Ухвала

від 10.09.2024 по справі 160/22756/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2024 рокуСправа №160/22756/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід із спрощеного в загальне позовне провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС МЕТАЛ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС МЕТАЛ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10971120/42514124 від 29.04.2024 про відмову в реєстрації ПН №14 від 30.04.2023, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС МЕТАЛ ПЛЮС»;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10975473/42514124 від 30.04.2024 про відмову в реєстрації ПН №15 від 30.04.2023, яка складена ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС МЕТАЛ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42514124);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 30.04.2023 року, виписану ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС МЕТАЛ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42514124) на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВТОРРЕСУРСИ" (код ЄДРПОУ 41197564) на загальну суму 55 000,00 гривень, в тому числі ПДВ - 9 166,67 грн., з дати подання її на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 30.04.2023 року, виписану ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС МЕТАЛ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42514124) на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВТОРРЕСУРСИ" (код ЄДРПОУ 41197564) на загальну суму 21 921,50 гривень, в тому числі ПДВ - 3 653,58 грн., з дати подання її на реєстрацію.

09 вересня 2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про перехід із спрощеного в загальне позовне провадження.

Вказана заява мотивована складністю позовних вимог та необхідністю детального дослідження значного обсягу доказів.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.

Згідно із пунктом 4 частини 9статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України)про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 1статті 260 КАС Українирегламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження, за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.

Частиною 2статті 257 КАС Українивстановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положеньКодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно дочастини 4статті 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також при вирішенні поданого представником відповідача клопотання, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями44,46,47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.

Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесених відповідачем Рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають виходу зі спрощеного у загальне позовне провадження, а також вимагають здійснення виклику сторін в судове засідання.

Також, суд звертає увагу, що під час спрощеного провадження сторони матимуть можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді, а суд матиме можливість і зобов`язаний надати оцінку таким доводам та наявним у справі доказам.

Разом з тим, задоволення заяви представника відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.

Керуючись положеннями статей243,248,257,260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи з викликом сторін та про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

2.Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.О. Сластьон