Ухвала

від 25.11.2024 по справі 500/3491/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

25 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 500/3491/24 пров. № А/857/30390/24

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т. І., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 500/3491/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу.

Однак, апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору, а також апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, який встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Особа, яка подала апеляційну скаргу просить поновити строк на апеляційне оскарження, покликаючись на те, що скаржником було вжито всіх необхідних заходів для подання повторної апеляційної скарги в самі короткі терміни.

З приводу поданого клопотання слід зазначити таке.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов`язку подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо її своєчасної подачі.

Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звернув увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі № 400/2226/19.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду клопотання (заяви) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав для його поновлення.

Щодо сплати судового збору слід вказати, що Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з обмеженим фінансуванням коштів, призначених для сплати судового збору.

Вирішуючи заявлене клопотання, слід врахувати, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зважаючи на обставини справи, скаржник у цій ситуації не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України «Про судовий збір» в частині звільнення від сплати судового збору, доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору скаржник не подає.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 1211,20 грн.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1453,44 грн.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

За таких обставин, відповідно до статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що оскільки однією з підстав залишення апеляційної скарги без руху є пропуск строку на апеляційне оскарження, то відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 169, 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Апеляційну скаргу Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 500/3491/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області для усунення недоліків апеляційної скарги десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, скерованої до електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяТ. І. Шинкар