Рішення

від 10.09.2024 по справі 500/4017/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4017/24

10 вересня 2024 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного агропромислового підприємства "Промінь" до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне агропромислове підприємство "Промінь" (далі ПАП «Промінь», Підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (далі Головне управління, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління щодо нарахування ПАП Промінь основного боргу в сумі 14600,00 грн (по позичці за держзамовленням 1997 року); простроченої заборгованості (пені) в сумі 3672,00 грн (Постанова КМУ від 11.09.1997 №1003); простроченої заборгованості (пені) в сумі 1250,00 грн (Постанова КМУ від 10.12.1998 №1953); простроченої заборгованості (пені) в сумі 594,20 грн (по позичці за держзамовленням 1997 року); простроченої заборгованості (пені) в сумі 575,66 грн (Постанова КМУ від 11.09.1997 №1003); простроченої заборгованості (пені) в сумі 196,05 грн (Постанова КМУ від 10.12.1998 №1953),

зобов`язати Головне управління здійснити дії щодо анулювання (списання) ПАП «Промінь» протиправно нарахованого основного боргу в сумі 14600,00 грн (по позичці за держзамовленням 1997 року); простроченої заборгованості (пені) в сумі 3672,00 грн (Постанова КМУ від 11.09.1997 №1003); простроченої заборгованості (пені) в сумі 1250,00 грн (Постанова КМУ від 10.12.1998 №1953); простроченої заборгованості (пені) в сумі 594,20 грн (по позичці за держзамовленням 1997 року); простроченої заборгованості (пені) в сумі 575,66 грн (Постанова КМУ від 11.09.1997 №1003); простроченої заборгованості (пені) в сумі 196,05 грн (Постанова КМУ від 10.12.1998 №1953).

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Головним управлінням 20.05.2024 внесено шість подань Головному управлінню ДПС у Тернопільській області про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості та пені по Постановах КМУ від 10.12.1998 №1953, від 11.09.1997 №1003, по позичці за держзамовленням 1997 року, постанові КМУ від 10.12.1998 №1953, постанові КМУ від 11.09.1997 №1003.

Позивач вважає такі подання протиправними з посиланням на норми Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 (далі - Порядок №174).

Наведений Порядок №174 регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

У розумінні цього Порядку саме по собі подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/ фінансовою допомогою перед державою.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV), оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №826/8966/14.

Зважаючи на те, що подання Головного управління мають обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою, при цьому факт виникнення заборгованості за бюджетними позичками, її розмір, не підтверджено належними та допустимими доказами, Підприємство вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Ухвалою суду від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.

Одночасно цією ухвалою суд зобов`язав позивача у строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду письмові пояснення із законодавчим обґрунтуванням підстав, періоду, строків отримання бюджетних позичок, відомості щодо руху коштів по наданим бюджетним позичкам за період, який враховано при нарахуванні пені, у тому числі копії договорів, які б свідчили про отримання бюджетних позичок, первинних бухгалтерських документів, що підтверджують передачу бюджетних позичок позивачу, платіжних документів тощо.

Відповідача цією ж ухвалою зобов`язано у строк для подання відзиву подати до суду: усі матеріали, які стосуються надання бюджетних позичок позивачу, у тому числі копії договорів у разі їх укладення, первинних бухгалтерських документів, що підтверджують передачу бюджетних позичок позивачу, платіжних документів тощо; письмові пояснення із законодавчим обґрунтуванням підстав, періоду, строків, механізму нарахування пені; відомості щодо руху коштів по наданим бюджетним позичкам за період, який враховано при нарахуванні пені, у тому числі із зазначенням періодів надання бюджетних позичок, термінів їх повернення; наданих сум бюджетних позичок; щодо наявності та/чи відсутності сплати коштів за весь спірний період із зазначенням у разі сплати сум, періоду та підстав для сплати, сум повернутих коштів; розрахунок заборгованості по бюджетних позичках, які були враховані при визначені пені; розрахунок нарахованої пені у формі зведеної таблиці із зазначенням всіх складових, врахованих при її обчисленні, періоду, за який нарахована пеня, простроченої суми заборгованості, нормативно-правового акту та/чи договору, на підставі якого нараховано пеню, ставки НБУ.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивач та відповідач отримали 02.07.2024 шляхом їх доставлення в електронний кабінет.

Станом на 02.08.2024 ні позивач, ні відповідач витребувані судом докази не подали. Відповідач не надав відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду про витребування доказів від 02.08.2024 суд повторно зобов`язав сторін надати докази відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі, а відповідача, крім того, надати письмові пояснення щодо позовних вимог.

08.08.2024 відповідач надіслав письмові пояснення, оформивши їх як відзив на позов, при цьому клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов відповідач не заявляв. Тому суд розцінює такий відзив все ж як письмові пояснення, надані на виконання вимог ухвали суду від 02.08.2024.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на статті 17, 50 Бюджетного кодексу України (далі БК України) та Порядок №147. Вказує на шість подань про здійснення заходів щодо стягнення з ПАП «Промінь» простроченої заборгованості та пені, які надіслані ним до Головного управління ДПС у Тернопільській області. Оформлення таких подань свідчить про дотрималось процедури, яка передбачена Порядком № 174.

Стосовно відсутності первинних документів для нарахування заборгованості за бюджетними позичками, то вказує, що обов`язок збереження первинних документів відповідно до статті 8 Закону №996-XIV та пункту 6.7 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995, покладено на керівника та головного бухгалтера підприємства. Крім того, первинний документ не підтверджує здійснення господарської операції, а лише містить відомості про неї.

Наявність заборгованості підтверджується наступними документами, на підставі яких обліковується вищезазначена заборгованість ПАП «Промінь» перед державним бюджетом: графіком погашення сум заборгованостей, реструктуризованих згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2002 № 186-р по Тернопільській області; графіком погашення сум заборгованостей, за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду державного бюджету, по постанові Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 № 1953 по економічно активних господарствах у Бучацькому районі; графіком погашення сум заборгованостей, за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду державного бюджету, по постанові Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 № 1003 по економічно активних господарствах у Бучацькому районі; розпорядженням голови Бучацької районної державної адміністрації від 20.07.2004 № 298 (додаток 1 «Бюджетна позичка яка підлягає реструктуризації в 2004 році»); дорученням голови Бучацької районної державної адміністрації від 18.07.2005 № 43 (додаток 1 Бюджетна позичка яка підлягає реструктуризації в 2004 році).

Відповідач вказує на законодавчі норми, які забороняють списання заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, а також на умови, за яких можливе списання такої заборгованості як безнадійної.

Щодо порядку нарахування пені, то відповідач зазначив, що нарахування пені на заборгованість за бюджетними позичками/ фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, з моменту виникнення такої заборгованості і до дати набрання чинності Порядком №174 здійснювалося на підставі умов договору та законодавства, що діяло на той момент. Після набрання чинності Порядком №174 - відповідно до його норм.

14.08.2024 представник позивача надіслав до суду додаткові пояснення такого змісту.

У ПАП «Промінь» відсутні документи, які б підтверджували період, строк отримання бюджетних позичок, відомості щодо руху коштів за наданими бюджетними позичками, у тому числі копії договорів, які б свідчили про отримання бюджетних позичок, первинних бухгалтерських документів, що підтверджують передачу бюджетних позичок позивачу, платіжних документів.

Відповідач при внесенні подань Головному управлінню ДПС у Тернопільській області про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості та пені керувався Порядком №174, який встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.

Проте ПАП «Промінь» створено 21.03.2000 на базі Селянської спілки «Промінь» (далі СС «Промінь») шляхом приєднання СС «Промінь» до ПАП «Промінь», позивач не міг отримувати бюджетні позички у 1993-1998 роках.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» № 1529/99 від 03.12.1999, протоколів загальних зборів уповноважених СС «Промінь» від 11.01.2000 року, 14.02.2000 року, 14.03.2000 року, 31.03.2000 року, СС «Промінь» села Бариш Бучацького району Тернопільської області була реорганізована в ПАП «Промінь», у зв`язку з чим до статуту ПАП «Промінь» 19.03.2001 були внесені доповнення, зареєстровані управлінням економіки Бучацької райдержадміністрації 19.03.2001 за №1-0049, відповідно до яких ПАП «Промінь» є правонаступником СС «Промінь».

Факт правонаступництва підтверджений установчими документами, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) та судовими рішеннями, якими встановлені обставини щодо правонаступництва, а можливість перетворення КСГП в інші форми господарювання, було прямо передбачено в Указі Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки».

Станом на 01.05.2024 сума простроченої заборгованості перед бюджетом за бюджетними позичками за ПАП «Промінь» не обліковувалась.

Представник позивача просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ПАП «Промінь», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30812017, зареєстроване в ЄДР як юридична особа з 21.03.2000 та є правонаступником СС «Промінь».

20.05.2024 Головним управлінням сформовані та направленні до Головного управління ДПС у Тернопільській області шість подань за формою, передбаченою Порядком № 174, а саме:

подання № 186/5 про здійснення заходів щодо стягнення з ПАП «Промінь» простроченої заборгованості - пені на основну заборгованість (Постанова КМУ від 10.12.1998 № 1953, так у поданні) станом на 01.05.2024 у сумі 196,05 грн;

подання № 187/5 про здійснення заходів щодо стягнення з ПАП «Промінь» простроченої заборгованості - пені на основну заборгованість (Постанова КМУ від 11.09.1997 № 1003) станом на 01.05.2024 у сумі 575,66 грн;

подання № 188/5 про здійснення заходів щодо стягнення з ПАП «Промінь» простроченої заборгованості - пені на основну заборгованість (по позичці за держзамовленням 1997 року) станом на 01.05.2024 у сумі 594,20 грн;

подання № 189/5 про здійснення заходів щодо стягнення з ПАП «Промінь» простроченої заборгованості - за основною сумою боргу (Постанова КМУ від 10.12.1998 № 1953) станом на 01.05.2024 у сумі 1250,00 грн;

подання № 190/5 про здійснення заходів щодо стягнення з ПАП «Промінь» простроченої заборгованості - за основною сумою боргу (Постанова КМУ від 11.09.1997 № 1003) станом на 01.05.2024 у сумі 3672,00 грн;

подання № 191/5 про здійснення заходів щодо стягнення з ПАП «Промінь» простроченої заборгованості - за основною сумою боргу (по позичці за держзамовленням 1997 року) станом на 01.05.2024 у сумі 14600,00 грн.

Такі подання направленні з метою проведення контролюючим органом заходів зі стягнення простроченої заборгованості та пені з ПАП «Промінь».

Позивач не погоджується з такими діями Головного управління щодо нарахування простроченої заборгованості та пені, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Оскаржувані дії Головного управління стосуються формування подань від 20.05.2024 про стягнення заборгованості (основного боргу та пені), які містять посилання на позичку за держзамовленням 1997 року, постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 та №1953 від 10.12.1998.

Стосовно цих нормативно-правових актів, то суд з`ясував, що 11.09.1997 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1003 від 11.09.1997 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року». Така прийнята відповідно до Закону України від 15.08.1997 "Про часткову зміну Закону України "Про Державний бюджет України на 1997 рік" та на виконання постанови Верховної Ради України від 15.08.1997 N 505 "Про інформацію Кабінету Міністрів України про ситуацію в сільському господарстві та невідкладні заходи щодо державної підтримки агропромислового комплексу".

Згідно з пунктом 1 цієї постанови Кабінет Міністрів України постановив виділити на фінансування заходів з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997/98 року, забезпечення збирання та збереження врожаю 1997 року, інші невідкладні потреби Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям цільовим призначенням для сільськогосподарських товаровиробників 60 млн. гривень (на умовах повернення їх до 1 жовтня 1998 р.) за розподілом згідно з додатком.

Ця постанова Кабінету Міністрів України не визначала механізму повернення фінансової допомоги, окрім як вказівки на строк повернення до 01.10.1998, також не передбачала нарахування пені чи штрафів.

10.12.1998 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році».

У пункті 1 цієї постанови зазначено, що з метою своєчасного проведення весняно-польових робіт, стабілізації сільськогосподарського виробництва та забезпечення продовольчої безпеки держави, Кабінет Міністрів України постановив виділити у січні 1999 р. Міністерству агропромислового комплексу, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям на фінансування заходів для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1999 році цільовим призначенням сільськогосподарським товаровиробникам та агросервісним підприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств кошти в сумі 50 млн. гривень за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України на умовах повернення їх до 1 жовтня 1999 р. згідно з додатком 1. Міністерству фінансів профінансувати зазначені витрати через органи Державного казначейства відповідно до укладених угод. Використання коштів і їх повернення здійснювати на умовах, зазначених у додатку 2.

Пункти 4-5 додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України №1953 від 10.12.1998 передбачали, що територіальні органи Державного казначейства на підставі рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацій про розподіл коштів, виділених для надання фінансової допомоги, перераховують їх відділенням Державного казначейства у районах. Відділення Державного казначейства у районах на підставі рішення райдержадміністрації укладають угоди із сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності та агротехсервісними підприємствами про надання і повернення фінансової допомоги і оплачують подані їм рахунки на запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств.

У пункті 8 додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України №1953 від 10.12.1998 зазначалося, що несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених законодавством.

Питання надання бюджетних позичок на закупівлю зерна за державними замовленнями 1997 року регулювалося Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженим наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України (далі - Мінсільгосппрод), Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) та Державної акціонерної компанії «Хліб України» від 04.03.1997 № 70/54/18 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.1997 за № 70/54/18 (далі - Порядок № 70/54/18).

Згідно з пунктами 2.1, 10.2 - 10.4 Порядку № 70/54/18, безвідсоткова бюджетна позичка на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння надається заготівельним підприємствам ДАК «Хліб України» через органи Державного казначейства України у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення, цільового і ефективного використання коштів. Несвоєчасне повернення бюджетної позички або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством. Стягнута пеня зараховується до Державного бюджету України за Класифікацією доходів і видатків державного і місцевих бюджетів на розділ 12, параграф 2, символ звітності банку 39. Іншу майнову відповідальність сторони несуть відповідно до умов, викладених в договорах.

Отже, положення постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997 не передбачали нарахування пені, натомість норми постанови Кабінету Міністрів України №1953 від 10.12.1998 та Порядку № 70/54/18 визначали застосування санкцій, передбачених законодавством, за несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості.

Цей Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Відповідно до пунктів 6, 9, 10 Порядку № 174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Пунктами 11-13 Порядку № 174 передбачено, що нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги.

Пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

Якщо облік заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою здійснюється Державною казначейською службою, її територіальні органи нараховують пеню на підставі інформації про суми простроченої заборгованості, що надійшли від Державної казначейської служби відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Повертаючись до матеріалів цієї справи, суд зазначає, що на підтвердження наявності простроченої заборгованості Головним управлінням не надано суду жодних кредитних (субкредитних) угод, угод про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, а також інших належних та допустимих доказів на підтвердження надання бюджетних позичок ПАП «Промінь» чи СС «Промінь». Разом з тим, без указаних документів неможливо визначити дату виникнення, суми та правовий характер грошових зобов`язань (якщо такі є).

Також відповідач не надав жодного розрахунку як основної суми заборгованості, так і нарахованої пені, не вказав у поясненнях по справі конкретних строків початку нарахування пені (моменту виникнення простроченої заборгованості) та припинення її нарахування.

Не вказують на такі обставини (строк нарахування пені) й долучені відповідачем графіки погашення сум заборгованостей.

Стосовно відсутності первинних документів, на підставі яких Головним управлінням сформовані подання від 20.05.2024, то суд зауважує, що Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

У частині першій статті 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, поняття первинного документу наведено у статті 1 вказаного Закону та означає документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тож належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону № 996-XIV, оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Суд уже зауважував, що будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження перерахування позивачу чи іншим суб`єктам господарювання (правонаступником яких є позивач) і отримання ПАП «Промінь» бюджетних позичок /фінансової допомоги відповідач суду не надав, а так само розрахунків нарахованої пені та суми заборгованості.

Посилання відповідача на наявність таких доказів як графіки погашення та розпорядження виконавчої влади про необхідність повернення бюджетних позивачок, а так само подання про стягнення простроченої заборгованості самі носять лише обліковий, інформативний характер та не є первинними документами, що підтверджують надання позички, її суму, а також не містять розрахунок суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою.

Стосовно міркувань Головного управління про обов`язок Підприємства мати в наявності первинні документи про надання бюджетних позичок /фінансової допомоги, то суд звертає увагу, що у цій справі відповідач як суб`єкт владних повноважень у силу положень частини другої статті 77 КАС України має довести правомірність своїх дій та рішень належними та допустимими доказами, тому першочергово такі докази має надати саме Головне управління.

За такого правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що нарахування пені позивачу на прострочену заборгованість за бюджетними позичками відбулось з порушенням законодавчо визначеного порядку її нарахування, а також за відсутності самих договорів про надання бюджетних позичок і будь-яких первинних документів, які б підтверджували перерахування позивачу і отримання позивачем суми заборгованості.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 560/3357/19, від 22.10.2019 у справі №826/8966/14 у подібних правовідносинах.

Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу заборгованості та пені, з огляду на що наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити дії по її анулюванню (списанню).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, перераховану до бюджету згідно з квитанцією від 27.06.2024 (а.с.4).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного агропромислового підприємства "Промінь" (вулиця Зелена, 70, село Бариш, Чортківський район, Тернопільська область, 48424, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 3081017) до Головного управління Державної казначейської служби у Тернопільській області (бульвар Шевченка, 39, місто Тернопіль, 46025, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44143637) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області щодо нарахування Приватному агропромисловому підприємству Промінь основного боргу в сумі 14600,00 грн (по позичці за держзамовленням 1997 року); простроченої заборгованості (пені) в сумі 3672,00 грн (Постанова КМУ від 11.09.1997 №1003); простроченої заборгованості (пені) в сумі 1250,00 грн (Постанова КМУ від 10.12.1998 №1953); простроченої заборгованості (пені) в сумі 594,20 грн (по позичці за держзамовленням 1997 року); простроченої заборгованості (пені) в сумі 575,66 грн (Постанова КМУ від 11.09.1997 №1003); простроченої заборгованості (пені) в сумі 196,05 грн (Постанова КМУ від 10.12.1998 №1953).

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області здійснити дії щодо анулювання (списання) Приватному агропромисловому підприємству "Промінь" протиправно нарахованого основного боргу в сумі 14600,00 грн (по позичці за держзамовленням 1997 року); простроченої заборгованості (пені) в сумі 3672,00 грн (Постанова КМУ від 11.09.1997 №1003); простроченої заборгованості (пені) в сумі 1250,00 грн (Постанова КМУ від 10.12.1998 №1953); простроченої заборгованості (пені) в сумі 594,20 грн (по позичці за держзамовленням 1997 року); простроченої заборгованості (пені) в сумі 575,66 грн (Постанова КМУ від 11.09.1997 №1003); простроченої заборгованості (пені) в сумі 196,05 грн (Постанова КМУ від 10.12.1998 №1953).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області на користь Приватного агропромислового підприємства "Промінь" судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з тим, що закінчення строку для ухвалення судового рішення, визначеного статтею 252 КАС України, припало на період відпустки головуючого судді, то повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення щорічної відпустки 10.09.2024.

СуддяЧепенюк О.В.