Постанова

від 09.09.2024 по справі 420/24701/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/24701/23

Головуючий І інстанції: Хурса О.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 01.11.2023р.) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукова фірма «Зеленогірське» про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

14.09.2023р. ГУ ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ ВНФ «Зеленогірське», в якому просило суд надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума податкового боргу відповідача складає 7190643,88 грн. (станом на 26.05.2023р.), за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані у відповідності до податкових повідомлень-рішень та податкових декларацій, у тому числі уточнених податкових декларацій. Оскільки на розрахункових рахунках відповідача відсутні кошти, позивач звернувся з цим позовом до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) у задоволенні позову ГУ ДПС в Одеській області було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду 1-ї інстанції, позивач 01.12.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2023р. та прийняти нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

26.12.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - ТОВ ВНФ «Зеленогірське» зареєстрований як юридична особа з 09.03.2000р. та з дати реєстрації перебуває на податковому обліку. Основним видом діяльності відповідача (згідно з кодом КВЕД) є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур.

05.03.2020р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/8126/19 з ТОВ ВНФ «Зеленогірське» стягнуто на користь держави податковий борг на загальну суму 6 243 014 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 07.08.2020р.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2020р. у справі №420/8126/19, податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ТОВ ВНФ «Зеленогірське» стосовно списання з його розрахункових рахунків суму податкового боргу, від яких було отримано наступні відповіді:

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №387-13-08 на суму 1454505 грн. - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до п.п.12,17 постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163 - надавач платіжних послуг платника приймає платіжну інструкцію до виконання протягом 30 календарних днів із дати її складання ініціатором (дата складання прострочена);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №388-13-08 на суму 53089,43 доларів США - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання у відповідності до п.п.12,17 постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163 - надавач платіжних послуг платника приймає платіжну інструкцію до виконання протягом 30 календарних днів із дати її складання ініціатором (дата складання прострочена);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №389-13-08 на суму 328657,16 грн. - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання у відповідності до п.п.12,17 постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163 - надавач платіжних послуг платника приймає платіжну інструкцію до виконання протягом 30 календарних днів із дати її складання ініціатором (дата складання прострочена);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №390-13-08 на суму 328657,16 грн. - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання у відповідності до п.п.12,17 постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року №163 - надавач платіжних послуг платника приймає платіжну інструкцію до виконання протягом 30 календарних днів із дати її складання ініціатором (дата складання прострочена);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №391-13-08 на суму 219895,18 грн. - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання у відповідності до п.п.12,17 постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163 - надавач платіжних послуг платника приймає платіжну інструкцію до виконання протягом 30 календарних днів із дати її складання ініціатором (дата складання прострочена);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №393-13-08 на суму 8970,97 доларів США - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання згідно з п.69 Розділу IV постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163, в зв`язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №394-13-08 на суму 8749,74 доларів США- повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання згідно з п.69 Розділу IV постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163, в зв`язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №396-13-08 на суму 350059,15 грн. - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання згідно з п.69 Розділу IV постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163, в зв`язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №397-13-08 на суму 350059 грн. - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання згідно з п.69 Розділу IV постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163, в зв`язку з тим, що на рахунку платника коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №398-13-08 на суму 350059 грн. - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання згідно з п.69 Розділу IV постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163 (залишок коштів на рахунку відсутній);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №399-13-08 на суму 9590,65 доларів США - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання згідно з п.69 Розділу IV постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163 (залишок коштів на рахунку відсутній);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) від 08.11.2022р. №400-13-08 на суму 350059 грн. - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до п.п.3 п.63 Розділу IV, Додатку до п.10 Розділу I постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163. Не вірно зазначене найменування надавача платіжних послуг платника. Найменування надавача платіжних послуг платника: Філія_Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк».

Податковим керуючим на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 15.01.2019р. №24 проведено опис майна ТОВ ВНФ «Зеленогірське» у податкову заставу, про що складено акт опису майна від 26.04.2019р. №2/55-09.

Стверджуючи про неможливість погашення податкового боргу з огляду на відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, чинним законодавством встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою стосовно надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен був обґрунтувати, в першу чергу, недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Суд першої інстанції дослідивши надані контролюючим органом документи зазначив про те, що податковий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, не надав жодних документів, які підтверджують відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах, та про які відомо податковому органу на день звернення до суду із зазначеним позовом.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Як визначено пп.14.1.175 п.14.1 цієї ж статті, податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків в строки, визнається сумою податкового боргу такого платника податків.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено те, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України).

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі невиконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідні заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, як того чітко вимагає ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлені критерії поведінки державного органу у сфері публічних відносин.

За змістом п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У тому разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до п.п.87.1, 87.2 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або ж погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктами 88.1 та 88.2 ст.88 ПК України передбачено те, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.п.89.1-89.3 мь.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Контролюючий орган, як це передбачено у п.89.8 ст.89 ПК України, зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Контролюючий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи стосовно погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95 ПК України).

За правилами п.95.3 ст.95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду відносно надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу.

Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

У свою чергу, обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказана правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020р. у справі №822/1262/17, від 25.03.2021р. у справі №807/1621/15 та, у силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, діюче законодавство визначає певну послідовність (черговість) вжиття заходів податковим органом задля погашення податкового боргу платника податків.

При цьому, первинно податковий орган погашає податковий борг за рахунок готівкових коштів та коштів платника податків, що знаходяться на його банківських рахунках.

Підставою для таких дій є рішення суду, прийняте за позовом податкового органу.

І тільки у випадку недостатності вищевказаних коштів, податковий орган вправі перейти до погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Для цього податковий орган повинен звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Також, під час розгляду справи податковий орган повинен довести належними та достатніми доказами недостатність грошових коштів платника податків для погашення податкового бору в повному обсязі, а також надати докази суду вжиття заходів для стягнення вказаних коштів.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини стосовно переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність або відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2022р. у справі 807/675/16, від 06.12.2022р. у справі №813/4632/16, від 24.02.2023р. у справі №826/17041/14 та від 23.03.2023р. у справі № 520/15977/2020)

Між тим, дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів приходить висновку, що ГУ ДПС в Одеській області таких доказів не надав, що підтверджується наступним.

Згідно з матеріалами справи, з метою вжиття заходів щодо погашення наявного у ТОВ ВНФ «Зеленогірське» податкового боргу на загальну суму - 6243014,27 грн., ГУ ДПС в Одеській області зверталось до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з ТОВ ВНФ «Зеленогірське» з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих дане Підприємство.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2020р. у справі №420/8126/19, яке набрало законної сили, було стягнуто на користь держави податковий борг на суму - 6243014,27 грн.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2020р. у справі №420/8126/19, податковий орган звертався до банків, обслуговуючих відповідача щодо списання з його розрахункових рахунків суми податкового боргу із відповідними платіжними інструкціями на примусове списання (стягнення): від 08.11.2022р. №387-13-08 на суму 1454505 грн., №388-13-08 на суму 53089,43 доларів США, №389-13-08 на суму 328657,16 грн. №390-13-08 на суму 328657,16 грн., №391-13-08 на суму 219895,18 грн., №393-13-08 на суму 8970,97 доларів США, №394-13-08 на суму 8749,74 доларів США, №396-13-08 на суму 350059,15 грн., №397-13-08 на суму 350059 грн., №398-13-08 на суму 350059 грн., №399-13-08 на суму 9590,65 доларів США, №400-13-08 на суму 350059 грн.

Однак, вказані платіжні документи були повернуті банківськими установами без виконання або відмовлено в їх прийнятті до виконання відповідно п.п.12,17, п.69 Розділу IV, п.п.3 п.63 Розділу IV і Додатку до п.10 Розділу I постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022р. №163.

Підставою для повернення цих платіжних документів без виконання здебільшого було вказано, що на рахунку ТОВ ВНФ «Зеленогірське» коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили, тощо.

Разом з цим, зазначені вище платіжні документи (платіжні інструкції на примусове списання) датовані 08.11.2022р. та, відповідно, засвідчують неможливість, за певних обставин згідно з повідомленнями банків, погашення боргу відповідача виключно у цю дату, та не є при цьому достатніми доказами відсутності коштів на рахунках платника на час звернення до суду з цим позовом - 14.09.2023р.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що відомостей (доказів) про заходи (дії) вчиненні контролюючим органом щодо погашення податкового боргу у період з грудня 2022р. по вересень 2023р. (тобто, до моменту звернення ГУ ДПС в Одеській області з даним позовом до суду) матеріали справи не містять.

З даного приводу, судова колегія враховує, що Верховний Суд у постановах від 28.01.2020р. у справі №520/3516/19 і від 25.03.2021р. у справі №807/1621/15 зауважив, що особливості погашення податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі встановлені ст.95 ПК України, передбачають надання контролюючим органом доказів здійснення заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, або ж відсутності таких коштів станом, зокрема на день звернення до суду із зазначеним позовом.

При цьому, Верховним судом у справі №520/3516/19 (п.18 постанови) було зазначено про те, що суд апеляційної інстанції спростував доводи контролюючого органу, які зводяться виключно до того, що низка інкасових вимог було повернуто банком у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, датованих 23.01.2019р., 03.10.2018р., 29.05.2018р., 19.11.2018р., 29.05.2018р., в той час як до суду позивач звернувся у квітні 2019р.

Наведена правова позиція також була врахована і П`ятим апеляційним адміністративним судом у постановах від 30.05.2024р. у справі №420/33121/23 та 12.06.2024р. у справі №420/16016/23.

Застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені у згаданій вище постанові від 28.01.2020р. у справі №520/3516/19, колегія суддів, у розглядуваному випадку, доходить висновку про те, що усі вищенаведені платіжні інструкції, на які посилався позивач в якості належних доказів відсутності грошових коштів на рахунках Товариства та виникнення у нього підстав для звернення до суду з позовом у даній справі, не є належними та достатніми доказами відсутності коштів на усіх рахунках ТОВ ВНФ «Зеленогірське» у обслуговуючих його банках на час звернення із цим позовом до суду.

Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, колегія суддів доходить висновку про те, що в матеріалах даної справи дійсно відсутня будь-яка актуальна інформація та її документальне підтвердження про наявність або ж відсутність грошових коштів на усіх рахунках відритих ТОВ ВНФ «Зеленогірське» у банках.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган на доведення обставини відсутності коштів на рахунках відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, не надав жодних документів, які б підтверджували відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах, та про які було відомо податковому органу на день звернення до суду із зазначеним позовом - 14.09.2023р.

Будь-якого спростування вказаних вище висновків позивачем не наведено і відповідних доказів не надано.

Наведені вище обставини, у свою чергу, свідчать про недоведеність ГУ ДПС в Одеській області існування обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що суд попередньої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційних скарг, згідно зі ст.316 КАС України, залишає дані апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 09.09.2024р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: М.П. Коваль

В.О. Скрипченко