Постанова

від 11.09.2024 по справі 607/13831/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/13831/24Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-ц/817/801/24 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Півторака Володимира Михайловича на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2024 року, постановлену суддею Стельмащуком П.Я. у цивільній справі №607/13831/24 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр Тернопільської міської ради, третя особа: комунальне некомерційне підприємство Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2024 року через систему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Півторак В.М. звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Півторак В.М. просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що вимога суду щодо зобов`язання позивача направити примірника позовної заяви з доданими документами відповідачу порушує встановлений ст. 190 ЦПК України порядок надсилання примірника позовної заяви з доданими документами, оскільки це є виключна компетенція суду.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація є гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов`язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).

У справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України», рішення від 26 червня 2018 року (пункт 186) ЄСПЛ вказав, що принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (див. рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» від 26 жовтня 2000 року, пункт 84).

Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.(частини друга, третя статті 185 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2024 року через систему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Півторак В.М. подав вказаний позов.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків. Підставою для постановлення даної ухвали стало те, що у позовна заява не містить: відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Крім цього, до позовної заяви не долучено доказу надсилання відповідачу позовної заяви та додатків до неї.

На виконання вимог ухвали, 8 липня 2024 року через систему Електронний суд представником ОСОБА_1 - адвокатом Півтораком В.М. подано заяву про усунення недоліків, в якій вказано: про відсутність у ОСОБА_1 електронного кабінету, однак наявність такого у його представника адвоката Півторака В.М.; відомості про наявність чи відсутність оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; про відсутність понесених судових витрат.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 10 липня 2024 року недоліки позовної заяви не усунуто, зокрема до позовної заяви не долучено доказу надсилання відповідачу позовної заяви та додатків до неї. Крім цього, суд вказав, що позивачем не усунуто недоліки у спосіб встановлений судом, оскільки всупереч вимог ухвали судді від 28 червня 2024 року, позивач не усунув недоліки шляхом звернення до суду із позовною заяву, яка відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а заява про усунення недоліків не може підміняти собою позовну заяву чи доповнювати її.

Однак, колегія суддів не може в повній мірі погодитись із такими висновками суду з огляду на наступне.

05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС)

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

У даній справі відповідачем є комунальне підприємство Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр Тернопільської міської ради, яке належить до суб`єктів, визначених частиною шостою статті 14 ЦПК України, та повинне мати зареєстрований «Електронний кабінет», однак такий останнє не зареєструвало. Отже, ОСОБА_1 відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України звільнений від обов`язку надсилання копій документів відповідачу.

Підтверджений належними доказами намір позивача дотриматися вимог процесуального закону разом зі встановленими фактами невиконання відповідачем імперативних вимог статті 14 ЦПК України (зареєструвати офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі) не може бути підставою для повернення позовної заяви у цій справі.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі №752/11445/22.

Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 147/127/17 (провадження № 61-22215св19) зроблено висновок, що «законодавець не покладає на суд обов`язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, встановивши, що у заяві про усунення недоліків від 8 липня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Півтораком В.М. не в повному обсязі виконано вимоги ухвали суду від 28 червня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, суд мав право продовжити строк на усунення недоліків стороною позивача, вказавши належний спосіб їх усунення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Rada Cavanilles v. Spain», § 49, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1998 року).

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 379, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Півторака Володимира Михайлович задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2024 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2024 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Костів О.З.