Рішення

від 10.09.2024 по справі 140/5499/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5499/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) (далі - ДУ Маневицька виправна колонія (№42), відповідач) про визнання дій протиправними щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 03.07.2017 до 01.03.2018 та не застосування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та зобов`язання ти нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 03.07.2017 до 01.03.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 5.01.2004 № 44; визнання протиправними дій щодо неврахування вимог абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.03.2024 та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.03.2024, із врахуванням абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 та зобов`язання провести нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн за вказаний період; визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації замість належного до видачі речового майна в період з 03.07.2017 по 31.03.2024 та зобов`язання здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за речове майно особистого користування, яке не було нею отримано під час проходження служби на день звільнення за період з 03.07.2017 по 31.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 03.07.2017 по 31.03.2024, а саме в Державній установі Маневицька виправна колонія (№42).

Вказав, що 29.04.2024 звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо отриманих розрахунків при звільненні зі служби, з відповіді на яку дізнався, що відповідач за період проходження ним служби неправильно нараховував грошове забезпечення, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав й у задоволенні позову просив відмовити повністю. Відповідач зазначив, ДУ Маневицька виправна колонія (№42), врахувала норми абзаців першого, другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення та в період листопад 2019 року - грудень 2022 року застосовано базовий місяць березень 2018 року для нарахування та виплати індексації.

Відповідач наголосив на тому, що позивач не вказав та не надав жодних розрахунків щодо неправильного застосування з його боку норм абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078, що свідчить про необґрунтованість позову та відсутність правових відстав для його задоволення.

Поряд з тим виплата грошової компенсації сум податку, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців, має бути здійснена одночасно з виплатою їм такого грошового забезпечення. З огляду на те, що позивачу ще не було нараховано та виплачено спірну індексацію за рішенням суду, то позовні вимоги у частині зобов`язання установи одночасно з виплатою індексації здійснити виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб є передчасними.

Не погоджується відповідач із вимогами позову про виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн щомісячно відповідно до Постанови №168. Вказує на те, що станом на дату прийняття Постанови № 168 в переліку осіб, яким встановлена зазначена додаткова винагорода були відсутні особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 (яка набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022) були внесені зміну до пункту 1 Постанови № 168, доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка,». Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06 березня 2022 року, Волинська область була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка». У період з 24.02.2022 позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою № 168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Волинська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка». Разом з тим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 (яка застосовується з 01.06.2022) положення Постанови № 168 зазнали змін відносно осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, щодо території, в межах якої виплачується така винагорода (в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)) та порядку нарахування додаткової винагороди (така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць). Також, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793, внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Тобто, на даний час відсутні нормативні підстави для проведення перерахунку позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно з 24.02.2022.

Враховуючи вищенаведене просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.09.2024 продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 позов в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 03.07.2017 по 31.03.2024 та зобов`язання провести виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за вказаний період залишено без розгляду.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на від учасників справи не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 в період з 03.07.2017 по 31.03.2024 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме: в Державній установі Маневицька виправна колонія (№42), що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , витягом з наказу від 29.03.2024 № 40/ОС-24 (а.с. 16-17).

31.03.2024 наказом № 40/ОС-24 звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі.

29.04.2024 адвокат позивач звернулася до відповідача із адвокатським запитом щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн, компенсації за неотримане речове майно (а.с. 9).

Листом від 03.05.2024 №42/2248/4 відповідач повідомив представника позивача про те, що індексація грошового забезпечення здійснювалася в порядку та розмірах, визначених законодавством, а саме відповідно до Порядку № 1078, базовими місяцями були січень 2017 року та березень 2018 року. Додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану нарахована пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Грошова компенсація вартості за неотримане речове майно нарахована відповідно до Порядку забезпечення речовим майном персоналу Департаменту кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою кабінету Міністрів України 14.08.2013 № 578 та буде виплачена при надходженні фінансування для її виплати (а.с. 10-11).

При вирішенні спору (в частині позовних вимог щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.07.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року) суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України від 23.06.2005 № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами першою, п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Пунктом 16 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.03.2018 №925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829, передбачено, що індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом № 1282-XII.

У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою - другою статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Отже, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій: 1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або 2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

З 01.01.2016 істотно змінився сам порядок нарахування індексації, оскільки базовим місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103 відсотка) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру (за рахунок постійних складових зарплати).

Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник.

Схеми посадових окладів рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України були затверджені постановою Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008. Надалі зміна грошового забезпечення позивача відбулась у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства юстиції України № 372/5 від 14.02.2017 Про затвердження схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі Наказ № 372/5), а в подальшому з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704.

Відповідно до довідки про нарахування індексації грошового забезпечення від 03.05.2024 № 42/2249/4 (а.с. 12-13) та листа від 03.05.2024 №42/2248/4 (а.с. 10-11) з липня 2017 року по лютий 2018 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення відповідач застосовував базовий місяць січень 2017 року у зв`язку із збільшенням посадового окладу.

На думку суду, такі дії відповідача є правомірними з огляду на прийняття Наказу № 372/5, який набув чинності з 01.01.2017, та яким затверджено схему посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, внаслідок чого відбулося їх збільшення, в т. ч. позивачу.

Вказана обставина позивачем не спростована.

У зв`язку із цим, суд не погоджується із доводами позивача про те, що у період з 03.07.2027 по 28.02.2018 включно при нарахуванні індексації грошового забезпечення відповідач протиправно не врахував як базовий місяць січень 2008 року, оскільки позивач не врахував та не спростував доводи відповідача про вказані вище зміни грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у зв`язку з прийняттям Наказу № 372/5.

Відтак, оскільки суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача під час нарахування та виплати позивачу у період з 03.07.2017 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січня 2017 року, тому належить відмовити у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог про визнання протиправними дій ДУ Маневицька ВК (№ 42) щодо не застосування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення в період з 03.07.2017 по 28.02.2018, та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

При вирішенні спору в частині позовних вимог щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.03.2024 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд враховує таке.

Верховний Суд у постановах від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21 та ін. сформулював правові висновки стосовно застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Щодо «фіксованої» суми індексації, то суд зазначає, що Закон № 1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін був у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4). У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Відтак, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21).

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не навів обґрунтованих доказів того, що сума нарахованої індексації в період з 01.03.2018 по 31.03.2024 не відповідає вимогам абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Суд враховує, що відповідно до довідки про додаткові види грошового забезпечення та індексацію грошового забезпечення від 03.05.2024 (а.с. 12-13) позивачу у період з грудня 2018 року по грудень 2022 року нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. З відзиву на позовну заяву вбачається, що у період з 01.03.2018 по 30.11.2018 грошове забезпечення індексації не підлягало, оскільки лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103 %.

Так, відповідно до довідки від 03.05.2024 позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у таких розмірах: грудень 2018 року лютий 2019 року по 71,08грн, березень 2019 року червень 2019 року по 134,47грн, липень 2019 року листопад 2019 року по 206,72грн, грудень 2019 року червень 2020 року по 216,51 грн, липень 2020 року листопад 2020 року 226,29грн, грудень 2020 року 233,81 грн, січень 2021 року березень 2021 року по 331,42 грн, квітень 2021 року червень 2021 року по 415,41 грн, липень 2021 року листопад 2021 року по 540,03 грн, грудень 2021 року січень 2022 року по 563,19грн, лютий 2022 року квітень 2022 року по 672,35 грн, травень 2022 року 913,01 грн, червень 2022 року 1017,21 грн, липень 2022 року 1068,00грн, серпень 2022 року жовтень 2022 року по 1281,80грн, листопад 2022 року 1424,80грн, грудень 2022 року 1470,83грн; за період з січня 2024 року по березень 2024 року позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 3028,00 грн щомісячно (а.с. 12-13).

Позивач не спростував правильність нарахованих та виплачених йому відповідачем у період з грудня 2018 року по грудень 2022 року, та з січня по березень 2024 року сум індексації грошового забезпечення.

Крім того, у період з січня по листопад 2023 року позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, оскільки відповідно до пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ було зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-ХІІ, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для визнання вказаних дій відповідача протиправними.

З урахуванням наведеного, оскільки суд не встановив порушень вимог нормативно-правових актів під час нарахування та виплати позивачу у належному розмірі індексації грошового забезпечення у період з грудня 2018 року по грудень 2022 року, з січня по березень 2024 року, не виявив порушень у зв`язку із невиплатою індексації грошового забезпечення у період з березня 2018 року по листопад 2018 року (оскільки лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103 %) та у період з січня 2023 року по листопад 2023 року (оскільки було зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-Х), а також враховуючи те, що позивач не навів обґрунтованих доказів того, що сума нарахованої індексації в період з 01.03.2018 по 31.03.2024 не відповідає вимогам абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, тому також належить відмовити у задоволенні вказаних взаємопов`язаних позовних вимог.

Вирішуючи спір в частині нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, суд зазначає про таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та №69/2022 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову №168.

Пунктами 1, 3 Постанови №168 (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Пунктом 5 Постанови №168 обумовлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 (далі - Постанова №350) внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка,.

При цьому у пункті 2 Постанови №350 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми єПідтримка затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка (далі Перелік) згідно з додатком, з якого слідує, що Волинська область включена у вказаний Перелік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, яка застосовується з 01.06.2022, внесено зміни у пункт 1 Постанови №168, відповідно до яких в абзаці першому:

слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінено словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);

після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка застосовується з 24.02.2022, у пункт 1 Постанови №168 внесено зміни, відповідно до яких в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Таким чином, в період з 24.02.2022 по 01.06.2022 Постановою №168 було передбачено виплату особам рядового і начальницького складу додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

Не є спірною та обставина, що ДУ Маневицька виправна колонія (42) розташована на території Волинської області.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивачу нараховано додаткову винагороду за періоди з 24.02.2022 по 28.02.2022 в сумі 3214,29 грн, з 01.03.2022 по 31.03.2022 в сумі 7741,94 грн, з 01.04.2022 по 30.04.2022 в сумі 6333,33 грн та з 01.05.2022 по 31.05.2022 в сумі 1612,90 грн пропорційно відпрацьованому часу, що підтверджується листом ДУ Маневицька виправна колонія (№42) від 03.05.2024 № 42/2248/4 (а.с. 10-11).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №260/3564/22 зроблено правовий висновок про те, що зміст внесених постановою КМУ №793 змін до постанови КМУ №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць замість 30 000 гривень щомісячно не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом пропорційність із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Беручи до уваги вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність порушень прав позивача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, позаяк така винагорода нарахована пропорційно відпрацьованому часу за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.

Отже, в цій частині позовні вимоги також є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк