Вирок

від 10.09.2024 по справі 759/23571/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/23571/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/39/24 Категорія - ч. 3 ст. 289 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарях - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

З участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_10 ,

потерпілої - ОСОБА_11 ,

представника потерпілої захисника-адвоката ОСОБА_12 ,

захисника - адвоката ОСОБА_13 ,

обвинуваченого - ОСОБА_14 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 24 квітня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100010000106, за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_11 та прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2022 року щодо

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України,

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2022 року ОСОБА_14 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні та виправдано за ч. 3 ст. 289 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України залишено без розгляду.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду були подані апеляційні скарги в яких:

- потерпіла ОСОБА_11 просить скасувати вирок суду через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та повторно дослідивши докази ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна. Також просить задовольнити її цивільний позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про ігнорування судом першої інстанції, що судом у справі 757/28389/15-ц встановлений той факт, що розпорядження автомобілем, якщо обвинувачений вважав себе співвласником, повинно було здійснюватися виключно за взаємною згодою, що виключає укладення угод на власний розсуд без згоди іншого співвласника, а оскільки навіть обвинувачений вказує, що потерпіла його шантажувала цим автомобілем, він не мав права вчиняти будь-які дії щодо такого автомобіля. Тим паче, не маючи правовстановлюючого документу, що ним чітко усвідомлювалося.

Вважає, що подання позовів щодо поділу автомобіля або визнання його спільною власністю є спробою уникнути відповідальності вже після факту вчинення злочину з наміром ввести суд в оману.

Потерпіла вважає, що обвинувачений заздалегідь (до вчинення заволодіння транспортним засобом) мав умисел на протиправне вилучення у неї автомобіля, на що вказує його послідовність дій.

Апелянт наголошує, що ОСОБА_14 , не маючи оригіналу правовстановлюючого документу на авто, не мав права здійснювати жодних дій з ним, а саме володіти, користуватися чи розпоряджатися, що прямо передбачено нормами закону.

Зазначає, що обвинувачений розумів, що він не має права на вказаний автомобіль, адже останній був подарованій їй, що публічно та неодноразово наголошувалося третім особам і підтверджено низкою незалежних свідків під час судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_11 вважає, що в даному випадку відбулося протиправне вилучення транспортного засобу всупереч її волі, оскільки автомобіль вибув не тільки з фактичного володіння та користування, але й юридично відбулася перереєстрація у незаконний спосіб.

Звертає увагу, що згідно судових рішень у справі 742/1760/15-ц ОСОБА_14 відмовлено у визнанні спільною власністю та визнання за ним ? частини у праві на автомобіль «Porsche Cayenne». І відсутні юридичні документи, які б підтверджували, що обвинувачений, на момент заволодіння транспортним засобом, був його співвласником чи мав право на його керування.

Крім того, апелянт вказує, що ухвалюючи вирок суду місцевий суд не звернув увагу на суперечливі показання щодо досліджуваних обставин, як самого обвинуваченого, так і осіб, які від нього фінансово залежать. Також, вказує, що з роздруківки телефонних з`єднань вбачається, що ОСОБА_14 під час реєстрації ТЗ та перепродажу його одночасно знаходився в різних точках міста, які віддалені від місця знаходження МРЕВ більше ніж на 10 км.

- в поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду через невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження і неповноту судового розгляду, провести повний судовий розгляд та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_14 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції однобічно надано оцінку показанням свідка ОСОБА_15 і проігноровано всю сукупність доказів сторони обвинувачення та потерпілої, незважаючи на те, що свідчення інших свідків та докази у справі мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, а також спростовують та ставлять під сумнів покази свідка ОСОБА_15 , яка підтвердила повну фінансову залежність від обвинуваченого.

Вказує на суперечливість показань обвинуваченого щодо наявності домовленості відносно розподілу майна, зокрема, ОСОБА_14 підтвердив суду, що ввечері, фактично в день, коли він заволодів транспортним засобом, відбувся конфлікт з ОСОБА_11 з приводу цього ТЗ, яка відмовилася повертати та передавати його автомобіль. На переконання прокурора, обвинувачений усвідомлював, що не має права розпоряджатися самостійно вказаним автомобілем, ним користуватися та володіти, немаючи правовстановлюючих документів до нього, а всі домовленості були скасовані, оскільки, як ним зазначено, потерпіла повідомила, що в подальшому буде його шантажувати і це стало причиною конфлікту між ними. І наведені обставини підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_15 .

Прокурор вважає, що висновок суду, про невинуватість ОСОБА_14 , оскільки він забрав ТЗ на підставі усної домовленості про поділ майна між ним та потерпілою і на даний час триває судовий спір з приводу власності на нього та його поділ є таким, що не ґрунтується на повній, всебічній та об`єктивній оцінці доказів у сукупності.

Крім іншого, зазначає, що знайшли своє підтвердження і доводи потерпілої, що вказаний автомобіль знаходився саме у її власності, придбаний як подарунок та оформлений на неї від попереднього власника за відсутності ОСОБА_14 в момент оформлення ТЗ на потерпілу.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник-адвокат ОСОБА_16 просить залишити без змін вирок суду щодо ОСОБА_14 .

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до обвинувального акту, затвердженого 17 грудня 2019 року прокурором Київської місцевої прокуратури №8 м. Києва ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_11 , будучи з останньою у неприязних стосунках та розуміючи, що шлюб найближчим часом буде розірвано, вирішив незаконно заволодіти автомобілем «Porsche Cayenne», д.н.з НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , вартістю 1500100 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч сто гривень), який належав на праві особистої приватної власності ОСОБА_11 , був зареєстрований на її ім`я та використовувався нею.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння указаним транспортним засобом, ОСОБА_14 23 січня 2015 року надав по телефону вказівку особистому водієві ОСОБА_18 , якому не повідомив про свої злочинні наміри щодо незаконного заволодіння ним транспортним засобом, привезти йому автомобіль «Porsche Cayenne», що був припаркований на охоронюваній стоянці за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_18 , діючи за вказівкою ОСОБА_14 , не будучи обізнаним щодо злочинних намірів останнього, 23 січня 2015 року, приблизно о 23 год. 00 хв., приїхав на службовому автомобілі до стоянки за адресою: АДРЕСА_3 , де шляхом вільного доступу, використовуючи запасний комплект ключів, який був у нього у зв`язку з обслуговуванням автомобілів сім`ї ОСОБА_23, відчинив двері зазначеного автомобіля «Porsche Cayenne», запустив двигун автомобіля, та, керуючи ним, направився за адресою: АДРЕСА_4 , де передав вказаний автомобіль та запасний комплект ключів від нього ОСОБА_14 .

Таким чином, ОСОБА_14 незаконно заволодів автомобілем «Porsche Cayenne». Маючи змогу розпоряджатись викраденим автомобілем «Porsche Cayenne» на власний розсуд, ОСОБА_14 перемістив зазначений автомобіль у невстановлене слідством місце.

Таким чином, ОСОБА_14 , обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом - автомобілем, що належить ОСОБА_11 , що завдало останній великої матеріальної шкоди, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.

Ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_14 невинуватим та виправдовуючи останнього суд першої інстанції виходив з тих підстав, що відсутні підстави вважати доведеним поза розумним сумнівом, що обвинувачений не був співвласником та не мав права користуватися автомобілем на 23 січня 2015 року, а так само і того, що обвинувачений усвідомлював це на час вчинення інкримінованого йому злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілу та її представників, які підтримали подані апеляційні скарги з викладених в них підстав, думку обвинуваченого та його захисників, які заперечували проти апеляційних скарг сторони обвинуваченого та просили вирок суду залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, допитавши свідків, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Судом першої інстанції при розгляді справи зазначені вимоги закону дотримані не були.

Визнаючи ОСОБА_14 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_14 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_11 , будучи з останньою у неприязних стосунках та розуміючи, що шлюб найближчим часом буде розірвано, вирішив незаконно заволодіти автомобілем «Porsche Cayenne», д.н.з НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , вартістю 1500100 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч сто гривень), який належав на праві особистої приватної власності ОСОБА_11 , був зареєстрований на її ім`я та використовувався нею.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння указаним транспортним засобом, ОСОБА_14 23 січня 2015 року надав по телефону вказівку особистому водієві ОСОБА_18 , якому не повідомив про свої злочинні наміри щодо незаконного заволодіння ним транспортним засобом, привезти йому автомобіль «Porsche Cayenne», що був припаркований на охоронюваній стоянці за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_18 , діючи за вказівкою ОСОБА_14 , не будучи обізнаним щодо злочинних намірів останнього, 23 січня 2015 року, приблизно о 23 год. 00 хв., приїхав на службовому автомобілі до стоянки за адресою: АДРЕСА_3 , де шляхом вільного доступу, використовуючи запасний комплект ключів, який був у нього у зв`язку з обслуговуванням автомобілів сім`ї ОСОБА_23, відчинив двері зазначеного автомобіля «Porsche Cayenne», запустив двигун автомобіля, та, керуючи ним, направився за адресою: АДРЕСА_4 , де передав вказаний автомобіль та запасний комплект ключів від нього ОСОБА_14 .

Таким чином, ОСОБА_14 незаконно заволодів автомобілем «Porsche Cayenne». Маючи змогу розпоряджатись викраденим автомобілем «Porsche Cayenne» на власний розсуд, ОСОБА_14 перемістив зазначений автомобіль у невстановлене слідством місце.

Допитаний під час апеляційного розгляду справи обвинувачений ОСОБА_14 вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що автомобіль «Porsche Cayenne» він не викрадав, цей транспортний засіб є спільним сумісним майном, купленим ним за особисті кошти, отримані від бізнесу, і лише в залежності від прийнятого остаточного рішення суду, він або ж компенсує половину його вартості ОСОБА_11 , або поверне його потерпілій, якщо за рішенням суду буде визначено, що автомобіль повинен перейти колишній дружині. На даний час «Porsche Cayenne» знаходиться у нього на зберіганні в м. Прилуки. Забрати автомобіль «Porsche Cayenne» аби помститись ОСОБА_11 за зраду на меті у нього не було, переоформлюючи автомобіль на себе, він діяв у рамках домовленості з потерпілою. В січні 2015 року після повернення з відпочинку у нього з дружиною відбулась розмова, в ході якої між ними було досягнуто домовленості, що квартира в м. Прилуки лишається їй, а автомобіль «Porsche Cayenne», який був куплений за його особисті кошти, лишається йому, це був усний договір. Під час даної розмови була присутня його теща, мати потерпілої - ОСОБА_15 . Після домовленості з ОСОБА_11 , він 23 січня 2015 року дав доручення ОСОБА_18 , який працював у нього водієм і мав другий комплект ключів від «Porsche Cayenne», оскільки обслуговував всі їх автомобілі, забрати автомобіль «Porsche Cayenne» зі стоянки і підігнати під будинок, у двір, де вони проживали. Письмового доручення на продаж «Porsche Cayenne» ОСОБА_11 йому не давала, вони з нею усно домовились. В лютому 2015 року ОСОБА_19 , який займався переоформленням автомобіля на нього, привіз йому довідку-рахунок на продаж «Porsche Cayenne» і сказав, що з потерпілою все узгоджено, всі питанні вирішені. З довідкою він поїхав у ВРЕР-3 і по дорозі виявив, що у нього відсутній технічний паспорт на «Porsche Cayenne», який потерпіла йому віддала в день домовленості і він його поклав на тумбочку біля ключів, а тому вирішив, що його втратив. Обвинувачений особисто подавав всі документи, які були потрібні для перереєстрації автомобіля у віконце і власноруч писав заяву про втрату технічного паспорта та підписував її. Після того, як технічний паспорт на автомобіль обвинуваченому поновили, то він здійснив перереєстрацію «Porsche Cayenne» на своє ім`я. В цей же день він поїхав на автомобільний базар, де зустрів ОСОБА_20 , який також займався перепродажем автомобілів і запропонував купити у нього «Porsche Cayenne», на що останній погодився. Ним не була виконана вимога прокурора щодо повернення «Porsche Cayenne» на штрафмайданчик, оскільки на той час він не пам`ятав, де його залишив, а потім згадав.

Незважаючи на заперечення винуватості в незаконному заволодінні транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди, вина обвинуваченого ОСОБА_14 знайшла підтвердження під час апеляційного розгляду справи та підтверджується наступними безпосередньо дослідженими колегією суддів доказами.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що на час скоєння злочину вона перебувала у шлюбі з обвинуваченим. Автомобілем «Porsche Cayenne» користувалась лише вона, їздила на ньому з дітьми. ОСОБА_14 сам дуже рідко сідав за кермо і «Porsche Cayenne» він не брав, він йому був не потрібний. 23 січня 2015 року ОСОБА_14 приїхав нібито побачитьсь з дітьми, переночував, а вранці забрав всі документи і коштовності з сейфу, та почав вимагати у неї технічний паспорт на «Porsche Cayenne», якого вона не віддала. Вранці 24 січня 2015 року, вона прийшла на стоянку, але автомобіля не було, а охоронець їй повідомив, що «Porsche Cayenne» вночі забрав водій. Вважає, що ключі від «Porsche Cayenne» ОСОБА_18 дав ОСОБА_14 , бо саме з цією метою він і прийшов тоді додому. Потерпіла зателефонувала ОСОБА_18 та спитала де автомобіль, на що він відповів, ніби на прохання ОСОБА_14 відігнав йому «Porsche Cayenne». В цей же день, вона пішла в Прилуцький РВП та написала заяву, але кримінального провадження ніхто не відкрив. Всі в подальшому написані нею заяви до Прилуцького РВП також мали висновки щодо недоцільності відкриття кримінального провадження з приводу викрадення її автомобіля. В подальшому, в Голосіївському РВП вона вперше дізналась, що у її автомобіля «Porsche Cayenne» новий господар, а тому відразу написала заяву, надавши технічний паспорт на даний автомобіль на своє ім`я, з метою аби його арештували та поставили на штрафмайданчик. Автомобіль в Голосіївському РВП їй не повернули, обіцяли поставити його на штрафмайданчик, але потім її викликали, повернули технічний паспорт з ключами та повідомили, що « Porsche Cayenne » віддали законному власнику ОСОБА_20 , який згодом приїхав та забрав його. Дізнавшись, що у автомобіля два господаря вона також звернулась з позовом до суду про скасування договору купівлі-продажу «Porsche Cayenne». Останній раз автомобіль вона бачила на штрафмайданчику у м. Прилуки, коли його перегнали з Святошинського РВП, це був 2015 чи 2016 рік. ОСОБА_14 до сьогодні автомобіль їй не повернув, хоча на протязі всього досудового слідства, під час допитів, вказував на те, що «Porsche Cayenne» знаходиться у нього, але він не пам`ятає, де його залишив. Робочий комплект ключів і технічний паспорт на автомобіль «Porsche Cayenne» весь час зберігались у неї, і на сьогоднішній день також знаходяться у неї. Ніякого спільного з ОСОБА_14 знайомого на ім`я ОСОБА_19 вона не знає і ні з ким про продаж «Porsche Cayenne» вона не домовлялась. Як підписувалась довідка на купівлю-продаж «Porsche Cayenne» в ПП «Фарт-1» їй невідомо, її там не було. Нікому своїх документів, а також технічного паспорту на «Porsche Cayenne» вона не передавала. Жодних доручень, а також документів на продаж автомобіля «Porsche Cayenne» вона не підписувала. Про договір купівлі-продажу «Porsche Cayenne» від 23 лютого 2015 року їй нічого відомо не було, адже автомобіля ОСОБА_14 у неї не викупав і ніяких грошей він їй не давав. Жодних розмов та домовленостей з ОСОБА_14 щодо добровільного розподілу їх спільного сумісного майна, між ними не було. На сьогоднішній день вже є остаточне рішення суду Верховного Суду, яким скасовано всі договори, довідки про продаж автомобіля визнані недійсними і за рішенням ОСОБА_20 має повернути «Porsche Cayenne», однак до цього часу автомобіль їй ніхто не повернув.

Згідно показань свідка ОСОБА_20 , він раніше він займався перепродажем автомобілів і років 6 тому він, за рекомендацією знайомого придбав «Porsche Cayenne». Автомобіль продавав сам ОСОБА_14 , він оглядав «Porsche Cayenne» і перевіряв технічний паспорт виготовлений на ім`я ОСОБА_14 . Спочатку вони поїхали виписали довідку-рахунок, де була вказана ціна «Porsche Cayenne», а вже потім у МРЕВ переоформили документи на нього, ОСОБА_20 , і жодних питань щодо автомобіля при цьому не виникло. Автомобіль і один комплект ключів йому були передані біля МРЕВ, другий комплект ключів ОСОБА_14 пообіцяв передати пізніше, бо вони загубились удома. Технічний паспорт на «Porsche Cayenne» після покупки був виготовлений на свідка. Про арешт автомобіля він дізнався лише в поліції. В подальшому ОСОБА_14 повернув йому готівкою ту ж саму суму коштів за автомобіль, і жодних документів вони не складали. Коли саме були повернуті, гроші сказати не може. Перереєстрації автомобіля зі свідка не робили, бо йдуть судові процеси.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що у неї дружні відносини як з обвинуваченим, так і з потерпілою, вони є кумами. Автомобіль «Porsche Cayenne» був у її користуванні, їй його купував чоловік. В грудні 2013 року, коли вони разом з сім`єю ОСОБА_23 перебували на відпочинку, відбулась розмова про те, що її чоловік збирається продати «Porsche Cayenne» ОСОБА_14 як подарунок на день народження ОСОБА_11 «Porsche Cayenne» був зареєстрований на її чоловіка, а тому і домовленість про його продаж вів ОСОБА_14 саме з ним. Після повернення з відпочинку, в січні 2014 року приїхав водій ОСОБА_14 на ім`я ОСОБА_24 і вона передала йому автомобіль «Porsche Cayenne», ключі він нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В лютому місяці відбулось переоформлення автомобіля «Porsche Cayenne» на ОСОБА_11 і свідку відомо, що потерпіла святкувала цей подарунок, але особисто на даному заході вона не була. Свідок бачила, що ОСОБА_11 приїздила на «Porsche Cayenne», саме потерпіла на ньому їздила, оскільки всі знали, що автомобіль купувався їй на день народження. Свідок не бачила аби ОСОБА_14 користувався даним автомобілем. Зі слів потерпілої, їй стало відомо, що після того як почався процес розлучення, ОСОБА_14 забрав у неї «Porsche Cayenne». ОСОБА_11 їй у телефонній розмові плачучи розповідала, що автомобіль «Porsche Cayenne» пропав зі стоянки, але коли саме це сталось свідок не може пригадати.

Свідок ОСОБА_18 під час апеляційного розгляду пояснив, що обвинуваченого та потерпілу він знає, з 2008 року працює на родину ОСОБА_23 і на посаді водія у він перебував до 2016 року. Робота у нього була ненормована, він виконував функції водія, а розпорядження щодо трудових обов`язків надавав йому лише ОСОБА_14 . Окрім того, в його обов`язки входило слідкувати за технічним станом автомобілів, які були у сім`ї, і оскільки він їх обслуговував, то мав комплекти ключів від усіх автомобілів, в тому числі і «Porsche Cayenne». Він був учасником при придбанні «Porsche Cayenne». ОСОБА_11 , за відсутності ОСОБА_14 , сказала йому куди поїхати та пригнати автомобіль у м. Прилуки в її користування, що він і зробив. Коли ОСОБА_14 повернувся з відрядження, то спитав навіщо свідок це зробив, оскільки ціна автомобіля була неузгоджена. Автомобіль свідок забирав у місті Києві у сім`ї їх товаришів, йому передали два комплекти ключів і документи на «Porsche Cayenne» на ім`я їх товаришів, які він передав ОСОБА_11 . Другий комплект ключів від автомобіля ОСОБА_11 відразу передала йому і він весь час знаходився у нього, але яку кількість разів він його обслуговував, пригадати не може. Технічний паспорт на «Porsche Cayenne» був у ОСОБА_11 , однак автомобілем користувались обоє, переважно потерпіла, а за потреби і обвинувачений. Увечері 23 січня 2015 року йому зателефонував ОСОБА_14 з проханням перегнати автомобіль «Porsche Cayenne» зі стоянки у двір, і це не викликало у нього жодної підозри, оскільки він користування автомобілем за потреби. Він прийшов на стоянку біля АТБ, і маючи постійний доступ до автомобіля та комплект ключів, сів за кермо і перегнав «Porsche Cayenne» у двір на вулицю Вокзальна, 19, де мешкала вся сім`я ОСОБА_23. Коли забирав «Porsche Cayenne» зі стоянки, то ОСОБА_11 технічний паспорт на автомобіль йому не давала, в основному він знаходився в салоні автомобіля, але чи був в той вечір техпаспорт на місці він не звернув уваги, бо переганяв автомобіль в межах двох кварталів. ОСОБА_14 чекав його біля будинку і в районі 20-21 години він на вулиці передав йому автомобіль і другий комплект ключів, який був у нього. ОСОБА_11 йому телефонувала з приводу « Porsche Cayenne » наступного дня і він їй повідомив, що передав автомобіль ОСОБА_14 . На наступний день чи через день його викликали в поліцію з приводу викрадення «Porsche Cayenne» зі стоянки, де він надав пояснення, бо потерпіла саме його звинуватила у викраденні автомобіля. Через декілька місяців після цих подій ОСОБА_14 дав йому «Porsche Cayenne», техпаспорт на даний автомобіль, де власником був зазначений ОСОБА_20 і він їздив на авторинок « Чапаївка ». Вперше з ОСОБА_20 він зустрівся в Голосіївському відділенні поліції, коли на ринку його затримали працівники поліції разом з « Porsche Cayenne » повідомивши, що на даний автомобіль існує два технічних паспорти і він перебуває у розшуку, однак автомобіль не вилучали, і назад він повернувся на «Porsche Cayenne». Вказівки доставити « Porsche Cayenne » на авторинок та в автосалон йому давав ОСОБА_14 , ОСОБА_20 жодних вказівок йому не давав.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що потерпіла є її донькою, а обвинувачений є її колишнім зятем. З ОСОБА_14 у неї відмінні відносини, а з донькою відносини в цілому нормальні, але іноді бувають і сварки. Автомобіль «Porsche Cayenne» з`явився в сім`ї ОСОБА_23 у 2014 році і це був сімейний автомобіль, спільна власність подружжя. « Porsche Cayenne » особисто для ОСОБА_26 не купувався, ці всі автомобілі були сімейними. ОСОБА_14 їздив на « Mercedes » та «Mazdа» і за потреби брав «Porsche Cayenne». «Porsche Cayenne» належав сім`ї, ключі від автомобіля були у ОСОБА_26 та ОСОБА_28 і ще один комплект ключів був удома, чи мав ключі ОСОБА_18 , вона не пам`ятає, але якщо було потрібно, то він на даному автомобілі також возив і її з дітьми. Постійно на «Porsche Cayenne» їздила ОСОБА_11 , однак ОСОБА_14 також брав даний автомобіль і їздив на ньому, коли йому було потрібно. Технічний паспорт на даний автомобіль був виготовлений на ОСОБА_11 , однак автомобілем користувались як її донька, так і ОСОБА_14 та в якості пасажирів вона з дітьми. Десь на початку 2015 року почався процес розірвання шлюбу і в будинку почалися розмови про поділ майна, свідком яких вона також була. Спочатку між ними була домовленість, що ОСОБА_26 залишиться квартира, а зятю буде автомобіль, однак жодних документів з даного приводу вдома вони не оформляли і не підписували. Згодом ОСОБА_11 з кимось порадилась і почала висловлювати претензії, вимагала аби ОСОБА_14 платив їй гроші, але яку саме суму вони обговорювали вже не пам`ятає. 23 січня 2015 року свідок перебувала вдома, але хто ще був сказати не може. Зі слів ОСОБА_26 вона дізналась, що увечері зі стоянки ОСОБА_18 викрав автомобіль.

Вина ОСОБА_14 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, крім іншого, також, підтверджується даними, які містяться у наступних доказах:

- витягу з ЄРДР, згідно якого 24 квітня 2015 року до реєстру були внесені відомості про те, що рапортом співробітник прокуратури повідомив, що громадянин ОСОБА_18 24 січня 2015 року близько 01.00 годині прибув до автостоянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де таємно, без відповідних відміток в журналі обліку зданих під охорону автомобілів та зняття їх з обліку, без наявності ключів від автомобіля та технічного паспорту на автомобіль, наявність якого дає особі право на управління автомобілем, без згоди ОСОБА_11 незаконно заволодів автомобілем марки «Porsche Cayenne» н.з. НОМЕР_4 . В подальшому, 19 травня 2015 року до реєстру внесено відомості про те, що невстановлена особа, підробила офіційний документ та використала його для зняття з обліку автомобіля «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_11 14 листопада 2019 року, за матеріалами правоохоронних органів, до реєстру було внесено відомості про те, що ОСОБА_14 , 25 лютого 2015 року, близько 11 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 22-А, на законну вимогу працівника МРЕО №3 надати документи, які необхідні для здійснення перереєстрації автомобіля марки «Porsche Cayenne», двигун НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_5 , достовірно знаючи, що довідка-рахунок серії НОМЕР_6 від 23 лютого 2015 року, видана ПП «Фарт 1», нібито на його ім`я, є підроблена, використав її, пред`явивши працівнику МРЕО №3 та в подальшому здійснив перереєстрацію вищевказаного автомобіля на власне ім`я, без відома власника вищезазначеного автомобіля ОСОБА_11 ;

- рішенні Печерського районного суду міста Києва від 25 березня 2015 року, відповідно до якого позов ОСОБА_11 до ОСОБА_14 - про розірвання шлюбу, задоволено. Шлюб, укладений та зареєстрований 15 жовтня 2014 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Прилуцького міського управління юстиції між громадянами ОСОБА_14 та ОСОБА_11 (актовий запис № 306), розірвано. 10 червня 2015 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва виправлено описку допущену в рішенні та зазначено дату реєстрації шлюбу «15.10.2004»;

- свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , виданого 18 лютого 2014 року Центром ДАІ 8012, згідно якого ОСОБА_11 була власником автомобіля марки Porsche, моделі Cayenne, кузов № НОМЕР_3 , синього кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_4 , згідно довідки-рахунку НОМЕР_8 від 18 лютого 2014 року;

- свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , виданого 25 лютого 2015 року Центром ДАІ 8003, відповідно до якого ОСОБА_14 був власником автомобіля марки Porsche, моделі Cayenne, кузов № НОМЕР_3 , синього кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_10 , згідно довідки-рахунку НОМЕР_6 від 23 лютого 2015 року;

- свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 , виданого 25 лютого 2015 Центром ДАІ 8003, згідно якого ОСОБА_20 є власником автомобіля марки Porsche, моделі Cayenne, кузов № НОМЕР_3 , синього кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_12 , згідно довідки-рахунку НОМЕР_13 від 25 лютого 2015 року;

- протоколі огляду місця події від 11 квітня 2015 року з якого вбачається, що на території автомобільної парковки автомобільного ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 був виявлений автомобіль марки «Porsche» моделі «Cayenne», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_4 . Під час огляду місця події було також виявлено та вилучено два свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_7 видане 18.02.2014 на ім`я ОСОБА_11 та НОМЕР_11 видане 20.02.2015 на ім`я ОСОБА_20 . Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу були отримані 17.04.2015 у Голосіївському РУ ГУМВС України в м. Києві їх власниками.

- протоколі огляду місця події від 05 травня 2015 року, відповідно до якого у слідчому відділі адміністративної будівлі Прилуцького МВ УМВС, ОСОБА_29 добровільно видав «Журнал обліку надходження та реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виданих довідок-рахунків, актів приймання-передачі, архівних угод і номерних знаків для разових поїздок», для приєднання до матеріалів кримінального провадження, який було вилучено під час огляду. При огляді вказаного Журналу на сторінці 158-159 виявлений частково наявний запис під №532 на автомобіль «Porsche Cayenne», свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 18.02.2014 на ім`я ОСОБА_11 , який частково знищений чорнилом - плямою синього кольору;

- протоколі доступу до речей та документів від 30 квітня 2015 року згідно якого в ПП «ФАРТ-1» за описом було вилучено документи, які стали підставою для виписки довідки-рахунку серії НОМЕР_6 від 23 лютого 2015 року на ім`я ОСОБА_14 ;

- висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №2906/2907/15-24 від 15 жовтня 2015 року, згідно якого в «Журналі обліку надходжень та реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виданих довідок-рахунків, актів приймання-передачі, біржових угод і номерних знаків для разових поїздок» встановити зміст рукописного запису в графі «Покупець/отримувач прізвище, ім`я, по батькові, адреса, паспортні дані, підпис особи)» та відтворити підписи, які містяться в графах «Власник, продавець (прізвище, ім`я, по батькові, адреса, паспортні дані, підпис особи)» (праворуч від рукописного запису) та «Покупець/отримувач прізвище, ім`я, по батькові, адреса, паспортні дані, підписи особи)» не виявляється можливим з причини перекривання значної частини елементів цих знаків барвною речовиною синього кольору;

- заяві №58424988 від 25 лютого 2015 року, яка була сформована ОСОБА_30 об 11 год. 02 хв. відповідно до якої ОСОБА_14 звернувся до ВРЕР-3 УДІА в м. Києві для проведення перереєстрації транспортного засобу за довідкою-рахунком № НОМЕР_6 від 23 лютого 2015 року. В графі свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_7 , рукописним способом вказано «Втрачено». В кінці заяви відображено час - 14 год. 11 хв. та мається підпис ОСОБА_31 ;

- довідці-рахунку серії НОМЕР_6 , згідно якої вона видана 23 лютого 2015 року ПП «Фарт-1» на ім`я ОСОБА_14 , якому продано і видано автомобіль марки «Porsche Cayenne», кузов № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , вартістю 1500100 грн. На довідці наявний підпис одержувача транспортного засобу;

- власноручно написаних пояснень ОСОБА_14 на ім`я начальника Центру №3, з яких вбачається, що у результаті домовленості з дружиною було оформлено купівлю-продаж автомобіля «Porsche Cayenne», однак по дорозі на перереєстрацію він загубив технічний паспорт і його пошук результату не дав. В даті пояснень від 25 лютого 2015 року, мається виправлення в цифрі «5», шляхом наведення;

- результатами перевірки з підсистеми НАІС ДДАІ МВС України отриманої 25 лютого 2015 року об 14:11 год. відповідно до якої власником автомобіля «Porsche Cayenne», кузов № НОМЕР_3 з реєстраційним номером НОМЕР_10 є ОСОБА_14 , в результаті перевірки: - за підсистемою «АРМ-розшук» не значиться; - за підсистемою «Особа в розшуку» інформація щодо ОСОБА_14 відсутня; - за підсистемою «Документи у розшуку» не значиться; - за підсистемою «Номерний знак» номерні знаки НОМЕР_10 та НОМЕР_4 не значаться; - за підсистемою «Довідка-рахунок» бланкову спец продукцію на довідку-рахунок НОМЕР_6 від 23 лютого 2015 року було видано 22 грудня 2014 року - ПП «ФАРТ-1» від 11. УДАІ ГУМВС України в м. Києві, довідка-рахунок ААЕ004438 від 23 лютого 2015 року передана до НАІС від ПП «ФАРТ-1» 23 лютого 2015 року; за підсистемою «Обмеження - розшук, затримання» не знайдено; за підсистемою «Обмеження - за винятком розшука, затримання» не знайдено; за підсистемою «Орієнтування» не знайдено; за підсистемою « Адмінпрактика » не знайдено; за базою даних «Перевірка власника» не знайдено; за базою даних «Вантажно-митна декларація G» автомобіль імпортовано 13 квітня 2012 року з метою використання; за базою даних «Вантажно-митна декларація Р» не знайдено;

- заяві №58474685 від 25 лютого 2015 року, яка була сформована ОСОБА_33 і з якої вбачається, що об 14 год 02 хв ОСОБА_20 звернувся до ВРЕР-3 УДІА в м. Києві для проведення перереєстрації транспортного засобу за довідкою-рахунком № НОМЕР_13 від 25 лютого 2015 року;

- результатами перевірки з підсистеми НАІС ДДАІ МВС України отриманої 25 лютого 2015 року об 14:56 год. ОСОБА_33 згідно якої вбачається, що за власником автомобіль «Porsche Cayenne», кузов № НОМЕР_3 з реєстраційним номером НОМЕР_10 о є ОСОБА_20 , в результаті перевірки: - за підсистемою «АРМ-розшук» не значиться; - за підсистемою «Особа в розшуку» інформація щодо ОСОБА_20 відсутня; - за підсистемою «Документи у розшуку» свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_9 від 25.02.2015 та довідка-рахунок НОМЕР_13 від 25.02.2015 не значиться; - за підсистемою «Номерний знак» номерні знаки НОМЕР_10 та НОМЕР_4 не значаться; - за підсистемою «Довідка-рахунок» бланкову спец продукцію на довідку-рахунок НОМЕР_13 від 25.02.2015 було видано 11.02.2015 - ТОВ «Амалла» від 11. УДАІ ГУМВС України в м. Києві, довідка-рахунок ААЕ088014 від 25.02.2015 передана до НАІС від ТОВ «Амала» 25.02.2015; за підсистемою «Обмеження - розшук, затримання» не знайдено; за підсистемою «Обмеження - за винятком розшуку, затримання» не знайдено; за підсистемою «Орієнтування» не знайдено; за підсистемою « Адмінпрактика » не знайдено; за базою даних «Перевірка власника» не знайдено; за базою даних «Вантажно-митна декларація G» автомобіль імпортовано 13.04.2012 з метою використання; за базою даних «Вантажно-митна декларація Р» не знайдено;

- висновку експерта №39 від 14 грудня 2015 року відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_4 . З урахуванням зносу, станом на 24 січня 2015 року становить 1 620 350,24 грн.

- протоколі огляду документів від 24 квітня 2015 року відповідно до якого, у приміщенні службового кабінету №320 СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, за участю потерпілої у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_11 , було проведено огляд сторінки сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та виявлено продаж автомобіля під назвою «Porsche Cayenne 4.8S 2012», оголошення про продаж якого було розміщено автосалоном « Атлант-М Лепсе ». При звірці номеру кузова НОМЕР_3 відображеного на фотознімку сервісної книги автомобіля і відображеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_11 , встановлено, що вони є ідентичними;

- висновку експерта №253/тдд від 30 квітня 2014 року, відповідно до якого бланк наданого на дослідження свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 на автомобіль «Porsche Cayenne», яке видане на ім`я ОСОБА_11 відповідає аналогічним документам, що перебувають у офіційному обігу на території України;

- висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №20960/16-33 від 10 березня 2016 року, відповідно до якого у Журналі обліку надходження та реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виданих довідок-рахунків, актів прийняття-передачі, біржових угод і номерних знаків для разових поїздок, зокрема: - на аркуші 159 у пункті за номером 532 у графі «Власник, продавець (прізвище, ім`я, по батькові, адреса, паспортні дані, підпис особи)» наявний рукописний текст такого змісту - « ОСОБА_11 ... Прилуцьким МРВ ... ВС Укр. в Чер... обл.. 05.11.2004 вул. Старонов... ». Встановити зміст тексту інших рукописних записів у пункті за номером 532 на аркуші 158 у графах «Дата надходження продажу/передачі», «Серія, номер довідки-рахунка, акта прийняття-передачі», «Транспортний засіб, складова частина (марка, номер кузова, двигуна, рік випуску, колір)» не виявляється можливим в зв`язку із видаленням значної кількості барвної речовини в штрихах записів. Встановити зміст рукописних записів та відтворити підписи на аркуші 159 пункту 532 у графах «Власник, продавець (прізвище, ім`я, по батькові, адреса, паспортні дані, підпис особи)» та «Покупець/отримувач (прізвище, ім`я, по батькові, адреса, паспортні дані, підпис особи)» не виявляється можливим в зв`язку із залиттям рукописних записів барвною речовиною синього кольору, яка своїм забарвленням поглинула барвну речовину блакитного кольору записів у цих графах;

- протоколі огляду речей та предметів, 29 січня 2015 року згідно якого у приміщенні службового кабінету №101 Генеральної прокуратури України, за участю потерпілої ОСОБА_11 , було проведене огляд свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , пульта від сигналізації з ключем та брелоком до автомобіля «Porsche» і пульта від сигналізації з ключем та брелоком до автомобіля «Mercedes», які після огляду поміщені до поліетиленового канцелярського файлу який скріплено біркою і опечатано;

- копії документів ТОВ «Амалла», які стали підставою до видачі довідки-рахунку серії НОМЕР_13 , виданої у ТОВ «Амалла» 25 лютого 2015 року, а саме: сторінки журналу обліку довідок-рахунків, де під порядковим №4 25 лютого 2015 року зареєстрована довідка-рахунок НОМЕР_13 про продаж транспортного засобу «Porsche Cayenne», підставою для видачі якої стало свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_9 , видане Центром ДАІ 8003 , продавцем автомобіля вказано ОСОБА_14 з внесенням паспортних даних та особистого підпису особи, а покупцем ОСОБА_20 , також з його паспортними даними та особистим підписом; довідка-рахунок НОМЕР_13 ; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 ; паспорт та ідентифікаційний номер ОСОБА_20 ; паспорт та ідентифікаційний номер ОСОБА_14 ; договір №088014/1 від 25.02.2015 з додатком про надання посередницьких послуг з продажу транспортного засобу укладеного між ОСОБА_14 і ТОВ «Амалла» на продаж автомобіля «Porsche Cayenne»; договір купівлі-продажу транспортного засобу №088014 від 25.02.2015 укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_20 з продажу транспортного засобу «Porsche Cayenne» за 1640000 грн; акт технічного огляду транспортного засобу за замовленням ОСОБА_14 ; акт прийому-передачі транспортного засобу між продавцем ОСОБА_14 і покупцем ОСОБА_20 від 25.02.2015; розписка ОСОБА_14 за дорученням щодо продажу рухомого майна у 2015 році;

- результатах аналітичного пошуку проведених реєстраційних операцій з транспортним засобом по «НАІС ДДАІ» МВС України та облікових карток № 35687594 від 18.02.2014, № 58424988 від 25.02.2015, №58474685 від 25.02.2015 встановлено, що автомобіль «Porsche Cayenne», номер кузова НОМЕР_3 , синього кольору, 30.05.2012 був придбаний в торгівельній організації та зареєстрований ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві по картці на ОСОБА_34 з номерним знаком НОМЕР_17 , 18.02.2014 він був перереєстрований за довідкою рахунком в ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві на ОСОБА_11 з номерним знаком НОМЕР_4 , а 25.02.2015 даний автомобіль був перереєстрований за довідкою рахунком в ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві на ОСОБА_14 з номерним знаком НОМЕР_10 , та 25.02.2015 він був перереєстрований за довідкою рахунком в ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві на ОСОБА_20 з номерним знаком НОМЕР_18 . Відповідно до історії пошуку тз по «НАІС ДДАІ» МВС України, станом 07 травня 2015 року, 15 травня 2019 року власником автомобіля «Porsche Cayenne» з діючим номерним знаком НОМЕР_18 є ОСОБА_20 ;

- даних національної автоматизованої інформаційної системи МВС України, згідно яких довідка-рахунок серії НОМЕР_6 була отримана торгівельною організацією ПП «Фарт-1» в особі ОСОБА_29 , та в подальшому 23 лютого 2015 року була видана ПП «Фарт-1» у зв`язку з продажем автомобіля «Porsche Cayenne» номер кузова НОМЕР_3 , технічний паспорт НОМЕР_19 продавцем ОСОБА_11 , покупцю ОСОБА_14 Дата надходження даної довідки-рахунку 25 лютого 2015 року. Довідка-рахунок серії НОМЕР_13 була отримана торгівельною організацією ТОВ «Амалла» в особі ОСОБА_35 , та в подальшому 25 лютого 2015 року була видана ТОВ «Амалла» у зв`язку з продажем автомобіля «Porsche Cayenne» номер кузова НОМЕР_3 , технічний паспорт НОМЕР_20 продавцем ОСОБА_14 , покупцю ОСОБА_20 . Дата надходження даної довідки-рахунку 25 лютого 2015 року;

- матеріалах Висновку №529 Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області, згідно яких ОСОБА_11 24 січня 2015 року звернулась з заявою про викрадення, в ніч на 24 січня 2015 року, на автомобільній стоянці, розташованій за супермаркетом «АТБ» її транспортним засобом марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_4 , у зв`язку з чим було проведено огляд місця події, відібрано пояснення у ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_36 та 31 січня 2015 року прийнято висновок про закінчення перевірки даних матеріалів, які скеровані до архіву та рекомендовано ОСОБА_11 з приводу вирішення спірних питань звернутись до суду в порядку цивільного судочинства. Про результати розгляду заяви ОСОБА_11 була повідомлена Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області 03 лютого 2015 року;

- матеріалах Висновку №1383 Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області по заяві ОСОБА_11 , відповідно до яких остання 05 березня 2015 року звернулась до Прилуцької міжрайонної прокуратури з заявою про незаконне заволодіння її транспортним засобом марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_4 , яку за належність 13 березня 2015 року було передано до Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області та 19 березня 2015 року прийнято висновок закінчити перевірку даних матеріалів, які скерувати до архіву, оскільки встановлено, що аналогічна заява вже була зареєстрована в ЄО №657 від 24 січня 2015 року. Про результати розгляду заяви ОСОБА_11 була повідомлена Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області 20 березня 2015 року;

- матеріалах Висновку №1638 Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області по заяві ОСОБА_11 , відповідно до яких остання 05 березня 2015 року звернулась до Генеральної прокуратури України з заявою про незаконне заволодіння її транспортним засобом марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_4 , яку за належність 24 березня 2015 року було передано до Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області та 31 березня 2015 року прийнято висновок закінчити перевірку даних матеріалів, які скерувати до архіву, оскільки встановлено, що аналогічна заява вже була зареєстрована в ЄО №657 від 24 січня 2015 року. Про результати розгляду заяви ОСОБА_11 була повідомлена Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області 03 квітня 2015 року;

- протоколі доступу до речей та документів від 02 грудня 2015 року, згідно якого у ПрАТ «МТС Україна» було вилучено документи щодо з`єднань абонента, який використовував номери НОМЕР_21 та НОМЕР_22 за період з 23 лютого 2015 року по 25 лютого 2015 року, встановлено, що всі телефонні з`єднання за номером НОМЕР_22 , які відбувались починаючи з 08:36 год. 23.02.2015 по 15:13 год. 24.02.2015 фіксується в азимуті базових станціях розташованих в районі пгт. Варва, Варвинського району, Чернігівської області та пгт. Ладан, Прилуцького району, Чернігівської області. А 25 лютого 2015 року починаючи з 10:20 год по 11:23 год телефонні з`єднання на номером НОМЕР_22 фіксуються в азимуті базових станцій АДРЕСА_6 (КЗАТ « Каштан »), АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 . В подальшому, 25 лютого 2015 року починаючи з 14:02 год по 15:18 телефонні з`єднання на номером НОМЕР_22 фіксуються в азимуті базових станцій проспекту Перемоги,123 м. Київ (КЗАТ «Каштан»), проспект Перемоги,119 м. Київ (науковий центр радіаційної медицини), а об 15:19 год. в азимуті базової станції АДРЕСА_7 .

За номером НОМЕР_21 встановлено, що з`єднання за даним номером 23 лютого 2015 року в період часу з 10:15 год. по 11:53 год. фіксуються в азимуті базових станцій пров. Деревообробний,3 м. Київ (ДП Управління спеціальних машин №2 ВАТ Строймеханізація); Дніпровська набережна,16а м. Київ (Аутохаус Київ ГМБХ); вул. Садова,66 м. Київ ; вул. Центральна,12-а м. Київ ; вул. Княженська,6 Урочище Млиново, Гнединська сільрада, Бориспільський район, Київська область .

- висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №18327/18328/17-32 від 04 квітня 2018 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_14 , в графі «одержав» в наданій на дослідження довідці-рахунку серії НОМЕР_6 , яка видана 23 лютого 2015 року ПП «Фарт 1», виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підпис в графі «одержав» в наданій на дослідження довідці-рахунку серії НОМЕР_6 , яка видана 23.02.2015 ПП «Фарт 1» - виконано ОСОБА_14 .

- висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи №12408/12411/18-32/20640/18-32 від 05 жовтня 2018 року, згідно якого підпис в довідці-рахунку серії НОМЕР_6 в графі «Зазначений транспортний засіб (складову частину, що має ідентифікаційні номери) одержав», яка видана 23.02.2015 ПП «Фарт-1», виданої на ім`я ОСОБА_14 ; підпис від імені ОСОБА_14 в Заяві №58424988 від 25.02.2015 на ім`я начальника ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві про проведення операції «Перереєстрація ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком», який міститься у графі «Зміст заяви перевірив(ла) ОСОБА_14 »; підпис від імені ОСОБА_14 в Заяві №58424988 від 25.02.2015 на ім`я начальника ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві про проведення операції «Перереєстрація ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком», який міститься у графах «Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_23 , номерні знаки: універсальні (авто) НОМЕР_4 », «Здав»; підпис від імені ОСОБА_14 в Заяві №58424988 від 25.02.2015 на ім`я начальника ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві про проведення операції «Перереєстрація ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком», який міститься у графах «номерні знаки універсальні (авто) НОМЕР_10 », «Отримав», виконано письмовим приладдям, а саме кульковою ручкою. Будь-яких слідів попередньої підготовки до виконання досліджуваних підписів (перетискання, підготовка олівцем, сліди копіювального паперу та ін.), а також слідів їх виконання за допомогою технічних засобів не виявлено. Підпис у графі «Зазначений транспортний засіб (складову частину, що має ідентифікаційні номери)одержав» в довідці-рахунку серії НОМЕР_6 від 23.02.2015 ПП « Фарт-1 », виданої на ім`я ОСОБА_14 виконаний ОСОБА_14 . Рукописний текст пояснення від 25.02.2015 (за винятком рукописного запису цифри «5» у цифровому записі дати «25.02.2015»), що складений від імені ОСОБА_14 на ім`я начальника центру №3, виконаний ОСОБА_14 . Підпис від імені ОСОБА_14 у графі «Зміст заяви перевірив(ла) ОСОБА_14 » в заяві №58424988 від 25.02.2015 на ім`я начальника ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві про проведення операції «Перереєстрація ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком», виконаний ОСОБА_14 . Підпис від імені ОСОБА_14 в графі «Здав», у рядках «Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_23 , номерні знаки універсальні (авто) НОМЕР_4 » в заяві № НОМЕР_16 від 25.02.2015 на ім`я начальника ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві про проведення операції «Перереєстрація ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком», виконаний ОСОБА_14 . Підпис від імені ОСОБА_14 в графі «Отримав» у рядку «номерні знаки універсальні (авто) НОМЕР_10 » в заяві № НОМЕР_16 від 25.02.2015 на ім`я начальника ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві про проведення операції «Перереєстрація ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком», виконаний ОСОБА_14 ;

- інформації Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві , згідно якої транспортний засіб «Porsche Cayenne», кузова № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_18 з 24 квітня 2015 року, згідно даних Єдиного державного реєстру ТЗ, значиться як викрадений за даними Святошинського УП ГУНП в м. Києві.

В основу вироку суд апеляційної інстанції також враховує показання свідка ОСОБА_20 , надані ними під час розгляду справи в місцевому суді та які були відтворені в ході апеляційного розгляду, оскільки судом апеляційної інстанції було вичерпано всі можливості для здійснення безпосереднього допиту свідка в судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Судова колегія при цьому враховує наступне.

У рішенні по справі «Луценко проти України» від 18 грудня 2008 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що неможливість забезпечення присутності свідка в судовому засіданні сама по собі не означає, в автономному значенні цього терміну, необхідності припинення судового переслідування. У такій ситуації національні суди можуть, за умови дотримання прав захисту, врахувати показання, здобуті під час досудового розслідування - зокрема, якщо суди встановлять, що ці показання підтверджуються іншими наявними у них доказами. Така практика є прийнятною і в випадку, який стосується цього кримінального провадження, через неможливість безпосереднього допиту свідка та вичерпання у суду можливостей для здійснення такого.

Окрім того, колегія суддів апеляційного суду враховує те, що Верховний Суд неодноразово (зокрема, в постановах від 17 лютого 2022 року (справа № 207/994/14-к), 25 січня 2022 року (справа №158/1022/20), 07 грудня 2021 року (справа № 233/596/19) наголошував, що якщо свідок або учасник процесу дає в суді показання, які співпадають з його показаннями, наданими під час досудового розслідування, або посилається на ці показання, то саме по собі посилання суду в рішенні на такі позасудові показання не є порушенням процесуального закону, оскільки в такому випадку позасудові показання інкорпоруються з тими, що були надані ними в суді.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 листопада 2019 року (справа № 750/5745/15-к), якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не є підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді.

У світлі наведеної вище практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, колегією суддів установлено, що в ході розгляду в суді першої інстанції свідок ОСОБА_20 , був допитаний у присутності обвинуваченого і його захисника, які мали можливість ставити свої запитання, у повному обсязі реалізовували права, гарантовані законом, і відповідно їм забезпечувалось право, зокрема й на перехресний допит свідка. Свідок надавав аналогічні, стабільні та послідовні показання, які підтверджуються іншими наведеними вище доказами по справі, у зв`язку з чим їх можна враховувати до доказової бази при ухваленні вироку.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності з показаннями потерпілої, обвинуваченого та свідків, з точки зору їх належності та допустимості, колегія суддів вважає помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції, що відсутні підстави вважати доведеним поза розумним сумнівом, що обвинувачений не був співвласником та не мав права користуватися цим автомобілем на 23 січня 2015 року, а так само і того, що обвинувачений усвідомлював це на час вчинення інкримінованого йому злочину.

Щодо показань свідків у даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що вони зводяться до того, чий був автомобіль та в яких спосіб набутий, а в ході кримінально провадження не встановлюється статус майна, його метою являється справедливе вирішення питання про кримінальну відповідальність.

Згідно примітки до ст. 289 КК України під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

Це означає, що винна особа всупереч або поза волею власника (користувача), протиправно вилучає транспортний засіб. Суб`єктивна сторона цього злочину виражається в прямому умислі. Особа усвідомлює, що протиправно заволодіває чужим транспортним засобом всупереч або поза волею власника (користувача), і бажає це зробити.

23 січня 2015 року, як встановлено в ході апеляційного розгляду, ОСОБА_18 , дійсно за вказівкою ОСОБА_14 забрав автомобіль «Porsche Cayenne» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 та передав його обвинуваченому. Ці обставини підтвердили, як сам ОСОБА_18 так і обвинувачений.

Як вбачається з матеріалів Висновку №529 Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області, ОСОБА_11 24 січня 2015 року звернулась з заявою про викрадення її транспортного засобу марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_4 , у зв`язку з чим було, зокрема, відібрано пояснення у ОСОБА_14 і 31 січня 2015 року прийнято висновок про закінчення перевірки даних матеріалів.

Наведене свідчить про обізнаність ОСОБА_14 про позицію потерпілої щодо вказаного транспортного засобу та прямо спростовує доводи сторони захисту про наявність на той момент між обвинуваченим та потерпілою домовленості про розподіл майна, та конкретно автомобіля «Porsche Cayenne».

Незважаючи на викладене, переслідуючи мету вилучити вказаний автомобіль ОСОБА_11 , всупереч волі потерпілої, маючи намір незаконно володіти та розпоряджатися вказаним транспортним засобом, продовжив вчиняти дії направлені на вилучення транспортного засобу, зокрема, щодо переоформлення його на себе та в подальшому продажу його третій особі, що підтверджується сукупністю досліджених доказів.

Про протиправність його дій щодо заволодіння транспортним засобом всупереч волі власника, свідчать показання самого обвинуваченого, що він з потерпілою, відносно укладення договору купівлі продажу автомобіля «Porsche Cayenne», не спілкувався, грошові кошти не передавав і у них були суперечки та сварки.

Крім того, колегія суддів враховує, що в ході розслідування кримінального провадження жодних документів про вчинення угоди з продажу вказаного автомобіля 23 лютого 2023 року потерпіла ОСОБА_11 не підписувала.

На підтвердження такої позиція судової колегії свідчить і поведінка самої потерпілої, яка неодноразово зверталася до правоохоронних органів щодо викрадення у неї автомобіля, так і відомості реєстрації її мобільного телефону у мережі, а саме, що на час вчинення відповідної угоди з продажу автомобіля вона не перебувала та не відвідувала ПП «ФАРТ-1», а перебувала в інших місцях.

Також, у цивільній справі № 757/2839/15-ц, остаточним рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що угода з відчуження ТЗ на користь обвинуваченого ОСОБА_14 вчинена без відома та волі потерпілої ОСОБА_11 , яка її не вчиняла та її не підписувала. Рішенням також засвідчено її право власності на вказаний автомобіль та визнано недійсним правочин, засвідчений довідкою-рахунком від 23 лютого 2015 року серії НОМЕР_6 .

Оцінюючи докази у кримінальному провадженні колегія приходить до безспірного висновку про умисність дій обвинуваченого, направленого на незаконне вилучення автомобіля з метою його обернення на свою користь з огляду на наступне.

Обвинувачений ОСОБА_14 , маючи неприязні стосунки з потерпілою, не досягнувши з нею домовленості щодо поділу майна, що ним і не заперечується, позавідомом та всупереч волі ОСОБА_11 , надав вказівку ОСОБА_18 забрати з паркувального майданчика транспортний засіб та передати йому, після отримання автомобіля обвинувачений вивіз та сховав його в невідомому місці. Після того, як ОСОБА_14 отримав всупереч волі та відома потерпілої транспортний засіб, він організував та отримав підроблений документ про начебто продаж йому від потерпілої автомобіля марки «Porsche Cayenne» та на підставі такого підробленого документу здійснив перереєстрацію переходу права власності на себе на вказаний автомобіль, чим вчинив заходи з розпорядженням вказаним автомобілем, оскільки він спочатку отримав фактичне управління над фізичним об`єктом - автомобілем, а в подальшому вчинив всі можливі заходи аби проти встановлених законом правил та процедур позбавити потерпілу власності.

Згідно матеріалів кримінального провадження, видане ОСОБА_11 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 втрачене не було і зберігається у неї, документ про перехід права власності до обвинуваченого - довідка-рахунок № НОМЕР_6 від 23 лютого 2015 року є підробленими, а договір визнаний недійсним в судовому порядку.

Слід також враховувати, що 29 січня 2015 року обвинувачений ОСОБА_14 надав пояснення працівникам правоохоронного органу в межах перевірки заяви потерпілої про викрадення автомобіля марки «Porsche Cayenne», тобто обвинувачений усвідомлював, що тримає та переховує транспортний засіб проти волі потерпілої, однак він продовжував утримувати його та переховувати, а також вчинив всі інші дії з підготовки та реалізації умислу на переоформлення - перереєстрацію автомобіля на себе, чим закінчив злочинний намір на протиправне заволодіння транспортним засобом та обернення його на свою користь.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_14 , після отримання фактичного контролю над автомобілем, використовуючи підроблені документи, які начебто посвідчували угоду з потерпілою, вчинив підготовку заходів для протиправного переоформлення автомобіля на себе аби отримати і юридичний контроль над автомобілем та завершити злочинний умисел на заволодіння транспортним засобом.

Згідно обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_14 , розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням встановлено 1 500 100 грн., а згідно висновку експерта № 39 від 14 грудня 2015 року ринкова вартість автомобіля марки «Porsche Cayenne», з урахуванням зносу, станом на 24 січня 2015 року становить 1 620 350,24 грн.

Враховуючи положення ст.. 337 КПК України, якою визначено, що суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, колегія суддів вважає необхідним вважати, що розмір шкоди, завданої ОСОБА_14 в даному кримінальному правопорушенні становить 1 500 100 грн.

Дослідивши вищенаведені докази у їх сукупності, і провівши їх детальний аналіз, перевіривши доводи сторони обвинувачення та захисту, показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, надавши сторонам кримінального провадження усі процесуальні можливості надання доказів, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність у повному обсязі вини ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, і кваліфікує його дії, як незаконне заволодінні транспортним засобом - автомобілем, що належить ОСОБА_11 , що завдало останній великої матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_14 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться категорії особливо тяжких, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.

З огляду на особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, з врахуванням вимог апеляційних скарг сторони обвинувачення в частині виду та розміру покарання обвинуваченому, колегія суддів приходить до висновку про можливість призначити обвинуваченому ОСОБА_14 покарання в мінімальних межах передбачених санкцією ч. 3 ст. 289 КК України в межах санкції вказаної статті без конфіскації майна, в редакції № 270-VI від 15 квітня 2008 року, яка була чинною на момент вчинення кримінального правопорушення.

Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_14 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Також частково підлягає задоволенню апеляційна скарга представника потерпілої і в частині цивільного позову.

Відповідно до положення ст. 128-129 КПК України, ст. 1177 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Положення частини 1 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно частини 6 цієї ж статті, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги позицію викладену у постанові пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Потерпіла ОСОБА_11 цивільний позов підтримала, просила суд його задовольнити в повному обсязі. В підтвердження суми матеріальної шкоди потерпіла посилалася на висновок авто товарознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні. Інших доказів отримання нею матеріальної шкоди у заявленому розмірі потерпіла не надала.

Щодо обґрунтування моральної шкоди потерпіла ОСОБА_11 зазначала, що внаслідок дій обвинуваченого вона залишилася без транспортного засобу, що призвело до порушення способу життя, який існував до вчинення цього кримінального правопорушення, вже на протязі тривалого часу вона змушена приймати участь у слідчих діях та низці судових справ.

Обвинувачений ОСОБА_14 цивільний позов не визнав в повному обсязі, оскільки він не вважає себе винними у вчиненні кримінального правопорушення в якому його обвинувачують.

Зважаючи на вищевикладене, з підстав доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_14 , суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_11 підлягають частковому задоволенню. Зокрема, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_14 підлягає стягненню 1 500 100 грн., оскільки, як зазначалося вище, саме такий розмір шкоди, завданої ОСОБА_14 в даному кримінальному правопорушенні встановлено в ході судового провадження. Також підлягає стягненню моральна шкода, розмір якої, виходячи з доведеності позовних вимог, виходячи з принципів співмірності, справедливості та розумності, суд оцінює у 50 000 гривень.

Долю речових доказів слід вирішити наступним чином:

- заяву ОСОБА_14 від 25.02.2015 року про перереєстрацію ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком; довідку рахунок від 23.02.2015 року на ім`я ОСОБА_14 про купівлю-продаж автомобіля «Porsche Cayenne»; акт тех.огляду т.з. «Porsche Cayenne» (власник ОСОБА_14 ); результат пошукової бази; пояснення ОСОБА_14 про те, що він втратив технічний паспорт на вищевказаний автомобіль з власної необережності після домовленості з дружиною ОСОБА_11 про те, що вона передає автомобіль «Porsche Cayenne» ОСОБА_14 для оформлення купівлі-продажу вказаного автомобіля; квитанцію №709 від 25.02.2015 року на ім`я ОСОБА_20 про сплату ним грошових коштів за реєстрацію автомобілі; заяву ОСОБА_20 від 25.02.2015 року про перереєстрацію ТЗ на нового власника за довідкою-рахунком; довідку-рахунок від 25.02.2015 року на ім`я ОСОБА_20 про купівлю-продаж автомобіля «Porsche Cayenne»; акт тех.огляду т.з. «Porschе Cayenne» (власник ОСОБА_20 ); свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 25.02.2015 року на ім`я ОСОБА_14 на автомобіль «Porsche-Cayenne»; копію довідки-рахунка від 23.02.2015 року на ім`я ОСОБА_14 про купівлю-продаж автомобіля «Porsche Сауеппе»; копію паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_14 ; копію ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_14 ; копію паспорту громадянки України на ім`я ОСОБА_11 ; копію ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_11 ; копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ від 25.02.2015 року на ім`я ОСОБА_11 на автомобіль «Porsche Cayenne»; витяг з реєстру т.з., залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- журнал обліку надходження та реалізації або передачі для реалізації т.з. та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виданих довідок-рахунків, актів прийняття-передачі біржових угод і номерних знаків для разових поїздок ПП «Фарт-1» - повернути власнику ПП «Фарт-1».

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 418, 420, 615 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_11 та прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_14 - скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України (в редакції № 270-VI від 15 квітня 2008 року,) та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_14 рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_14 задовольнити частково:

Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_11 1 500 100 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч сто гривень) 24 (двадцять чотири ) коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_14 в доход держави процесуальні витрати в сумі 32503 (тридцять дві тисячі п`ятсот три гривні) грн. 90 (дев`яносто) копійок.

Згідно ч.4 ст.532 КПК України даний вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4