Рішення

від 10.09.2024 по справі 380/11942/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 рокусправа № 380/11942/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Бар сервіс Львів» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Бар сервіс Львів» (далі ПП «Бар сервіс Львів», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.04.2023 № 7225/13-01-04-07 на суму штрафу 229349,37 грн.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач наводить такі аргументи:

- безпідставність застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних з огляду на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі ПК України), який звільняє платників податку від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, що діяв в період з 12.03.2020 до 30.06.2023;

- запровадження воєнного стану та значна кількість повітряних тривог у місті Львові в розумінні пункту 112.8.9 статті 109 ПК України є обставиною непереборної сили (форс-мажор), що звільняє платника податку від відповідальності за податкове правопорушення;

- Законом № 2876-ІХ до ПК України внесені зміни, якими збільшено строки реєстрації податкових накладних та зменшено розмір штрафних санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію, чого контролюючий орган помилково не врахував при прийнятті оскарженого рішення та визначенні розміру штрафної санкції.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Контролюючий орган стверджує, що за наслідками аналізу норм пункту 201.1 статті 201, абзаців першого, четвертого, чотирнадцятого пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», підпунктів 69.1, 69.2, 69.10 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення», пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зрозуміло, що норми пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України правильно застосовано до податкових накладних, виписаних після 08 лютого 2023 року. При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу.

Позивач подав відповідь на відзив, зазначив, що відповідач протиправно визначив у оскаржуваному ППР штрафні санкції без урахування п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки такий вже діяв на момент складення ППР.

Відповідач подав додаткові пояснення, де навів аргументи на спростування позиції позивача із посиланням на практику Верховного Суду. Зокрема звертає увагу суду на те, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Позивач подав додаткові пояснення у яких зазначив, що вже звертався до відповідача зі схожим предметом спору у справі №380/22675/23, його позов було задоволено повністю.

Суд з`ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ГУ ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку дотримання ПП «Бар сервіс Львів» вимог статті 192, статті 120-1, п. 201.10 ст. 201 та підпунктів 69.1, 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, за результатами якої складено акт № 11823/13-01-04-07/38821409 від 17.10.2022.

Перевіркою встановлено, що ПП «Бар сервіс Львів» відповідно до статті 192, статті 120-1, п. 201.10 ст. 201 та підпунктів 69.1, 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, штрафна санкція становить 300095,60 грн. (а.с. 18).

На підставі описаного акта перевірки керівник податкового органу прийняв податкове повідомлення-рішення № 7225/13-01-04-07 від 20.04.2023 року, відповідно до якого встановлені порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за 2022 рік, визначених статтею 201 ПК України, згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних застосовано штраф у сумі 229349,37 грн. (а.с. 15)

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та мотивами щодо їх застосування до спірних правовідносин:

1. пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

2. 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533-IX), відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ):

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Кабінет Міністрів України запровадив цей карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 починаючи з 12 березня 2020 року, який надалі неодноразово продовжувався. Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України дію карантину.

3. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (до завершення карантину) в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду цієї справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX). Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено:

- у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».

4. 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

5. Міністерство фінансів України відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України прийняло наказ від 29.07.2022 № 225 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 р. за № 967/38303) «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі Порядок № 225), відповідно до якого затверджено:

- Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

6. Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX (набрав чинності 03.01.2023) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема, відповідно до абзаців 3 5 цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

7. Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд при вирішенні цього спору враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм ПК України, висловлені у постановах від 30.01.2024 № 280/4484/23, від 12.03.2024 № 160/13661/23 при вирішенні схожих спорів, такого змісту:

« […] Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

В розвиток цієї правової позиції Верховний Суд в постанові 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23 зауважив, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких платники податків могли б завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстрації до 26 травня 2022 року в ЄРПН податкових накладних, складених до 24 лютого 2022 року (зі змінами до 31 січня 2022 року).

Фактично з 27 травня 2022 року усі платники, які не зареєстрували податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності.

При цьому відповідний Закон від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ був опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.

Отже законодавець не створив умов, за яких платник податків мав можливість у розумні строки зареєструвати податкові накладні, складені до введення воєнного стану, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.

Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.

Відтак, необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії. Наведене також є проявом порушення принципу рівності податкового законодавства.

При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.

Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного».

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року. […]»

Враховуючи наведені вище висновки касаційного суду щодо обрання релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин суд дійшов таких висновків:

1) нормами ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі порушення строків реєстрації до платників застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі. При цьому податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації;

2) законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період. При цьому пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Аналогічний правовий висновок було сформовано Верховним Судом за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20 а саме, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються;

3) з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

4) Законом від 13.12.2022 № 2836-ІХ передбачений перехідний період, згідно якого платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, дата складання яких припадає на період із 01.02.2022 по 31.05.2022 за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022 року;

5) обставини, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з 01.02.2022 року, так і щодо тих, які були складені з 01.03.2020 по 31.01.2022, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан. Тому, до податкових накладних, складених із 01.03.2020 по 31.01.2022, так само застосовується перехідний період до 15.07.2022 року, згідно якого платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію.

6) Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Ці висновки слід застосувати при оцінці обставин, які узагальнено можна викласти так: за результатами проведеної камеральної перевірки контролюючий орган зафіксував такі порушення платником податку граничних термінів реєстрації податкових накладних:

- податкова накладна № 3027 від 04.02.2022 зареєстрована 15.07.2022;

- податкові накладні № 2206 від 28.03.2022 та № 2495 від 31.03.2022 зареєстровані 15.07.2022;

- податкові накладні № 614 від 08.04.2022, № 1811 від 20.04.2022, № 2884 від 30.04.2022 зареєстровані 15.07.2022;

- податкові накладні № 2493 від 31.03.2022, № 7000 від 30.04.2022, № 3699 від 02.05.2022 зареєстровані в період з 26.07.2022 по 31.08.2022;

- податкові накладні № 3689, 3698 складені 31.05.2022 зареєстровані 29.07.2022 та 30.08.2022 відповідно;

- податкові накладні № 122, 544, 105, 969, 1552, 256, 149, 3463, 4197, 4195, 4191, 4199, 4201, 4193, 4223, 277 складені з 01.06.2022 по 30.06.2022 зареєстровані в період із 04.07.2022 по 29.07.2022 та 30.08.2022;

- податкові накладні № 4000, 3404, 3409, 3401, 3407, 1750, 1645, 6996, 573 складені з 05.07.2022 по 31.07.2022 зареєстровані в період із 15.08.2022 по 30.08.2022.

Оцінюючи оскаржене рішення контролюючого органу суд керується такими мотивами:

1) щодо обґрунтованості застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у період із 04.02.2022 по 02.05.2022 суд зазначає таке:

з 27.05.2022 платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 01.02.2022 до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН не пізніше 15.07.2022 без застосування штрафних санкцій.

Суд встановив, що 6 спірних податкових накладних № 3027, № 2206, № 2495, №614, № 1811, № 2884 були складені з 04.02.2022 по 30.04.2022 (в період дії мораторію) та зареєстровані 15.07.2022, відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом № 2836-ІХ). При цьому, податковий орган, із незрозумілих для суду причин, визначив, що платник податків прострочив реєстрацію податкових накладних, які зареєстровані безпосередньо 15.07.2022 року, на один день, хоча у пункті 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом № 2836-ІХ) чітко встановлено, що такі податкові накладні мають бути зареєстровані не пізніше 15.07.2022. Тобто, лише з 16.07.2022 року у податкового органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, податковий орган, застосовуючи до позивача штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних складених з 04.02.2022 по 30.04.2022 та зареєстрованих не пізніше 15.07.2022 діяв без врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, що призвело до безпідставного накладення штрафних санкцій. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині;

