Постанова

від 10.09.2024 по справі 756/8525/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 756/8525/23

номер провадження №22-ц/824/10875/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2024 року /суддя Семенюта О.Ю./

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення суми інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від прострочених сум, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ТОВ «Кей-Колект» звернулось до суду з вказаним позовом, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.132-134) просило стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму інфляції за час прострочення виконання грошових зобов`язань з 26 червня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 116091 гривні 03 копійок, а також три проценти річних від прострочених сум з 26 червня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 35082 гривень 57 копійок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2024 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» суму інфляції за час прострочення виконання грошових зобов`язань у розмірі 116091 гривні 03 копійок, а також три проценти річних від прострочених сум у розмірі 35082 гривень 57 копійок. Вирішено питання судових витрат. /а.с. 158-162/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати, відмовивши у задоволенні позову.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що в межах виконавчого провадження було реалізовано предмет іпотеки: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер: 3220884001:01:044:0018, площею 0,1999 га, шляхом реєстрації права власності на ці об`єкти за позивачем. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ці об`єкти належать позивачеві. Вказувала і на те, що індексація боргу в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки за кредитним договором було отримано долари США, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. Аналогічних висновків висновків у подібних правовідносинам дійшов Верховний Суд України у постанові від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17. Аналогічного правового висновку дійшла у своїй постанові і Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц. Суд першої інстанції безпідставно вважає, що за обставини ухвалення рішення про стягнення боргу у національній валюті, позивач має право на нарахування інфляційних втрат. Правовідносини по справі №921/542/20 не є подібними до правовідносин у даній справі №756/8525/23, а відтак застосування правого висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 08.12.2022 р. по справі № 921/542/20 до спірних правовідносин, є порушенням норм процесуального права, передбаченого ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Позивач та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертались.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 02 квітня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» уклав з ОСОБА_4 договір про надання споживчого кредиту №11326480000 (а.с.12-16), за яким АКІБ «УкрСиббанк» зобов`язався надати кредит у розмірі 72500 доларів США, а ОСОБА_4 зобов`язалась щомісячно до 02 квітня 2018 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 13,50% річних.

02 квітня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» уклав з ОСОБА_2 договір поруки №164133 (а.с.17) та з ОСОБА_3 договір поруки №194131 (а.с.18) , за якими кожен з них зобов`язався відповідати за невиконання ОСОБА_4 грошових зобов`язань за кредитним договором №11326480000 від 2 квітня 2008 року.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року (а.с.100) солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» був стягнутий борг за договором про надання споживчого кредиту №11326480000 від 2 квітня 2008 року в розмірі 702036 гривень 16 копійок.

12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» уклав з ТОВ «Кей-Колект» договір факторингу №1, за яким відступив право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11326480000 від 2 квітня 2008 року. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 3 вересня 2012 року (а.с.19, 20) ПАТ «УкрСиббанк» було замінено на ТОВ «Кей-Колект» в якості стягувача у виконавчому листі №2-1189/11, виданого Оболонським районним судом м. Києва 23 травня 2011 року, з виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 8 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц (провадження №14-254цс19) за змістом ст. 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з ч. 1-ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України ОСОБА_4 , її представник ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не подали жодного доказу на підтвердження того, що після ухвалення рішення суду вони хоча б частково повернули борг за кредитним договором.

Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у відповідачів виник додатковий обов`язок сплатити ТОВ «Кей-Колект» суму інфляції за час прострочення виконання грошових зобов`язань з 26 червня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 116091 гривні 03 копійок (702036,16 х ((99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100)) - 702036,16), а також три проценти річних від прострочених сум з 26 червня 2020 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 35082 гривень 57 копійок (702036,16 x 3 % x 608 : 365 : 100).

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності права у ТОВ «Кей-Колект» нараховувати три проценти річних від прострочених сум та суму інфляції за час прострочення виконання грошових зобов`язань, з огляду на отримання відповідачем кредиту в іноземній валюті, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що кредитор, який, користуючись наданим йому процесуальним правом, визначив заборгованість за валютним кредитом у пред`явленому ним позові у національній валюті - гривні. За заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року (а.с.100) солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» був стягнутий борг за договором про надання споживчого кредиту №11326480000 від 2 квітня 2008 року в розмірі 702036 гривень 16 копійок.

Отже, зобов`язання, за прострочення якого заявлено стягнення за ст. 625 ЦК України виражене в національній валюті.

Таким чином, позивач має право за частиною другою статті 625 ЦК України на нарахування інфляційних втрат на таку заборгованість боржника за весь час прострочення виконання ним грошового зобов`язання. Близького за змістом висновку щодо права кредитора на нарахування індексу інфляції у разі визначення ним зобов`язання в національній валюті - гривні дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №340/385/17.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кей-Колект» належить стягнути суму інфляції за час прострочення виконання грошових зобов`язань у розмірі 116091 гривні 03 копійок, а також три проценти річних від прострочених сум у розмірі 35082 гривень 57 копійок.

Доводи апеляційної скарги, щодо того, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в межах виконавчого провадження було реалізовано предмет іпотеки: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер: 3220884001:01:044:0018, площею 0,1999 га, шляхом реєстрації права власності на ці об`єкти за позивачем, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що як вказує апелянт, рішення скасовано. Крім того, жодних доказів того, що заборгованість була частково погашена, апелянтом також не надано.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2024 року - залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: