Ухвала
від 11.09.2024 по справі 480/7900/24
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2024 року Справа № 480/7900/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Липоводолинського районного суду Сумської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

06.09.2024 через систему "Електронний суд" до Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Липоводолинський районний суд Сумської області Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року №1 к-б «Про встановлення умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад на 2024 рік та перерахунок надбавок встановлених за вислугу років на державній службі» в частині здійснення з 25 січня 2024 року перерахунку надбавки за вислугу років на державній службі у відсотковому розмірі з 3% на 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу та встановлення ОСОБА_1 надбавки у розмірі 26 відсотків посадового окладу,

2) визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 серпня 2024 року № 24 к-б «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 " в розмірі 28 відсотків посадового окладу;

3) зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити позивачу з 25 січня 2024 року перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» , а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 р.) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, 19.07.2022 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Частини 1 та 2 ст.233 КЗпП України викладені у наступній редакції:

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;

- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 р. КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 25.04.2023 у справі №380/15245/22, від 08.08.2024 у справі № 380/29686/23, від 15.08.2024 у справі №420/12245/23.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 виснувала про те, що норма ст.233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У взаєминах із державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи суб`єкта приватного права.

Положення ст. 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над ч.5 ст.122 КАС України.

Отже, з 19.07.2022 р. строк звернення до суду з позовом про стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні, становить три місяці з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Як вбачається з позову, предметом спірних правовідносин за цим позовом фактично є перерахунок та виплата позивачу надбавки за вислугу років на державній службі, починаючи з 25.01.2024. Тобто, цей спір є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Суд зазначає, що позивачем не пропущений тримісячний строк звернення до суду із вимогами про визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 серпня 2024 року № 24 к-б та про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років з 06.06.2024, враховуючи строк звернення до суду через систему "Електронний суд" 06.09.2024.

При цьому, позивач разом з позовом подала заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що про порушені права позивач дізналася 29.08.2024, після ознайомлення з оскаржуваним наказом від 29.08.2024 № 24 к-б «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 ". Крім того, позивач вважаючи, що надбавка є складовою заробітної плати, то і звернутися до суду вона має право без обмеження будь - яким строком, оскільки приписами частин другої, третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Перевіривши доводи вказаної заяви позивача, суд вказує, що її доводи про не обмеження строком звернення з позовом про належне нарахування заробітної плати є необґрунтованими, враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду.

Отже, позивачем не було наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.

А відтак, позивачем пропущено 3-місячний строк звернення до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 25.01.2024 до 05.06.2024 включно.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Липоводолинського районного суду Сумської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються періоду з 25.01.2024 по 05.06.2024 включно.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко

СудСумський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.09.2024
Оприлюднено13.09.2024
Номер документу121531168
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них

Судовий реєстр по справі —480/7900/24

Ухвала від 29.11.2024

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Ухвала від 18.09.2024

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

Ухвала від 11.09.2024

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

І.Г. Шевченко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні