Рішення

від 23.08.2024 по справі 320/42228/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2024 року № 320/42228/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю представника позивача -Колесникова Д.В., представника вдповідача-1 - Удода І.О., представника відповідача-2 - Сметанюка Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРОЗКВІТ" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з вимогами:

- визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (Код ЄДРПОУ ВП 44082145) у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОРОЗКВІТ» (код ЄДРПОУ 40628970, 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Б) надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000 000,00 грн. (шістдесят мільйонів гривень 00 копійок), на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені №20032557 від 03.07.2023;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (Код ЄДРПОУ ВП 44082145) підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОРОЗКВІТ» (код ЄДРПОУ 40628970, 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Б) надміру сплаченої суми грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000 000,00 грн. (шістдесят мільйонів гривень 00 копійок) на його поточний рахунок в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805) на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені №20032557 від 03.07.2023 та подати його до виконання в Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві;

- зобов`язати в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (Код ЄДРПОУ ВП 44082145) надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.07.2023 позивач звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач -1) із заявою про повернення помилкового та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені № 20032557.

Листом від 14.08.2023 № 8732/6/31-00-04-01-05-06 відповідачем-1 зазначено, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПКУ) зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством у зв`язку з чим, питання щодо повернення грошових коштів з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000000 грн., код класифікації бюджету 11020300 буде розглянуто Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у законодавчо встановлений термін.

Позивач зазначив, що наявні всі фактичні та правові підстави для повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розімір 60 000 000, 00 грн., оскільки у Позивача відсутній податковий борг, Заяву №20030557 від 03.07.2023 подано протягом 1095 днів від виникнення переплати і вона відповідає вимогам п. 43.4 ПКУ.

Таким чином, відповідач-1 був зобов`язаний на підставі Заяви №20032557 від 03.07.2023 року підготувати висновок про повернення ТОВ «Агророзквіт» надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в сумі 60000000,00 грн., та подати його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі № 320/42228/23 відкрито адміністративне провадження за позовом ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

28.02.2024 на адресу суду від Відповідача-1, надійшли письмові пояснення по справі № 320/42228/23 у яких зазначено, що заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключено в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу ІІ Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Відповідач-1 зазначав, що доказів відсутності податкового боргу позивачем не надано.

03.04.2024 на адресу суду надійшло клопотання про залучення співвідповідача Головне управління ДПС у м. Києві.

03.04.2024 на адресу суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої Позивач просить здійснювати подальший розгляд справи із врахуванням Заяви про зміну предмета позову у наступній редакції:

- визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (Код ЄДРПОУ ВП 44082145) у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОРОЗКВІТ» (код ЄДРПОУ 40628970, 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Б) надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000 000,00 грн. (шістдесят мільйонів гривень 00 копійок), на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені №20032557 від 03.07.2023;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011;04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОРОЗКВІТ» (код ЄДРПОУ 40628970, 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Б) надміру сплаченої суми грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000 000,00 грн. (шістдесят мільйонів гривень 00 копійок) на його поточний рахунок НОМЕР_1 в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805) на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені №20032557 від 03.07.2023 та подати його до виконання в Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві.

Протокольною ухвалою від 04.04.2024 суд ухвалив, залучити співвідповідача Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011;04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) (далі Відповідач -2/ГУ ДПС) та задовольнити заяву про зміну предмету позову.

Відповідач-2 не погодився доводами викладеними у позовній заяві та подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що згідно інформаційними ресурсами ДПС засновником ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» є Відкрите акціонерне товариство «БІЛОРУСЬКА КАЛІЙНА КОМПАНІЯ» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ») Білорусь, 220002, м. Мінськ, Проспект Машерова, 35, яка має 100% внеску до статутного фонду.

Тобто, ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» є дочірнім підприємством білоруського ВАТ «БІЛОРУСЬКА КАЛІЙНА КОМПАНІЯ» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ»).

ВАТ «БІЛОРУСЬКА КАЛІЙНА КОМПАНІЯ» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ») було створено указом президента Республіки Білорусь А. Лукашенка «О совершенствовании експорта калийных удобрений» від 05.09.2013 № 399.

Акціонерами ВАТ «БІЛОРУСЬКА КАЛІЙНА КОМПАНІЯ» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ») є ВАТ «БІЛОРУСЬКАЛІЙ) (ОАО «БЕЛАРУСЬКАЛИЙ») податковий номер 600122610 частка акцій 48 %; ДО «БІЛОРУСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ГО «БЕЛАРУССКАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА») податковий номер 100088574 частка акцій 42%; РУП «БелЭксимгарант» - частка акцій 10%.

Указом Президента України № 50/2023 від 2.10.2023 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.01.2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Згідно Додатку 2 до Указу Президента України № 50/2023 до ВАТ «БІЛОРУСЬКАЛІЙ) (ОАО «БЕЛАРУСЬКАЛИЙ») та ДО «БІЛОРУСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ГО «БЕЛАРУССКАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА») застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

ВАТ «БІЛОРУСЬКАЛІЙ) (ОАО «БЕЛАРУСЬКАЛИЙ») та ДО «БІЛОРУСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ГО «БЕЛАРУССКАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА») внесено до Державного реєстру санкцій, держателем якого є Апарат РНБО.

Таким чином, фактично кінцевим бенефіціарним власником позивача є Республіка Білорусь.

Таким чином, повернення ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» переплати у розмірі 60 000 000,00 грн. суперечить меті застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України Про санкції, яка полягає у захисті національних інтересів, національної безпеки, сувернітету і територіальній цілісності України, її економічній самостійності, прав, свобод, та законних інтерсів громадян України, суспільства та держави.

Не погодившись з відзивом на позовну заяву позивачем подано відповідь на відзив, де зазначено, що санкції, застосовані Рішенням РНБО, мають персональний характер та поширюють свою дію на юридичних осіб, які є в переліку Додатку 1 до цього Рішення РНБО.

Позивачем також зазначено, що неповернення коштів зумовлює неможливість сплати заборгованість перед підприємствами критичної інфраструктури.

Не погодившись з доводами, які викладені відповіді на відзив, Відповідаем-2 подано заперечення на відповідь на відзив, де зазначено, що Позивач є фігурантом кримінальних проваджень та є підстави вважати, що суб`єкт господарювання ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» пов`язаний зі збройною агресією російської федерації проти України та кошти отримані від діяльності вказаного підприємства, мано підприємства можуть бути спрямовані на фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади в Україні, в т.ч. шляхом сприяння російським окупаційнним військам під час підготовки та проведення агресивної війни проти України.

14.08.2024 на адресу суду від ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» надійшли додаткові пояснення у справі, де позивачем зазначено, що відповідачем-2 не надано вирок суду в цих кримінальних провадженнях, що набрали законної сили, якими були б встановлені обставини, на які посилається відповідач-2, та було визнано ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» винним у вчинені злочину.

Представник позивача у судових засідання позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити даний позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні даного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

ТОВ «АГРОРОЗКВІТ»(код ЄДРПОУ 40628970) є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою Україна, 01133, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ, будинок 44-Б. Основними видом діяльності є: 46,75 - Оптова торгівля хімічними продуктами.

03.07.2023 позивач звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою про повернення помилкового та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені № 20032557 у розмірі 60000000,00 грн.

Листом від 14.08.2023 №8732/6/31-00-04-01-05-06 відповідачем-1 зазначено, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством у зв`язку з чим, питання щодо повернення грошових коштів з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000000 грн., код класифікації бюджету 11020300 буде розглянуто Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у законодавчо встановлений термін.

Таким чином, фактисно Листом від 14.08.2023 року № 8732/6/31-00-04-01-05-06 Позивачу відмовлено у поверненні помилкового та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 60 000 000, 00 грн.

З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 43.1 ст.і 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.2. ст. 43 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За правилами п. 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Пунктом 43.5 ст. 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 43.6 ст. 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

За приписами п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, платник податків у наданий законодавством строк (1095 днів), що настає за днем виникнення такої переплати, має право звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів.

Водночас обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин:

1) відсутність у такого платника податкового боргу;

2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати;

3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України.

За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДПС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року (справа № 826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа № 812/1017/16), від 11 червня 2019 року (справа № 826/8802/16), від 05 березня 2019 року (справа № 814/3233/15), від 28 лютого 2019 року (справа № 805/1218/16-а), від 05 лютого 2019 року (справа № 826/7672/17).

Відповідно до ч.1, 2 ст.25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішеннями, прийнятими державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Таким чином, умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань є відсутність у платника податків податкового боргу і подання до контролюючого органу відповідної заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом Міністерства фінансів України від11.02.2019 №60 затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок №60).

Зазначений порядок, зокрема, регламентує механізм інформаційного обміну між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Пунктом 1 розділу III Порядку №60 визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Згідно з п.3 Порядку №60, у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п.200-1.5 ст.200-1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Згідно з абз.1 п.4 розділу ІІІ Порядку №60, після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

За змістом абз.2 п.4. розділу III Порядку №60, Інформація щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - «Журнал») працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Згідно з абз.11 п.4 розділу III Порядку №60, заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

Згідно з п.5 Порядку №60 Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Як було встановлено раніше, 03.07.2023 року Позивач звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі Відповідач -1) із заявою про повернення помилкового та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені № 20032557 у розмірі 60 000 000, 00 грн.

Листом від 14.08.2023 № 8732/6/31-00-04-01-05-06 Відповідачем-1 зазначено, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством у зв`язку з чим, питання щодо повернення грошових коштів з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000000 грн., код класифікації бюджету 11020300 буде розглянуто Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у законодавчо встановлений термін.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Позивачем, засновником ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» (код ЄДРПОУ 40628970) є Відкрите акціонерне товариство «БІЛОРУСЬКА КАЛІЙНА КОМПАНІЯ» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ») Білорусь, 220002, м. Мінськ, Проспект Машерова, 35, яка має 100% внеску до статутного фонду.

Тобто, ТОВ «АГРОРОЗКВІТ» є дочірнім підприємством білоруського ВАТ «БІЛОРУСЬКА КАЛІЙНА КОМПАНІЯ» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ»).

ВАТ «БІЛОРУСЬКА КАЛІЙНА КОМПАНІЯ» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ») було створено указом президента Республіки Білорусь А. Лукашенка «о совершенствовании експорта калийных удобрений» від 05.09.2013 № 399.

Акціонерами ВАТ «БІЛОРУСЬКА КАЛІЙНА КОМПАНІЯ» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ») є ВАТ «БІЛОРУСЬКАЛІЙ) (ОАО «БЕЛАРУСЬКАЛИЙ») податковий номер 600122610 частка акцій 48 %; ДО «БІЛОРУСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ГО «БЕЛАРУССКАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА») податковий номер 100088574 частка акцій 42%; РУП «БелЭксимгарант» - частка акцій 10%.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №3317-ІХ від 10.08.2023р., окремими положеннями, внеслись наступні зміни до Податкового кодексу України.

Статтю 17 доповнити пунктом 17.3 такого змісту:

« 17.3. Права платника податку, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»».

Пункт 191.1 статті 191 доповнити підпунктом 191.1.341 такого змісту:

« 191.1.341. здійснюють заходи щодо забезпечення виконання рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятих у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»».

Пункт 20.1 статті 20 доповнити підпунктом 20.1.191 такого змісту:

« 20.1.191. виконувати рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», у сферах відносин, які регулюються цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»».

Доповнити статтею 211 такого змісту:

«Стаття 21-1. Реалізація спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)

21-1.1. Контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», шляхом здійснення таких заходів, зокрема, зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

21-1.2. Підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»…»

«…У статті 200 доповнити пунктами 200.41 і 200.42 такого змісту:

« 200.41. Платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду…».

Підпункт 200.7.1, п.200.7, ст.200 Податкового кодексу України передбачено формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №3317-ІХ від 10.08.2023р. підпункт 200.7.1 пункту 200.7 після абзацу вісімнадцятого доповнено двома новими абзацами такого змісту:

«…17) дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";

18) дата прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції"…»

«…Доповнити пунктом 200.121 такого змісту:

« 200.121. З дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.

Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку / небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п`яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»;

У пункті 200.14 слова «податкове повідомлення» замінити словами «податкове повідомлення-рішення»;

Доповнити пунктом 200.141 такого змісту: 200.141. Якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.

Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню»...»

Таким чином, комплексний аналіз Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №3317-ІХ від 10.08.2023р. свідчить про те, що держава обмежує право юридичних осіб, щодо яких прийнто рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в одержанні коштів з держаного бюджету України.

З преамбули Закону України «Про санкції» вбачається, що інститут санкцій законодавець запровадив з метою невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров`ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Указом Президента України № 50/2023 від 2.10.2023 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.01.2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Згідно Додатку 2 до Указу Президента України № 50/2023 до ВАТ «БІЛОРУСЬКАЛІЙ) (ОАО «БЕЛАРУСЬКАЛИЙ») та ДО «БІЛОРУСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ГО «БЕЛАРУССКАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА») застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

ВАТ «БІЛОРУСЬКАЛІЙ» (ОАО «БЕЛАРУСЬКАЛИЙ») та ДО «БІЛОРУСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ГО «БЕЛАРУССКАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА») внесено до Державного реєстру санкцій, держателем якого є Апарат РНБО.

Санкції включають в себе [1] блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

[2] обмеження торговельних операцій;

[3] обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

[4] запобігання виведенню капіталів за межі України;

[5] зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

[6] анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

[7] заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

[10] заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

[11] заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

[12] повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

[13] заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

[14] припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

[16] заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

[17] запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

[18] припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

[19] заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

[24-1] заборона на набуття у власність земельних ділянок;

[25] інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Відповідно до частини 1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю`Учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Згідно з статтею 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Статтею 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» До компетенції загальних зборів учасників належать: розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;

Відповідно до статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) учасниками Товариства (станом на дату подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грощових зобов`язант та пені) було відкрите акціонерне товариство «Білоруська калійна компанія» (республіка білорусь, 220002, м. Мінськ, просп. Машерова, 35; далі - Компанія). Суд зазначає, що на момент винесення рішення, вищенаведене підприємство є учасником ТОВ «Агророзквіт», суд доходить висновку, що ВАТ «Білоруська калійна компанія» може впливати на рішення прийняті Позивачем у зв`язку з чим рішення контролюючого органу про відмову у задоволені заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені №20032557 від 03.07.2023 є правомірним.

Судом приймається до уваги, що «Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102070000131 від 20.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, за фактами причетності громадян рф та рб - посадових осіб, засновників, кінцевих бенефіціарних власників українських компаній до передачі матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території та збройним чи воєнізованим формуванням держави-ворога, а також провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Києва та Київської області зареєстровані та фактично знаходяться суб`єкти господарювання, які підконтрольні громадянам рф та рб, діяльність яких спрямована на фінансування російської військової агресії проти України, а саме: ТОВ «Агророзквіт» (код ЄДРПОУ 40628970) м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Б, поверх 2. Засновником є юридична особа рб - ВАТ «Білоруська калійна компанія»»

Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача-2, що повернення ТОВ АГРОРОЗКВІТ переплати у розмірі 60 000 000,00 грн. суперечить меті застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України Про санкції, яка полягає у захисті національних інтересів, національної безпеки, сувернітету і територіальній цілісності України, її економічній самостійності, прав, свобод, та законних інтерсів громадян України, суспільства та держави.

Суд зазначає, що Законом № 3317-IX від 10.08.2023 пункт 43.1 статті 43 доповнено абзацом другим, де зазначено, що "Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій".

Законом № 3813-IX від 18.06.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» пункт 43.1 статті 43 викладено в наступній редакціх Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій».

Таким чином, Законом № 3813-IX від 18.06.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» усунуто логічні розбіжності, які полягали в тому, що суб`єкти господарювання, які підконтрольні Республіці Білорусь та російській федерації мали можливість отримати кошти з Державного бюджету України, що суперечить меті внесення змін до Податкового кодексу України Законом № 3317-IX від 10.08.2023 та положенням Закону України «Про санкції».

Отже, легітимна мета законодавця полягала в недопущені перерахування коштів з Державного бюджету України на користь підприємств, які прямо або опосередковано підконтрольні Республіці Білорусь та російській федерації.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, наприклад, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року. «Булвес АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того. Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Суд зазначає, що в даному випадку «суспільний інтерес», «інтерес держави» враховуючи збройну агресію рф, переважає приватний інтерес Позивача у поверненні коштів з державного бюджету України, які можуть бути використані всупереч національним інтересам України, враховуючи можливий вплив учасників товариства.

У зв`язку з чим, у задоволені позову слід відмовити.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржників.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 10 вересня 2024 р.