Ухвала

від 09.09.2024 по справі 520/9056/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

справа №520/9056/23

адміністративне провадження №К/990/32635/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту інфраструктури Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 520/9056/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс", про визнання дій протиправними, визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року позивачі звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс", у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:

- визнати неправомірними діяння (дії/бездіяльність) Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради щодо здійснення реконструкції вул. Весніна у м. Харкові на ділянці від вул. Сумської до вул. Пушкінської результатом чого став повний демонтаж трамвайної колії;\

- зобов`язати Харківську міську раду вчинити дії із відновлення трамвайної колії на вулиці Весніна у місті Харкові на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської, шляхом організації будівництва за встановленими будівельними нормами, державними стандартами;

Визнати протиправними:

- рішення Харківської міської ради від 22 грудня 2021 року № 205/21 та рішення Харківської міської ради від 18 лютого 2022 року № 247/22 в частині виділення коштів на проведення робіт у м. Харкові по вул. Весніна на ділянках від вул. Сумської до вул. Алчевських і від вул. Алчевських до вул. Пушкінської, результатом чого став повний демонтаж трамвайної колії на вказаній ділянці вул. Весніна у м. Харкові;

- діяння (дії/бездіяльність) Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо демонтажу трамвайної колії на вулиці Весніна у місті Харкові на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської.

Зобов`язати Харківську міську раду, Департамент інфраструктури Харківська міської ради відновити первинне становище та вчинити дії із відновлення трамвайної колі на вул. Весніна у м. Харкові на ділянці від вул. Сумської до вул. Пушкінської, шляхом організації будівництва за встановленими будівельними нормами, державними стандартами.

Визнати дії Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради щодо здійснення ремонтних/будівельних робіт на вул. Весніна у м. Харкові на ділянках від вул. Сумської до вул. Пушкінської протиправними, таких що протирічать Генеральному плану міста, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 № 89/04 «Про затвердження генерального плану м. Харкова до 2026 р.» (зі змінами) та вчинені всупереч Програмі розвитку міського електротранспорту м. Харкова на 2021-2025 року, затвердженого Рішенням 37 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання № 2285/20 від 19 серпня 2020 року.

Зобов`язати Харківську міську раду привести у відповідність стан вулиці Весніна у м. Харкові на ділянці від вул. Сумської до вул. Пушкінської до діючого Генерального плану міста.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року, адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо проведення ремонтно-будівельних робіт трамвайної колії на вулиці Весніна у місті Харкові на ділянці від вулиці Сумської до вулиці Пушкінської в результаті якого став повний демонтаж трамвайної колії.

Визнано протиправними дії Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту інфраструктури Харківської міської ради щодо здійснення ремонтних/будівельних робіт на вул. Весніна у м. Харкові на ділянках від вул. Сумської до вул. Алчевських і від вул. Алчевських до вул. Пушкінської у м. Харкові, та таким, що суперечать Генеральному плану міста, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23 червня 2004 року № 89/04 «Про затвердження генерального плану м. Харкова до 2026 р.» (зі змінами).

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Департамент інфраструктури Харківської міської ради направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 520/9056/23 в частині позовних вимог, які судами задоволено та ухвалити нове рішення, яким у цій частині, в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами пп. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, посилається на те, що судами попередніх інстанцій не ураховано висновки Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові від 05 вересня 2023 року у справі №922/2629/21.

Однак, скаржник чітко не зазначає яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду та не указує щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Тобто, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Однак, касаційна скарга не містить належного обґрунтування у чому саме полягає неправильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які саме норми процесуального права порушенні, висновок Верховного Суду щодо питання застосування яких саме норм права та подібність правовідносин.

Висновки у вказаній скаржником постанові Верховного Суду стосуються іншого предмету спору і обставин справи, різної нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правові позиції у справі № 520/9056/23.

Для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно визначити і обґрунтувати підстави касаційного оскарження судового рішення.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Також відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачами у цій справі є фізичні особи, які, звернувшись до суду в 2023 році, заявляли вимоги немайнового характеру.

З огляду на п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подачу касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 2147,20 грн (0,4*2684*200%).

Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 2147,20 грн., обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328 - 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Касаційну скаргу Департаменту інфраструктури Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 520/9056/23 - залишити без руху.

2. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог статті 330 КАС України касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Л. В. Тацій

С. Г. Стеценко