях до протоколу обшуку від 10.04.2024 ОСОБА_6 зазначив, що до початку проведення обшуку він повідомив слідчому про наявність у нього грошових коштів у сумі 203 долари США та 4300 гривень.

Також у запереченнях ОСОБА_6 заперечив факт належності йому частини грошових купюр у доларах США, а саме грошових коштів у доларах США, які були поміщені у скомканому вигляді до його портмоне.

Так, 10.04.2024 - 11.04.2024 в період часу з 19 год. 10 хв. по 01 год. 51 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва № 757/15353/24-к від 05.04.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме в квартирі АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_10 , в ході проведення якого виявлено та вилучено триста вісімдесят чотири купюри номіналом 100 доларів США, п`ять купюр номіналом 50 доларів США, три купюри номіналом 20 доларів США, дві купюри номіналом 10 доларів США, тобто грошові кошти загальною сумою 38 730 доларів США.

В ході обшуку у квартирі ОСОБА_10 не було виявлено (віднайдено) заздалегідь ідентифіковані купюри, які згідно з протоколами від 29.01.2024, 22.02.2024, 09.04.2024 вручались ОСОБА_9 та які використовувались як предмет кримінального правопорушення.

Зі змісту протоколу обшуку вбачається, що грошові кошти вилучались з фактичного володіння ОСОБА_12 , яка була присутня під час проведення обшуку та вказана як особа, у володінні якої проводиться обшук.

Факт проживання ОСОБА_12 у квартирі АДРЕСА_3 підтверджується витягом з реєстру територіальної громади

№ 024/003615024.

Згідно декларації ОСОБА_12 за 2023 рік остання задекларувала належні їй готівкові кошти в сумі 11 000 доларів США.

Квартира, у якій проводився обшук, на праві приватної власності належить ОСОБА_10 згідно з витягом про державну реєстрацію прав № 33919311 від 23.04.2012.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 ОСОБА_10 є батьком ОСОБА_12 .

ОСОБА_10 є фізичною особою-підприємцем та за 2018 - 2023 роки отримав офіційний дохід у сумі 1 020 464 грн, що підтверджується податковими деклараціями, поданими представником ОСОБА_10 .

Крім того, 30.03.2024 ОСОБА_10 отримав дохід від продажу належного йому транспортного засобу у сумі 500 000 грн., що підтверджується змістом договору купівлі-продажу транспортного засобу від 30.03.2024 № 5147/2024/4412876.

ОСОБА_10 зареєстрований та проживає у АДРЕСА_4 , яке входить до складу Херсонської міської територіальної громади та перебуває в безпосередній близькості до зони бойових дій, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.

ОСОБА_10 потребує лікування у сумі 736 000 грн, що підтверджується наданою слідчому судді медичною документацією.

На утриманні ОСОБА_12 перебуває неповнолітня дитина-інвалід, за якою остання здійснює домашній догляд, що підтверджується наданою слідчому судді медичною довідкою та наказом Державної митної служби України від 27.03.2024 за № 159-вб.

Постановами старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 від 11.04.2024 усе вилучене в ході обшуків майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Надалі, 11.04.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

19.04.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 надійшли два клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 , про арешт майна, вилученого в ході обшуків від 10.04.2024, з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 від 18.07.2024 у справі № 757/17828/24-к було частково задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на: купюри з серійними номерами: KB46586265H, CB56277367C, DL13633745A; копію доповнення з положення від 06.11.2023 на 1 арк.; мобільний телефон марки Iphone 15 Pro, IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 з встановленою сім-картою оператора мобільного зв`язку Lifecell НОМЕР_6 . В іншій частині клопотання було відмовлено. В тому числі слідчим суддею було відмовлено в арешті наступного майна, що зазначене у клопотанні від 25.07.2024: двадцять три купюри номіналом 200 гривень, загальною сумою 4600 грн; купюри номіналом 100 доларів США, а саме купюри з серійними номерами: FL28224049C, HB61953833E, HB48881843H, KG94162950A, FB86270701C, KB36914782I, KB97034894I, HB19617955J, HK58929093C, HL53898432G; три купюри номіналом 1 долар США, загальною сумою 3 долари США, а саме купюри з серійними номерами: C14090209D, B03594989E, E50281914D.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 від 18.07.2024 у справі № 757/17813/24-к було відмовлено в арешті майна ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а саме трьохсот вісімдесяти чотирьох купюр номіналом 100 доларів США, п`яти купюр номіналом 50 доларів США, трьох купюр номіналом 20 доларів США, двох купюр номіналом 10 доларів США, тобто грошових коштів загальною сумою 38 730 доларів США.

Вказані ухвали слідчого судді не оскаржувались в апеляційному порядку та набрали законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частина 1 ст. 16 КПК України передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України арешт майна також допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК України).

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України ухвала суду, що набрала законної сили, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Згідно зі ст. 533 КПК України ухвали суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в ході розгляду клопотання не доведено, наявність підстав для арешту грошових коштів, тимчасово вилучених 10.04.2024 під час обшуку автомобіля марки «Lexus ES 300H», д.н.з. НОМЕР_3 , виходячи з наступного.

Так, в ході розгляду клопотання не встановлено, що такі грошові кошти належать до предмету неправомірної вигоди та (або) відповідають іншим ознакам речових доказів, наведеним у ст. 98 КПК України, оскільки серед грошових купюр, арешт яких ініціюється слідчим, не зазначаються заздалегідь ідентифіковані купюри, які згідно протоколів від 29.01.2024, 22.02.2024, 09.04.2024 вручались ОСОБА_9 та які використовувались як предмет кримінального правопорушення.

Щодо необхідності арешту вилучених з автомобіля грошових коштів з метою забезпечення подальшої конфіскації майна, то слідчим у клопотанні, а прокурором під час судового розгляду не доведено та чітко не визначено, які саме грошові кошти є власністю підозрюваного.

Так, у запереченнях до протоколу обшуку від 10.04.2024 ОСОБА_6 зазначив, що до початку проведення обшуку він повідомив слідчому про наявність у нього грошових коштів у сумі 203 долари США та 4300 гривень. Своєю чергою слідчий у клопотанні вказує на необхідність арешту грошових коштів у сумі 1003 долари США та 4600 гривень не вказуючи при цьому які докази підтверджують право власності на вказані грошові кошти.

Матеріали клопотання підтверджують, що впродовж часу, що минув з моменту вилучення грошових коштів, органом досудового розслідування не було здобуто доказів, що вказували б на те, що підозрюваний є власником такого майна.

Також сторона обвинувачення не навела жодних заперечень щодо доводів представника ОСОБА_6 про те, що згідно з відеозаписом з місця проведення обшуку до автомобіля ОСОБА_6 проникала стороння особа до початку проведення слідчої дії і мала можливість залишити там свої речі.

Щодо доводів представника власника майна про невнесення відомостей про окремі з інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень до ЄРДР, то вони також не були спростовані прокурором.

Хоча слідчий суддя приймає наведені обставини до уваги та вважає їх слушними, проте вони не є такими, що мають вирішальний вплив на вирішення питання про арешт майна, оскільки такі доводи мають бути перевірені в ході безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, а на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості.

Разом з тим, вказані обставини вже були встановлені ухвалою слідчого судді від 18.07.2024 у справі № 757/17828/24-к, яка набрала законної сили і підлягає врахуванню у кримінальному провадженні. Жодних нових доказів, які б ставили під сумнів такі висновки слідчого судді, слідчим та прокурором не надано.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, а також того факту, що питання про арешт цих самих грошових коштів вже вирішувалось слідчим суддею, наразі відсутні підстави для арешту зазначених грошових коштів.

Також, слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором в ході судового розгляду не спростовано ту обставину, що грошові кошти в загальній сумі 38 730 доларів США, вилучені у квартирі АДРЕСА_3 , належать ОСОБА_10 (особа, у житлі якої проводився обшук) та ОСОБА_12 (особа, з фактичного володіння якої вилучались грошові кошти), а отже не можуть бути арештовані з метою конфіскації майна.

Також слідчий суддя враховує те, що в ході обшуку у квартирі ОСОБА_10 не було виявлено (віднайдено) заздалегідь ідентифіковані купюри, які згідно протоколів від 29.01.2024, 22.02.2024, 09.04.2024 вручались ОСОБА_9 та які використовувались як предмет кримінального правопорушення.

Також слідчий суддя бере до уваги те, що в ході обшуку від 10.04.2024 - 11.04.2024 не було вилучено будь-які інші речі і документи, які б стосувалися події кримінального правопорушення, вказували на причетність ОСОБА_10 та ОСОБА_12 до протиправної діяльності, а також на те, що ухвала про надання дозволу на проведення обшуку не містила прямого дозволу на відшукання та вилучення грошових коштів з квартири ОСОБА_10 .

Матеріали клопотання також підтверджують, що впродовж часу, що минув з моменту вилучення грошових коштів, органом досудового розслідування не було здобуто доказів, що вказували б на злочинне походження таких грошових коштів.

З огляду на сукупність встановлених обставин не можливо дійти висновку, що вилучені грошові кошти можуть мати будь-яке доказове значення у кримінальному провадженні та відповідають ознакам, наведеним у ст. 98 КПК України.

Окрім того, вказані обставини вже були встановлені ухвалою слідчого судді від 18.07.2024 у справі № 757/17813/24-к, яка набрала законної сили і підлягає врахуванню у кримінальному провадженні. Жодних нових доказів, які б ставили під сумнів такі висновки слідчого судді, слідчим та прокурором не надано.

При постановленні ухвали слідчий суддя також враховує положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Відповідно до 4 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005) так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Окрім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Враховуючи встановлені особисті життєві обставини ОСОБА_10 та ОСОБА_12 слідчий суддя вважає, що задоволення клопотання слідчого про арешт майна у цьому випадку буде становити особистий і надмірний тягар для власників майна.

Також слідчий суддя вважає, що незаконне утримання стороною обвинувачення тимчасово вилученого майна та намагання в обхід процедури апеляційного оскарження домогтися перегляду іншим слідчим суддею судового рішення, що набрало законної сили, свідчить про порушення наведених вище положень КПК України та принципу «res judicata».

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно, оскільки таке майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, не містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не може вважатися майном, одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення та не належить підозрюваним у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023000000001969 від 11.12.2023 - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.2 ст.376 КПК України, повний текст ухвали буде оголошено о 11:40 09 серпня 2024 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1