Постанова

від 10.09.2024 по справі 520/14006/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 р.Справа № 520/14006/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛА ПРИРОДИ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.09.23 року по справі № 520/14006/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛА ПРИРОДИ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СИЛА ПРИРОДИ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним (недійсним) рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.2022 року №00050350710 та скасувати його.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.2022 року №00050350710 є протиправним та недійсним. Зазначені обставини зумовили звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.092023 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛА ПРИРОДИ" (вул. Вишнева, буд. 95, с. Старовірівка, Нововодолазький район, Харківська обл., 63254) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, представник позивача в апеляційній скарзі, як підстави для скасування рішення суду першої інстанції зазначає, що :

- наказ на перевірку не містить підстав для проведення фактичної перевірки;

- ГУ ДПС не надсилало на адресу ТОВ «СИЛА ПРИРОДИ» акт фактичної перевірки;

- ГУ ДПС за наслідками вищевказаної перевірки повинен був прийняти податкове повідомлення-рішення, а не рішення про застосування фінансових санкцій.

Крім того представник позивача стверджує, що ГУ ДПС порушило строки прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що на його думку рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 19.10.2021 № 7862-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «СИЛА ПРИРОДИ» (код ЄДРПОУ 40132333)» на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), п.п.19-1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України, ч.1 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» наказано провести фактичну перевірку підприємства позивача за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованому за адресою: вул. Вишнева, буд. 95, с. Старовірівка, Новодолазький район, Харківська область, з 20.10.2021 року, тривалістю 10 діб. Також вказаний наказ містить зазначення про те, що перевірку належить провести за період діяльності з 01.04.2020 по день закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу пального.

Під час розгляду справи встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області на підставі наказу №7862-п від 19.10.10.2021 року, направлень на перевірку №14204 та №14205 від 19.10.2021 року, які було вручену директору позивача, про що свідчить напис та підпис останньої у відповідних графах направлень, було проведено фактичну перевірку господарського об`єкта, розташованого за адресою: вул. Вишнева, 95, с. Старовірівка, Нововодолазький район, Харківська область, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СИЛА ПРИРОДИ», за результатами якої складено акт перевірки від 29.10.2021, дата реєстрації 01.11.2021 року № 19314/20/20/РРО/40132333.

Зі змісту акту перевірки від 01.11.2021 року №19314/20/20/РРО/40132333 вбачається, що перевіркою встановлено зберігання пального без наявності відповідної ліцензії, чим порушено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР зі змінами та доповненнями, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «СИЛА ПРИРОДИ» отримало пальне «важкі дистиляти» (газойли) код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Агро» у кількості 7051,08 л згідно акцизної накладної від 27.05.2020 № 151 на адресу: с. Дмитрівка, Первомайський р-н, Харківська обл. Факт отримання позивачем пального від контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Агро» підтверджується також товарно-транспортною накладною від 27.05.2020 № 129 (у період відсутності ліцензії).

Крім того, в ході перевірки, згідно наданих підприємством копій документів встановлено поступове списання отриманого пального протягом п`яти місяців, що підтверджує факт його зберігання (копія книги складського обліку матеріалів додається).

З копії вказаної книги перевіряючими встановлено, що протягом п`яти місяців (з 03.06.2020 по 28.10.2020) було видано робітникам підприємства дизельного палива у загальній кількості 7040 л (в середньому по 30, 40, 60, 80 літрів в день на кожного робітника).

Також, було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СИЛА ПРИРОДИ» було отримано ліцензію на право зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, проте терміном дії з 03.06.2020 по 03.06.2025.

У зв`язку з встановленням під час проведення фактичної перевірки порушення, а саме допущення позивачем правопорушення у вигляді зберігання пального без ліцензії, контролюючим органом на підставі абз.9 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», було прийнято рішення про застосування до підприємства позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 500000,00 грн.

