Ухвала

від 08.11.2024 по справі 518/1180/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/2528/24

Справа № 518/1180/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2024 року м. Одеса

Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , проаналізувавши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ширяївського райсуду Одеської обл. від 31.01.2024 в частині накладення арешту на майно під час судового розгляду к/п №12023160000000267 від 26.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

установив:

Вищезазначеною ухвалою судді-доповідача суду 1-ої інстанції в підготовчому судовому засіданні із розгляду к/п №12023160000000267 від 26.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України було, серед іншого, задоволено клопотання представника цивільного позивача ТОВ «ОСТВІНД-ТРАНСПОРТ» та накладено арешт шляхом заборони відчуження на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 15-17).

В подальшому, 18.10.2024 ОСОБА_3 через канцелярію суду 1-ої інстанції було подано апеляційну скаргу на зазначену вище ухвалу Ширяївського райсуду Одеської обл. від 31.01.2024 в частині накладення арешту на домоволодіння, в якій остання, посилаючись на те, що вищевказане домоволодіння було придбано нею та ОСОБА_4 в період шлюбу, внаслідок чого є спільною сумісною власністю, та наразі на розгляді суду перебуває цивільний позов ОСОБА_4 до неї про поділ спільного майна, просить ухвалу суду скасувати в частині накладення арешту на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_4 .

Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Водночас, згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами 1-ої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді 1-ої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті.

На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що суддею-доповідачем Ширяївського райсуду Одеської обл. ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні із розгляду к/п №12023160000000267 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України було постановлено ухвалу від 31.01.2024, якою було призначено судовий розгляд кримінального провадження, а також вирішено питання, пов`язані із підготовкою до судового розгляду, зокрема, серед іншого, було задоволено клопотання представника цивільного позивача ТОВ «ОСТВІНД-ТРАНСПОРТ» та накладено арешт шляхом заборони відчуження на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 15-17).

З урахуванням вищевикладених положень кримінального процесуального закону, суддя-доповідач доходить переконання про те, що вищезазначена ухвала суду, постановлена в підготовчому судовому засіданні, якою, серед іншого, було накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов), окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Враховуючи те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_3 оскаржує ухвалу, яка не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, то вважаю, що необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та повернути її останній.

Водночас, суддя-доповідач наголошує на тому, що ОСОБА_3 не позбавлена права на звернення до суду із відповідним клопотанням в порядку ст. 174 та п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України про скасування арешту майна на стадії виконання вироку суду 1-ої інстанції.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 392, 399, 419, 532 КПК України, суддя доповідач

ухвалив:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ширяївського райсуду Одеської обл. від 31.01.2024, в частині накладення арешту на майно під час судового розгляду к/п №12023160000000267 від 26.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати ОСОБА_3 разом із апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Одеського апеляційного суду: ОСОБА_2