Постанова

від 15.01.2025 по справі 320/42228/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/42228/23 Головуючий у І інстанції - Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.,

при секретарі: Руденко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС в м. Києві, в якому, із врахуванням заяви про зміну предмета позову, просило:

- визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000 000,00 грн, на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені № 20032557 від 03.07.2023;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» надміру сплаченої суми грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000 000,00 грн на його поточний рахунок НОМЕР_1 в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805) на підставі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені № 20032557 від 03.07.2023 та подати його до виконання в Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав на те, що наявні всі фактичні та правові підстави для повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000 000,00 грн, оскільки у Позивача відсутній податковий борг, Заяву № 20030557 від 03.07.2023 подано протягом 1095 днів від виникнення переплати і вона відповідає вимогам п. 43.4 ПК України.

Таким чином, Головне управління ДПС у м. Києві було зобов`язане на підставі Заяви № 20032557 від 03.07.2023 підготувати висновок про повернення ТОВ «Агророзквіт» надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в сумі 60000000,00 грн, та подати його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.

Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт», в яких просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників Відповідачів, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» є юридичною особою, яка здійснює діяльність за такими видами КВЕД: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування.

03.07.2023 Позивач звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою про повернення помилкового та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені № 20032557 у розмірі 60 000 000,00 грн.

Листом від 14.08.2023 № 8732/6/31-00-04-01-05-06 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків зазначено, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством у зв`язку з чим, питання щодо повернення грошових коштів з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 60 000 000,00 грн, код класифікації бюджету 11020300 буде розглянуто Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у законодавчо встановлений термін.

Не погоджуючись з бездіяльністю Відповідачів щодо не повернення Позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань, останній звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що засновником ТОВ «Агророзквіт» (код ЄДРПОУ 40628970) є Відкрите акціонерне товариство «Білоруська калійна компанія» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ») Білорусь, 220002, м. Мінськ, Проспект Машерова, 35, яка має 100% внеску до статутного фонду.

Отже, ТОВ «Агророзквіт» є дочірнім підприємством білоруського ВАТ «Білоруська калійна компанія» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ»).

Указом Президента України № 50/2023 від 02.10.2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.01.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Згідно Додатку 2 до Указу Президента України № 50/2023 до ВАТ «БІЛОРУСЬКАЛІЙ) (ОАО «БЕЛАРУСЬКАЛИЙ») та ДО «БІЛОРУСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ГО «БЕЛАРУССКАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА») застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Таким чином, враховуючи що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками Товариства (станом на дату подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені) було Відкрите акціонерне товариство «Білоруська калійна компанія» (республіка Білорусь, 220002, м. Мінськ, просп. Машерова, 35; далі - Компанія), суд першої інстанції дійшов висновку, що ВАТ «Білоруська калійна компанія» може впливати на рішення, прийняті Позивачем, у зв`язку з чим рішення контролюючого органу про відмову у задоволенні заяви № 20032557 від 03.07.2023 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені є правомірним.

Крім того, судом першої інстанції вказано, що повернення ТОВ «Агророзквіт» переплати у розмірі 60 000 000,00 грн суперечить меті застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», яка полягає у захисті національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальній цілісності України, її економічній самостійності, прав, свобод, та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Судом першої інстанції також зазначено, що в даному випадку «суспільний інтерес», «інтерес держави» враховуючи збройну агресію РФ, переважає приватний інтерес Позивача у поверненні коштів з державного бюджету України, які можуть бути використані всупереч національним інтересам України, враховуючи можливий вплив учасників Товариства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

З наведеного правової норми випливає, що у разі дотримання платником податків умов повернення надміру сплачених сум податку, контролюючий орган зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм інформаційного обміну: між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок; між територіальними органами ДПС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами визначено Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341 (далі - Порядок № 60).

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 60 платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім`я ДПС у Казначействі.

Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

Подана в електронній формі заява платника податків про повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації відображається в Є-Журналі опрацювання заяв на повернення коштів з єдиного рахунка (далі - Є-Журнал), який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС.

Є-Журнал містить, зокрема, такі дані:

- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті);

- найменування або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичних осіб);

- дату та номер заяви про повернення коштів з єдиного рахунка;

- суму помилково та/або надміру сплачених коштів на єдиний рахунок;

- дату сплати і реквізити платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок;

- поточний рахунок платника податків в установі банку, на який необхідно перерахувати кошти.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку № 60 передбачено, що якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00:

- дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету;

- одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 60 на заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому-четвертому пунктів 5, 6 цього розділу.

Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС.

Реєстр узгоджених повернень містить, зокрема, дані про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті), найменування або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичних осіб), дату та номер заяви про повернення коштів, назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу або коштів, сплачених на єдиний рахунок, дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок) або реквізити єдиного рахунку, на який помилково та/або надміру сплачені кошти, напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються.

Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 60 формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.07.2023 року Позивач звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою про повернення помилкового та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені № 20032557 у розмірі 60 000 000,00 грн.

Листом від 14.08.2023 № 8732/6/31-00-04-01-05-06 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлено Позивача, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством у зв`язку з чим, питання щодо повернення грошових коштів з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в розмірі 60 000 000,00 грн, код класифікації бюджету 11020300 буде розглянуто Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у законодавчо встановлений термін.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ «Агророзквіт» (код ЄДРПОУ 40628970) є Відкрите акціонерне товариство «Білоруська калійна компанія» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ») Білорусь, 220002, м. Мінськ, Проспект Машерова, 35, яка має 100% внеску до статутного фонду.

Отже, ТОВ «Агророзквіт» є дочірнім підприємством білоруського ВАТ «Білоруська калійна компанія» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ»).

ВАТ «БІЛОРУСЬКА КАЛІЙНА КОМПАНІЯ» (ОАО «БЕЛОРУССКАЯ КАЛИЙНАЯ КОМПАНИЯ») було створено указом президента Республіки Білорусь А. Лукашенка «о совершенствовании експорта калийных удобрений» від 05.09.2013 № 399.

Указом Президента України № 50/2023 від 02.10.2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.01.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Згідно Додатку 2 до Указу Президента України № 50/2023 до ВАТ «БІЛОРУСЬКАЛІЙ) (ОАО «БЕЛАРУСЬКАЛИЙ») та до «БІЛОРУСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (ГО «БЕЛАРУССКАЯ ЖЕЛЕЗНАЯ ДОРОГА») застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Санкції включають в себе [1] блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

[2] обмеження торговельних операцій;

[3] обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

[4] запобігання виведенню капіталів за межі України;

[5] зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

[6] анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

[7] заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

[10] заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

[11] заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

[12] повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

[13] заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

[14] припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

[16] заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

[17] запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

[18] припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

[19] заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

[24-1] заборона на набуття у власність земельних ділянок;

[25] інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 10.08.2023 № 3317-ІХ підпункт 200.7.1 пункту 200.7 після абзацу вісімнадцятого доповнено двома новими абзацами такого змісту:

«До Реєстру вносяться такі дані:

17) дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";

18) дата прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції"…».

Доповнено пунктом 200.121 такого змісту:

« 200.121. З дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.

Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку / небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п`яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».

Таким чином, держава Україна обмежила право юридичних осіб, щодо яких прийнято рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в одержанні коштів з держаного бюджету України.

Враховуючи що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками Товариства (станом на дату подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені) було Відкрите акціонерне товариство «Білоруська калійна компанія» (республіка Білорусь, 220002, м. Мінськ, просп. Машерова, 35; далі - Компанія), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ВАТ «Білоруська калійна компанія» може впливати на рішення, прийняті Позивачем, у зв`язку з чим рішення контролюючого органу про відмову у задоволенні заяви № 20032557 від 03.07.2023 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені є правомірним, з чим погоджується і колегія суддів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у рішеннях Європейського суду з прав людини (справа «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року) вказано на критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Так, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того. Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

В даній адміністративній справі «суспільний інтерес», «інтерес держави» враховуючи збройну агресію РФ, переважає приватний інтерес Позивача у поверненні коштів з державного бюджету України, які можуть бути використані всупереч національним інтересам України, враховуючи можливий вплив учасників Товариства.

Враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Я.М. Собків

Повний текст складено 15.01.2025 року.