Позивачем було оскаржено зазначене рішення в адміністративному порядку, проте рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 24.04.2023 року №9943/6/99-0006080608 рішення було залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Представником позивача вказано, що за наказом контролюючого органу від 19.10.2021 року було дійсно проведено фактичну перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Підставою для вказаної перевірки було визначено п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п.п. 19-1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, ч.1 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Позивачем було надано під час проведення перевірки усі необхідні документи для здійснення господарської діяльності, зокрема, і відповідні дозвільні документи. Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку зазначене рішення та в скарзі було вказано на обставини відсутності можливості своєчасного оскарження через військову агресію проти України, а настання форс-мажорних обставин з 24.02.2022 року засвідчено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 року, що може бути підставою для скасування фінансових санкцій застосованих податковим органом. Проте у задоволенні скарги було відмовлено, але така відмова є протиправною. Представником позивача зазначено, що копію акту перевірки було отримано лише 09.05.2023 року у відповідь на запит, підписів керівника позивача та перевіряючих такий акт перевірки не містить. Зазначена копія акту засвідчена неналежним чином, текст (рукописна частина) майже нечитабельна, що позбавляє можливості встановити зміст останнього. Однак, зі змісту акту перевірки все ж таки встановлено висновок перевіряючого стосовно зберігання пального без ліценції, що не відповідає дійсним обставинам, оскільки така ліценція була і вона була оплачена, яка надавалась до перевірки, разом із усіма первинними документами. Також, представником позивача зазначено, що оскаржуване рішення складено з порушеннями та без дотримання порядку, встановленого для винесення таких рішень контролюючим органом.

Вважаючи зазначене рішення контролюючого органу протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.2022 року №00050350710 є таким, що прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, а відтак, скасуванню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Приписами п. 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема в разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У постановах від 12.08.2021 (справа №140/14625/20), від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 20.03.2018 (справа №820/4766/17), від 22.05.2018 (справа №810/1394/16), від 11.07.2022 (справа №120/5728/20-а), від 21.12.2022 (справа №500/1331/21) Верховним Судом викладено висновки стосовно того, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Щодо доводів апеляційної скарги представника позивача про те, що наказ на перевірку не містить підстав для проведення фактичної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

З наявної в матеріалах справи копії наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 19.10.2021 № 7862-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «СИЛА ПРИРОДИ» (код ЄДРПОУ 40132333)» вбачається, що останній видано на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), п.п. 19-1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, ч.1 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» з метою проведення фактичної перевірки підприємства позивача за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованому за адресою: вул. Вишнева, буд. 95, с. Старовірівка, Новодолазький район, Харківська область, з 20.10.2021 року, тривалістю 10 діб, за період діяльності з 01.04.2020 по день закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу пального.

Відтак, правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.5 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Як свідчить стала судова практика, з приводу призначення та проведення фактичних перевірок, викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 140/391/19, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 06.07.2022 у сцраві № 420/1242/21 від 26.07.2023 у справі № 520/5288/21 та від 19.07.2023 у справі № 520/11527/2020 - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні/перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин.

Отже, наказ ГУ ДПС від 19.10.2021 № 7862-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "СИЛА ПРИРОДИ" оформлений з чітким дотриманням вимог, встановлених ст. 81 Податкового кодексу України. ПЕревірка проводилась на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме: у зв`язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, тобто з урахуванням вимог діючого законодавства.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та недоведеність доводів представника позивача щодо протиправності вказаного наказу про проведення фактичної перевірки підприємства позивача.

Колегія суддів зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовані Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до положень ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - так само) встановлена відповідальність за зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафних санкцій у розмірі 500 000 гривень. Водночас така санкція не може бути застосована у випадку, якщо місце зберігання пального є таким, яке за змістом статті 15 Закону № 481/95-ВР звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку отримувати відповідну ліцензію.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Положеннями ч.8 ст.15 Закону №481/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Частиною 32 ст.15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, перелік яких встановлений частиною тридцять восьмою цієї статті.

Відповідно до ч.43 ст. 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

При цьому, згідно з ч.19 ст. 15 Закону №481/95-ВР ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Як передбачено ч. 21 ст.15 Закону №481/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

У статті першій Закону № 481/95-ВР надано визначення таких термінів: місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

З аналізу норм Закону № 481/95-ВР вбачається, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від відповідності такого суб`єкта господарювання певним критеріям.

Під час розгляду справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СИЛА ПРИРОДИ» отримало пальне «важкі дистиляти» (газойли) код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Агро» у кількості 7051,08 л згідно акцизної накладної від 27.05.2020 № 151 на адресу: с. Дмитрівка, Первомайський р-н, Харківська обл.

Факт отримання позивачем пального від контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Агро» підтверджується також товарно-транспортною накладною від 27.05.2020 № 129.

Крім того, в ході проведення фактичної перевірки, згідно наданих підприємством копій документів перевіряючими було встановлено поступове списання отриманого пального протягом п`яти місяців, що підтверджує факт його зберігання. З копії вказаної книги перевіряючими встановлено, що протягом п`яти місяців (з 03.06.2020 по 28.10.2020) було видано робітникам підприємства дизельного палива у загальній кількості 7040 л (в середньому по 30, 40, 60, 80 літрів в день на кожного робітника).

Також, матеріали справи свідчать на користь того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СИЛА ПРИРОДИ» було отримано ліцензію на право зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки реєстраційний номер 20200414202001441, дата реєстрації 27.05.2020 року, термін дії з 03.06.2020 по 03.06.2025, місцезнаходження: Україна, 63254, Харківська область, Новодолазький район, с. Старовірівка, вул. Вишнева, буд. 95, адреса місця зберігання: Україна, 63254, Харківська область, Новодолазький район, с. Старовірівка, вул. Вишнева, буд. 95, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літрів): 9000.

З пояснень наданих директором підприємства ОСОБА_1 вбачається, що ТОВ "СИЛА ПРИРОДИ" 27.05.2020 отримало пальне "важкі дистилянти" (газойли) - дизельне паливо у ТОВ "Профіт Агро" у кількості 7040 літрів. Придбане пальне зберігалось у бензовозі ЗИЛ 431412, державний номер НОМЕР_1 за адресою: вул. Вишнева, 95. Також директор вказує, на те, що отримане пальне з бензовозу заливали до пальвних баків машин та використовували у господарській діяльності.

Так, ТОВ «СИЛА ПРИРОДИ» була отримана ліцензія на право зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, проте терміном дії лише з 03.06.2020 по 03.06.2025, тоді як паливо було отримано позивачем 27.05.2020. Отже, керівник позивача підтверджує факт зберігання пального у період, коли у підприємства ще була відсутня ліцензія на зберігання пального.

На підставі наведеного вбачається, що сам позивач не заперечує факту зберігання пального без наявності відповідної ліцензії у термін з 27.05.2020 (дата отримання пального) до 03.06.2020 (дата початку дії ліцензії).

Крім того, в ході перевірки, на підставі наданих підприємством копій документів встановлено поступове списання отриманого пального (копія книги складського обліку матеріалів є в матеріалах справи). З копії вказаної книги вбачається, що починаючи з 03.06.2020 було видано робітникам підприємства дизельного палива у загальній кількості 7 040 літрів.

Відтак, станом на момент вчинення позивачем правопорушення, тобто 27.05.2020 року, ліцензія підприємства позивача була зареєстрована, проте не почала діяти, оскільки її дія розпочалась лише 03.06.2020 року.

Також, слід зазначити, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що зберігання пального позивачем здійснювалось на час встановлення перевіркою правопорушення, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами та поясненням директора позивача, наданими під час перевірки. Натомість позовна заява не містить в собі доказів на спростування вказаних висновків.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що ГУ ДПС не надсилало на адресу ТОВ "СИЛА ПРИРОДИ" акт фактичної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Посадовими особами ГУ ДПС проведена фактична перевірка господарського об`єкта розташованого за адресою: вул. Вишнева, 95, с. Старовірівка, Нрвоводолазький район, Харківська область, який належить ТОВ «СИЛА ПРИРОДИ», за результатами; якої складено акт перевірки від 29.10.2021 (дата реєстрації 01.11.2021 № 19314/20/20/РРО/40132333).

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених, статтею 80 цього Кодексу, складдється у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків, та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові, операції, платником податків та/або його представниками та посадовими , особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведений перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка. здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного, робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі яка здійснювала розрахункові операції, у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі/яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий і акт або довідка надсилається платнику податків. У зазначених в цьому абзаці випадках, контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Так, після ознайомлення з актом перевірки, директор TOB «СИЛА ПРИРОДИ» Прудникова. О.О. в присутності якої проводилась перевірка, від його підписання та отримання відмовилась, про що посадовими особами ГУ ДПС було складено акт від 29.10.2021.

Акт перевірки був направлений на адресу ТОВ «СИЛА ПРИРОДИ» через відділення поштового зв`язку: м.Харків, 61301 (ЦОКК 17) рекомендованим листом № 6130120687258 від 03.11.2021. Згідно інформації, викладеної на офіційному сайті пошуку поштових відправлень Укрпошти ukrposhta.ua значиться інформація від 04.11.2021 «Відправлення у точцівидачі/доставки».

Станом, на 13.01.2022 поштове повідомлення про вручення вказаного листа до ГУ ДПС не надходило, у зв`язку з чим ГУ ДПС до АТ «Укрпошта» був направлении запит від 14.01.2022 № 1627/6/20-40-07-10-12.

Листом від 07.02.2022 № 001015001-118-22 (отримано ГУ ДПС 09.02.20221 АТ «Укрпошта» повідомило, про те, що згідно пояснення поштового, зв`язку Старрвірівка 1 поштове відправлення з повідомленням про вручення № 6130120687258 на адресу ТОВ "СИЛА ПРИВОДИ" за адресою: вул: Вишнева, буд. 95, с. Старовірівка, Нововодолазького району Харківської області вручене головному бухгалтеру товариства 04.11.2021.

Отже, після того, як керівник підприємства відмовилась від отримання одного екземпляру акту перевірки, він був направлених на адресу ТОВ "СИЛА ПРИРОДИ" з урахуванням вимог, встановлених ПК України.

В той же час, представником позивача вказано, що на підприємстві відсутня у штатному розписі посада головного бухгалтера, що свідчить про неможливість отримання зазначеною особою акту перевірки засобами поштового зв`язку, як про це зазначає представник відповідача із посиланням на лист-інформацію АТ «УКРПОШТА». Зазначене свідчить про неможливість врахування зазначених доводів представника відповідача та відповіді АТ «УКРПОШТА» в якості обґрунтувань та доказів. Крім того, представником позивача наголошено на обставинах того, що відповідачем не надано доказів вручення зазначеного акту перевірки. Також, представником позивача зазначено, що з копії акту перевірки від 29.10.2021 року вбачається, що в ньому двічі дописано підписи головного державного ревізора-інспектора Панченка О.

Надаючи оцінку вказаному, колегія суддів зазначає, що доводи підприємства позивача, покладені в обґрунтування власної правової позиції, зводяться до посилань на форс-мажорні обставини, пов`язані зі збройною агресією проти України, та допущення контролюючим органом формальних неточностей під час проведення перевірки, оформлення акту перевірки та самого оскаржуваного рішення, що в свою чергу не може вважатися судом належним обґрунтуванням для визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.2022 року №00050350710, оскільки самі по собі не спростовують допущеного підприємством порушення. В той же час, посилання на недоліки заповнення акту перевірки, формування його копій, доводи стосовно не підтвердження доказів вручення копії акту перевірки підприємству з огляду на фальсифікацію інформації та доказів АТ «УКРПОШТА» не підтверджено належними та обґрунтованими доказами.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача, що ГУ ДПС за Шслібками вищевказаної перевірки повинен був прийняти податкове повідомлення-рішення, а не рішення про застосування фінансових санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було вказань вище, актом перевірки було встановлено порушення, а саме: зберігання пального без наявності ліцензії, відповідальність за яке передбачена статтею 17 Закону №481.

Так механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481 визначений Порядком застосування фінансових санкцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (надалі - Порядок № 790).

Відповідно до п. 2 Порядку № 790 фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону № 481.

Пунктом 5 Порядку № 790 визначено, що Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Згідно з п. 6 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держпродспоживслужби відповідно, до їх компетенції, визначеної законодавством.

