Постанова

від 09.09.2024 по справі 127/15663/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/15663/18

Провадження № 22-ц/801/1807/2024

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 рокуСправа № 127/15663/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,

з участю секретаря судового засідання Литвина С. С.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2024 року, постановлену у складі судді Воробйова В. В. в залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про зміну способу виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2019 року у справі № 127/15663/18.

У заяві зазначено, що вказаним рішенням позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави та продажу майна від імені заставодержателя було задоволено та вирішено в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 29.05.2015 року по тілу позики у розмірі 600 000 грн. звернути стягнення на предмет застави транспортний засіб автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 24.07.2014 року Центром ДАІ 0502, на користь ОСОБА_1 із застосуванням процедури, передбаченої статтею 26 Закону України «Про забезпечення виконання вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» - продажу ОСОБА_1 , як обтяжувачем, предмета забезпечувального обтяження, шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем (будь-яким способом, із укладенням нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу) за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із наданням ОСОБА_1 повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, зі зняттям автомобіля з обліку в регіональному сервісному центрі МВС у Вінницькій області (та його регіональних підрозділах) по свідоцтву про реєстрацію або його дублікату, а також надання ОСОБА_1 всіх повноважень необхідних для здійснення продажу та зняття автомобіля з обліку в регіональному сервісному центрі МВС у Вінницькій області (та його регіональних підрозділах).

Заява мотивована тим, що на даний час ОСОБА_1 позбавлена можливості виконання зазначеного рішення суду через те, що органами виконавчої служби та органами поліції не вдається відшукати автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_1 ,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,що належить ОСОБА_2 , що в свою чергу робить неможливим виконання рішення суду.

Тому ОСОБА_1 у поданій заяві просила змінити спосіб виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2019року усправі №127/15663/18 та замість звернення стягнення на предмет застави транспортний засіб автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 29.05.2015 року по тілу позики у розмірі 600 000 грн, стягнути з ОСОБА_2 заборгованість на користь ОСОБА_1 борг в сумі 600 000 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено.

Таке рішення суд першої інстанції мотивував тим, що звернення ОСОБА_1 із заявою про зміну способу виконання рішення суду фактично є визначення позивачем іншого способу захисту порушеного права та зміни самого рішення.

Крім того, із матеріалів справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що виконання рішення суду можливо без зміни способу та порядку його виконання, а запропонований заявником (позивачем) спосіб є фактично зміною рішення суду, що протирічить вимогам ст. 435 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви повністю.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Медвецький С. К., Рибчинський В. П.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 серпня 2024 року справу призначено до розгляду на 22 серпня 2024 року о 10 год. 20 хв.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на п`ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 09 вересня 2024 року о 13 год. 00 хв.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року суддю ОСОБА_5 замінено на суддю ОСОБА_6 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до доводів заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Та обставина, що впродовж майже чотирьох років органам ДВС та органам поліції не вдається відшукати автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , є такою, що робить неможливим виконання рішення.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2019 року було захищено право позивачки на повернення суми боргу, а тому висновки суду про зміну способу захисту порушеного права є помилковими.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

Від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив залишити її без задоволення. Окрім того ОСОБА_3 ставить питання про винесення окремої ухвали стосовно порушення ОСОБА_1 законодавства, а саме введення суд в оману та штучне створення доказів відсутності майна.

Від решти учасників справи відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надійшов.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки не повідомила, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому у поданій заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки не повідомила, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

Відповідно до статті 18ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов`язковим до виконання на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З аналізу норм чинного законодавства під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений судом.

Законодавець у частині 1 статті 16ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16ЦК України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 904/1478/15, від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229, від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16ц.

Відповідно до частин першої та третьоїстатті 435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити рішення по суті.

Як встановлено із матеріалів справи, звертаючись в суд із позовом, ОСОБА_1 просила захистити її права як позикодавця, стягнувши з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики шляхом звернення стягнення на предмет застави та продажу майна від імені заставодержателя. Саме такі позовні вимоги були задоволені рішенням суду першої інстанції від 03 грудня 2019 року.

Разом з тим, у заяві про зміну способу виконання вказаного рішення ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 борг у сумі 600000 грн.

Таким чином у заяві фактично порушується питання про зміну змісту рішення і способу захисту прав та інтересів, передбачених статтею 16 ЦК України, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_1 фактично просила змінити саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання.

З огляду на викладене, колегія суддів виснує правильність прийнятого судом першої інстанції рішення про відмову у задоволенні поданої ОСОБА_1 заяви.

Колегія суддів звертає увагу ОСОБА_1 , що вона не позбавлена права на захист свого порушеного права шляхом звернення до суду, обравши інший, передбачений законом спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Щодо заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів реагування та постановлення окремої ухвали, то колегія суддів зазначає, що застаттею 385 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених262цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Згідно із ч. 1, 5, 6 ст. 262 ЦПК суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Наведені норми вказують на те, що у суду є право, коли він встановив порушеннязакону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушеннязаконунастільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала.

У рамках обставин цієї справи апеляційний суд не знаходить відповідного порушеннязакону, яке б зумовлювало постановлення окремої ухвали.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанціїбез змін як законне та обґрунтоване.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, понесені судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції слід залишити за ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити за ОСОБА_1 .

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів реагування, а саме постановлення окремої ухвали, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. Г. Копаничук

С. К. Медвецький