Постанова
від 19.11.2024 по справі 320/16716/24
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/16716/24 Головуючий у 1 інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕЕК, Комісія), Міністерства юстиції України (далі - Міністерство), в якому просила визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії (рішення) Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18.01.2024 № 5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18.01.2024 № 5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Міністерство юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що експертами, в тому числі, позивачем оформлено висновок експертів за результатами комісійної судової економічної експертизи від 19.05.2023 № 1041/69101 з порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 №53/5. Так, апелянт стверджує, що у вступній частині Висновку не зазначено дату надходження документа про призначення експертизи (залучення експерта) та не конкретизовано документ, яким призначено експертизу (залучено експерта), його найменування і дата складання, а вказано тільки що це «Запит», чим порушено пункт 4.12 вищевказаної Інструкції №53/5. Також, апелянт зазначає про самостійне вибирання позивачем вихідних даних, що є порушенням вимог пункту 2.3 Інструкції № 53/5. Крім того, апелянт вказує, що при вирішенні поставленого питання позивач вийшла за межі кваліфікації судового експерта, чим порушено вимоги пункту 2.3 Інструкції № 53/5.

22 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

19 листопада 2024 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Міністерства юстиції України надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 має кваліфікацію судового експерта, що підтверджується свідоцтвом № 1082 від 31.01.2007, виданим на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України, яке дає право на проведення експертиз за експертними спеціальностями: 11.1.- дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності; 11.2. дослідження документів про економічну діяльність підприємства та організацій; 11.3. дослідження документів фінансово-кредитних операцій. Одночасно, ОСОБА_1 є генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна Група «ЕС енд ДІ».

Судовими експертами Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна Група «ЕС енд ДІ» у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено 19.05.2023 висновок експертів №1041/69101 за результатами комісійної судової економічної (далі - Висновок).

Зі змісту Висновку вбачається, що експертиза проведена за запитом ОСОБА_3 від 10.05.2023 для подання до господарського суду, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на яку були поставлені питання щодо ринкової вартості однієї простої іменної акції номінальною вартістю 0,25 грн. за акцію, код ISIN UA4000067839, емітент Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116) у 100 % пакеті акцій станом на 21.11.2022, визначена із застосуванням балансового методу майнового підходу.

За результатами експертизи визначено, що ринкова вартість однієї простої іменної акції визначена із застосуванням балансового методу майнового підходу станом на 21.11.2022 становить 08,45 грн.

В подальшому, Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (далі - Товариство) звернулося 18.10.2023 до Міністерства юстиції України щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності судових експертів. У вказаному зверненні представник Товариства навів свої переконання у тому, що вирішення питання щодо визначення вартості однієї простої акції на певну дату не відноситься до компетенції експерта-економіста, отже, жодного відношення як експерти вони не мають до оцінки майна. Також, зауважив, що експертами порушені строки проведення експертизи. У зв`язку зі зазначеним, дійшов висновку про порушення вимог пунктів 2.2, 2.3 та 4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих судових установах затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5 та п. 11 ст. 14 Закону України «Про судову експертизу».

Крім того, представник Товариства вказав, що, відповідно до Висновку, який виготовлений ОСОБА_1 , вартість акцій підприємств штучно завищуються у декілька разів, що створює ілюзію правових підстав для неправомірного збагачення недобросовісними акціонерам. Саме маніпулювання показниками фінансової звітності, періодами досліджень, темпами приросту грошового потоку, призводить до ситуації, при котрій акції підприємства у період воєнного стану оцінюються у 8,45 гривень за одну акцію, при реальній вартості такої акції у 2,29 гривень. Таким чином, на думку заявника, Висновок є необ`єктивним та неповним.

У зв`язку з викладеними у зверненні обставинами, представник Товариства просив внести на розгляд Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерства юстиції України подання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 (свідоцтво від 31.01.2007 № 1082) та прийняти рішення щодо притягнення її до відповідальності у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціалізацією.

15 листопада 2023 року дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення №9, яким порушено дисциплінарне провадження відносно судових експертів, в тому числі, щодо ОСОБА_1 та витребувано пояснення у судових експертів.

На підставі листа від 16.11.2023 №150676/164556-3323/6.3 директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Наталії Ткаченко, за результатами аналізу висновку експертів за результатами комісійної судової економічної експертизи від 19.05.2023 №1041/69101, складеного судовими експертами, які мають кваліфікацію за експертними спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій» 28 листопада 2023 року судовим експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Губановою Іриною складено Довідку (далі - Довідка).

Відповідно до висновку вищевказаної довідки, у ході аналізу наданого висновку судової економічної експертизи встановлено недотримання при його складанні вимог п. п. 2.2, 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, оскільки висновок викладений у категоричній формі, тоді як в дослідженні зазначено, що воно проведено з припущенням, тобто за умовою, якою обґрунтовується використання фінансової звітності на дату, що відрізняється від дати оцінки та необхідно було вказати на відмінності понять та способів визначення ринкової та балансової вартостей акцій, передбачених в Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, за реєстраційним кодом 0.1.18.

Листом Міністерства юстиції України від 30 листопада 2023 року №158049/164556-33-23/6.3 ОСОБА_1 повідомлено про порушення стосовно неї дисциплінарного провадження та надано копію довідки за результатом проведення аналізу висновку, запропоновано надати пояснення щодо фактів, наведених у зверненні.

01 грудня 2023 року ОСОБА_1 направлено до ЦЕКК запит про надання інформації щодо мотивів прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та складу порушень, в межах яких розглядатиметься питання дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до цього запиту, ОСОБА_1 , з метою забезпечення її права бути поінформованою про мотиви прийняття дисциплінарною палатою ЦЕКК рішення від 15.11.2023 про порушення дисциплінарного провадження та надання можливостей для належної підготовки свого захисту, просила повідомити про:

- мотиви прийняття Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 15.11.2023 про порушення щодо позивача дисциплінарного провадження;

- порушення, зазначені у доданих до розглянутого 15.11.2023 подання Мінюсту документах, в межах яких дисциплінарною палатою ЦЕКК, відповідно до абз. 3 п. 9 Положення про ЦЕКК, будуть розглядатися питання щодо позивача дисциплінарної відповідальності.

Листом Міністерства юстиції України від 08.12.2023 №162529/189029-33-23/6.3 ОСОБА_1 повідомлено, що листом від 30.11.2023 №158049/164556-33-23/6.3 їй надано на ознайомлення вищезазначене звернення, що містить інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку.

10 грудня 2023 року ОСОБА_1 надано пояснення щодо фактів, викладених у зверненні ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» та Довідки.

У письмових поясненнях, які було надано ОСОБА_1 щодо зауважень, викладених у зверненні, позивач повідомила наступне:

1) Щодо твердження у зверненні про нібито вчинення експертами такого дисциплінарного правопорушення, як «самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню», ОСОБА_1 вказала, що воно є очевидно неправдивим та не підтверджується документами, доданими до звернення.

ОСОБА_1 пояснила наступне: «Наведені твердження у зверненні не містять будь-якого опису обставин, які містять інформацію про дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом 1 пункту 1 розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/5 (далі - Положення).

Зокрема, у зверненні не наведено жодної інформації про те які матеріали нібито самостійно збирали експерти або які вихідні дані, представлені неоднозначно, експерти вибирали самостійно.

Як відображено у вступній та дослідницькій частині наданого Висновку, зауваження до якого викладені у зверненні, експертами використовувалися виключно вихідні дані, відображені у документах, наданих замовником:

- Консолідованому балансі (звіті про фінансовий стан) на 30.09.2022, складеному ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393110);

- Консолідованому звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2022, складеному ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116).

Вказана фінансова звітність ПАТ «ІНТЕРПАЙП» була єдиним джерелом всіх вихідних даних, використаних Експертами при проведенні дослідження.

Вихідні дані фінансової звітності ПАТ «ІНТЕРПАЙП» були однозначними, не суперечили іншим об`єктам дослідження в силу їх відсутності.

Відтак, при наданні Висновку експертів жодні матеріали дослідження не збиралися експертами самостійно. Усі вихідні дані були однозначними, що унеможливлювало порушення у вигляді вибирання вихідних даних, представлених неоднозначно».

2) З приводу твердження у зверненні про нібито неправильне оформлення експертами переліку об`єктів, що підлягали дослідженню, ОСОБА_1 вказала, що воно є безпідставним, суперечить пункту 4.12 Інструкції № 53/5 та не підтверджується документами, доданими до звернення.

ОСОБА_1 повідомлено, наступне: «…твердження про нібито незрозумілість того, які саме документи досліджували експерти, є безпідставним, оскільки у дослідницькій частині Висновку експертів міститься чітке посилання на джерело отримання кожного елемента вихідних даних.

Експертами використовувалися виключно вихідні дані відповідно до алгоритму дослідження, викладеному у розділі 3.6 «Визначення вартості акцій за балансовим методом» Методики 0.1.18.

Відтак, твердження у зверненні про незрозумілість того, які документи досліджували експерти, є абсурдним і неправдивим.

Експертами також повністю виконали вимоги пункту 4.12 Інструкції № 53/5 щодо змісту вступної частини Висновку:

1) наведено відомості про надані матеріали (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів): «документи у копіях в 1 папці на 15 арк.»;

2) наведено відомості про об`єкти, що підлягали дослідженню:

« 1. Консолідований баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2022, складений ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393 116);

2. Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 Місяців 2002, складений ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод»(код ЄДРПОУ 05393116)» (стор. 2 Висновку експертів).

Водночас відомості про надані матеріали, які не є об`єктами дослідження і не підлягають дослідженню, експертами не наводилися, що відповідає вимогам пункту 4.12 Інструкції № 53/5 та загальноприйнятій у системі експертних установ Міністерства юстиції України практиці».

Також, ОСОБА_1 вказала, що неналежність матеріалів, інших ніж перелічені у Висновку, до об`єктів, що підлягали дослідженню, підтверджується запитом ОСОБА_3 від 10.05.2023 та договором між ОСОБА_3 та експертом Педь І.В., у яких наведено наступний перелік документів, наданих на дослідження. Роздруківка витягів з постанов Верховного Суду з питань методичних підходів до оцінки акцій та роздруківка витягу з Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 «Визначення вартості акцій за балансовим методом») не є об`єктами дослідження судово-економічної експертизи. Посилання на Методику 0.1.18, міститься у переліку використаних джерел.

3) Щодо наведеного у зверненні твердження про нібито необґрунтованість та необ`єктивність Висновку ОСОБА_1 зазначила, що воно не містить ознак дисциплінарного проступку відповідно до статті 14 Закону «Про судову експертизу» та пункту 1 розділу VI Положення, відтак не може виноситися на розгляд дисциплінарної палати ЦЕКК, а також, повідомила наступне:

«У зверненні ПАТ «ІНТЕРПАЙП» зазначається про нібито порушення експертами вимог законодавства щодо обов`язку провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Слід зазначити, що ЦЕКК відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, тобто зобов`язана діяти в межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно з абзацом 3 пункту 3 розділу ІІ Положення, дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 5, 6 пункту 2 цього розділу.

Відповідно, розгляд питань, які не належать до завдань дисциплінарної палати ЦЕКК, виходить за межі його повноважень.

Згідно зі статтею 14 Закону «Про судову експертизу» та пунктом 1 розділу VI Положення, неповнота, необ`єктивність, необґрунтованість висновку експерта не містить ознак дисциплінарного проступку (за виключенням випадків, коли таке порушення стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта)».

Відтак, ОСОБА_1 зазначила, що розгляд дисциплінарною палатою ЦЕКК наведених у зверненні ПАТ «ІНТЕРПАЙП» тверджень про нібито неповноту, необґрунтованість та/або необ`єктивність Висновку є очевидно протиправним і виходить за межі її повноважень.

4) З приводу наведеного у Довідці твердження про нібито безпідставне зазначення експертами про попередження (обізнаність) про відповідальність за статтею 385 КК України суперечить вимогам абзацу 14 пункту 4.12 Інструкції № 53/5, ОСОБА_1 вказала, що «…рецензентом не враховано, що вимоги до оформлення висновку експерта, окрім статті 101 Господарського кодексу України, також, унормовані приписами абзацу 14 пункту 4.12 Інструкції № 53/5.

Так, згідно з абзацу 14 пункту 4.12 Інструкції № 53/5, згідно з яким у висновку експерта зазначається «попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 КК України.

Виходячи з приписів абзацу: 4 пункту 4.12 Інструкції № 53/5, експертами, незалежно від суб`єкта звернення, у вступній частині висновку зазначається про попередження (обізнаність) про кримінальну відповідальність як за статтею 384, так і за статтею 385 КК України.

Для підтвердження експерт надає витяги з вступних частин висновків експертів. виконаних державними експертними установами на виконання звернень адвокатів».

5) Щодо наведеного у Довідці твердження про нібито необґрунтоване викладення висновку у категоричний, а не умовно-категоричній формі є суб`єктивним судженням рецензента про обґрунтованість Висновку, відтак не містить ознак дисциплінарного проступку відповідно до статті 14 Закону «Про судову експертизу» та пункту 1 розділу VI Положення і не може виноситися на розгляд дисциплінарної палати ЦЕКК, ОСОБА_1 пояснила наступне:

«… у пунктах 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5 відсутні приписи, якими б унормовувалися особливості та підстави надання категоричних та/або умовно-категоричних висновків.

Відтак, зазначене твердження Довідки ХНДІСЕ є суб`єктивною думкою рецензента щодо обґрунтованості Висновку експертів, яка не ґрунтується на нормах законодавства.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 14 Закону «Про судову експертизу» та пункту 1 розділу VI Положення, необ`єктивність, необґрунтованість висновку експерта не містить ознак дисциплінарного проступку (за виключенням випадків, коли таке порушення стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта).

Отже, розгляд дисциплінарною палатою ЦЕКК наведених у Довідці тверджень про нібито необґрунтоване викладення висновку у категоричний, а не умовно-категоричній формі є очевидно протиправним і виходить за межі її повноважень, оскільки законодавство з питань судово-експертної діяльності, включаючи пункти 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5, не містить відповідної вимоги».

6) З приводу наведеного у Довідці твердження про нібито необхідність зазначення у Висновку про відмінність понять та способів визначення ринкової та балансової вартостей акцій, не містить ознак дисциплінарного проступку відповідно до статті 14 Закону «Про судову експертизу» та пункту 1 розділу VI Положення, відтак не може виноситися на розгляд дисциплінарної палати ЦЕКК, ОСОБА_1 зазначила наступне.

У пунктах 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5 відсутні положення, що містили б вимоги про необхідність наведення у висновку експерта відмінності понять та способів визначення ринкової та балансової вартостей акцій.

Відтак, зазначене твердження Довідки є суб`єктивною думкою рецензента щодо обґрунтованості Висновку, яка не ґрунтується на нормах законодавства. Отже, розгляд дисциплінарною палатою ЦЕКК наведених у Довідці тверджень про нібито необхідність наведення у висновку експерта відмінності понять та способів визначення ринкової та балансової вартостей акцій виходить за межі повноважень дисциплінарної палати ЦЕКК, оскільки законодавство з питань судово-експертної діяльності, включаючи пункти 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5, не містить відповідної вимоги.

18 січня 2024 року дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення №5, яким, відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, дисциплінарна палата ЦЕКК вирішила:

1. Притягнути судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді позбавлення кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій;

2. Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №1082 за експертною спеціальністю 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій - анулювати.

Не погоджуючись з рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначає Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII (далі - Закон № 4038-XII).

Згідно статті1 вищевказаного Закону, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 3 Закону №4038-XII передбачено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку закріплені в статті 4 Закону №4038-XII, згідно якої, незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №4038-XII, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідальність судового експерта визначає стаття 14 Закону №4038-XII, відповідно до якої, судовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.

Судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком є:

1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;

2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;

3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;

4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;

5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;

6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;

7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;

8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;

9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;

10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;

11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень: попередження; тимчасове, строком до одного року, зупинення строку дії документа, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю; позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до цього Закону визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше трьох років з дня вчинення проступку.

У разі якщо протягом одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження судового експерта не піддано новому дисциплінарному стягненню, зазначений судовий експерт вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, з внесенням відповідних відомостей до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18 січня 2024 року № 5 притягнуто судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій (Т. 1 а.с. 66-69).

Підставою прийняття оскаржуваного рішення вказано допущення судовими експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 порушеннями вимог нормативно-правових актів під час складання висновку експертів за результатами комісійної судової економічної експертизи від 19.05.2023 № 1041/69101 (далі - Висновок, Висновок експертів № 1041/69101) (Т. 1 а.с. 39-44).

Так, апелянт стверджує, що у вступній частині Висновку не зазначено дату надходження документа про призначення експертизи (залучення експерта) та не конкретизовано документ, яким призначено експертизу (залучено експерта), його найменування і дата складання, а вказано тільки що це «Запит», чим порушено пункт 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 №53/5.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145, затверджено, зокрема, Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція №53/5).

Згідно пункту 1.8 Інструкції №53/5, підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, реєстраційна картка або інший документ у випадках, передбачених законом.

У письмовому зверненні (заяві) обов`язково зазначаються найменування або прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, що звертається, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням (заявою) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4.12 Інструкції №53/5, висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

У вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, документ про призначення експертизи (залучення експерта), його найменування і дата складання, найменування органу та/або посада і прізвище особи, який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Колегія суддів зазначає, що у вступній частині Висновку експертів № 1041/69101 вказано, що між ТОВ «Експертна група «ЕСендДІ» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання експертних та консультаційних послуг від 18.06.2019 № 18-06/1901 та Додаткову угоду до нього від 10.05.2023 № 19 щодо проведення комісійної судової економічної експертизи та надання висновку експертів для подання до суду відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 № 1798-ХІІ.

Крім того, у вступній частині Висновку експертів № 1041/69101 зазначено, що дослідження доручено комісії експертів відповідно до запиту ОСОБА_3 від 10.05.2023.

Також, у вступній частині Висновку експертів № 1041/69101 вказано, що дослідження проведено в період з 10.05.2023 по 19.05.2023, чим підтверджується отримання позивачем Запиту ОСОБА_3 від 10.05.2023 у день його складання та надходження до ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» - 10.05.2023.

Водночас, відповідачем не спростовано того, що звернення ОСОБА_3 , на підставі якого позивачем було проведено експертизу та складено Висновок, відповідає вимогам абз. 2 п. 1.8 Інструкції № 53/5.

Таким чином, доводи апелянта про відсутність у Висновку експертів № 1041/69101 інформації про дату надходження, найменування, дату складання документу про призначення експертизи (залучення експерта) спростовується наявною у Висновку експертів інформацією про запит ОСОБА_3 від 10.05.2023, відтак, є необгрунтованим.

В оскаржуваному рішенні від 18.01.2024 № 5 дисциплінарною палатою ЦЕЕК вказано, що позивачем визначено вартість акцій на підставі фінансової звітності станом на 30.09.2022, однак, зроблено висновок, що це є ринковою вартістю акцій станом на 21.11.2022, без обґрунтування використання фінансової звітності на дату, що відрізняється від дати оцінки, зазначеної в поставленому питанні, що, в свою чергу, вказує на самостійний вибір вихідних даних.

При цьому, апелянт звертає увагу на те, що позивач не скористалась своїм правом щодо уточнення поставленого судовим експертам питання та стосовно надання додаткових матеріалів, необхідних для визначення вартості акцій станом на 21.11.2022.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №53/5, експерту забороняється: проводити експертизу без письмової вказівки його керівника; передоручати проведення експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку; самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, а також самостійно вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно; вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права; вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи; зберігати матеріали справ та об`єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам відповідача, колегія суддів зазначає, що у вступній та дослідницькій частині Висновку відображено, що експертами при проведенні експертизи використовувалися виключно вихідні дані, відображені у документах, наданих замовником:

- Консолідованому балансі (звіті про фінансовий стан) на 30.09.2022, складеному ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116);

- Консолідованому звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2022, складеному ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116).

Вказана фінансова звітність ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» була єдиним джерелом всіх вихідних даних, використаних експертами при проведенні дослідження.

На дослідження було поставлене питання щодо визначення ринкової вартості акцій ПАТ «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» із застосуванням балансового методу, відповідно до розд. 3.6 «Визначення вартості акцій за балансовим методом» Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.01.2016, реєстраційний код 0.1.18 (далі - Методика 0.1.18).

Так, на стор. 97 розд. 3.6 Методики 0.1.18 зазначено, що для чистих активів складається розрахунок за даними балансу (звіту про фінансовий стан) відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Виходячи з п.п. 1, 11 розд. II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати) включає проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (І квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), та річну фінансову звітність.

Отже, оскільки, складання підприємствами фінансової звітності станом на 21.11.2022 законодавством не передбачено, датою складання найближчої до 21.11.2022 фінансової звітності є 30.09.2022.

Беручи до уваги викладене, доводи апелянта про самостійне вибирання позивачем вихідних даних є необґрунтованими.

Згідно оскаржуваного рішення від 18.01.2024 № 5, дисциплінарна палата ЦЕЕК вказала, що у вступній частині Висновку зазначено про склад комісії експертів. ОСОБА_2 залучена як фахівець з оцінки, а також має кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 11.1,11.2,11.3, однак, у Висновку не зазначено необхідних відомостей, передбачених Інструкцією, в тому числі щодо проведення досліджень окремо експертами, що повинно бути описано у відповідних розділах Висновку, відповідно до вимог пункту 4.16 Інструкції № 53/5.

Крім того, дисциплінарна палата ЦЕЕК зазначила, що у Висновку не вказано які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов.

Згідно вимог пункту 4.16 Інструкції № 53/3, висновок експертів при проведенні комісійної або комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 4.12-4.15 цього розділу, з урахуванням таких особливостей: у вступній частині додатково зазначаються дані про голову комісії експертів та відомості про експертизи, результати яких задані органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), як вихідні дані; дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини, що підписуються цими експертами із зазначенням їх прізвищ; узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.

Як вбачається з дослідницької частини Висновку, кожним експертом підписано всі сторінки Висновку експертів із зазначенням їх прізвищ.

Таким чином, виходячи з аналізу 3 п. 4.16 Інструкції № 53/5, підписання усіх сторінок Висновку як позивачем, так і експертом ОСОБА_2 свідчить про те, що все дослідження проведено експертами разом, і жодна частина експертного завдання не вирішувалася будь-яким з експертів окремо від іншого.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимий доказами вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Крім того, слід звернути увагу, що приписами статті 14 Закону №4038-XII передбачено, що до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:

- попередження;

- тимчасове, строком до одного року, зупинення строку дії документа, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;

- позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

При цьому, при обранні виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

На переконання колегії суддів, застосовуючи до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, дисциплінарною палатою ЦЕЕК не обґрунтовано неможливість застосування іншого виду дисциплінарного стягнення, не визначено наявності чи відсутності тяжкості наслідків, не враховано відсутність попереднього вчинення позивачем дисциплінарних проступків, що вказує на непропорційність застосованого виду дисциплінарного стягнення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18.01.2024 № 5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та наявність підстав для його скасування.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 21.11.2024 р.

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.11.2024
Оприлюднено25.11.2024
Номер документу123209154
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них

Судовий реєстр по справі —320/16716/24

Постанова від 19.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Постанова від 19.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 25.10.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 07.10.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Рішення від 06.09.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 24.04.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні