Рішення

від 11.09.2024 по справі 478/885/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/885/24 пров. №2/478/235/2024

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом та зобов`язання вчинити певні дії,

В с т а н о в и в:

09 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Казанківської селищної ради та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла недоотримана сума пенсії, що підлягала виплаті її чоловіку ОСОБА_2 , як пенсіонеру з числа військовослужбовців, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №400/944/22.

Так, 01 липня 2024 року вона як спадкоємець за законом, який має право на отримання недоотриманої пенсії після смерті чоловіка, звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. 01 липня 2024 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з не поданням відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування зазакономна недоотриману пенсію за період з 01 листопада 2019 року по 01 жовтня 2022 року в розмірі 133418 грн 84 коп., на одержання якої за життя мав право ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити їй недоотриману ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за період 01 листопада 2019 року по 14 травня 2023 року, та стягнути з відповідачів на її користь судовий збір.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 липня 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

05 серпня 2024 року відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, через систему «Електронний суд» подано до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність та недоведеність обставин, на які позивач посилається як на правову підставу своїх вимог. Зазначив, що ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до нормЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» про розмір грошового забезпечення від 13 липня 2021 року №33/35-Г-58, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду від 18 травня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до покладених судом зобов`язань. Після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 з 01 вересня 2022 року склав 7904 грн 79 коп. Розмір доплати по перерахунку за рішенням суду з 01 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року склав 133418 грн 84 коп. Виплату пенсії припинено з 01 червня 2023 року у зв`язку зі смертю пенсіонера - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пенсію за травень 2023 року, тобто по місяць смерті включно, було зараховано 05 травня 2023 року на рахунок одержувача, відкритий в АТ «Ощадбанк». Таким чином, недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня. Нормами ст.25 ЦК України визначено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають всі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Статтею 1219 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права та права на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом не входять до складу спадщини. Відповідно до ч.1 ст.61Закону № 2262-ХІІсуми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цимЗакономта членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Враховуючи те, що рішення суду є актом індивідуальної дії, яке стосується прав та інтересів визначеної в рішенні особи та підлягає виконанню в межах покладених судом зобов`язань, вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відсутні підстави для виплати позивачу ОСОБА_1 коштів нарахованих іншій особі - ОСОБА_2 , на виконання рішення суду. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві (а.с.46-48).

Ухвалою суду від 14 листопада 2023 року закрито підготовче провадження в справі та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, але від неї надійшла заява, в якій вона просить справу розглядати без її участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач Казанківська селищна рада явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час, дату і місце його проведення була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області явку свого представника у судове засідання не забезпечило, про час, дату і місце його проведення було повідомлене належним чином, про причини неявки суду не повідомило.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилами ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року за листопад 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського молодшого складу Управління, відділу поліції від 13 липня 2021 року №33/35-Г-58. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» про розмір грошового забезпечення від 13 липня 2021 року №33/35-Г-58, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у сумі 992 грн 40 коп. на користь ОСОБА_2 . Рішення набрало законної сили 20 червня 2022 року (копія) (а.с.143-148).

З розпорядження про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 (Пенсійна справа №N/А8769-МВС) від 01 вересня 2022 року вбачається, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року ОСОБА_2 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області 01 вересня 2022 року проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» про розмір грошового забезпечення від 13 липня 2021 року №33/35-Г-58, розмір якої з 01 вересня 2022 року склав 7904 грн 79 коп. (копія) (а.с.63).

Згідно довідок (розрахунків) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 02 серпня 2022 року (а.с.63 зворот), та від 02 серпня 2024 року (а.с.53) розмір доплати по перерахунку, проведеного на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року, з 01 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року складає 133418 грн 84 коп.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року, 30 січня 2023 року, був виданий виконавчий лист №400/944/22 (копія) (а.с.14).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Максімовою О.О. від 03 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року (копія) (а.с.15).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19 травня 2023 року (копія), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років в смт. Казанка Баштанського району Миколаївської області, про що 19 травня 2023 року складено відповідний актовий запис за №134 (а.с.9).

З копії спадкової справи №91/2023, відкритої приватним нотаріусом Баштанського нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулася дружина спадкодавця ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, та 29 січня 2024 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом. Син померлого ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до заяви від 18 вересня 2023 року відмовився від спадщини (а.с.67-140).

29 січня 2024 року ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право власності на жилий будинок, виданого Виконкомом Казанківської селищної ради народних депутатів Казанківського району Миколаївської області 12 вересня 1996 року на підставі рішення Виконкому Казанківської селищної ради народних депутатів Казанківського району Миколаївської області за №22 від 23 березня 1996 року, та зареєстрованого Казанківським бюро технічної інвентаризації Миколаївської області 18 вересня 1996 року в реєстровій книзі №11 за реєстровим №2057 (а.с.126, арк. спад. спр. №91/2023).

29 січня 2024 року ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,1500 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 4823655100:38:053:0003, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯК №772281, виданого Казанківською селищною радою Казанківського району Миколаївської області 25 грудня 2009 року на підставі рішення Казанківської селищної ради від 08 грудня 2009 року за №5/29 та зареєстрованого Казанківським РВ МРФ ДП Центр ДЗК 25 грудня 2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010949190993 (а.с.128, арк. спад. спр. №91/2023).

29 січня 2024 року ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,1864 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 4823655100:38:053:0004, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯК №772282, виданого Казанківською селищною радою Казанківського району Миколаївської області 25 грудня 2009 року на підставі рішення Казанківської селищної ради від 08 грудня 2009 року за №5/29 та зареєстрованого Казанківським РВ МРФ ДП Центр ДЗК 25 грудня 2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010949100992 (а.с.130, арк. спад. спр. №91/2023).

29 січня 2024 року ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 1,3661 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Устинівський район, Докучаєвська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 3525884400:02:000:3191, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯК №337025, виданого Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 25 січня 2012 року та зареєстрованого відділом Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області 01 лютого 2012 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352980001000703. Право власності спадкодавця на вказану земельну ділянку зареєстровано державним реєстратором Устинівської селищної ради Кіровоградської області Рябовол О.С. 12.03.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 35979702, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2056351735258 (а.с.132, арк. спад. спр. №91/2023).

29 січня 2024 року ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,6667 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Устинівський район, Докучаєвська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 3525884400:02:000:5291, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯК №337022, виданого Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 26 січня 2012 року та зареєстрованого відділом Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області 01 лютого 2012 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352910001000700. Право власності спадкодавця на вказану земельну ділянку зареєстровано державним реєстратором Устинівської селищної ради Кіровоградської області Рябовол О.С. 12.03.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 35980300, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2056378935258 (а.с.134, арк. спад. спр. №91/2023).

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з недоодержаної суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру з числа військовослужбовців ОСОБА_2 спадкоємцю (позивачу ОСОБА_1 ) було відмовлено, про що приватним нотаріусом Баштанського нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. винесено відповідну постанову від 01 липня 2024 року (а.с.13, а.с.140, арк. спад. спр. №91/2023).

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що підставою для відмови у видачі свідоцтва є відсутність недоотриманої пенсії у спадкодавця ОСОБА_2 станом на 29 квітня 2024 року за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого 30 січня 2023 року по справі №400/944/22, залишено без задоволення. Ухвала набрала законної сили 01 квітня 2024 року (копія) (а.с.17-18).

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 ст.316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст.52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч.2 ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом,який визначаєумови,норми іпорядок пенсійногозабезпечення громадянУкраїни ізчисла осіб,які перебували,зокрема навійськовій службі,є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ №2262-ХІІ.

Відповідно до ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Положення ч.3 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом ст.1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення ч.ч.2, 3 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.61 Закону №2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч.ч.2, 4, 7 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18 ЦПК України).

Тлумачення ст.1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст.1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

У ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №400/944/22, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року за листопад 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського молодшого складу Управління, відділу поліції від 13 липня 2021 року №33/35-Г-58. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» про розмір грошового забезпечення від 13 липня 2021 року №33/35-Г-58, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.41-43), однак суми пенсії, що належали чоловіку позивачки залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень ст.1227 ЦК України, а тому заявлені нею вимоги є ефективними в розрізі поновлення порушених спадкових прав.

За таких обставин, суд приходить висновку, що визнання за спадкоємцем ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування зазакономна недоотриману пенсію в розмірі 133418 грн 84 коп., за період з 01 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року, на одержання якої за життя мав право ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити останній недоотриману пенсію в розмірі 133418 грн 84 коп., за період з 01 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року, належну спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому порядку є винятковим способом захисту її прав, тому вбачаються підстави для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання, щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради, слід зазначити наступне.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, з наступними змінами, основними завданнями Пенсійного фонду України є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи вище викладене Казанківська селищна рада не є належним відповідачем по справі, а тому суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь позивача ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, підлягає стягненню судовий збір, в розмірі 3757 грн 29 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати за спадкоємцем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на недоотриману пенсію в розмірі 133418 (сто тридцять три тисячі чотириста вісімнадцять) грн 84 коп., за період з 01 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року, на одержання якої за життя мав право спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вулиця Морехідна, буд. №1, ЄДРПОУ 13844159) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , недоотриману пенсію в розмірі 133418 (сто тридцять три тисячі чотириста вісімнадцять) грн 84 коп., за період з 01 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року, належну спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3757 грн 29 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 11.09.2024 року.

Суддя Сябренко І.П.