Постанова від 06.06.2025 по справі 160/22756/24

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

06 червня 2025 року справа 160/22756/24

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 (суддя Сластьон А.О.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Метал Плюс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Метал Плюс 20.08.2024 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- №10971120/42514124 від 29.04.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 30.04.2023;

- №10975473/42514124 від 30.04.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 30.04.2023;

та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: №14 від 30.04.2023 та №15 від 30.04.2023 датою їх подання на реєстрацію.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 позов задоволений.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті в межах діючого законодавства оскільки позивачем документи складено без дотримання вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а відтак є такими, що оформлені з порушенням законодавства. Також зазначає, що ТОВ Бізнес Метал Плюс включено до переліку ризикових платників податків, а тому зупинення реєстрації податкових накладних було правомірним. Рішення про зобов`язання зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Метал Плюс є юридичною особою, яка зареєстрована 03.10.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №12241020000087234.

Відповідно до відповіді №833819 від 09.10.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Метал Плюс є: Основний: 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом; Інші: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Для здійснення господарської діяльності позивачем орендуються: офісне приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський буд. 40А, офіс 5, на підставі Договору суборенди нежитлового приміщення №25-10/20 від 25.10.2020, укладеного з ТОВ Сітіінвест та Акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 25.10.2020; промисловий майданчик, який знаходиться за адресою: м. Кам`янське, провулок Баглейський, буд. 2, на підставі Договору оренди №01/01 від 01.01.2021, укладеного з ТОВ Адрастея; промисловий майданчик, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, на підставі Договору №223-21 від 31.08.2021, укладеного з ПАТ Завод Кузня на Рибальському.

Між ТОВ Бізнес Метал Плюс та ТОВ Дніпровторресурси 31.08.2021 укладено договір №31-08/21, згідно якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування (суборенда), виробничий майданчик загальною площею 750 кв.м (дільниція переробки металобрухту №001226), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Електриків, буд. 26.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Метал Плюс та ТОВ Дніпровторресурси складено та підписано Акт надання послуг №59 від 30.04.2023 на суборенду виробничого майданчику за квітень 2023 року на загальну суму 55000,00 грн, в тому числі пдв - 9166,67 грн. та Акт надання послуг №58 від 30.04.2023 на компенсацію витрат виробничого майданчика за квітень 2023 року на загальну суму 21921,50 грн, в тому числі пдв - 3653,58 грн.

На виконання вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, ТОВ Бізнес Метал Плюс з настанням першої події - постачання послуг було складено і направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні №14 від 30.04.2023 та №15 від 30.04.2023.

Відповідно до квитанцій від 12.05.2023 та 12.05.2023 податкові накладні №14 від 30.04.2023, №15 від 30.04.2023 прийнято, однак реєстрацію зупинено та зазначено наступні підстави для зупинення: податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На виконання пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем надано копії документів та пояснення щодо реєстрації податкових накладних №14 від 30.04.2023, №15 від 30.04.2023, реєстрацію яких було зупинено.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10971120/42514124 від 29.04.2024, №10975473/42514124 від 30.04.2024.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних зазначено - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. В графі додаткова інформація зазначено: наявність ризикових операцій.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок №1165) визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

У відповідності до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункти 6, 7, 10, 11 Порядку №1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Як встановлено судом, реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Контролюючий орган, зупинивши реєстрацію податкових накладних, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, без зазначення переліку документів.

Платником податків, з метою реєстрації податкових накладних надані контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження обґрунтованості виписування податкових накладних, однак, з урахуванням того, що контролюючим органом не визначено конкретного переліку документів, наданий пакет документів визнано недостатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в реєстрації накладних відмовлено.

Судом встановлено, що в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено вичерпного переліку документів, необхідного для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У Додатку №1 до Порядку №1165, наведені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 якого передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість оскаржувані рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що податковий орган запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення, а тому висновки щодо неподання необхідних документів, в такому разі є помилковими.

Отже, надіслані позивачу квитанції не зазначають конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а контролюючим органом лише пропонується надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Розглядаючи зазначену справу, суд першої інстанції встановив, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, щодо яких заявлено позовні вимоги. ГУ ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем надіслано відповідні пояснення та пакет документів, що підтверджено матеріалами справи.

Після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, контролюючий орган прийняв рішення про відмову у реєстрації накладних.

Разом з тим, надані позивачем документи в повній мірі підтверджували здійснення господарських операцій, які пов`язані зі складанням податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, а в подальшому в реєстрації яких було відмовлено.

Крім того, будь-яких зауважень до поданих позивачем документів контролюючим органом в оскаржуваних рішеннях не зазначено.

Колегія суддів апеляційного суду, наголошує, що оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, чи які оформлені із порушенням законодавства та в чому полягає таке порушення.

Зазначення ж в оскаржуваних рішеннях про наявність ризикових операцій, без конкретизації таких операцій та причин за яких вони визнані ризиковими, не може бути підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

При наданні оцінки доводам апеляційної скарги, суд звертає увагу, що відповідачем не зазначаються та не конкретизуються причини щодо підстав зупинення реєстрації податкових накладних та ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пункту 8 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, та яка, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Також, суд апеляційної інстанції наголошує, що перевірка первинної документації суб`єкта господарювання на предмет реальності господарської діяльності не входить до кола питань, які вирішуються податковим органом під час реєстрації податкових накладних. У випадку наявності обґрунтованих сумнівів податкового органу щодо реального характеру здійснення господарської діяльності та відображення її результатів в податковому обліку, контролюючий орган має низку повноважень щодо перевірки платника податків шляхом направлення запитів, призначення та проведення податкових перевірок, тощо.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість врахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Також, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкових накладних, а отже контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що в цій справі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків позивача - у ситуації, що розглядається, є зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну датою її подання. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, застосованого судом при розгляді даної справи. ДПС України з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі, не зверталась.

У спростування доводів скаржника, що зобов`язавши зареєструвати податкові накладі, суд втрутиться у дискреційні повноваження ДПС, колегія суддів зазначає, що у контексті спірних правовідносини це є єдино правильним способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання зареєструвати податкові накладі, рішення про відмову у реєстрації яких визнані судовим рішенням протиправними, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 без змін.

Постанова набирає законної сили з 06.06.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддяА.В. Суховаров

суддіО.В. Головко

суддіТ.І. Ясенова