Рішення

від 09.09.2024 по справі 525/216/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 525/216/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №525/216/24 за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

21.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області (надалі - Великобагачанська селищна рада), в якому просила суд зобов`язати відповідача у п`ятиденний термін надати відповідь по суті її запиту від 16.11.2023 з приводу того є діючим чи ні господарський двір на земельній ділянці, виділеній відповідачем позивачу.

В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, що виражається у ненаданні у встановлений Законом України "Про інформацію" строк інформації, розпорядником якої є відповідач.

Ухвалою судді Великобагачанського районного суду Полтавської області (Ячало Ю.І.) від 23.02.2024 матеріали адміністративної справи №525/216/24 у порядку п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду 15.04.2024 справу №525/216/24 було прийнято до провадження, а позовну заяву - залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду 09.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов, що надійшов до суду через систему "Електронний суд", представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Стверджує, що запитувану позивачем інформацію стосовно виділеної земельної ділянки має право отримувати лише розробник технічної документації із землеустрою (а.с. 41-43).

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2020 у справі №525/863/19, яке набрало законної сили 04.08.2020, суд зобов`язав Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 , на території Великобагачанської селищної ради об`єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2018, яким визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектари, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.01.2004 державним нотаріусом Великобагачанської нотаріальної контори, реєстровий № 144.

На виконання рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2020 у справі №525/863/19 та враховуючи висновок постійної комісії з питань земельних відносин, комунальної власності, інфраструктури, підприємництва, приватизації, житлово-комунального господарства, будівництва та архітектури, на 35 сесії 8 скликання Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області 28.04.2023 прийняла рішення, яким виділила в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 жительці АДРЕСА_1 земельну ділянку відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Дружба", розробленого Українською академією аграрних наук Інститут землеустрою, розміром 3,11 умовних кадастрових гектари, земельна ділянка №706, для ведення товарного сільськогосподарського будівництва, на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2008, яким визнано право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, яка належала померлому 13.02.2017 гр. ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.01.2004 державним нотаріусом Великобагачанської нотаріальної контори, реєстровий №144 на території Великобагачанської селищної ради (а.с. 49).

Позивач у позовній заяві повідомляє, що з метою розробки технічної документації на виділену земельну ділянку вона звернулася до землевпорядника, який повідомив про неможливість розпочинати розробку документації у зв`язку з наявністю на земельній ділянці колишнього господарського двору (на частині земельної ділянки маються фундаменти споруд, залишки стін та силосних ям).

У зв`язку з цим та з метою подальшого замовлення технічної документації 16.11.2023 ОСОБА_1 звернулася до Великобагачанської селищної ради із запитом про надання інформації, в якому просила повідомити чи є діючим колишній господарський двір, чи ні (а.с. 4). До запиту позивач додала фотографії місцевості (а.с. 5-6).

У відповідь на запит секретар Великобагачанської селищної ради Чернуха О. своїм листом від 27.11.2023 №1661/0242 (а.с. 7) повідомила ОСОБА_1 про те, що "...Рішенням 35 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради від 28.04.2023 Вам було виділено в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до ст. 28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою мають право:

- виконувати роботи із складання документації із землеустрою;

- погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати;

- безперешкодного доступу до об`єктів землеустрою;

- вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування;

- вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою;

- у процесі розробки документації із землеустрою, на підставі якої формуються відомості про об`єкти Державного земельного кадастру, одержувати від органів місцевого самоврядування інформацію про місце розташування таких об`єктів та їх характеристики.

У зв`язку з вищевикладеним рекомендуємо Вам звернутися до розробника документації із землеустрою, якого наділено правами звернутися із запитом на отримання даної інформації."

Не задовольнившись таким результатом, представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до голови та секретаря Великобагачанськї селищної ради із заявою, в якій наполягав на наданні відповіді по суті на запит ОСОБА_1 від 16.11.2023 (а.с. 8).

Листом від 18.01.2024 №160/02-42 на звернення представника позивача секретар Великобагачанської селищної ради Чернуха О. повідомила, що відповідно до змісту звернення та доданих до нього документів, запитувана ОСОБА_1 інформація не належить до публічної, тому звернення ОСОБА_1 розглянуто в порядку Закону України "Про звернення громадян". З приводу повноти наданої відповіді на звернення ОСОБА_1 зазначила, що рішенням 35 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради від 28.04.2023 ОСОБА_1 виділено в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надано дозвіл на розробку землевпорядної документації. Наступним кроком для набуття права власності на земельну частку (пай) ОСОБА_1 необхідно звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою відповідно до статті 26 Закону України "Про землеустрій". Саме під час виконання робіт із землеустрою землевпорядною організацією здійснюється збір необхідної інформації щодо земельної ділянки відповідно прав, наданих їм згідно із вимогами статті 28 Закону України "Про землеустрій" (а.с. 9).

Після цього позивач звернулася вже до суду з даним позовом, в якому просить зобов`язати Великобагачанську селищну раду у п`ятиденний термін надати ОСОБА_1 відповідь по суті її запиту від 16.11.2023.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України від 02.10.1992 №2657-ХІІ "Про інформацію".

Відповідно до частини першої статті 5 вказаного Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Частиною другою цієї ж норми Закону передбачено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Як свідчить зміст обох запитів, позивач та її представник зверталися до відповідача у порядку, встановленому Законом України "Про інформацію".

Однак у тексті позовної заяви позивач пов`язує обов`язок відповідача надати їй відповідь по суті запиту вже з імперативними приписами Закону України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (надалі - Закон №2939-VI).

Відповідно до преамбули Закону №2939-VI, цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес

Публічна інформація, згідно з визначенням наведеним у ст. 1 Закону №2939-VІ, - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Тож визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 №2939-VI, публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, суттєвими ознаками публічної інформації є:

- готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством;

- заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

- така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

- інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків;

- інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, під час надання оцінки запитуваній інформації, судам необхідно перевіряти таку інформацію на відповідність критеріям, встановленим наведеними вище правовим нормам та, відповідно, чи є така інформація публічною і чи може бути така інформація предметом інформаційного запиту.

Вказаний висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 06.09.2018 у справі №522/15736/17.

Як встановив суд, жителька с. Макухівка ОСОБА_1 звернулася до відповідача із запитом від 16.11.2023 (вх. №3327/02-42 від 23.11.2023) у порядку, що визначений Законом України "Про інформацію", в якому зазначила, що рішенням Великобагачанської селищної ради від 28.04.2023 їй виділена земельна ділянка площею 3,11 умовних кадастрових гектари. Однак при огляді місцевості виявилося, що це колишній господарський двір (на частині земельної ділянки маються фундаменти споруд, залишки стін та силосних ям). У зв`язку з цим заявниця просила повідомити чи є діючим згаданий господарський двір, чи недіючим (а.с. 4).

Чинне законодавство України не містить визначення поняття "господарський двір", з приводу діяльності якого позивач подавала запит про надання інформації.

Тож очевидним за таких обставин є висновок про те, що відповідач не володіє запитуваною інформацією або для надання відповіді на такого роду запит необхідно створити інформацію.

Відповідно до ч. 9 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Статтею 28 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що розробники документації із землеустрою мають право:

а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою;

б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати;

в) безперешкодного доступу до об`єктів землеустрою;

д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування;

е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою;

є) у процесі розробки документації із землеустрою, на підставі якої формуються відомості про об`єкти Державного земельного кадастру (у тому числі документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією), одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацію про місце розташування таких об`єктів та їх характеристики (з урахуванням законодавства про користування інформацією, що становить державну таємницю).

Відтак, запитувана позивачем інформація може бути здобута або створена у процесі розробки документації із землеустрою, виконання робіт із складання якої здійснює розробник документації.

Розробниками документації із землеустрою, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про землеустрій", є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

За таких обставин запитувана позивачем інформація, якою наразі не володіє відповідач, не підпадає під визначення публічної, наведеного у ст. 1 Закону №2939-VІ.

Відповідно й підстав стверджувати про порушення вимог цього Закону позивач не має, у зв`язку з чим мотиви, з яких заявлено позов суд визнає необґрунтованими.

В той же час, надаючи оцінку діям відповідача, який роз`яснив заявнику зміст статті 28 Закону України "Про землеустрій", суд доходить висновку про правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень, який таким чином повідомив заявнику спосіб реалізації права на здобуття необхідної, на суб`єктивну думку позивача, інформації.

Доказів на підтвердження факту існування договірних правовідносин із розробником документації із землеустрою позивач до матеріалів справи не надала.

Отже, позивач навіть не вступила у правовідносини, в рамках яких могло б виникнути порушення права, за захистом якого вона вже звернулася до суду за захистом.

У зв`язку з цим суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок Верховного Суду України у постанові від 15.11.2016 у справі №800/301/16).

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При цьому захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

За відсутності ж порушеного права відсутній і об`єкт судового захисту та, як наслідок, відсутні й підстави для задоволення позову.

У зв`язку з цим суд залишає позов без задоволення за безпідставністю.

За відсутності підстав для задоволення позову відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із сплаченої позивачем суми судового збору за звернення до суду з позовом у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №525/216/24 - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 41830544; вул. Шевченка, 73, сел. Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, 38300).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Є.Б. Супрун