Рішення

від 10.09.2024 по справі 420/30343/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30343/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і у м. Севастополі, третя особа Державна митна служба України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби, Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та у м. Севастополі, третя особа Державна митна служба України, в якому просить: визнати бездіяльність Чорноморської митниці Держмитслужби по невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі протиправною та зобов`язати виплатити/стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 04.02.2022 р. по 02.11.2023 р. включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.02.2022 р. Херсонським окружним адміністративним судом по справі № 540/6685/21 було винесено рішення, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ голови Комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби №876-о від 21.09.2021 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 "; поновлено позивача на посаді заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби з 29.09.2021 р.; стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 вересня 2021 року по 03 лютого 2022 року включно у сумі 82866 грн. 08 коп. з відрахуванням податків та зборів.

Позивач вказав, що вказане вище рішення суду відповідачем не виконано.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача незаконною в частині не поновлення позивача на посаді, а, як слідство, невиплату позивачу заробітної плати за період з 04.02.2022 р. (наступна дата після винесення судом рішення про поновлення позивача на роботі) по 02.11.2023 р. (дата подання даного адміністративного позову до суду).

Ухвалою від 27.11.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 06.12.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і у м. Севастополі про розгляд справи №420/30343/23 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 06.12.2023 року витребувано від адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги, на підставі якого видано ордер серії АР № 1147347 від 02.11.2023 року.

13.12.2023 року від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі вважають позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, таке.

Представник відповідачів зазначив, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 р. у справі №540/6685/21 визнано протиправним та скасовано наказ Голови Комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби №876-о від 21.09.2021 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби з 29.09.2021. Стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 вересня 2021 року по 03 лютого 2022 року включно у сумі 82866 грн. 08 коп. з відрахуванням податків та зборів (вказана сума позивачу виплачена).

Наказом №1-о від 18 лютого 2022 року поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби з 29.09.2021.

Оскільки ОСОБА_1 є державним службовцем, якого поновлено на роботі з моменту звільнення (тобто зафіксовано факт відсутності перерви державної служби), вказаний наказ про його поновлення на роботі супровідним листом за вихідним №7.16-08/1-12/10/29 від 18.02.2022 відправлено на його адресу електронної пошти, зазначену в особовій справі, та факт відправки зафіксовано протоколом, відповідно до п.п.2-4 Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженого Постановою КМУ №1042 від 11.12.2019 року.

Натомість наступного дня після перебігу терміну доведення до відома позивачу Наказу №1-о від 18 лютого 2022 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді, визначеного п.4 ст.9-1 Закону України «Про державну службу», а саме: 23 лютого 2022 року, останній на роботі не з`явився і до виконання посадових обов`язків не приступив, про що було складено відповідний Акт. Про причини неприбуття на роботу ОСОБА_1 . Чорноморську митницю Держмитслужби не повідомив.

Відповідачі вважають, що Чорноморська митниця Держмитслужби належним чином виконала рішення суду від 03 лютого 2022 р. у справі № 540/6685/21 про поновлення позивача на роботі, належним чином повідомила його про видачу відповідного наказу і запропонувала приступити до виконання посадових обов`язків, натомість останній з невідомих митниці причин до роботи не приступив та ухилився від виконання рішення суду на його користь.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації з 24.02.2022 по 01.03.2022 на території Херсонської територіальної громади та в самому місті Херсоні велись бойові дії, а з 01.03.2022 по 11.11.2022 м. Херсон, де знаходиться і зареєстрована юридична адреса Чорноморської митниці Держмитслужби, перебував в окупації. Відповідно до Наказу Державної митної служби України №113 від 24.02.2022 і по сьогоднішній час Чорноморська митниця Держмитслужби перебуває в простої, ніякої діяльності не здійснює.

21.12.2023 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких третя особа проти задоволення позову заперечує, вважає позов необґрунтованим, у його задоволенні просить відмовити. Третя особа пояснила наступне.

На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі №540/6685/21 Головою комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби видано наказ від 18.02.2022 № 1-о «Про виконання рішення», яким скасовано наказ Чорноморської митниці Держмитслужби від 21.09.2021 № 876-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби з 29.03.2021.

Копію наказу від 18.02.2022 № 1-о «Про виконання рішення» Головою комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби направлено на адресу ОСОБА_1 та повідомлено про необхідність з`явитися до Чорноморської митниці Держмитслужби з трудовою книжкою для внесення змін до неї та для подальшого проходження служби. Однак ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби для подальшого проходження служби не прибув.

Ухвалою від 10.09.2024 року відповідно до ст.52 КАС України Чорноморську митницю Держмитслужби замінено правонаступником - Митницею в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і у м. Севастополі, у зв`язку з припиненням Чорноморської митниці Держмитслужби.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив державну службу в митних органах України та наказом Голови Комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби від 21 вересня 2021 року № 876-о звільнений відповідно до пп.1 п.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" з 28.09.2021 року у зв`язку з реорганізацією.

Своє звільнення позивач оскаржив до Херсонського окружного адміністративного суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі №540/6685/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби від 21 вересня 2021 року № 876-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби з 29 вересня 2021 року. Стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 вересня 2021 року по 03 лютого 2022 року включно у сумі 82 866 (вісімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 08 коп. з відрахуванням податків та зборів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 17420 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 71 коп. з відрахуванням податків та зборів. У решті позовних вимог відмовлено (а.с.12-20).

Вказане рішення суду набрало законної сили 09.08.2022 року, що підтверджується відомостями з ЄДРСР (рішення № 103256252).

На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі №540/6685/21, 18.02.2022 року Чорноморською митницею Держмитслужби видано наказ №1-о «Про виконання рішення суду», яким скасовано наказ Чорноморської митниці Держмитслужби від 21.09.2021 року №876-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби з 29 вересня 2021 року. Наказано управлінню бухгалтерського обліку та звітності Чорноморської митниці Держмитслужби здійснити виплату ОСОБА_3 відповідно вимог чинного законодавства та рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року № 540/6685/21 (а.с. 120 зв. бік).

Вказаний наказ про поновлення на роботі супровідним листом за вихідним №7.16-08/1-12/10/29 від 18.02.2022 відправлено на адресу електронної пошти позивача. Цим же листом позивачу запропоновано прибути із трудовою книжкою за адресою: АДРЕСА_1 , каб.215 для внесення відповідного запису та подальшого проходження державної служби (а.с. 120, 124, 125).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частина перша статті 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 371 КАС України визначено випадки, за яких судові рішення виконуються негайно, зокрема: про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За приписами ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, з дати постановлення Херсонським окружним адміністративним судом рішення від 03.02.2022 у справі № 540/6685/21 у відповідача виник обов`язок виконати таке судове рішення, зокрема, в частині поновлення позивача на посаді, зазначеній в судовому рішенні, оскільки в цій частині рішення суду належало виконати негайно.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні (підписання суддею), чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Тобто, негайне виконання рішення у даному випадку дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі після оголошення рішення суду (підписання суддею) якомога скоріше, з урахуванням місця, часу та обставин у кожній справі, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Як зазначено судом вище, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі №540/6685/21 Головою комісії з реорганізації Чорноморської митниці Держмитслужби видано наказ від 18.02.2022 № 1-о «Про виконання рішення», яким скасовано наказ Чорноморської митниці Держмитслужби від 21.09.2021 № 876-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби з 29.09.2021 року.

Згідно частини 1 статті 235 КЗпПУкраїни у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною 8 статті 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Приписами статті 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

Таким чином, згідно із статтею 236 КЗпП України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що наявність вини Чорноморської митниці Держмитслужби у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою для задоволення заявлених вимог в цій справі, оскільки наявність такої вини випливає із норм Конституції України, відповідно до яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження. А для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Така правова позиція щодо застосування приписів статті 236 КЗпП України неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16 лютого 2018 року у справі №807/2713/13-а, від 27 червня 2019 року у справі №821/1678/16, від 31 липня 2019 року у справі №813/593/17, від 25 вересня 2019 року у справі №813/4668/16, від 27 листопада 2019 року у справі №802/1183/16-а, від 19 грудня 2019 року у справі № 2а-7683/12/1370, від 05 лютого 2020 року у справі №815/1676/18, від 05 березня 2020 року у справі №280/360/19, від 26 листопада 2020 року у справі №500/2501/19, від 19 квітня 2021 року у справі №826/11861/17, від 24 червня 2021 року у справі №640/15058/19, від 20 липня 2021 року у справі №826/3465/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №280/5260/19, від 27 січня 2022 року у справі №580/5185/20, від 09 листопада 2022 року у справі № 460/600/22, від 23 березня 2023 року у справі №420/8539/21, від 18 грудня 2023 року у справі № 640/27278/21.

Практика Верховного Суду щодо застосування вказаної норм права є сталою та послідовною.

Окрім того, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09 листопада 2022 року у справі № 460/600/22, який, урахувавши раніше висловлену Верховним Судом правову позицію щодо застосування статті 236 КЗпП України, зазначив, що приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному виконанню й цей імператив адресований передусім роботодавцю. Невчинення позивачем як працівником дій, спрямованих на виконання рішення суду щодо його поновлення на посаді (неподання заяви про поновлення чи незвернення до органу державної виконавчої служби) ніяким чином не впливає на обов`язок роботодавця самостійно виконати рішення суду, допущеного до негайного виконання, яке покладає на нього зобов`язання щодо поновлення працівника на посаді.

Суд враховує, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах, зокрема від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/19103/19 та від 20 липня 2021 року у справі № 826/3465/18, зазначав, що період затримки виконання рішення про поновлення на роботі необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі.

Отже, у даному випадку період затримки виконання рішення у справі № 540/6685/21 є період з 04.02.2022 (наступний день після прийняття судового рішення) до 18.02.2022 (день прийняття наказу про поновлення позивача на посаді) відповідно до норм та вимог чинного законодавства України є часом вимушеного прогулу позивача.

Затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Щодо розрахунку суми середнього заробітку.

Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом першим пункту 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як встановлено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі №540/6685/21, згідно довідки №7.16-08/1-22/10/4279 від 09.12.2021 року позивачу за останні два повністю відпрацьованих місяці перед звільненням нараховано заробітну плату в розмірі 34841,44 грн. Таким чином середньоденний заробіток позивача складає 941,66 грн. (34841,44 грн./37).

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Кількість робочих днів в періоді затримки виконання рішення суду з 04.02.2022 по 18.02.2022 становить 11 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі становить: 941,66 грн х 11 роб. днів = 10358,26 грн.

Отже, на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в розмірі 10358,26 грн. з відрахуванням з цієї суми роботодавцем податків та обов`язкових платежів.

За таких обставин, підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Чорноморської митниці Держмислужби щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 04.02.2022 по 18.02.2022 та стягнення на користь позивача з відповідача суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за вказаний період у розмірі 10358,26 грн. з відрахуванням з цієї суми роботодавцем податків та обов`язкових платежів.

За решту періоду (з 19.02.2022 по 02.11.2023) вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки виданням наказу від 18.02.2022 № 1-о «Про виконання рішення» Чорноморська митниця Держмитслужби виконала судове рішення в частині поновлення позивача на державній службі на займаній посаді.

При цьому суд бере до уваги та вважає обґрунтованими посилання представника відповідача на ст.9-1 Закону України "Про державну службу", частинами 1-4 якої передбачено:

1. Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

3. Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

4. Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

На виконання частини першої статті 9-1 Закону України "Про державну службу" постановою КМ України № 1042 від 11.12.2019 року затверджено Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку.

Згідно пунктів 2, 3 Порядку № 1042 інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі.

Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).

Суд зауважує, що Чорноморською митницею Держмитслужби було дотримано вимоги статті 9-1 Закону України "Про державну службу" та Порядку № 1042, а тому наказ № 1-о від 18.02.2022 року та лист з пропозицією прибуття на службу вважаються такими, що доведені до відома позивача як державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та у м. Севастополі (адреса: вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43946385), третя особа - Державна митна служба України (адреса: вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43115923) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Чорноморської митниці Держмитслужби по невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 04.02.2022 по 18.02.2022.

Стягнути з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та у м. Севастополі на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 04.02.2022 по 18.02.2022 включно в розмірі 10358,26 грн. з відрахуванням з цієї суми роботодавцем податків та обов`язкових платежів.

У решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів