Вирок

від 11.09.2024 по справі 518/1180/23

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

11.09.2024 Справа №: 518/1180/23 Провадження № 1-кп/518/22/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_9 ,

представника цивільного позивача

ТОВ «ОСТВІНД-ТРАНСПОРТ» ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ширяєве кримінальне провадження № 12023160000000267 від 26.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зірка, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, українця, засновника та голови фермерського господарства «Бюрдюжа»; з середньою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в невстановлений час,керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21104», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по зустрічній смузі свого напрямку руху, з невстановленою швидкістю, зі сторони м. Києва в напрямку м. Одеси.

Продовжуючи рух по зустрічній смузі свого напрямку руху, з невстановленою швидкістю, зі сторони м. Києва в напрямку м. Одеси автодороги «М-15» зі сполученням «Одеса-Київ», в умовах обмеженої видимості, по асфальтобетонному сухому покриттю вищезазначеної проїзної частини поза межами населеного пункту, в смузі руху в напрямку м. Києва, здійснюючи рух в напрямку м. Одеси в межах Березівського району Одеської області, на ділянці проїзної частини на якій організований двосторонній рух, по дві смуги в кожному напрямку, зустрічні смуги по якій розділені подвійним залізним відбійником, порушив вимоги п. 1.2., п/п б) п. 2.3 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), далі Правил, якими передбачено:п. 1.2. «В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів»;п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

У подальшому, наближаючись до 360 км + 600м вищевказаної автодороги, діючи з необережності, проявляючи самовпевненість, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, маючи об`єктивну і реальну можливість не виїжджати на ліву зустрічну (ліву для себе) сторону дороги та не рухатись по ній, водій ОСОБА_4 не обравши безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати свій рух, продовжив рух в зазначеному режимі, маючи технічну можливість не допустити події дорожньо-транспортної пригоди, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив та здійснив зіткнення передньою правою частиною кузова свого автомобіля з передньою правою частиною кузова автопоїзда у складі сідлового тягача «SCANIA R500»реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною «SCHWARTE GROUP»реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що рухався на зустріч в лівій для свого напрямку руху смузі зі сторони м. Одеси в напрямку м. Києва, чим порушив вимоги п.п. 11.4 «Правил дорожнього руху», якими передбачено: п. 11.4. «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди смертельно травмовано водія автопоїзда у складі сідлового тягача «SCANIAR500»реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-цистерною «SCHWARTE GROUP»реєстраційний номер ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому заподіяні наступні ТЯЖКІ тілесні ушкодження: синець лобової ділянки голови зліва, верхнього і нижнього повік лівого ока, лівої виличної ділянки і спинки носа зліва, садно лівої виличної ділянки голови; закрита травма шиї, лівого надпліччя та грудної клітки: синець передньо-бічної поверхні шиї зліва у верхній, середній і нижній третинах з крововиливом в м`яких тканинах шиї, синець лівого надпліччя та передньої поверхні грудної клітки зліва; садна задньої поверхні лівого передпліччя та передньої поверхні лівого стегна.

Смерть ОСОБА_13 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлювання груді та живота, що підтверджують морфологічні ознаки, виявлені при зовнішньому (шкірні покрови обличчя, шиї, грудної клітки синюшно-багряного кольору, наявність крапкових крововиливів під слизовою оболонкою нижніх повік правого та лівого ока, темно-червоне забарвлення склер очей, наявність множинних крапкових крововиливів під слизовою оболонкою верхньої та нижньої губи) та внутрішньому дослідженні трупа (наявність крапкових крововиливів під плеврою легенів та на зовнішній оболонці серця, наявність множинних вогнищ гострої емфіземи легенів), а також ознаки швидкої смерті: рідка кров у порожнинах серця, загальне венозне повнокров`я внутрішніх органів з вогнищевими ознаками порушення реологічних властивостей кровообігу в судинах мікроциркуляторного русла головного мозку (за даними мікроскопічного дослідження), набряк головного мозку та легенів.

Порушення вимог пунктів п. 1.2., п/п б) п. 2.3, п.11.4. Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв`язку з вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками та у своїй сукупності призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_14 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини обвинувачення та визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміновані органом досудового розслідування,також визнав всі цивільні позови заявлені в кримінальному провадженні, не заперечував проти їх задоволення.

Оскільки учасниками процесу не оспорювалися фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, тому, вислухавши думку учасників процесу та роз`яснивши обвинуваченому положення ч.3ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до частини 1статті 1 КК Україницей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положеньст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосувати як джерело праваКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно дост. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідност. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом також не встановлені.

Згідно висновків досудової доповіді відносно ОСОБА_4 орган пробаціїна підставіінформації,що характеризуєособистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.

Виходячи з положеньст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Статті 65-73 ККє кримінально-правовими нормами, які визначають загальні засади та правила призначення покарання.

Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Згідно з пунктом 20Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Обвинувачений ОСОБА_4 є таким, що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив необережний тяжкий злочин, на обліках у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра не перебуває, розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, є засновником та головою фермерського господарства «Бюрдюжа».

Таким чином,суд враховує, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, беручи до уваги думку прокурора та потерпілих, які просили застосувати стосовно обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі, приймаючи до уваги висновок органу пробації, викладений у досудовій доповіді, суд дійшов висновку, що призначення покарання у виді позбавлення волі, строком, в межах санкції частини 2статті 286 КК Україниз призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, відсутні.

З огляду на відсутність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд дійшов висновку, що призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції частини 2 статті 286 КК України та не призначення покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, буде співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і таким, що не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами, суд виходив з того, що обвинувачений вчинив хоч і необережний, однак тяжкий злочин, порушив Правила дорожнього руху, що призвело до тяжких наслідків.

Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеський області поданий цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, згідно якого позивач просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій цивільного відповідача у розмірі 44 785 (сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять тисяч) 20 копійок.

ОСОБА_8 поданий уточнений цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, згідно якого позивач просить суд стягнути з відповідача суму спричиненої їй смертю її сина матеріальної шкоди, у розмірі 322 850,75 (триста двадцять дві тисячі вісімсот, п`ятдесят) гривень, 75 копійок;суму спричиненої їй смертю її сина моральної шкоди, у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень; суму судових витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 46 763 (сорок шість тисяч сімсот шістдесят три) гривні 00 копійок.

ОСОБА_6 поданий цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, згідно якого позивач просить суд стягнути з відповідачасуму спричиненої йому смертю його сина моральної шкоди, у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

ОСОБА_7 поданий цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, згідно якого позивач просить суд стягнути з відповідача суму спричиненої їй смертю її брата моральної шкоди, у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

ТОВ «ОСТВІНД-ТРАНСПОРТ» поданий уточнений цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, згідно якого позивач просить суд стягнути з відповідачамайнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій цивільного відповідача у розмірі 5 376596 (п`ять мільйонів триста сімдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 50 копійок..

Вирішуючи заявлені у кримінальному провадженні цивільні позови, суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ч. 2ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно дост. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної або моральної шкоди, має право пред`явити до обвинуваченого цивільний позов. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ст. 129 КПК України).

Згідно положень ч. 5ст.128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1192 ЦК Українивизначено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі

Згідно ч. 1ст. 1177 Цивільного кодексу Українишкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується особою яка таку шкоду заподіяла.

Відповідно до ч. 3ст. 23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставіст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» потерпілий, як особа, якій злочином заподіяно моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред`явити позов про стягнення моральної шкоди.

Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1ст. 118 КПК Українивідносяться витрати на правову допомогу.

Як вбачається із показань обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні, заявлені до нього цивільні позови визнаються ним в повному обсязі та він не заперечує проти їх задоволення.

Зважаючи на доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, визнання останнім цивільних позовів, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, у відповідності до ч. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно якої у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд вважає можливим задовольнити заявлені цивільні позови.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, до набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід не обирати.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно положеньст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.381-382, ст. ст.368-371,373-374,376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,рахувати з моменту його затримання в порядку виконання даного вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеський області до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН АДРЕСА_2 ) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеський області (ЄДРПОУ 25829550, м. Одеса, вул. Грушевського, 49) майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій цивільного відповідача у розмірі 44 785 (сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять тисяч) 20 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) суму спричиненої їй смертю її сина матеріальної шкоди, у розмірі 322 850,75 (триста двадцять дві тисячі вісімсот, п`ятдесят) гривень 75 копійок; суму спричиненої їй смертю її сина моральної шкоди, у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень; суму судових витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 46 763 (сорок шість тисяч сімсот шістдесят три) гривні 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) суму спричиненої йому смертю його сина моральної шкоди, у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІПН НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) суму спричиненої їй смертю її брата моральної шкоди, у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов ТОВ «ОСТВІНД-ТРАНСПОРТ» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «ОСТВІНД-ТРАНСПОРТ» (ЄДРПОУ 31177803, м. Дніпро, вул. Уральська, 17\109) майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій цивільного відповідача у розмірі 5 376596 (п`ять мільйонів триста сімдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН АДРЕСА_2 ) на користь держави 32 740 гривень 26 копійокпроцесуальних витрат на залучення експертів.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 03.03.2023 року на легковий автомобіль ВАЗ 21104 д/з НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ зареєстрований 27.12.2007 року та належить ОСОБА_15 , який для зберігання доставлено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_4 скасувати, вказаний транспортний засіб повернути власнику ОСОБА_15 .

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6ст. 376 КПК Україникопію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_16