Ухвала

від 09.09.2024 по справі 520/18159/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

09 вересня 2024 р. Справа № 520/18159/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Шмонько Ю.М.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача Бронової Ю.Г.,

представника відповідача Бенденжука Л.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника Харківської міської ради про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання протиправним та недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та недійсним рішення Харківської міської ради Харківської області від 18.12.2019 № 1908/19 «Про затвердження порядку запровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018».

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що на підставі позовної заяви Харківської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 17.11.2023 до Дзержинського районного суду м. Харкова (справа № 638/19760/23) йому стало відомо про прийняття 18.12.2019 Харківською міською радою рішення № 1908/19 «Про затвердження Порядку запровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018». До позовної заяви було долучено Витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111 загальною площею 0,1080 га по АДРЕСА_2 , виданого відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Розрахунок ціни позову у справі № 638/19760/23 визначено міською радою у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земель, тобто розмір плати безпосередньо залежить від розміру нормативної грошової оцінки земель.

Вважає, що рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1908/19 є протиправним через порушення процедури його ухвалення, оскільки не було опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідно не було надано позивачеві строк для надання зауважень та пропозицій щодо прийняття оскаржуваного рішення.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України.

Ухвалою суду від 01.08.2024 постановлено перейти до розгляду справи № 520/18159/24 за правилами загального позовного провадження. З метою виконання вимог, передбачених ст. 173 КАС України, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання по адміністративній справі.

01.08.2024 до суду надійшло клопотання Харківської міської ради про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку з пропущенням строку для звернення із позовом.

У судовому засіданні, призначеному на 09.09.2024 представник відповідача підтримав подане клопотання, наполягав на залишенні позову без розгляду.

Позивач та його представник заперечували проти задоволення клопотання.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2003 № 5841, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.10.2003, за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-5» загальною площею 4231,3 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Нерухоме майно належне на праві власності позивачу розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111.

Рішенням 25 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Пунктом 2 цього рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Вказане рішення оприлюднено на офіційному інтернет сайті (https://www.city.kharkov.ua/) та міститься у Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради.

Рішенням 32 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1908/19 затверджено Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.

Пунктом 1.4 вищезазначеного рішення визначено, що відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Проект відповідного рішення було оприлюднено 15 листопада 2019 року у газеті «Харьковские известия».

19.02.2020 ОСОБА_1 самостійно до Головного управління ДПС у Харківській області податкову декларацію з плати за землю за користування земельною ділянкою.

При цьому, обчислюючи відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України плату за землю, ОСОБА_1 19.02.2020 застосував нормативно-грошову оцінку земельної ділянки визначену з урахуванням рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1908/19 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018».

07.12.2021, посилаючись на Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства» затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 № 1247/18 (далі Порядок № 1247/18), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківськоїх міської ради з заявою щодо здійснення розрахунку недоотриманих коштів, які повинні були надійти до бюджету м. Харкова як плата за землю за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 та укладання договору про добровільне відшкодування.

Відповідно до розділу 2 Порядку № 1247/18, його розроблено відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій», «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», інших нормативно-правових актів з питань регулювання земельних відносин в Україні, рішень Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», від 25.09.2013 № 1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», від 27.02.2008 № 41/08 «Про затвердження «Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові», від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» та від 18.12.2019 № 1908/19 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, від 20.11.2015 № 7/15 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання», а також із урахуванням судової практики, зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.

Листом від 15.12.2021 за вих. № 23756/0/226-21 Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради повідомляв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про наслідки розгляду їх заяви щодо укладання договору про добровільне відшкодування.

25 серпня 2023 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області про стягнення з ФО-П ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,1080 га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 (справа № 922/3776/23).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 клопотання ФО-П ОСОБА_2 про закриття провадження задоволено. Закрито провадження у справі №922/3776/23.

У грудні 2023 року Харківська міська рада звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,1080 га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 (справа № 922/3776/23).

Обґрунтовуючи вищезазначені позови, Харківська міська рада посилалась на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий відділом у м. Харкові Головного управління Держгеогадастру у Харківській області 24.09.2020 за вих. № 5668.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, з аналізу вказаних приписів КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Таким чином, суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування.

З змісту адміністративного позову вбачається, що оскарження рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1908/19 пов`язано з пред`явленнямдо Дзержинського районного суду м. Харкова позову про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період 01.01.2020 по 31.12.2021. Іншими підставами звернення за захистом порушених прав позов не обґрунтовувався.

При цьому, про наявність оскаржуваного рішення відповідачу достеменно відомо з лютого 2020 року, про що свідчить податкова декларація від 19.02.2020. ОСОБА_1 самостійно здійснив обчислення розміру податку з урахуванням рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1908/19 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018».

Суд враховує, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, спір щодо розміру плати виник між сторонами у грудні 2021 року, про що свідчить лист ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 07.12.2021 направлений на адресу Департаменту територіального контролю та земельних відносин з заявою щодо здійснення розрахунку недоотриманих коштів, які повинні були надійти до бюджету м. Харкова як плата за землю за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 по 31.10.2021.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. №340/1019/19).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У постанові від 17.09.2020 р. у справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).

Оскільки, впродовж більше чотирьох років з моменту прийняття рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1908/19, застосування його при складанні податкової декларації та більше двох років з моменту виникнення безпосереднього спору між сторонами щодо визначення розміру плати за земельну ділянку позивачем не було вчинено дій, спрямованих на захист своїх прав, свобод та інтересів попри чинність у послідовних періодах оскаржуваного рішення, подання позовної заяви 28.06.2024 та розгляд її по суті позовних вимог, за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання, призвело б до порушення принципу правової визначеності.

Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій суб`єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 р. у справі №806/2321/16.

В аспекті наведеного слід зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до вимог статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Отже, позивачем мають бути наведено переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.

Звертаючись лише в червні 2024 року за вирішенням спору щодо позовних вимог, позивачем не обґрунтовано зволікання більше 4 років з зверненням з відповідним позовом після того коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав.

Частиною 3 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 240, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Харківської міської ради про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання протиправним та недійсним рішення задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання протиправним та недійсним рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 11 вересня 2024 року.

Суддя Заічко О.В.