Рішення

від 11.09.2024 по справі 520/16139/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 р. № 520/16139/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" (вул. Маршала Батицького, буд. 8,м. Харків,61038) до Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Топтул", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Київської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365 від 23.04.2024р.

2. Стягнути на користь позивача сплачений судовий збір та понесені витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365 від 23.04.2024р. є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 12.06.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 24.06.2024 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувані позивачем рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365 від 23.04.2024р. є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що між позивачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Топтул" (Покупець) та Фірмою CAPITAL PRODUCTION Sp z о.о., Польща (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. поставки продукції.

Згідно умов Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. предметом є постачання Продавцем Покупцю продукції, асортимент якої визначається згідно з Інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Продукції), в рамках, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура) до Договору.

Згідно Інвойса №12/0424-4 від 12.04.2024 року Продавець зобов`язується поставити Покупцю товари (згідно переліку) в загальній кількості 2003 піт. на суму 49 579,91 доларів США.

Умовами Інвойсу передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 180 днів після постави Продукції. Умови поставки: FCA, Польща, Гданськ.

На виконання умов Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. Продавець виконав поставку продукції Покупцеві, яка була оплачена Покупцем.

Для здійснення митного оформлення поставленого товару уповноваженою особою декларанта - ТОВ «ТОПТУЛ» було подано до Київської митниці Державної митної служби України митну декларацію №24UA100380315000U9 року від 23.04.2024 р.

Разом з митною декларацією №24UA100380315000U9 року від 23.04.2024 р. було надано пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачений ст.53 Митного кодексу України, а саме: Договір №СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 р.; Комерційний інвойс №12/0424-4 від 12.04.2024 р.; Комерційна пропозиція CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o від 26.02.2024 p.; Декларацію митної вартості до ВМД №24UA100380315000U9 року від 23.04.2024 р; Договір-заявку №1-11/04 на міжнародні автомобільні перевезення вантажів від 11.04.2024 р.; Рахунок-фактуру №СФ-0000054 від 19.04.2024 р.; Довідку про транспортні витрати №1/4 від 19.04.2024 р. для пред`явлення в Державну митну службу України; Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) на перевезення вантажу за інвойсом: №12/0424-4 від 12.04.2024 р.; Договір №010/0922 від 01.09.2022 р. про транспортно-експедиторське обслуговування; Замовлення на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу від 04.04.2024 р. №0404; Інвойс №15/0424/3 від 15.04.2024 р. на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері №MSMU6034621 (інвойс №12/0424-4 від 12.04.2024 р); Платіжна інструкція в іноземній валюті №272 від 11.04.2024 року (передоплата за товари згідно договору № СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р.; інвойс №12/0424-4); Платіжна інструкція в іноземній валюті №273 від 11.04.2024 року (передоплата за товари згідно договору № СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р.; інвойс №12/0424-4); Коносамент (Bill of lading) №461591876PVG від 11.02.2024 p.; Інвойс №10572487459 від 28.03.2024 р. на оплату перевезень за коносаментом №461591876PVG від 11.02.2024 р; Митна декларація країни відправлення №223120240000519927 від 04.02.2024; Інвойс (Invoice) №СТ240643В2 від 26.02.2024 р.; Проформа-інвойс (Proforma Invoice) №Т231109Т231023 від 16.11.2023 року; Платіжне доручення №SR23IB 15153194DS від 17.11.2023 р.; Платіжне доручення №SR24IB02861561DS від 28.02.2024 р.; Платіжне доручення №SR24IB04507436DS від 29.03.2024 р.; Прайс-лист виробника «CHANGSHU TONGRUN AUTO ACCESSORY IMPORTEXPORT CO., LTD» від 01.10.2023 р.

Також судом встановлено, що після подачі митної декларації та пакету документів, митницею було направлено позивачу електронний запит (повідомлення) (ідентифікатор повідомлення 4е57е4а6-7П7-4272-ЬЬ6а-е98241442е5а) наступного змісту: «На виконання положень cm.cm. 52-55, 57, 58, 335 - МКУ, п. 44.1 cm. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за ЕМД від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: 1) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA- GDANSK», як це зазначено у МД від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - рахунок- фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. 2) В рахунку від 15.04.2024 № 15/0424/3 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1560 $.

