Рішення

від 10.09.2024 по справі 440/5762/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5762/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Диканської окружної прокуратури Полтавської області до Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічна споруда - гребля, монах із водопропускною трубою, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 2.3 га, який знаходиться в с. Петрівка;

зобов`язати Скороходівську селищну раду Полтавського району Полтавської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації щодо гідротехнічної споруди - гребля, монах із водопропускною трубою, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 2.3 га, який знаходиться в с. Петрівка, яка розташована на території Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 20.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою від 26.06.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі також третя особа, ОСОБА_1 ).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що на території Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області розташована гідротехнічна споруда на ставку, площею 2,3 га, яка знаходяться в с. Петрівка, а саме: гребля, монах із водопропускною трубою. Стверджує, що бездіяльність відповідача щодо набуття права власності на вказаний об`єкт позбавляє можливості вирішувати питання збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, надавати їх в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям, пов`язаних з водним фактором.

Відповідач проти позову заперечував. У надісланому суду 03.06.2024 відзиві зазначав, що посилання працівників Диканської окружної прокуратури Полтавської області на інформацію Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 27.03.2024 №02/-28/645 про те, що гідротехнічна споруда з монахом (шахтним колодязем) та водопропускною трубою, розташована у с.Петрівка є безгосподарською - є не коректним, оскільки в даному листі жодного слова не вказує на даний факт, а лише аргументується, що вказана гідроспоруда не наділена усіма технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесення до Державного реєстру.

На підставі пункту 2 Договору оренди земельної ділянки водного фонду від 12 лютого 2009 року, укладеного між Чапаєвською сільською радою Чутівського району Полтавської області (на даний момент відноситься до Скороходівської територіальної громади) та приватним підприємцем ОСОБА_1 , в оренду передається земельна ділянка водного фонду /ставок/ загальною площею 4,81 га, у т.ч. водне дзеркало - 2,29 га, гідроспоруда - 0,07 га, природоохоронна захисна зона - 2,45 га по берегах водного об`єкту шириною 25 метрів по обидві сторони від урізу води, що підтверджує факт передачі спірної гідротехнічної споруди у складі загального об`єкту оренди. Згідно пункту 9 вказаного Договору, орендна плата нараховується в тому числі і за користування гідроспорудою. Окремим пунктом 15 у Договорі вказано, що земельна ділянка водного фонду передається в оренду для обслуговування водного об`єкту та для рибогосподарських потреб Орендаря - риборозведення та організації спортивного вилову риби, а також охорони гідроспоруд.

Відповідач наголошував, що гідротехнічні споруди є складовими частинами штучних поверхневих водних об`єктів (ставків) та відповідно до Закону України "Про аквакультуру" поняттю гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) дано визначення як об`єктів нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, поверхневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод. Гідротехнічна споруда не може бути окремим об`єктом права власності, оскільки є приналежністю (складовою частиною водойми) та слідує за головною річчю.

11.06.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор зазначав, що підпунктом 1.9.18 пункту 1.9 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 №252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Тому такий об`єкт як гідротехнічна споруда є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана зі землею, а її пошкодження чи руйнування може призвести до надзвичайних ситуацій.

12.08.2024 до суду надійшли клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку на надання пояснень та письмові пояснення третьої особи.

Суд визнає поважними причини пропуску строку подання пояснень третьою особою з огляду на перебування ОСОБА_1 у Збройних Силах України з виконанням завдань захисту територіального суверенітету України, та враховуючи, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 надійшла до ОСОБА_1 значно пізніше, ніж встановлено строк подачі пояснень.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних викладеним відповідачем у відзиві.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та визнається сторонами, що в с. Петрівка знаходиться гідротехнічна споруда з монахом (шахтним колодязем) та водопропускною трубою.

Відповідно акту обстеження та інвентаризації штучно створених водних об`єктів (водосховищ, ставків) гідротехнічних споруд від 18.07.2019, затвердженого Головою Чутівської РДА, слідує, що згідно матеріалів землевпорядкування у межах Петрівської сільської ради знаходиться водний об`єкт - ставок та гідротехнічна споруда - гребля, монах із водопропускною трубою. Орієнтовна площа водного об`єкта - 2,3 га. Загальний технічний стан греблі та водопропускної, водовідвідної споруди - задовільний /а.с. 17/.

