Ухвала

від 10.09.2024 по справі 320/42681/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

10 вересня 2024 року справа № 320/42681/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати належно оформлений військово-обліковий документ;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 01.08.2024;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.

Одночасно із позовом позивачем подано заяву від 09.09.2024 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії, пов`язані з мобілізацією ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням, ухваленим за позовною заявою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 10.10.2024 на 09.30 год.

Вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 09.09.2024 зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 10.09.2024 та було передано судді Кушновій А.О. для розгляду 10.09.2024 разом із позовною заявою.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано на те, що оскільки позивач вже пройшов ВЛК, а розгляд заяви про оформлення відстрочки від 01.08.2024 відповідач не проводить та ігнорує будь-яке звернення останнього, що підтверджується доказами, доданими до позовної заяви, є висока вірогідність, що під час розгляду справи у відповідача будуть спроби вручити мобілізаційне розпорядження, незважаючи на наявне право на відстрочку, передбачене п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зважаючи на дану обставину, виникла необхідність звернутися до суду із цією заявою одночасно з поданням позовної заяви.

На думку позивача, задоволення заяви про забезпечення позову є надважливим, оскільки існує очевидна загроза заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, шляхом неправомірної мобілізації. Вказує, що якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації, то він автоматично втрачає статус військовозобов`язаної особи і набуває статусу військовослужбовця.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що він здійснює постійний догляд за тещею ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю, оскільки такий догляд здійснювати ніхто не зможе, дружина позивача ОСОБА_3 є військовозобов`язаною (медик) та здійснює постійний догляд за донькою з інвалідністю першої групи "А", що вказано в Акті №88 про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 03.07.2024, який додано до позовної заяви.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи заяви про забезпечення адміністративного позову фактично зводяться до не погодження з бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та видачі належно оформленого військово-облікового документу.

Суд зазначає, що правомірність та оцінка оскаржуваної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та видачі належно оформленого військово-облікового документу підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті про оскарження такої бездіяльності та буде надана судом за результатами розгляду справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

На момент розгляду заяви позивача у суду відсутні правові підстави для встановлення очевидних ознак протиправної бездіяльності відповідача.

Суд звертає увагу, що обставини правомірності (протиправності) бездіяльності щодо надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідження усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі.

Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Доводи, які позивач наводить в обґрунтування заявлених ним вимог щодо вжиття заходів забезпечення його позову, фактично є аналогічними доводам його позову і здійснення судом їх перевірки призведе до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, що є неприпустимим на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів позивача, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Зокрема матеріали справи не містять доказів, що відповідачем вчинялись дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, зокрема не надана копія повістки про призов на військову службу по мобілізації, як не надано інформації щодо явки позивача до ТЦК за такою повісткою, докази направлення позивача на ВЛК та її проходження.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що безумовно, рішення, дії або бездіяльність суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів правовідносин. Це може завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 09.09.2024, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 10.09.2024.

Суддя Кушнова А.О.