2) щодо обґрунтованості застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 7000 від 30.04.2022, № 2493 від 31.03.2022, №3699 від 02.05.2022 (складені в період дії мораторію) та зареєстровані у період із 26.07.2022 по 31.08.2022 року, суд звертає увагу, що такі хоча і складені в період дії мораторію, проте зареєстровані вже після 15.07.2022 року, тобто з пропуском строку визначеного у пункті 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом № 2836-ІХ), отже на платника податків у такому випадку не поширюється положення про звільнення його від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період діє мораторію. Тому контролюючий орган правомірно застосував штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію цієї накладної відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на їх безпідставність;

3) щодо обґрунтованості застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 3689, 3698, 122, 544, 105, 969, 1552, 256, 149, 3463, 4197, 4195, 4191, 4199, 4201, 4193, 4223, 277, 4000, 3404, 3409, 3401, 3407, 1750, 1645, 6996, 573 суд зазначає, що такі були виписані та зареєстровані:

- після 27.05.2022, коли припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

- до 08.02.2023, тобто до набрання чинності Законом № 2876-IX.

Отже, в цей період підлягали застосуванню загальні норми, що передбачають відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а саме - пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Суд дійшов висновку, що контролюючий орган правильно обчислив розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних виходячи із тривалості строку затримки реєстрації: - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеного в податковій накладній за порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеного в податковій накладній за порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеного в податковій накладній за порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування за порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Тому позовні вимоги в цій частині так само є безпідставними та задоволенню не підлягають.

4) оцінюючи інші аргументи позивача як підставу звільнення від фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних суд враховує таке:

обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (п.112.8.9 ПК України).

Оцінюючи покликання позивача на лист Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 суд враховує, що відповідно до вимог ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Позивач не надав суду доказів його звернення до Торгово-промислової палати України та/або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат для отримання сертифікату та самого сертифікату ТПП про підтвердження існування для позивача форс-мажорних обставин, через які він не міг виконати передбачений ПК України обов`язок щодо реєстрації податкових накладних. Водночас лист не є сертифікатом, а отже -є неналежним доказом.

Щодо наданих позивачем роздруківок із системи оповіщення про повітряні тривоги, то такі не доводять неможливості виконання позивачем податкових обов`язків, оскільки стосуються або позаробочого часу, або нетривалого періоду (коло голини) впродовж робочого часу.

Враховуючи висновки суду по суті спору, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 7225/13-01-04-07 від 20.04.2023 року в частині застосування штрафу в сумі 70746,19 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 3027, №2206, № 2495, № 614, № 1811, № 2884, складених у період із 04.02.2022 по 30.04.2022, є протиправним та підлягає скасуванню. В іншій частині рішення є законним та обґрунтованим, а позовні вимоги щодо його скасування безпідставними.

-

Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПП «Бар сервіс Львів».

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме сплачений ним судовий збір в розмірі 3440,24 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 22579 грн. З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд керується такими положеннями:

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 4) статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Нормами статті 30 цього Закону визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як визначено в частині п`ятій статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду копії таких документів:

1) договір про надання юридичний послуг (правової допомоги) № 02/05/2023 від 18.05.2023, укладений між Адвокатським бюро «Яновський і партнери» в особі заступника директора Яновського Олексія Миколайовича та ПП «Бар сервіс Львів» в особі керівника Козаченка Віталія Володимировича. Відповідно до пункту 2 клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнтах на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Винагорода (гонорар) є формою винагороди виконавця за надання послуг, передбачених додатками, клієнту (п. 6.1 Договору). Фактичні витрати на надання правової допомоги підлягають відшкодуванню клієнтом на підставі підтверджуючих документів, якщо інше не передбачено домовленістю сторін (п. 6.3 Договору). Сторони зобов`язані на вимогу однієї із сторін оформити факт надання послуг актом про надані послуги (п. 6.4 Договору);

2) детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги у адміністративній справі № 380/11942/23:

