Рішення

від 10.09.2024 по справі 500/3491/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3491/24

10 вересня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить:

скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №24073/03-16 від 12.04.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 29.07.1982 по 14.05.1997 та перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 28.12.2023.

Позов обґрунтований тим, що позивач 08.02.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області з заявою про призначення їй пенсії за віком. Пенсію ОСОБА_1 призначено з 28.12.2023 при страховому стажі 31 рік 11 місяців 08 днів. 05.04.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про зарахування періоду роботи з 29.07.1982 по 14.05.1997 до страхового стажу. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12.04.2024 №24073/03-16 ОСОБА_1 відмовлено в проведені перерахунку пенсії з урахуванням періоду роботи з 29.07.1982 по 16.09.1996 в Тернопільському оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату, оскільки відсутня інформація про реорганізацію підприємства. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено зарахувати стаж з 16.09.1996 по 14.05.1997, оскільки відсутні дати наказів про переведення та звільнення з роботи, а також на записі про звільнення відсутній підпис відповідальної особи.

Позивач зазначає, що трудова книжка заповняється відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, записи завіряються або такою особою або керівником та скріплюються печаткою. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, що в свою чергу не може бути підставою для позбавлення фізичної особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Відтак позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в перерахунку пенсії з врахуванням стажу з 29.07.1982 по 14.05.1997, а також протиправним вважає незарахування періоду з 16.09.1996 по 14.05.1997 до страхового стажу, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 03.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.

18.07.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та вказує, що з 28.12.2023 позивачу призначена та виплачується пенсія за віком згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 1058-IV).

В подальшому 01.04.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшло звернення позивачки щодо зарахованих періодів роботи до страхового стажу. Листом Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області №4882-4579/М-02/8-1900/24 від 15.05.2024 позивача проінформовано щодо обчислення її стажу та вказано про незарахування до періоду з 16.09.1996 по 14.05.1997, бо у записах трудової книжки відсутні дати наказів про переведення та звільнення з роботи, а також на записі про звільнення відсутній підпис відповідальної особи.

05.04.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, яка за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №24073/03-16 від 12.04.2024 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу позивача не зараховані періоди роботи з 1982 по 1996 роки, оскільки відсутня інформація про реорганізацію підприємства.

Також відповідач зазначає, що нарахування та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, згідно з якими суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

З огляду на вказане просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.44-46).

24.07.2024 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Цей відповідач вважає, що рішенням №24073/03-16 від 12.04.2024 правомірно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. Вказує, що позивач до заяви про перерахунок пенсії надала відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Тернопільського оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату. Зарахувати періоди роботи з 1982 по 1996 роки до трудового стажу неможливо, так як відсутня інформація про реорганізацію підприємства. Відповідач просить у позові відмовити (а.с.53-55).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує з 28.12.2023 пенсію за віком відповідно до Закону 1058-IV. Зарахований страховий стаж складає 31 рік 11 місяців 08 днів. До страхового стажу зараховано наступні періоди:

з 01.09.1981 по 26.07.1982;

з 07.06.1984 по 01.01.1989;

з 27.05.1997 по 31.12.2003;

з 01.01.2004 по 28.02.2022;

з 01.03.2022 по 31.03.2022;

з 01.04.2022 по 31.12.2023 (а.с.13).

01.04.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахованих періодів роботи до страхового стажу. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №4882-4579/М-02/8-1900/24 від 15.05.2024 надано відповідь про порядок обчислення страхового стажу, вказано, що страховий стаж заявниці складає 31 рік 11 місяців 08 днів.

Також у цьому листі від 15.05.2024 Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначило, що при обчисленні страхового стажу згідно записів трудової книжки позивачу не враховано період роботи з 16.09.1996 по 14.05.1997, оскільки відсутні дати наказів про переведення та звільнення з роботи, а також на записі про звільнення відсутній підпис відповідальної особи (а.с.27-29).

05.04.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла заява позивача (подана за встановленою формою) про перерахунок пенсії. До цієї заяви заявниця додала довідку Головного управління статистики у Тернопільській області від 01.04.2024 з відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Тернопільського оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату (а.с.25-26).

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від №24073/03-16 від 12.04.2024 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за віком. Зазначено, що позивач до заяви про перерахунок пенсії надала відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Тернопільського оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату. Зарахувати періоди роботи з 1982 по 1996 роки до трудового стажу неможливо, так як відсутня інформація про реорганізацію підприємства (а.с.12).

Предметом позову у цій справі є протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №24073/03-16 від 12.04.2024.

Разом з тим у похідній позовній вимозі позивач просить зарахувати до її страхового стажу період роботи з 29.07.1982 по 14.05.1997, який включає фактично такі два періоди роботи:

з 29.07.1982 по 16.09.1996, який не зарахувало Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, виходячи зі змісту оскаржуваного рішення №24073/03-16 від 12.04.2024 (через відсутність відомостей про реорганізацію підприємства);

з 16.09.1996 по 14.05.1997, про неможливість зарахування якого вказує Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у листі №4882-4579/М-02/8-1900/24 від 15.05.2024 через недоліки у записах трудової книжки.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Для підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 надала трудову книжку серії НОМЕР_1 , дата заповнення титульної сторінки 28.07.1982 відділом кадрів Тернопільського гуртово-роздрібного плодоовочевого комбінату (а.с.20).

Трудова книжка містить такі відомості щодо спірних періодів роботи:

Тернопільський гуртово-роздрібний плодоовочевий комбінат,

запис №2, 29.07.1982, прийнята на посаду молодшого продавця овочів та направлена в магазин №17, підстава: наказ №55-к від 29.07.1982,

запис №3, 25.11.1982, переведена молодшим продавцем продтоварів магазину №17, підстава: наказ №82-к від 30.11.1982,

запис №4, 24.02.1985, переведена продавцем продтоварів магазину №12, підстава: наказ №53-к від 24.07.1985,

запис №5, 11.03.1987, переведена продавцем продтоварів магазину №18, підстава: наказ №19-к від 10.03.1987,

запис №6, 11.03.1989, переведена контролером овочів магазину №13, підстава: наказ №18-к від 10.03.1989,

запис №7, 01.06.1989, переведена продавцем овочів магазину №13, підстава: наказ №41-к від 02.06.1989,

запис №8, 21.06.1989 присвоєно 3 категорія продавця, підстава: наказ №46 від 21.06.12.1989,

запис №9, 15.12.1993, переведена продавцем 1 категорії, підстава: наказ №51-к від 06.12.1993,

запис №10, 07.09.1994, переведена продавцем 1 категорії магазину №5, підстава: наказ №54-к від 16.09.1996,

запис №11, 16.09.1996, звільнена по переведенню в КП «Ніколь», підстава: наказ №54-к від 16.09.1996,

запис про звільнення засвідчений підписом інспектора по кадрах та скріплений печаткою Відкритого акціонерного товариства «Тернопіль Заготплодоовоч», код ЄДРПОУ 05475498 (а.с.22),

Державно-комунальне підприємство «Ніколь»,

запис №12, 16.09.1996 прийнята на посаду продавця 1 категорії, підстава: наказ № 6 від 16.09.1996,

запис № 13, 02.12.1996 переведена на посаду в/о заступника директора, підстава: наказ №9 від 02.12.1996,

запис №14, 14.05.1997, звільнена за власним бажанням, підстава: наказ №11 від 14.05.1997,

запис про звільнення не засвідчений підписом уповноваженої особи, проставлена лише печатка Державно-комунального підприємства «Ніколь», код ЄДРПОУ 22401237 (а.с.20-22).

Порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудової книжки позивача (1982 рік), було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (далі - Інструкція №162), відповідно до якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (пункт 1.1 глави 1 Інструкції №162).

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Аналогічні вимоги передбачені також Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58).

Спірні записи про звільнення позивача внесені вже в період дії Інструкції №58.

Пунктами 2.3, 2.4 Інструкції №58 встановлено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер (2.15 Інструкції №58).

Пункт 4.1 Інструкції №58 передбачає, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» установлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Виходячи зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №24073/03-16 від 12.04.2024, у першому випадку незарахування періоду роботи до страхового стажу має місце через те, що запис про звільнення 16.09.1996 з роботи в Тернопільському гуртово-роздрібному плодоовочевому комбінаті скріплений печаткою Відкритого акціонерного товариства «Тернопіль Заготплодоовоч», код ЄДРПОУ 05475498.

З довідки Головного управління статистики у Тернопільській області від 01.04.2024 з відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Тернопільського оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату вказано таке:

Державне підприємство «Тернопільський оптово-роздрібний плодоовочевого комбінат», ідентифікаційний код 05475498,

10.03.1993 внесені зміни, найменування підприємства за цим кодом Державне підприємство «Тернопільське комерційне державне підприємство по заготівлі, зберіганню, переробці та реалізації картоплі та плодоовочевої продукції «Заготплодоовоч»,

04.07.1996 внесені зміни, найменування підприємства за цим кодом Відкрите акціонерне товариство «Тернопіль Заготплодоовоч»,

04.07.1996, 27.11.2012, 11.12.2012 ще вносилися зміни до видів діяльності підприємства (а.с.25-26).

Виходячи з цих обставин, слід прийти до висновку, що назва підприємства, де працювала позивач у період з 27.07.1982 по 16.09.1996 змінювалася, проте у її трудову книжку відповідного запису не внесено, а тому й вбачаються невідповідності у записах про прийняття на роботу на Державне підприємство Тернопільський оптово-роздрібний плодоовочевого комбінат, а звільнення з Відкритого акціонерного товариства «Тернопіль Заготплодоовоч».

Стосовно підстав відмови, вказаних у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у листі №4882-4579/М-02/8-1900/24 від 15.05.2024, то вони також стосуються недоліків у записах трудової книжки. Проте, ознайомившись з записами трудової книжки за період з 16.09.1996 по 14.05.1997, суд вище вказав, що вони містять належне посилання на розпорядчий документ, на підставі якого вони вчинені (є дата та номер наказу). Єдиний недолік цих записів той, що після звільнення записи не засвідчені підписом уповноваженої особи, а лише скріплені печаткою Державно-комунального підприємства «Ніколь».

Разом з тим, аналіз наведених вище положень про порядок ведення трудових книжок вказує на те, що обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій належить трудова книжка, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Такий правовий висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

З огляду на наведене відсутність у записах трудової книжки запису про зміну найменування підприємства та підпису уповноваженої особи не може бути підставою для неврахування відповідних періодів трудової діяльності при обчисленні стажу роботи (до впровадження персоніфікованого обліку), оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист.

Відтак, аргументи відповідачів про наявність недоліків у заповненні трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , дата заповнення 28.07.1982, як підставу для незарахування згідно із записами цієї трудової книжки до її страхового стажу періодів трудової діяльності, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії, на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV (до 01.01.2004), суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Спірні періоди роботи позивача з 29.07.1982 по 16.09.1996 в Тернопільському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті (Відкритому акціонерному товаристві «Тернопіль Заготплодоовоч») за виключенням вже зарахованого з 07.06.1984 по 01.01.1989 як період догляду за дитиною до досягнення 3 років та з 17.09.1996 (враховуючи, що стаж обчислюється в одинарному розмірі і дату 16.09.1996 вже зараховано як крайній день роботи за попереднім місцем роботи) по 14.05.1997 у Державно-комунальному підприємстві «Ніколь» підлягають зарахуванню до страхового стажу.

Разом з тим, як вже зазначав суд, один з періодів (з 29.07.1982 по 16.09.1996) не зарахований Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, інший (з 17.09.1996 по 14.05.1997) - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, позивач оскаржує лише рішення першого відповідача.

За таких обставин, з метою належного та повного захисту порушених прав позивача відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) наявні підстави для виходу за межі позовних вимог та прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №24073/03-16 від 12.04.2024 про відмову зарахувати страховий стаж з 29.07.1982 по 16.09.1996, а також визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині відмови зарахувати страховий стаж з 17.09.1996 по 14.05.1997.

Оскільки обидва відповідачі допустили порушення прав позивача, а пенсійна справа ОСОБА_1 зберігається за місцем її проживання в Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, то саме цей відповідач має зарахувати спірні періоди до страхового стажу та провести перерахунок пенсії.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З заявою про перерахунок стажу позивач звернулася 01.04.2024, а з заявою про перерахунок пенсії - 05.04.2024. Відтак перерахунок пенсії позивачу слід провести з 01.04.2024, а не з 28.12.2023 як просить позивач. При цьому суд зауважує, що позивач не оскаржує дії того територіального органу Пенсійного фонду України, який призначив пенсію без врахування періоду з 29.07.1982 по 14.05.1997, а оскаржує рішення відповідачів, які переглядали питання зарахування страхового стажу після призначення пенсії за зверненням (заявою) ОСОБА_1 , тому й перерахунок стажу й пенсії має здійснюватися враховуючи дату заяви позивача про перерахунок вже призначеної пенсії.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає судовий збір у розмірі 605,60 грн (по 302,80 грн з кожного), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 28.05.2024 (а.с.30).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 22933548) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №24073/03-16 від 12.04.2024 в частині відмови зарахувати трудову діяльність ОСОБА_1 з 29.07.1982 по 16.09.1996 до страхового стажу.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування трудової діяльності ОСОБА_1 з 17.09.1996 по 14.05.1997 до страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 29.07.1982 по 16.09.1996 в Тернопільському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті (Відкритому акціонерному товаристві «Тернопіль Заготплодоовоч») за виключенням вже зарахованого періоду з 07.06.1984 по 01.01.1989, та з 17.09.1996 по 14.05.1997 у Державно-комунальному підприємстві «Ніколь» та перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 01.04.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 302,80 грн (триста дві грн 80 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 302,80 грн (триста дві грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з тим, що закінчення строку для ухвалення судового рішення, визначеного статтею 252 КАС України, припало на період відпустки головуючого судді, то повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення щорічної відпустки 10.09.2024.

СуддяЧепенюк О.В.