Рішення

від 04.09.2024 по справі 766/4736/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/4736/24

Пров. №2/766/9324/24

04 вересня 2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., з участю прокурора ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Генічеської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Азовського басейнового управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища

ВСТАНОВИВ:

Керівник Генічеської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Азовського басейнового управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід місцевого бюджету Генічеської міської ради шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в розмірі 5440,00 грн. та судові витрати на користь Херсонської обласної прокуратури у розмірі 2270,00грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.05.2021 р. о 07:00 год. в Утлюкському лимані, район м.Генічеськ Генічеського району Херсонської області, ОСОБА_2 здійснював незаконний лов риби забороненими для любительського рибальства знаряддям лову, не маючи спеціального дозволу на промисел, при цьому виловив рибу пеленгас 8 особин. Згідно розрахунку матеріального збитку від 17.05.2022 р., ОСОБА_2 своїми діями заподіяв шкоду у розмірі 5440 грн. Постановою Генічеського районного суду Херсонської області по справі №653/1428/21 від 15.06.2021 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Заподіяна відповідачем шкода не відшкодована.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Прокурор Генічеської окружної прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник Азовського басейнового управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в судове засідання не прибув, через Електронний Суд подана заява про розгляд справи у відсутність представника, позов підтримала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Судова влада, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

Суд, заслухавши вступне слово прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення №029382/245 щодо ОСОБА_2 від 17.05.2021 року, ОСОБА_3 17.05.2021 р. о 07 год. 00 хв. на Утлюкському лимані, район м. Генічеськ, Генічеського району, Херсонської області, здійснював незаконний лов риби забороненими для любительського рибальства знаряддям лову, а саме: сіткою, не маючи спеціального дозволу на промисел, при цьому виловив: рибу піленгас 8 особин, завдавши збитків рибним ресурсам України на суму 5440 грн., чим порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства (арк. справи 8-9).

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 15.06.2021 року у справі №653/1428/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн; заборонене знаряддяловусітку:L-50м,h-1м.,яч-32мм,вкількості 1одиниця,що знаходитьсяна зберіганніу відділурибоохоронного патруля№2Азовського Басейновогоуправління Державногоагентства рибногогосподарстваконфісковано тазнищено;рибу піленгас8особин,яку переданона відповідальнезберігання доТОВ «МАЛКОНФ»конфісковано (арк. справи 15-16).

Відповідно до розрахунку матеріального збитку розмір заподіяної ОСОБА_2 шкоди становить 5440,00 грн. (арк. справи 27).

Листом від 13.02.2024 року Генічеська окружна прокуратура звернулася до Азовського басейнового управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з листом щодо вжитих заходів з відшкодування шкоди заподіяної ОСОБА_2 внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України (арк. справи 17-18).

Листом Азовське басейнове управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм вважав за можливе вжиття Генічеською окружною прокуратурою заходів прокурорського реагування з питань відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, зокрема ОСОБА_2 , у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору (арк. справи 19).

Частиною 1статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Випадки для представництва інтересів держави прокуратурою встановлені ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів: наявність інтересів держави у спірних правовідносинах; порушення/загроза порушення зазначених інтересів; наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави; нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З листа Азовського басейнового управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм вбачається, що управлінням не вживалися належні та необхідні заходи для відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, зокрема ОСОБА_2 , у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору, тому суд дійшов висновку, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, законно звернувся до суду з позовом.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями п. п. «а», «б» абз. 1ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Відповідно до розрахунку шкоди, заподіяної відповідачем ОСОБА_2 порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення цінних видів водних біоресурсів, відповідач заподіяв збитки рибним запасам у розмірі 5440,00грн.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 15.06.2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП.

Таким чином, судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення встановлено винуватість ОСОБА_2 в тому, що він порушив правила рибальства. Розмір збитків, заподіяних рибному господарству або іншій особі внаслідок такого порушення постановою суду не встановлено, питання про їх стягнення під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення судом не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної рибному господарству України в розмірі 5440,00грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь Херсонської обласної прокуратури 3028 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 09 вересня 2024 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 1166 ЦК України, ст.12, 13, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-284, 288, 353-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов керівника Генічеської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Азовського басейнового управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід місцевого бюджету Генічеської міської ради шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в розмірі 5440,00 грн. (п`ять тисяч чотириста сорок гривень 00 коп.) на казначейський рахунок:UA868999980333139331000021417 (отримувач УК у Генічеському районі/м.Генічеськ Генічеська МТГ/24062100, код отримувача 37959517, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО 899998, код класифікації бюджету - 24062100, призначення платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Херсонської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 04851120, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ус