При цьому апелянт стверджує, що його не запрошували на розгляд питання про застосування фінансових санкцій, як це передбачено Порядком № 790.

Проте, відповідно до п. 8 Порядку № 790 питання про застосування фінансових санкцій у може розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій. З матеріалів справи встановлено, що такої вимоги від ТОВ «СИЛА ПРИРОДИ» не надходило.

Щодо доводів апелянта про те, що ГУ ДПС порушило строки прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Порядком № 790 не визначено строків прийняття рішень про застосування фінансових санкцій. Такі строки унормовані статтею 86 ПК України.

Так, відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі яка здійснювала розрахункові операції акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку визначеному статею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини наявність пом`якшуючих - обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом, 86.7 цієї статті.

З матеріалів справи встановлено, що заперечень на акт перевірки до ГУ ДПС не надходило.

Крім того, інформація від АТ "Укрпошта" про те, що акт перевірки був вручений головному бухгалтеру товариства 04.11.2021 надійшла до ТУ ДПС 09.02.2022. Отже, останній день для прийняття рішення припадає на 24.02.2022. Рішення про застосування фінансових санкцій було прийнято керівником 17.02.2022 та направлено на адресу ТОВ "СИЛА ПРИРОДИ" 21.02.2022 рекомендованим листом № 6130121775398.

Станом на 04.01.2023 цоштове повідомлення про вручення вказаного листа до ГУ ДПС не надходило, у зв`язку з чим до АТ «Укрпошта» був направлений запит від 06.01.2023 № 883/6/20-40-07-08-12.

Листом від 16.01.2023 № 001015001-50-23 (отримано ГУ ДПС 24.01.2023) АТ «Укрцошта» повідомило про те, що у відповідності до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, відправник має право протягом шести місяців з дня прийняття поштового відправледня; подати відповідну заяву про розшук реєстрованих поштових відправлень та одержання інформації про реєстровані поштові відправлення. У зв`язку зі спливом вказаного терміну, дані щодо визначеного відправлення на даний час відсутні.

Після отримання вказаної інформації, ГУ ДПС на адресу ТОВ «СИЛА ПРИРОДИ» було повторно направлено рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.2022 листом №; 4369/6/20-40-70 та отримано підприємством 09.02.2023.

Колегія суддів не бере до уваги, доводи апеляційної скарги позивача про те, що контролюючим органом - не дотримано форми рішення про застосування фінансових санкцій, передбаченої Порядком № 790 та допущення, оскільки Верховний Суд у постанові від 01.112022 у справі № 640/6452/19, дійшов наступних висновків:

"65. Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов`язані із самим оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, захисту довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Не є «правовим пуризмом» врахування суттєвих порушень процедури прийняття рішень суб`єктом владних повноважень, у тому числі недотримання встановленої форми відповідного рішення.

68. Крім того, колегія суддів зазначає, що під час оцінки рішень суб`єктів владних повноважень на їх відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, суди повинні уникати надмірного формалізму. Вказане узгоджується із практикою Верховного Суду щодо застосування принципу правової визначеності та уникнення під час розгляду судами адміністративних справ надмірного формалізму, застосованого у постановах від 31 травня 2019 року у справі №826/9758/17, від 20 червня 2019 року у справі №809/1018/18, від 11 липня 2019 року у справі №182/634/17(6-а/0182/32/2018), від 11 липня 2019 року у справі №805/2621/18-а, від 10 вересня 2019 року у справі №640/1374/19, від 21 травня 2021 року у справі №1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 13 серпня 2021 року у справі № 440/5178/20, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 460/713/21 та від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, де Судом було зазначено, що формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу (процедури). Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду та забезпечення законності як одному з важливих елементів верховенства права (зокрема, дотримання суб`єктами господарювання (роботодавцями) законодавства про працю та, як наслідок, гарантування непорушності конституційних права прав фізичних осіб працівників, як того вимагає стаття 43 Основного Закону України). Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

74. Колегія суддів також нагадує, що одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази."

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.2022 року №00050350710 є таким, що прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, а відтак, скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року по справі № 520/14006/23 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛА ПРИРОДИ" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 по справі № 520/14006/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 10.09.2024 року