1. Досудовий аудит перспектив вирішення спору з аналізом документів (- правовий аналіз ППР ГУ ДПС у Львівській області від 20.04.2023 р. № 7225/13-01-04-07 (аналіз законодавства, судової практики) 3 год; - ознайомлення та аналіз наданих клієнтом документів по справі (10 шт) 2 год; - консультація клієнта з приводу оскарження ППР ГУ ДПС у Львівській області від 20.04.2023 р. № 7225/13-01-04-07 - 0,5 год.) 5,5 год. вартістю 3960 грн.;

2. Юридичні послуги з підготовки позову (підготовка тексту позовної заяви - 4 год; - копіювання наданих документів та формування їх як додатків до позову - 1 год; -надання реквізитів для сплати судових витрат; - організація поштового відправлення позову в суд - 0,5 год.) 5,5 год. вартістю 8909 грн.;

3. Підготовка клопотання (- про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження 1 год; - про стягнення судових витрат з додатками - 2 год; - організація поштового відправлення клопотання в суд - 0,5 год.) 3,5 год. вартістю 4960 грн.;

4. Юридичні послуги з підготовки відповіді на відзив (- аналіз відзиву на позовну заяву ГУ ДПС у Львівській області - 0,5 год; - підготовка тексту відповіді на відзив - 2 год; - належне оформлення наданих клієнтом даних для формування їх як додатків до відповіді на відзив - 0,5 год; - підготовка супровідного листа про відправлення відзиву відповідачу, опису вкладення у лист, організація поштового відправлення відповіді на відзив в суд та відповідачу -1 год.) 4 год. вартістю 4750 грн. Загальна вартість послуг становить 22579 грн.

3) акти приймання-передачі послуг № 01/05/23 від 01.05.2023 на суму 3960 грн., № 23/05/23 від 23.05.2023 на суму 13869 грн. та № 26/06/23 від 26.06.2023 на суму 4750 грн.;

4) платіжні інструкції № 7244 від 22.05.2023 на суму 17829 грн. та № 7273 від 23.06.2023 на суму 4750 грн.

Оцінюючи характер наданої адвокатом правової допомоги відповідно до згаданого акту виконаних робіт суд зауважує, що виконання робіт, зафіксованих в пункті 1 детального опису наданих послуг та акті № 01/05/23 від 01.05.2023 на суму 3960 грн. (- правовий аналіз ППР ГУ ДПС у Львівській області від 20.04.2023 р. № 7225/13-01-04-07 (аналіз законодавства, судової практики) - ознайомлення та аналіз наданих клієнтом документів по справі (10 шт) - консультація клієнта з приводу оскарження ППР ГУ ДПС у Львівській області від 20.04.2023 р. № 7225/13-01-04-07) не пов`язані із розглядом цієї справи судом (стосуються надання правничих послуг у відносинах із контролюючим органом), а послуги таких як: друк та копіювання документів; виготовлення додатків до позову/відзиву; поштове відправлення матеріалів до суду - не є витратами на правничу допомогу. Суд, враховуючи складність та категорію цієї справи, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на правову допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи. Суд звертає увагу, що ця категорія справ належить до справ незначної складності, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявна велика кількість рішень цієї категорії, що значно спрощує та скорочує час на написання позовної заяви. Суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування час, витрачений на надання правової допомоги, є завищеним. Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Враховуючи незначну складність справи, суд дійшов висновку, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3440 грн. 24 коп.(сума, що співмірна з сумою судового збору, сплаченого позивачем за розгляд спору професійним суддею).

Керуючись ст.ст. 19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7225/13-01-04-07 від 20.04.2023 в частині застосування штрафу в сумі 70746,19 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, місто Львів, вул. Стрийська, 35; ідентифікаційний код 43968090) на користь приватного підприємства «Бар сервіс Львів» (79018, м. Львів, вул.Героїв УПА, буд. 77; ідентифікаційний код: 38821409) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1061 (одна тисяча шістдесят одна) гривень 19 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3440 (три тисячі чотириста сорок) гривень 24 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович