Ухвала

від 16.08.2024 по справі 947/29342/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/29342/22

Провадження № 1-кс/947/10063/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засідання в м.Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч.3 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м.Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч.3 ст.358 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2024 року на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих в банківській установі АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, які оформлені на ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник власника майна в клопотанні зазначає, що з моменту накладення арешту і по теперішній час в рамках даного кримінального провадження минув достатній час, більш як 4 місяці, протягом якого сторона обвинувачення не прийняла жодного процесуального документа відносно ОСОБА_4 , остання не має жодного відношення до даного кримінального провадження, а отже арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих в банківській установі АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, які оформлені на ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 було накладено безпідставно. Більш того, ухвалою Одеського апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси про арешт майна встановлено, що органом досудового розслідування не було доведено того, що належне на праві власності ОСОБА_4 майно набуте злочинним шляхом, містить ознаки речових доказів або до нього може бути застосована спеціальна конфіскація. Таким чином майно на яке накладено арешт ухвалю слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2024 року є особистою приватною власністю ОСОБА_4 та немає жодного відношення до кримінального провадження.

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності та відсутності власника майна, в якій клопотання підтримав, просив скасувати арешт за підстав викладених письмово.

Прокурор в судове засідання не з`явився надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, в якій зазначив, що заперечує проти скасування арешту з грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, оскільки ОСОБА_6 є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, зазначені грошові кошти могли бути отримані від протиправної діяльності останнього.

Дослідившиклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддяприходить донаступного переконання.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню за №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.2 ст.204, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту та збуту підакцизних товарів з використанням підроблених марок акцизного податку.

На теперішній час, в рамках кримінального провадження ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.204 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч.3 ст.209 КК України, за кваліфікуючими ознаками: набуття, володіння, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування походження такого майна, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинені в особливо великому розмірі.

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, а саме у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, збуті та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_13 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, а саме у пособництві в незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою, збуті та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

20.03.2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси накладений арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих в банківській установі АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), юридична адреса: АДРЕСА_1 , які оформлені, в тому числі, і на ім`я ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.1ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково зокрема, слідчим суддею під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Крім того, у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

При цьому, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Також, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що вимога законності, яка випливає з «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

Необхідно зазначити, що у Рішенні «Серявін проти України», ЄСПЛ розглянув справу у якій йшлося про втручання органів державної влади у володіння майном особи, тому слідчий суддя вважає, що вказане рішення певним чином відображає природу правовідносин, які склалися у цій справі.

Як вже було зазначено вище, положення КПК України, зокрема ст.170 КПК України, передбачають накладення арешту на майно, проте такий арешт може бути накладений при певних умовах.

Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчим суддею встановлено, що грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих в банківській установі АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), є особистою приватною власністю ОСОБА_4 , яка не є підозрюваною у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку втручання у мирне володіння майном особи державними органами не буде законним та таким, що відповідає принципу верховенства права, так як відповідно до матеріалів клопотання не вбачається, що вказане майно будь-яким чином використовувалося для скоєння вказаного кримінального правопорушення або було набуто в результаті його скоєння.

Таким чином, дії органів державної влади не відповідають положенням КПК України та принципу верховенства права, з чого вбачається, що втручання було свавільним і не задовольнило вимогу законності.

З викладеного вбачається, що, в даному випадку, втручання органів влади у захищене право суперечить загальній нормі, зазначеній у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».

Таким чином, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, оскільки та теперішній час не доведено відношення арештованого майна, а саме: грошових коштів, що містяться на рахунках, відкритих в банківській установі АТ «КБ «Приватбанк» які оформлені на ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , якій у кримінальному провадженні не пред`явлено підозру, до кримінального провадження №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч.3 ст.358 КК України, нових доказів її причетності до злочину органом досудового розслідування під час розгляду клопотання не надано.

Наразі кримінальне провадження перебуває на завершальному етапі досудового розслідування, стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів причетності власника арештованого майна ОСОБА_4 , до злочину, що є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання заявника підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч.3 ст.358 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2024 року, на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих в банківській установі АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, які оформлені на ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню детективами, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №42021162240000053.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1