Транспортно експедиційне-обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов`язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. 3) У наданій Заявці від 11.04.2024 № ДОГОВІР-ЗАЯВКА № 1-11/04 не погоджено: маршрут перевезення; тип транспортного засобу; дані про вантажовідправника. 4) Згідно п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 постачання продукції за Договором здійснюється на підставі Замовлення, Згідно п. 3.3 контракту Замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості , строків поставки та іншої інформації необхідної для здійснення замовлення. Замовлення до митного оформлення не надано. 5) Відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Іyвойсом (Рахунок-Фактури) до Договору. Проте, у інвойсі від 12.04.2024 № 12/0424-4 не визначено, що входить у ціну товару та строки оплати. 6) прайс-лист від 26.02.2024 №COMMERCIAL PRICE OFFER наданий не безпосереднім виробником WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUMENT CO.,LTD (CN), а посередником CAPITAL PRODUCTIONSp z o.o. (PL). У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VIIГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Тому відповідно до ч.2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою з`ясування питання щодо повноти та достовірності поданої інформації про ціну товару та всіх складових митної вартості відповідно до частин 2,3 ст. 53, ст. 54 МКУ повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів). - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - копію митної декларації країни відправлення із врахуванням cm. 254 МКУ; - виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. Повідомлення направлене також на виконання вимог cm. 57 Митного кодексу України. Наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі».

Уповноваженою особою декларанта було направлено відповідь на запит митниці (вих. №23/04-24-1 від 23.04.2024 р.) та повідомлено, що разом з митною декларацією було надано у повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, перелік яких визначений ч.2 ст.53 МК України.

Для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України, на умовах поставки FCA Gdansk PL), відповідно до частини 2 статті 53 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, були надані: Договір від 01.09.2022 №010/0922 між CAPITAL PRODUCTION Sp z.o.o. та TOB «ТОПТУЛ» на виконання транспортно-експедиційних послуг на території Польщі за маршрутом м.Гданськ - м. Лодзь; Заявку на перевезення від 04.04.2024 р. №0404; Інвойс №15/0424/3 від 15.04.2024 р. за транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері MSMU6034621, за маршрутом м. Гданськ - м.Лодзь, Польща; Договір-заявка №1-11/04 від 11.04.2024р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТОПТУЛ» на перевезення вантажу за маршрутом м.Лодзь - м.Київ; Рахунок №СФ-0000054 від 19.04.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення вантажу за маршрутом м. Лодзь - м. Київ; Довідка №1/4 від 19.04.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення за маршрутом м. Лодзь - м. Київ.

Крім того уповноважена декларантом особа повідомила митниці, що для підтвердження всіх складових вартості товару було надано наступні документи, а смае: Інвойси від 12.01.2024 р. СТ240643В2-1,СТ240643В2-2, СТ240643В2-3, СТ240643В2-4 від виробника «CHANGSHU TONGRUN AUTO ACCESSORY IMPORTEXPORT CO., LTD»; Експортна декларація 223120240000519927 від 04.02.2024 р.; Прайс-лист виробника від 01.10.2023 р.; Проформа Т231109 Т231023 від 16.11.2023 р.; Документи, що підтверджують попередню оплату за товар (платіжне доручення №SR23IB15153194DS від 17.11.2023 р. та платіжне доручення №SR24IB0286156IDS від 28.02.2024 р.); Документи, що підтверджують оплату за фрахт (платіжне доручення №SR24IB04507436DS від 29.03.2024 р.).

23.04.2024 року відповідачем - Київською митницею ДМС України, прийнято Рішення №UA100380/2024/000035/2 про коригування митної вартості товарів.

23.04.2024 року прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365, якою декларанту повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з зазначенням таких причин: «Прийняття рішення про коригування митної вартості від 23.04.2024 №100380/2024/000035/2: п.6 ст. 54, ст.256, п.11 ст.264 Митного кодексу України (Закон України від 13/03/2012 M4495-VI), потреба внесення змін до гр.45, 46, 43, 47, В, 44 МД».

У п.33 Рішення, в обґрунтування обставин прийняття рішення та джерел інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, митний орган зазначив наступне: « 1.На виконання положень статей 52-64, 335 Митного кодексу України (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9 встановлено наступне.

Надані відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 1) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA- GDANSK», як це зазначено у МД від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - рахунок- фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. 2) В рахунку від 15.04.2024 № 15/0424/3 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1560 $.

Транспортно експедиційне-обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. 3) У наданій Заявці від 11.04.2024 № ДОГОВІР-ЗАЯВКА № 1-11/04 не погоджено: маршрут перевезення; тип транспортного засобу; дані про вантажовідправника. 4) Згідно п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 постачання продукції за Договором здійснюється на підставі Замовлення, Згідно п. 3.3 контракту Замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості , строків поставки та іншої інформації необхідної для здійснення замовлення. Замовлення до митного оформлення не надано. 5) Відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (Рахунок-Фактури) до Договору. Проте, у інвойсі від 12.04.2024 № 12/0424-4 не визначено, що входить у ціну товару та строки оплати. 6) прайс-лист від 26.02.2024 №COMMERCIA L PRICE OFFER наданий не безпосереднім виробником WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUMENT CO.,LTD (CN), а посередником CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. (PL). Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Також, згідно з положеннями стаття 17 та параграфу 6 додатку III Угоди про застосування статті VIIГАТТ, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти та достовірності. Зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, відповідність числового значення доданої складової, та ціну товару, що сплачена або повинна бути сплачена за товар, оскільки для складових митної вартості декларантом не надано достовірних документів. 2. Положеннями cm. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає статі за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов язаний протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі, митні адміністрації мають право в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки. В зв язку з цим, декларанту відповідно до статті 53 Митного кодексу України запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів). - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, Митна вартість яких визначається; - копію митної декларації країни відправлення із врахуванням cm. 254 МКУ; - виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Також, повідомляємо, що відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості. 3. За результатом опрацювання запиту митниці з запитуваних у повідомленні документів декларантом додатково не надано жодного документу: Таким чином, декларантом не надано в повному обсязі додаткових документів та не було за власним бажанням надано інші додаткові документи, наявні у нього, інші документи які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах. Декларантом надано заяву від 23.04.2024 №23/04-24-1 щодо неподання інших додаткових документів. Декларант листом від 23.04.2024, надісланим шляхом електронного повідомлення, попросив завершити митне оформлення. 4. Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Частиною б статті 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не виконано вимогу п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. До товарів №10 та № 18 метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не можливо застосувати у зв язку з відсутністю даних вартості операції з ідентичними товарами, у тому числі за якісними характеристиками, прийнятої митним органом, з дотриманням усіх умов, зазначених у статтях 59 та 61 МКУ, а саме відсутнє одночасне співпадіння таких умов як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник. Метод визначення митної вартості на підставі ціни угоди щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до вимог статті 60 МКУ не можливо застосувати у зв`язку відсутністю вартості таких операції, з дотриманням усіх умов, зазначених у статтях 60 та 61 МКУ а саме відсутнє одночасне співпадіння таких умов як: якість товарів; наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку; країна виробництва; виробник. Також, відсутня можливість застосування методів визначення митної вартості на основі віднімання та на основі додавання вартості у відповідності до положень статей 62-63 МКУ у зв язку із тим, що декларантом не надано документів для розрахунку митної вартості за цими методами. 5. У відповідності до Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476 проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнями митної вартості товарів схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар №10 : митна декларація від 22.04.2024 № 24иА401020022913110, вартість товару згідно джерела інформації - 4,66 USD/кг; товар №18 : митна декларація від 27.02.2024 № 241ІА100230503631118, вартість товару згідно джерела інформації - 4,02 USD/кг; До товарів №11 та № 17 метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ст. VII ГАТТ, ч. б ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Кодексу у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 Кодексу, не містять документально підтверджених відомостей щодо числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка сплачена та не поданням декларантом документів, які вимагались митним органом. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядний метод визначення митної вартості 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до ст 59 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних товарів саме за ціною договору. Застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів до товару № 11 та №17. У відповідності до Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476 проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнями митної вартості товарів схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких вже здійснено, товар №11 : митна декларація від 12.03.2024 № 24иА1003803086531Л, вартість товару згідно джерела інформації - 2,24 USD/кг; товар №17 : митна декларація від 12.03.2024 № 24UА100380308653U1, вартість товару згідно джерела інформації - 4,19 USD/кг; 6. Враховуючи неможливість застосування методів визначених статями 58, 59 МКУ, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 МКУ, можливо застосувати «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів» метод відповідно до статті 60 МКУ з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівні митної вартості відповідно до товарів №11 та №17. Відповідно до товару № 10, 18 враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 МКУ, можливо застосувати «резервний» метод. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним. особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови стати митних татежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення стати різниці між сумою митних татежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ніш особою, та сумою митних татежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом, надання забезпечення сплати митних татежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Згідно частини 2 статті 55 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити дане рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана (за наявності): - за наявності - інші татіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів). - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МКУ; - виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів».

ТОВ «ТОПТУЛ» на підставі вказаної ч.7 ст.55 МК України було надано гарантії у розмірі 38 666,62 грн. та випущено у вільний обіг товар по митній декларації №241ІА100380315170118 від 23.04.2024 р.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення свої прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 50 МК України вказує, що відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1)заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2)подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3)нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ет.53 МК України, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.б статті 52 МК України та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що Митний кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Разом з тим, ч.3 ст.53 МК України містить застереження, за яким у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

-виписку з бухгалтерської документації;

-ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-копію митної декларації країни відправлення;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, в силу положень ч.3 ст.53 МК України заборонено вимагати від декларанта (уповноваженої ним особи) будь-які інші документи, аніж ті, що зазначені в цій статті.

Дана правова норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що, митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Закріплений ст. 318 Митного кодексу України принцип виконання митними органами мінімуму митних формальностей узгоджується і з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. №3018-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», яким запроваджено стандартні правила на підтвердження декларації на товари зазначено, що митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо

застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Також суд зазначає, що Пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вичерпні підстави, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю товарів згідно із ч.б ст.54 МК України виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

1)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

2)надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.б ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином суд зазначає, що закон чітко встановлює умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З огляду на вищезазначені правові норми вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступним умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу митниці додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданих документах, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Таким чином суд дійшов висновку, що митним органом не надано належного й достатнього обґрунтування того, що подані відповідно до ч.2 ст.53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Також суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає: «Надані відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 1) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «ЯСА- СРАШК», як це зазначено у МД від 23.04.2023 № 241ІА100380315000119, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. 2) В рахунку від 15.04.2024 № 15/0424/3 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1560 $. Транспортно експедиційне-обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов`язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. 3) У наданій Заявці від 11.04.2024 N3 ДОГОВІР-ЗАЯВКА № 1-11/04 не погоджено: маршрут перевезення; тип транспортного засобу; дані про вантажовідправника.».

Однак суд наголошує, що Правилами заповнення митної декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599, а саме розділом III визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, законодавством не встановлено вичерпного конкретного переліку документів, які повинен надати декларант для підтвердження витрат на транспортування товарів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах розгляду справи №804/16553/14 у постанові від 31.05.2019 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Таким чином, уповноваженою особою декларанта надано до митного оформлення документи, які у повному обсязі підтверджують понесені витрати на транспортування товару та не містять розбіжностей.

Надана до митного оформлення заявка (замовлення) від 04.04.2024 р. вих. №0404 відповідно до Договору №010/0922 від 01.09.2022 р. містить необхідну та достатню інформацію для належного виконання замовленої послуги.

В договорі №010/0922 від 01.09.2022 р. про транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між ТОВ «ТОПТУЛ» та CAPITAL PRODUCTION SP. Z.0.0 в п.1.1. зазначено, що предметом договору є надання експедитором клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, в тому числі з організації перевезення різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших погоджених сторонами послуг.

Згідно п.2.1. в рамках цього договору експедитор має право обирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати та змінювати порядок виконання транспортно- експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта.

Таким чином суд наголошує, що експедитор наділений правом самостійного вибору виду транспорту, маршруту перевезення, у зв`язку з чим, відсутність такої інформації в заявці не впливає на саме виконання умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування та жодним чином не має впливу на числове значення митної вартості товару.

Також в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що декларантом «Згідно п.3.1. зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 №СР/2022/07/2 постачання продукції за Договором здійснюється на підставі Замовлення, згідно п.3.3. контракту Замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації, необхідної для здійснення Замовлення. Замовлення до митного оформлення не надано».

Відповідно до положень ст.53 Митного кодексу України не передбачено надання до митного оформлення такого документу, як замовлення.

Відповідно до п.1.1. зовнішньоекономічного договору поставки продукції №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 предметом Договору є постачання Продавцем Покупцю продукції, асортимент якої визначається згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Договору в рамках, встановлених цим Договором.

Згідно п.2.1. Договору ціна на продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура).

Разом з тим, в п.3.1. Договору зазначено, що постачання продукції за цим Договором здійснюється на підставі замовлення, оформленого Покупцем відповідно до умов цього договору. Постачання будуть здійснюватися згідно з Інвойсом відповідно до SNCOTERMS 2010.

Суд зазначає, що в договорі не передбачено письмової форми замовлення, а тому саме інвойс, в якому вказується кількість товару, вартість, умови оплати підтверджує замовлення та поставку товару. При цьому, замовлення на поставку не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, а тому не має жодного значення для числових визначень митної вартості.

Разом з тим, вказуючи в оскаржуваному рішенні про не надання до митного органу копій замовлень, відповідач, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості.

Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Крім того, оплата позивачем вартості замовленого товару у повному обсязі (платіжна інструкція в іноземній валюті №272 від 11.04.2024 р. та №273 від 11.04.2024 р.) додатково підтверджує досягнення сторонами усіх умов щодо поставки товару. Таким чином вся необхідна інформація щодо замовленого товару, його кількості, асортименту, вартості була визначена та узгоджена сторонами.

Щодо посилання відповідача, що «відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 №СР/2022/07/2 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура) до Договору. Проте, у інвойсі від 12.04.2024 №12/0424-4 не визначено, що входить у ціну товару та строки оплати» суд зазначає, що інвойс від 12.04.2024 №12/0424-4 складений у відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 №СР/2022/07/2 та містить всю необхідну інформацію, яка повинна бути зазначена, а саме: найменування, адреси продавця та покупця, строки оплати, умови поставки, валюта платежу, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, кількість одиниць товару, посилання на контракт, банківські реквізити Продавця та ін.

Київська митниця у тексті рішення зазначає: «прайс-лист від 26.02.2024 №COMMERCIAL PRICE OFFER наданий не безпосереднім виробником WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUENT CO., LTD (CN), а посередником CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. (PL).», однак уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією 24UA100380315000U9 було надано до митниці прайс-лист від 01.10.2023 року безпосереднього виробника товару «CHANGSHU TONGRUN AUTO ACCESSORY IMPORT EXPORT CO., LTD».

Щодо зазначення у рішенні митницею, що «джерело інформації, яким, користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: товар №10 - митна декларація від 22.04.2024 MUA24UA401020022913U0, вартість товару згідно джерела інформації - 4,66 USD/кг; товар №18: митна декларація від 27.02.2024 р. №24UA100230503631U8, вартість товару згідно джерела інформації - 4,02 USD/кг. Щодо товару №11 митна декларація від 12.03.2024 №UA100380308653U1, вартість товару згідно джерела інформації - 2,24 USD/кг; товар №17: митна декларація від 12.03.2024 №24UA100380308653U1, вартість товару згідно джерела інформації - 4,19 USD/кг», суд зазначає наступне.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як вбачається з тексту Рішення, а саме графи 33, митницею не було зазначено обов`язкової інформації щодо обсягу партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що суперечить Правилам заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затвердженими Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року (далі за текстом - Правила).

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 року у справі №260/718/19 зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Також, відповідно до п. 2.1. Правил, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16.

Таким чином суд дійшов висновку, що із зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.04.2024 р. №UA100380/2024/000035/2 обставин, жодна не вказує на наявність розбіжностей щодо визначення митної вартості товару.

Розбіжність - це відсутність однаковості у документах щодо митної вартості товару.

В той же час у зовнішньоекономічному договорі (контракті), митній декларації, інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей у вартості, кількості чи інших даних щодо товару не міститься.

При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого декларантом товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися, як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, з урахуванням того, що безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у декларанта додаткових документів, зокрема, що декларант в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Таким чином, надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів на адресу митниці, у своїй сукупності повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митниці щодо відсутності таких підтверджень, а отже Картка відмови №UА100380/2024/000365 від 23.04.2024 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 року винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, представником позивача разом із позовними вимогами було заявлено клопотання про покладення на відповідача судових витрат, які з урахуванням заяви про долучення доказів до матеріалів справи №520/16139/24 складають 5000,00 грн.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Під час, розгляду справи встановлено, що між підприємством позивача та адвокатом Шрамко Мар`яною Петрівною було укладено договір про надання правової допомоги №08-А від 28.04.2023.

Відповідно до наданого завдання № 9 до Договору №08-А про надання правової допомоги від 29.05.2024 року адвокат Шрамко М.П. повинна надати послуги з аналізу документів та підготовки позовної заяви, вартість яких складає 5000,00 грн.

Представником позивача до матеріалів справи також долучено акт надання послуг № 9 до договору №08-А про надання правової допомоги від 28.04.2023 року, відповідно до якого вартість послуг адвоката склала 5000,00 грн. та надано Виписку АТ КБ "ПриватБанк", якою підтверджено факт сплати позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Крім того матеріали справи містять свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002585 та ордер серії АХ № 1191553.

Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 5000,00 грн. є обґрунтованою, а отже суд вважає, що підлягає стягненню на користь позивача.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вирішення питання про судові витрати.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" (вул. Маршала Батицького, буд. 8,м. Харків,61038) до Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 р.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365 від 23.04.2024р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" сплачений судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" випрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.