Рішення

від 06.09.2024 по справі 320/16716/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 року № 320/16716/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, Міністерсва юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 18.01.2024 №5 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням статей 8, 13 і 18 Європейської конвенції про захист прав людини, статті 58, пункту 22 статті 92 Конституції України, абз. 3 пункту 9, пункту 13 та пункту 14 розділу VI Положення про центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5.

Відповідачі позов не визнали, подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просять суд відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи відзиви, відповідачі зазначають, що відповідачі при прийнятті спірного рішення діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Натомість доводи і вимоги ґрунтуються на надуманих позивачкою підставах та її власному розумінні, як обставин справи так і норм чинного законодавства.

Крім того, до відзиву було додано заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якому просить постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити дату підготовчого засідання по справі.

З урахуванням наявного клопотання, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з вимогами частин 2, 3 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.

Відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами частини 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

В силу вимог пункту 4 частини 4 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку предмет позову не стосується предмету спору, що підлягають розгляду у порядку загального провадження, ця адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заперечення відповідача, суд зазначає, що зміст заперечення про розгляд справи в загальному позовному провадженні не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання. Крім того, представник відповідача не зазначив, яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін порушить його право. Представник відповідача стверджується у клопотанні, що справа має для важливе значення, у ній слід врахувати обсяг та характер доказів у справі, проте жодних конкретних доводів щодо значення справи для відповідача, чи щодо обсягу та характеру доказів, які підлягають дослідженню, не наведено.

Ураховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є справою незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у порядку загального позовного провадження відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзиви не спростовують аргументів позивача та його доводів, які викладені позивачем у позові та підтверджуються наданими документами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має кваліфікацію судового експерта, що підтверджується свідоцтвом № 1082 від 31.01.2007, виданим на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України, що дає їй право на проведення експертиз за експертними спеціальностями: 11.1.- дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності; 11.2. дослідження документів про економічну діяльність підприємства та організацій; 11.3. дослідження документів фінансово-кредитних операцій. Одночасно, є генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна Група «ЕС енд ДІ».

Судовими експертами Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна Група «ЕС енд ДІ» у складі позивачки, та ОСОБА_2 складено 19.05.2023 висновок експертів №1041/69101 за результатами комісійної судової економічної (далі - Висновок).

Зі змісту Висновку вбачається, що експертиза проведена за запитом ОСОБА_3 від 10.05.2023, для подання до господарського суду відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на яку були поставлені питання щодо ринкової вартості однієї простої іменної акції номінальною вартістю 0,25 грн. за акцію, код ISIN UA4000067839, емітент Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116) у 100 % пакеті акцій станом на 21.11.2022, визначена із застосуванням балансового методу майнового підходу.

За результатами експертизи визначено, що ринкова вартість однієї простої іменної акції визначена із застосуванням балансового методу майнового підходу станом на 21.11.2022 становить 08,45 грн.

У подальшому, Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (далі - Товариство) звернулося 18.10.2023 до Міністерства юстиції України щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності судових експертів. У вказаному зверненні представник Товариства навів свої переконання у тому, що вирішення питання щодо визначення вартості однієї простої акції на певну дату не відноситься до компетенції експерта-економіста, отже жодного відношення як експерти вони не мають до оцінки майна. Також зауважив, що експертами порушені строки проведення експертизи. У зв`язку зі зазначеним дійшов висновку про порушення вимог пунктів 2.2, 2.3 та 4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих судових установах затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5 та п. 11 ст. 14 Закону України «Про судову експертизу».

Окрім наведеного, представник Товариства вказав, що відповідно до Висновку який виготовлений позивачем, вартість акцій підприємств штучно завищуються у декілька разів, що створює ілюзію правових підстав для неправомірного збагачення недобросовісними акціонерам. Саме маніпулювання показниками фінансової звітності, періодами досліджень, темпами приросту грошового потоку, призводить до ситуації, при котрій акції підприємства у період воєнного стану оцінюються у 8,45 гривень за одну акцію, при реальній вартості такої акції у 2,29 гривень. Таким чином на думку заявника, Висновок є необ`єктивним та неповним.

У зв`язку з викладеними у зверненні обставинами, представник Товариства просив внести на розгляд Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерства юстиції України подання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 (свідоцтво від 31.01.2007 № 1082) та прийняти рішення щодо притягнення її до відповідальності у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціалізацією.

15.11.2023 дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення №9, яким порушено дисциплінарне провадження відносно судових експертів, в тому числі щодо позивача та витребувано пояснення у судових експертів, в тому числі у позивача.

28.11.2023 судовим експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Губановою Іриною складено довідку на підставі листа від 16.11.2023 №150676/164556-3323/6.3 директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Наталії Ткаченко за результатами аналізу висновку експертів за результатами комісійної судової економічної експертизи від 19.05.2023 №1041/69101, складеного судовими експертами, які мають кваліфікацію за експертними спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій».

Відповідно до висновку цієї довідки зазначено, що у ході аналізу наданого висновку судової економічної експертизи встановлено недотримання при його складанні вимог п. п. 2.2, 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, оскільки висновок викладений у категоричній формі, тоді як в дослідженні зазначено, що воно проведено з припущенням, тобто за умовою, якою обґрунтовується використання фінансової звітності на дату, що відрізняється від дати оцінки та необхідно було вказати на відмінності понять та способів визначення ринкової та балансової вартостей акцій, передбачених в Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, за реєстраційним кодом 0.1.18.

Листом Міністерства юстиції України від 30.11.2023 №158049/164556-33-23/6.3 позивача повідомлено про порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача та надано копію довідки за результатом проведення аналізу висновку та запропоновано позивачу надати пояснення щодо фактів, наведених у зверненні.

01.12.2023 позивачем направлено до відповідача-1 запит про надання інформації щодо мотивів прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та складу порушень, в межах яких розглядатиметься питання дисциплінарної відповідальності. Відповідно до цього запиту позивач з метою забезпечення його права бути поінформованою про мотиви прийняття дисциплінарною палатою ЦЕКК рішення від 15.11.2023 про порушення дисциплінарного провадження та надання можливостей для належної підготовки свого захисту, просив повідомити про:

- мотиви прийняття Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 15.11.2023 про порушення щодо позивача дисциплінарного провадження;

- порушення, зазначені у доданих до розглянутого 15.11.2023 подання Мінюсту документах, в межах яких дисциплінарною палатою ЦЕКК, відповідно до абз. 3 п. 9 Положення про ЦЕКК, будуть розглядатися питання щодо позивача дисциплінарної відповідальності.

Листом Міністерства юстиції України від 08.12.2023 №162529/189029-33-23/6.3 позивача повідомлено, що листом Міністерства юстиції України від 30.11.2023 №158049/164556-33-23/6.3 позивачу надано на ознайомлення вищезазначене звернення, що містить інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку.

10.12.2023 позивачем надано пояснення щодо фактів, викладених у зверненні ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» та довідки КНДІСЕ.

У письмових поясненнях, які було надано експертами (в тому числі позивачкою) щодо зауважень, викладених у Зверненні, останні повідомили наступне:

1) Щодо твердження у зверненні про нібито вчинення експертами такого дисциплінарного правопорушення, як «самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню», є очевидно неправдивим та не підтверджується документами, доданими до звернення. Судові експерти пояснили наступне: «Наведені твердження у зверненні не містять будь-якого опису обставин, які містять інформацію про дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом 1 пункту 1 розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/5 (далі - Положення).

Зокрема, у зверненні не наведено жодної інформації про те які матеріали нібито самостійно збирали експерти або які вихідні дані, представлені неоднозначно, експерти вибирали самостійно.

Як відображено у вступній та дослідницькій частині наданого Висновку, зауваження до якого викладені у зверненні, експертами використовувалися виключно вихідні дані, відображені у документах, наданих замовником:

- Консолідованому балансі (звіті про фінансовий стан) на 30.09.2022, складеному ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393110);

- Консолідованому звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2022, складеному ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116).

Вказана фінансова звітність ПАТ «ІНТЕРПАЙП» була єдиним джерелом всіх вихідних даних, використаних Експертами при проведенні дослідження.

Вихідні дані фінансової звітності ПАТ «ІНТЕРПАЙП» були однозначними, не суперечили іншим об`єктам дослідження в силу їх відсутності.

Відтак, при наданні Висновку експертів жодні матеріали дослідження не збиралися експертами самостійно. Усі вихідні дані були однозначними, що унеможливлювало порушення у вигляді вибирання вихідних даних, представлених неоднозначно».

2) Щодо твердження у зверненні про нібито неправильне оформлення експертами переліку об`єктів, що підлягали дослідженню, є безпідставним, суперечить пункту 4.12 Інструкції № 53/5 та не підтверджується документами, доданими до звернення.

Експертами повідомлено, наступне: «Твердження про нібито незрозумілість того, які саме документи досліджували експерти, є безпідставним, оскільки у дослідницькій частині Висновку експертів міститься чітке посилання на джерело отримання кожного елемента вихідних даних.

Експертами використовувалися виключно вихідні дані відповідно до алгоритму дослідження, викладеному у розділі 3.6 «Визначення вартості акцій за балансовим методом» Методики 0.1.18.

Відтак, твердження у зверненні про незрозумілість того, які документи досліджували експерти, є абсурдним і неправдивим.

Експертами також повністю виконали вимоги пункту 4.12 Інструкції № 53/5 щодо змісту вступної частини Висновку:

1) наведено відомості про надані матеріали (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів): «документи у копіях в 1 папці на 15 арк.»;

2) наведено відомості про об`єкти, що підлягали дослідженню:

« 1. Консолідований баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2022, складений ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньоднітровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393 116);

2. Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 Місяців 2002, складений ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод»(код ЄДРПОУ 05393116)» (стор. 2 Висновку).

Водночас відомості про надані матеріали, які не є об`єктами дослідження і не підлягають дослідженню, експертами не наводилися, що відповідає вимогам пункту 4.12 Інструкції № 53/5 та загальноприйнятій у системі експертних установ Міністерства юстиції України практиці.

Неналежність матеріалів, інших ніж перелічені у Висновку, до об`єктів, що підлягали дослідженню, підтверджується запитом ОСОБА_3 від 10.05.2023 та договором між ОСОБА_3 та експертом Педь І.В., у яких наведено наступний перелік документів, наданих на дослідження.

Роздруківка витягів з постанов Верховного Суду з питань методичних підходів до оцінки акцій та роздруківка витягу з Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 «Визначення вартості акцій за балансовим методом») не є об`єктами дослідження судово-економічної експертизи.

Посилання на Методику 0.1.18, міститься у переліку використаних джерел.».

3) Щодо наведеного у зверненні твердження про нібито необґрунтованість та необ`єктивність Висновку не містить ознак дисциплінарного проступку відповідно до статті 14 Закону «Про судову експертизу» та пункту 1 розділу VI Положення, відтак не може виноситися на розгляд дисциплінарної палати ЦЕКК. Експерти повідомили наступне: «У зверненні зазначається про нібито порушення експертами вимог законодавства щодо обов`язку провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Слід зазначити, що ЦЕКК відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, тобто зобов`язана діяти в межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно з абзацом 3 пункту 3 розділу ІІ Положення, дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 5, 6 пункту 2 цього розділу.

Відповідно, розгляд питань, які не належать до завдань дисциплінарної палати ЦЕКК, виходить за межі його повноважень.

Згідно зі статтею 14 Закону «Про судову експертизу» та пунктом 1 розділу VI Положення, неповнота, необ`єктивність, необґрунтованість висновку експерта не містить ознак дисциплінарного проступку (за виключенням випадків, коли таке порушення стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта).

Відтак, розгляд дисциплінарною палатою ЦЕКК наведених у зверненні ПАТ «ІНТЕРПАЙП» тверджень про нібито неповноту, необґрунтованість та/або необ`єктивність Висновку є очевидно протиправним і виходить за межі її повноважень».

4) Щодо наведеного у Довідці твердження про нібито безпідставне зазначення експертами про попередження (обізнаність) про відповідальність за статтею 385 КК України суперечить вимогам абзацу 14 пункту 4.12 Інструкції № 53/5. Експерти повідомили наступне: «….що рецензентом не враховано, що вимоги до оформлення висновку експерта, окрім статті 101 Господарського кодексу України, також унормовані приписами абзацу 14 пункту 4.12 Інструкції № 53/5.

Так, згідно з абзацу 14 пункту 4.12 Інструкції № 53/5, згідно з яким у висновку експерта зазначається «попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 КК України.

Виходячи з приписів абзацу: 4 пункту 4.12 Інструкції № 53/5, експертами, незалежно від суб`єкта звернення, у вступній частині висновку зазначається про попередження (обізнаність) про кримінальну відповідальність як за статтею 384, так і за статтею 385 КК України.

Для підтвердження експерт надає витяги з вступних частин висновків експертів. виконаних державними експертними установами на виконання звернень адвокатів».

5) Щодо наведеного у Довідці твердження про нібито необґрунтоване викладення висновку у категоричний, а не умовно-категоричній формі є суб`єктивним судженням рецензента про обґрунтованість Висновку, відтак не містить ознак дисциплінарного проступку відповідно до статті 14 Закону «Про судову експертизу» та пункту 1 розділу VI Положення і не може виноситися на розгляд дисциплінарної палати ЦЕКК.

Так, експерти пояснили: «У пунктах 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5 відсутні приписи, якими б унормовувалися особливості та підстави надання категоричних та/або умовно-категоричних висновків. Відтак, зазначене твердження Довідки є суб`єктивною думкою рецензента щодо обґрунтованості Висновку, яка не ґрунтується на нормах законодавства.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 14 Закону «Про судову експертизу» та пункту 1 розділу VI Положення, необ`єктивність, необґрунтованість висновку експерта не містить ознак дисциплінарного проступку (за виключенням випадків, коли таке порушення стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта).

Отже, розгляд дисциплінарною палатою ЦЕКК наведених у Довідці тверджень про нібито необґрунтоване викладення висновку у категоричний, а не умовно-категоричній формі є очевидно протиправним і виходить за межі її повноважень, оскільки законодавство з питань судово-експертної діяльності, включаючи пункти 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5, не містить відповідної вимоги».

6) Щодо наведеного у Довідці твердження про нібито необхідність зазначення у Висновку про відмінність понять та способів визначення ринкової та балансової вартостей акцій, не містить ознак дисциплінарного проступку відповідно до статті 14 Закону «Про судову експертизу» та пункту 1 розділу VI Положення, відтак не може виноситися на розгляд дисциплінарної палати ЦЕКК.

У пунктах 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5 відсутні положення, що містили б вимоги про необхідність наведення у висновку експерта відмінності понять та способів визначення ринкової та балансової вартостей акцій.

Відтак, зазначене твердження Довідки є суб`єктивною думкою рецензента щодо обґрунтованості Висновку, яка не ґрунтується на нормах законодавства. Отже, розгляд дисциплінарною палатою ЦЕКК наведених у Довідці тверджень про нібито необхідність наведення у висновку експерта відмінності понять та способів визначення ринкової та балансової вартостей акцій виходить за межі повноважень дисциплінарної палати ЦЕКК, оскільки законодавство з питань судово-експертної діяльності, включаючи пункти 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5, не містить відповідної вимоги».

За результатом розгляду доданих документів дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення №5. Відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, дисциплінарна палата ЦЕКК вирішила:

1) Притягнути судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді позбавлення кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.

2) Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №1082 за експертною спеціальністю 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій - анулювати.

Крім того, в рішенні повідомлено, що рішення дисциплінарної палати ЦЕКК може бути оскаржено до суду у порядку встановленому законодавством.

Вважаючи винесене рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені норми основного закону означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому, «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

У свою чергу, частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Окрім того, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

У взаємозв`язку з вищенаведеним суд визначає, що спірні правовідносини регулюються, окрім іншого, Конституцією України, Законом України від 25.02.1994 №4038-XII «Про судову експертизу» (далі Закон №4038-XII), Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція № 53/5), Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експерті, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/5 (далі Положення №301/5).

За приписами пунктів 14, 22 частини 1 статі 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема; засади судової експертизи; засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Так, Закон № 4038-XII визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

За приписами статті 1 Закону № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 4 Закону № 4038-XII закріплені гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку.

Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:

визначеним законом порядком призначення судового експерта;

забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду;

створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків;

можливістю призначення повторної судової експертизи;

присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Відповідно до статті 7 Закону № 4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

За приписами статті 7-1 Закону №4038-XII підставою проведення судової експертизи є відповідне судове, рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 13 Закону №4038-XII незалежно від виду судочинства судовий експерт має право проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

За приписами пунктів 1.3., 1.8. Інструкції №53/5 відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення експертизи за запитом ОСОБА_3 , за результатами якої складено Висновок від 19.05.2023 № 1041/69101, стала додаткова угода від 10.05.2023 №19 до договору від 18.06.2019 № 18-06/1901 про надання експертних та консультаційних послуг щодо проведення комісійної судової економічноої експертизи та надання висноовку експертів до суду.

Зважаючи на зазначене, оскільки позивачка є уповноваженою особою ТОВ «Експертна Група «ЕС енд ДІ» та на момент укладання договорів з ОСОБА_3 щодо проведення експертизи, мала відповідне свідоцтво № 1082 від 31.01.2007 про присвоєння кваліфікації судового експерта, то вказані договори суд вважає належними підставами для проведення експертизи, що спростовує доводи відповідачів про зворотне.

Відповідно до статті 14 Закону № 4038-XII судовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.

Судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком є:

1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;

2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;

3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;

4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;

5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;

6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;

7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;

8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;

9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;

10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;

11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень: попередження; тимчасове, строком до одного року, зупинення строку дії документа, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю; позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до цього Закону визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше трьох років з дня вчинення проступку.

У разі якщо протягом одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження судового експерта не піддано новому дисциплінарному стягненню, зазначений судовий експерт вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, з внесенням відповідних відомостей до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в судовому порядку.

Таким чином, Закон № 4038-XII містить вичерпний перелік дисциплінарних проступків, за вчинення яких експерта може бути притягнуто до відповідальності.

Водночас, всупереч наведених положень частини 3 статті 14 Закону № 4038-XII судом встановлено, що спірне рішення не містить виду дисциплінарного проступку, визначеного вичерпним переліком закону, який на думку відповідачів вчинений позивачкою.

Одночасно, з наявних у матеріалах справи доказів, суд не вбачає підтверджених обставин вчинення позивачкою дисциплінарного проступку у розумінні статті 14 Закону №4038-XII.

Окрім того, спірне рішення не містить обставин та обґрунтувань настання тяжких наслідків, у зв`язку зі складанням Висновку, а також інші відомості, що характеризують позивачку як судового експерта.

Натомість, спірне рішення містить відомості щодо наявності у позивачки дисциплінарного стягнення без посилання на реквізити рішення, яким воно застосовано. Такі ж посилання містяться у зверненні представника Товариства з посиланням на рішення Дисциплінарної палати від 26.07.2021 № 1 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Водночас, рішення Дисциплінарної палати від 26.07.2021 № 1 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, на яке посилається представник Товариства у зверненні, визнано протиправним та скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі №640/27503/21.

Будь-яких доказів щодо наявності у позивачки інших дисциплінарних стягнень на момент прийняття спірного рішення відповідачі суду не надали, що свідчить про зазначення у спірному рішенні непідтверджених даних про позивачку під час його прийняття, всупереч критерії правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, відповідно до частин 1, 3 статті 17 Закону № 4038-XII, для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

За приписами пункту 1, підпункту 6 пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Положення № 301/5 ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.

Основними завданнями ЦЕКК є, зокрема, розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.

ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.

Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 5, 6 пункту 2 цього розділу.

Розділом VІ Положення №301/5 визначено порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів. Види дисциплінарних проступків судових експертів, визначені пунктом 1 вказаного розділу, аналогічні підставам, закріпленим у статті 14 Закону № 4038-XII.

Відповідно до пункту 2 розділу VІ Положення №301/5 процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає: розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження; розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

За приписами пункту 5 розділу VІ Положення №301/5 документами, що містять інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які мають містити:

повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;

викладення обставин, які містять інформацію про дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 розділу VI цього Положення, а також власне ім`я та прізвище судового експерта; дату і номер висновку експерта, суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом;

інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані та надані без порушення чинного законодавства.

Водночас, судом встановлено, що звернення представника Товариства від 18.10.2023 не містить посилання на те, який саме дисциплінарний проступок на його думку, з вичерпного переліку дисциплінарних проступків передбаченого пунктом 1 розділу VI Положення № 301/5 та статтею 14 Закону № 4038-XII, допущено позивачкою.

Відповідно до пункту 6 розділу VI Положення №301/5 у разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) постійного чи змінного складів палат ЦЕКК або НДУСЕ.

За приписами пункту 7 розділу VI Положення №301/5 метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження.

За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.

Всупереч наведених положень, довідка КНІДСЕ, покладена в основу прийняття спірного рішення, містить висновок про те, що Висновок експертів є невірним в частині економічної експертизи (показники ринкової вартості акцій ПАТ станом на аналізовані дати є завищеною), тобто суперечить меті аналізу Висновку.

Відповідно до пункту 10 розділу VI Положення №301/5, за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень:

1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення;

2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності;

3) припинити дисциплінарне провадження.

Згідно з пунктом 12 розділу VI Положення №301/5, до судових експертів можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) тимчасове (до одного року) зупинення строку дії Свідоцтва за відповідною експертною спеціальністю;

3) позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

Відповідно до пункту 13 розділу VI Положення №301/5, при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною палатою ЦЕКК враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Позбавлення кваліфікації судового експерта може мати місце внаслідок учинення судовим експертом грубого порушення, що призвело до втрати довіри до нього, чи декількох порушень, які мають систематичний характер (пункт 14 розділу VI Положення №301/5).

Суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не містить обґрунтування в чому саме полягають порушення позивача під час проведення судової експертизи. Так, оскаржуване рішення містить лише посилання на норми порушень (а саме: експертом не виконано вимог п. 2.3, п. 4.12 та п. 4.16 Інструкцій про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 та порушено п. 1, 5, 11 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про судову експертизу»), які вчинені позивачем.

Вказана обставина унеможливлює встановити порушення, які були покладенні в основу рішення та які дії позивача є незаконними.

Водночас, як вже встановлено судом, спірне рішення не містить обставин та обґрунтувань настання тяжких наслідків, у зв`язку зі складанням Висновку, а також інші відомості, що негативно характеризують позивачку як судового експерта. Окрім того, спірне рішення містить непідтверджені відомості щодо наявності у позивачки дисциплінарного стягнення, за яким стає грубе порушення та має наслідок до застосування більш сильнішої відповідальності.

Таким чином суд доходить висновку про те, що відповідачами не доведено обґрунтованості застосування до позивачки виду дисциплінарного стягнення, передбаченого підпункту 2 пункту 12 розділу VI Положення №301/5.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В сукупності наведених норм та встановлених у справі обставин суд доходить висновку про те, що спірне рішення суперечить положенням Основного закону та не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, отже є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідачами у справі не виконано обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого спірного рішення, у той час, як позивачкою документально підтверджено наведені у позові доводи та обставини.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн згідно квитанції про сплату, який в силу положень статті 139 КАС України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18.01.2024 № 5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Міністерства юстиції України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.