Відповідно інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 28.03.2024 №481/10-06, паспорт на ставок, розташований в с. Петрівка, площею водного дзеркала 2,3 га не розроблявся. Станом на 28.03.2024 в Офісі відсутні дані про балансоутримувачів гідротехнічної споруди ставка площею 2,3 га в с. Петрівка /а.с. 15-16/.

Таким чином, прокурор стверджував, що гідротехнічна споруда - гребля, монах із водопропускною трубою, яка знаходиться в с. Петрівка, не паспортизована та є безгосподарською.

Диканською окружною прокуратурою Полтавської області направлено лист від 29.03.2024 №51/3-1802вих24 на адресу відповідача з пропозицією вжити заходів на усунення виявлених порушень шляхом звернення зі заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації щодо гідротехнічної споруди - гребля, монах із водопропускною трубою, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 2.3 га, який знаходиться в с. Петрівка, яка розташована на території Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 20-21/.

Листом від 04.04.2024 Скороходівська селищна рада повідомила прокурора про відсутність підстав для реєстрації греблі, монаха із водопропускною трубою, що функціонує в складі ставка площею водного дзеркала 2.3 га, який знаходиться в с. Петрівка, з посиланням на норми статей 186, 188 Цивільного кодексу України. /а.с. 22-23/.

Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, вважаючи, що Скороходівська селищна рада зобов`язана вчинити відповідні дії щодо набуття права власності на безхазяйне майно, що розташоване на території територіальної громади, звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 25 цього Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно підпункту 1 пункту "а" статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Так, згідно частини першої статті 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) це об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Статтею 12 Закону України "Про аквакультуру" передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Тобто, відповідачу у справі, органу місцевого самоврядування, чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.

Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Так, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вчинення дій, спрямованих на реєстрацію та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Висновки щодо правозастосування

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, згідно якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В позовній заяві прокурор зазначає, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є саме Скороходівська селищна рада, до якої і пред`явлено позовні вимоги.

При цьому інтереси держави також охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у сфері належної експлуатації гідротехнічних споруд на водних об`єктах, що розташовані на території громади.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у даній справі подання прокурором адміністративного позову мало на меті захист" інтересів держави".

Заступник прокурора в позові наполягає, що відповідачем не вчинено заходів щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, зі заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме гідротехнічної споруди з монахом (шахтним колодязем) та водопропускною трубою.

Натомість відповідач, заперечуючи необхідність державної реєстрації цієї гідротехнічної споруди, посилається на норми Цивільного кодексу України, та вважає, що гідротехнічна споруда не може бути окремим об`єктом права власності, оскільки є приналежністю (складовою частиною водойми) та слідує за головною річчю.

Надаючи оцінку аргументам сторін, суд враховує таке.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об`єкти незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Абзацом першим частини першої статті 181 ЦК визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі (частина четверта статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, відповідно до законодавства державній реєстрації підлягають права лише на ті споруди, які є нерухомим майном. Водночас, гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.

Відповідно до Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.10.1996 за №625/1650, гідротехнічні споруди-споруди для використання водних споруди ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

При цьому, суд зазначає, що підпунктом 2 пункту 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 №1141, встановлено, що стосовно об`єкта нерухомого майна до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці: тип об`єкта нерухомого майна; площа об`єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); опис об`єкта нерухомого майна із зазначенням об`єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є головною річчю); відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є складною річчю); адреса об`єкта нерухомого майна.

Враховуючи вищенаведене, державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, зазначення яких є обов`язковим для внесення до державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації.

Натомість, такі об`єкти, як гідротехнічні споруди, не наділені технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини першої статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 186 ЦК України).

Згідно частини першої статті 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. Частиною другою статті 187 ЦК України передбачено, що при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

А тому, при визначенні споруд, права на які підлягають державній реєстрації, слід враховувати, що для таких споруд повинні бути притаманні ознаки нерухомого майна, визначені статтею 181 Кодексу, а саме, розташування на земельній ділянці, переміщення споруди неможливе без її знецінення та зміни її призначення. Державній реєстрації підлягають лише речові права на споруди, які є окремою нерухомою річчю, тобто не є приналежністю головної речі і складовою частини іншої речі.

Однак, у даному випадку, гребля, монах із водопропускною трубою є приналежністю до головної речі - водного об`єкта (ставка), який зареєстрований у встановленому законом порядку за відповідачем та переданий в оренду третій особі.

Так, на підставі пункту 2 Договору оренди земельної ділянки водного фонду від 12 лютого 2009 року укладеного між Чапаєвською сільською радою Чутівського району Полтавської області (на даний момент відноситься до Скороходівської територіальної громади) та приватним підприємцем ОСОБА_1 в оренду передається земельна ділянка водного фонду /ставок/ загальною площею 4,81 га, у т.ч. водне дзеркало - 2,29 га, гідроспоруда - 0,07 га, природоохоронна захисна зона - 2,45 га по берегах водного об`єкту шириною 25 метрів по обидві сторони від урізу води, що підтверджує факт передачі спірної гідротехнічної споруди у складі загального об`єкту оренди.

На противагу доводам прокурора про те, що бездіяльність селищної ради позбавляє можливості вирішувати питання збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, надавати їх в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям пов`язаних з водним фактором, - суд зазначає, що згідно пункту 9 вказаного Договору орендна плата нараховується в тому числі і за користування гідроспорудою. Окремим пунктом 15 у Договорі вказано, що земельна ділянка водного фонду передається в оренду для обслуговування водного об`єкту та для рибогосподарських потреб Орендаря - риборозведення та організації спортивного вилову риби, а також охорони гідроспоруд /а.с. 41-47/.

Тобто, зазначена гідроспоруда, як складова невід`ємна частина ставка передана в оренду, територіальна громада отримує дохід від оренди як ставка так і гідроспоруди, а відповідач та третя особа здійснюють збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди.

У Договорі оренди земельної ділянки водного фонду відсутні жодні застереження щодо того, що на відповідній земельній ділянці розташовуються об`єкти нерухомого майна, які не перебувають у комунальній власності.

Крім того, посилання Диканської окружної прокуратури Полтавської області на інформацію Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, викладену в листі від 27.03.2024 №02/-28/645 про те, що гідротехнічна споруда з монахом (шахтним колодязем) та водопропускною трубою, розташована у с.Петрівка, є безгосподарською - не відповідає дійсності. В дослідженому судом листі відповідачем аргументується, що вказана гідроспоруда не наділена усіма технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру, що не є тотожним визнанню її безгосподарською.

Також заступник прокурора в позові стверджує, що відповідно акта обстеження та інвентаризації штучно створених водних об`єктів (водосховищ, ставків) гідротехнічних споруд від 18.07.2019, затвердженого Головою Чутівської РДА, слідує, що гідротехнічна споруда безгосподарська.

Однак, судом досліджено акт обстеження та інвентаризації штучно створених водних об`єктів (водосховищ, ставків) гідротехнічних споруд від 18.07.2019 та встановлено, що зміст акта не містить висновку комісії про те, що гідротехнічна споруда є безгосподарська. Такий факт комісією встановлено не було /а.с. 17/.

Відтак Чапаївська сільська рада (на час розгляду справи Скороходівська селищна рада) здійснювала повноваження щодо реалізації прав територіальної громади як власника цього об`єкта.

Отже, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що гідроспоруда розташовується на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності, право на яке зареєстровано у встановленому законодавством порядку, що визнається сторонами.

Чапаївська сільська рада, правонаступником якої є Скороходівська селищна рада, здійснювала повноваження щодо реалізації прав територіальної громади як власника гідроспоруди, а саме: передала її в оренду відповідно до пункту 2 Договору оренди земельної ділянки водного фонду від 12.02.2009 /а.с. 41/.

Таким чином, твердження позивача про те, що гідроспоруда є безхазяйною річчю, тобто яка не має власника або власник якої невідомий, спростовується вищенаведеним.

Відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Незалежності, буд. 64 а, смт Диканька, Полтавський район, Полтавська область, 38500), до Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вул. Софіївська, б.15, смт Скороходове, Полтавський район, Полтавська область, 38813, код ЄДРПОУ 21047276), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков