Постанова
від 24.12.2024 по справі 520/16139/24
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 р. Справа № 520/16139/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків по справі № 520/16139/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул"

до Київської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Топтул", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної митної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365 від 23.04.2024р.

- стягнути на користь позивача сплачений судовий збір та понесені витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначив, що рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365 від 23.04.2024р. є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" задоволено.

Скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 р.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365 від 23.04.2024р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" сплачений судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" випрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що судом не досліджено в повному обсязі того, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості вищезазначеного товару встановлено, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 Кодексу, містять розбіжності, не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та надані не в повному обсязі.

Зауважив, що підставою для коригування митної вартості є не лише відсутність якоїсь складової митної вартості (ч. 10 ст. 58 МКУ), а й непідтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, й розбіжності у поданих документах.

Митницею вказувалося на розбіжності у поданих декларантом документах та про непідтвердження складових митної вартості:

1) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - GDANSK», як це зазначено у МД від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться:

- рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг;

- акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Крім цього, п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 № CP/2022/07/2 постачання продукції за Договором здійснюється на підставі Замовлення, згідно п. 3.3 контракту Замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації необхідної для здійснення замовлення. Проте, замовлення до митного оформлення не надано, чим самим декларантом було порушено приписи наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 та контракту.

2) в рахунку від 15.04.2024 № 15/0424/3 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1560 $. Транспортно експедиційне-обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов`язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу.

3) у наданій Заявці від 11.04.2024 № ДОГОВІР-ЗАЯВКА № 1-11/04 не погоджено: маршрут перевезення; тип транспортного засобу; дані про вантажовідправника, що унеможливлює ідентифікацію товару, який транспортувався.

4) відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 15.07.2022 № CP/2022/07/2 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (Рахунок-Фактури) до Договору. Проте, у інвойсі від 12.04.2024 № 12/0424-4 не визначено, що входить у ціну товару та строки оплати.

5) прайс-лист від 26.02.2024 №COMMERCIAL PRICE OFFER наданий не безпосереднім виробником WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUMENT CO.,LTD (CN), а посередником CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. (PL).

Таким чином у митного органу відсутні відомості щодо включення всіх складових митної вартості до ціни товару.

Частиною 2 ст. 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Тобто, надані до митного оформлення документи не містили достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

На запит митниці декларантом не надано відповідні документи, а отже він не скористався правом та можливістю усунути розбіжності, включити усі складові митної вартості, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товарів.

Апелянт зауважив, що в рішенні вказано докладну інформацію щодо рівня митної вартості товару згідно використаного джерела інформації: товар №10 - митна декларація від 22.04.2024 № 24UA401020022913U0, вартість товару згідно джерела інформації 4,66 USD/кг; товар №18 - митна декларація від 27.02.2024 № 24UA100230503631U8, вартість товару згідно джерела інформації 4,02 USD/ кг.

До товарів №11 та № 17 метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ст. VII ГАТТ, ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Кодексу у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 Кодексу, не містять документально підтверджених відомостей щодо числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка сплачена та не поданням декларантом документів, які вимагались митним органом. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядний метод визначення митної вартості 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до ст 59 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних товарів саме за ціною договору. Застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів до товару № 11 та №17.

Жодних порушень у застосування ст. 64 МК України, як і обсягу пояснень, які мають бути надані відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, Київською митницею не допущено.

З урахуванням викладеного, на думку митниці, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між позивачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Топтул" (Покупець) та Фірмою CAPITAL PRODUCTION Sp z о.о., Польща (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. поставки Продукції.

Згідно умов Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. предметом є постачання Продавцем Покупцю продукції, асортимент якої визначається згідно з Інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Продукції), в рамках, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура) до Договору.

Згідно Інвойса №12/0424-4 від 12.04.2024 року Продавець зобов`язується поставити Покупцю товари (згідно переліку) в загальній кількості 2003 шт. на суму 49 579,91 доларів США.

Умовами Інвойсу передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 180 днів після постави Продукції. Умови поставки: FCA, Польща, Гданськ.

На виконання умов Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. Продавець виконав поставку продукції Покупцеві, яка була оплачена Покупцем.

Для здійснення митного оформлення поставленого товару уповноваженою особою декларанта - ТОВ «ТОПТУЛ» було подано до Київської митниці Державної митної служби України митну декларацію №24UA100380315000U9 року від 23.04.2024 р.

Разом з митною декларацією №24UA100380315000U9 року від 23.04.2024 р. було надано пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме: Договір № СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 р.; Комерційний інвойс № 12/0424-4 від 12.04.2024 р.; Комерційна пропозиція CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o від 26.02.2024 p.; Декларацію митної вартості до ВМД №24UA100380315000U9 року від 23.04.2024 р; Договір-заявку №1-11/04 на міжнародні автомобільні перевезення вантажів від 11.04.2024 р.; Рахунок-фактуру №СФ-0000054 від 19.04.2024 р.; Довідку про транспортні витрати №1/4 від 19.04.2024 р. для пред`явлення в Державну митну службу України; Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) на перевезення вантажу за інвойсом: №12/0424-4 від 12.04.2024 р.; Договір №010/0922 від 01.09.2022 р. про транспортно-експедиторське обслуговування; Замовлення на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу від 04.04.2024 р. №0404; Інвойс №15/0424/3 від 15.04.2024 р. на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері №MSMU6034621 (інвойс №12/0424-4 від 12.04.2024 р); Платіжна інструкція в іноземній валюті №272 від 11.04.2024 року (передоплата за товари згідно договору № СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р.; інвойс №12/0424-4); Платіжна інструкція в іноземній валюті №273 від 11.04.2024 року (передоплата за товари згідно договору № СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р.; інвойс №12/0424-4); Коносамент (Bill of lading) №461591876PVG від 11.02.2024 p.; Інвойс №10572487459 від 28.03.2024 р. на оплату перевезень за коносаментом №461591876PVG від 11.02.2024 р; Митна декларація країни відправлення №223120240000519927 від 04.02.2024; Інвойс (Invoice) №СТ240643В2 від 26.02.2024 р.; Проформа-інвойс (Proforma Invoice) №Т231109Т231023 від 16.11.2023 року; Платіжне доручення №SR23IB15153194DS від 17.11.2023 р.; Платіжне доручення №SR24IB02861561DS від 28.02.2024 р.; Платіжне доручення №SR24IB04507436DS від 29.03.2024 р.; Прайс-лист виробника «CHANGSHU TONGRUN AUTO ACCESSORY IMPORTEXPORT CO., LTD» від 01.10.2023 р.

Також судом встановлено, що після подачі митної декларації та пакету документів, митницею було направлено позивачу електронний запит (повідомлення) (ідентифікатор повідомлення 4е57е4а6-7fl7-4272-bb6а-е98241442е5а) наступного змісту: «На виконання положень cт.cт. 52-55, 57, 58, 335 - МКУ, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за ЕМД від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: 1) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA- GDANSK», як це зазначено у МД від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - рахунок- фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. 2) В рахунку від 15.04.2024 № 15/0424/3 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1560 $.

Транспортно експедиційне-обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов`язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. 3) У наданій Заявці від 11.04.2024 № ДОГОВІР-ЗАЯВКА № 1-11/04 не погоджено: маршрут перевезення; тип транспортного засобу; дані про вантажовідправника. 4) Згідно п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 постачання продукції за Договором здійснюється на підставі Замовлення, Згідно п. 3.3 контракту Замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації необхідної для здійснення замовлення. Замовлення до митного оформлення не надано. 5) Відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (Рахунок-Фактури) до Договору. Проте, у інвойсі від 12.04.2024 № 12/0424-4 не визначено, що входить у ціну товару та строки оплати. 6) прайс-лист від 26.02.2024 №COMMERCIAL PRICE OFFER наданий не безпосереднім виробником WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUMENT CO.,LTD (CN), а посередником CAPITAL PRODUCTIONSp z o.o. (PL). У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Тому відповідно до ч.2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

З метою з`ясування питання щодо повноти та достовірності поданої інформації про ціну товару та всіх складових митної вартості відповідно до частин 2, 3 ст. 53, ст. 54 МКУ повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів). - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МКУ; - виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. Повідомлення направлене також на виконання вимог cт. 57 Митного кодексу України. Наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі».

Уповноваженою особою декларанта було направлено відповідь на запит митниці (вих. №23/04-24-1 від 23.04.2024 р.) та повідомлено, що разом з митною декларацією було надано у повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, перелік яких визначений ч.2 ст.53 МК України.

Для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України, на умовах поставки FCA Gdansk PL), відповідно до частини 2 статті 53 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, були надані: Договір від 01.09.2022 №010/0922 між CAPITAL PRODUCTION Sp z.o.o. та TOB «ТОПТУЛ» на виконання транспортно-експедиційних послуг на території Польщі за маршрутом м.Гданськ - м. Лодзь; Заявку на перевезення від 04.04.2024 р. №0404; Інвойс №15/0424/3 від 15.04.2024 р. за транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері MSMU6034621, за маршрутом м. Гданськ - м.Лодзь, Польща; Договір-заявка №1-11/04 від 11.04.2024р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТОПТУЛ» на перевезення вантажу за маршрутом м.Лодзь - м.Київ; Рахунок №СФ-0000054 від 19.04.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення вантажу за маршрутом м. Лодзь - м. Київ; Довідка №1/4 від 19.04.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення за маршрутом м. Лодзь - м. Київ.

Крім того уповноважена декларантом особа повідомила митниці, що для підтвердження всіх складових вартості товару було надано наступні документи, а саме: Інвойси від 12.01.2024 р. СТ240643В2-1, СТ240643В2-2, СТ240643В2-3, СТ240643В2-4 від виробника «CHANGSHU TONGRUN AUTO ACCESSORY IMPORTEXPORT CO., LTD»; Експортна декларація 223120240000519927 від 04.02.2024 р.; Прайс-лист виробника від 01.10.2023 р.; Проформа Т231109Т231023 від 16.11.2023 р.; Документи, що підтверджують попередню оплату за товар (платіжне доручення №SR23IB15153194DS від 17.11.2023 р. та платіжне доручення №SR24IB0286156IDS від 28.02.2024 р.); Документи, що підтверджують оплату за фрахт (платіжне доручення №SR24IB04507436DS від 29.03.2024 р.).

23.04.2024 року відповідачем - Київською митницею ДМС України, прийнято Рішення №UA100380/2024/000035/2 про коригування митної вартості товарів.

23.04.2024 року прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365, якою декларанту повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з зазначенням таких причин: «Прийняття рішення про коригування митної вартості від 23.04.2024 №100380/2024/000035/2: п.6 ст. 54, ст.256, п.11 ст.264 Митного кодексу України (Закон України від 13/03/2012 №4495-VI), потреба внесення змін до гр.45, 46, 43, 47, В, 44 МД».

У п. 33 Рішення, в обґрунтування обставин прийняття рішення та джерел інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, митний орган зазначив наступне: « 1.На виконання положень статей 52-64, 335 Митного кодексу України (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9 встановлено наступне.

Надані відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 1) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA- GDANSK», як це зазначено у МД від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - рахунок- фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. 2) В рахунку від 15.04.2024 № 15/0424/3 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1560 $.

Транспортно-експедиційне обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов`язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. 3) У наданій Заявці від 11.04.2024 № ДОГОВІР-ЗАЯВКА № 1-11/04 не погоджено: маршрут перевезення; тип транспортного засобу; дані про вантажовідправника. 4) Згідно п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 постачання продукції за Договором здійснюється на підставі Замовлення, Згідно п. 3.3 контракту Замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації необхідної для здійснення замовлення. Замовлення до митного оформлення не надано. 5) Відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (Рахунок-Фактури) до Договору. Проте, у інвойсі від 12.04.2024 № 12/0424-4 не визначено, що входить у ціну товару та строки оплати. 6) прайс-лист від 26.02.2024 №COMMERCIA L PRICE OFFER наданий не безпосереднім виробником WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUMENT CO.,LTD (CN), а посередником CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. (PL). Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Також, згідно з положеннями стаття 17 та параграфу 6 додатку III Угоди про застосування статті VII ГАТТ, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти та достовірності. Зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, відповідність числового значення доданої складової, та ціну товару, що сплачена або повинна бути сплачена за товар, оскільки для складових митної вартості декларантом не надано достовірних документів. 2. Положеннями ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає статі за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов язаний протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі, митні адміністрації мають право в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки. В зв`язку з цим, декларанту відповідно до статті 53 Митного кодексу України запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів). - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МКУ; - виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Також, повідомляємо, що відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості. 3. За результатом опрацювання запиту митниці з запитуваних у повідомленні документів декларантом додатково не надано жодного документу: Таким чином, декларантом не надано в повному обсязі додаткових документів та не було за власним бажанням надано інші додаткові документи, наявні у нього, інші документи які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах. Декларантом надано заяву від 23.04.2024 №23/04-24-1 щодо неподання інших додаткових документів. Декларант листом від 23.04.2024, надісланим шляхом електронного повідомлення, попросив завершити митне оформлення. 4. Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Частиною 6 статті 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не виконано вимогу п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. До товарів №10 та № 18 метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не можливо застосувати у зв`язку з відсутністю даних вартості операції з ідентичними товарами, у тому числі за якісними характеристиками, прийнятої митним органом, з дотриманням усіх умов, зазначених у статтях 59 та 61 МКУ, а саме відсутнє одночасне співпадіння таких умов як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник. Метод визначення митної вартості на підставі ціни угоди щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до вимог статті 60 МКУ не можливо застосувати у зв`язку відсутністю вартості таких операції, з дотриманням усіх умов, зазначених у статтях 60 та 61 МКУ а саме відсутнє одночасне співпадіння таких умов як: якість товарів; наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку; країна виробництва; виробник. Також, відсутня можливість застосування методів визначення митної вартості на основі віднімання та на основі додавання вартості у відповідності до положень статей 62-63 МКУ у зв`язку із тим, що декларантом не надано документів для розрахунку митної вартості за цими методами. 5. У відповідності до Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476 проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнями митної вартості товарів схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар №10: митна декларація від 22.04.2024 № 24UА401020022913U0, вартість товару згідно джерела інформації - 4,66 USD/кг; товар №18 : митна декларація від 27.02.2024 № 24UA100230503631U8, вартість товару згідно джерела інформації - 4,02 USD/кг; До товарів №11 та № 17 метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ст. VII ГАТТ, ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Кодексу у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 Кодексу, не містять документально підтверджених відомостей щодо числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка сплачена та не поданням декларантом документів, які вимагались митним органом. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядний метод визначення митної вартості 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до ст 59 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних товарів саме за ціною договору. Застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів до товару № 11 та №17. У відповідності до Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476 проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнями митної вартості товарів схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких вже здійснено, товар №11: митна декларація від 12.03.2024 № 24UA100380308653U1, вартість товару згідно джерела інформації - 2,24 USD/кг; товар №17: митна декларація від 12.03.2024 № 24UА100380308653U1, вартість товару згідно джерела інформації - 4,19 USD/кг; 6. Враховуючи неможливість застосування методів визначених статями 58, 59 МКУ, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 МКУ, можливо застосувати «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів» метод відповідно до статті 60 МКУ з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівні митної вартості відповідно до товарів №11 та №17. Відповідно до товару № 10, 18 враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 МКУ, можливо застосувати «резервний» метод. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних татежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних татежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом, надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Згідно частини 2 статті 55 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити дане рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана (за наявності): - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів). - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МКУ; - виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів».

ТОВ «ТОПТУЛ» на підставі вказаної ч.7 ст. 55 МК України було надано гарантії у розмірі 38 666,62 грн. та випущено у вільний обіг товар по митній декларації №24UA100380315170U8 від 23.04.2024 р.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення свої прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів на адресу митниці, у своїй сукупності повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митниці щодо відсутності таких підтверджень, а отже Картка відмови №UА100380/2024/000365 від 23.04.2024 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 року винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частиною 3 статті 7 Митного кодексу України /надалі МКУ/ засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

За приписами частин 1, 2 статті 257 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 266 МКУ передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

За змістом статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Статтями 49, 50 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини 2 статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 МКУ передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 МКУ, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 МКУ встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 3 статті 53 МКУ передбачено у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 57 МКУ встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною 1 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин 4, 5 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 МКУ встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 9 статті 58 МКУ розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), понесені покупцем, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: рахунок-фактура (інвойс), транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган зобов`язаний перевірити чи містять подані декларантом документи: 1) відомості, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості, чи відомості щодо ціни на товар, яка сплачена або підлягає сплаті, 2) розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, 3) ознаки підробки. Лише у випадку наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган вправі вимагати надання додаткових документів. Тобто наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 20 вересня 2023 року у справі №815/6803/17, «витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації». На письмову вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації, тощо. У разі, якщо митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, митний орган у письмовій формі приймає Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Судовим розглядом встановлено, що для здійснення митного оформлення поставленого товару уповноваженою особою декларанта - ТОВ ТОПТУЛ було подано до Київської митниці Державної митної служби України митну декларацію №24UA100380315000U9 року від 23.04.2024 р.

Разом з митною декларацією №24UA100380315000U9 року від 23.04.2024 р. було надано пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме: Договір № СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 р.; Комерційний інвойс № 12/0424-4 від 12.04.2024 р.; Комерційна пропозиція CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o від 26.02.2024 p.; Декларацію митної вартості до ВМД №24UA100380315000U9 року від 23.04.2024 р; Договір-заявку №1-11/04 на міжнародні автомобільні перевезення вантажів від 11.04.2024 р.; Рахунок-фактуру №СФ-0000054 від 19.04.2024 р.; Довідку про транспортні витрати №1/4 від 19.04.2024 р. для пред`явлення в Державну митну службу України; Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) на перевезення вантажу за інвойсом: №12/0424-4 від 12.04.2024 р.; Договір №010/0922 від 01.09.2022 р. про транспортно-експедиторське обслуговування; Замовлення на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу від 04.04.2024 р. №0404; Інвойс №15/0424/3 від 15.04.2024 р. на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері №MSMU6034621 (інвойс №12/0424-4 від 12.04.2024 р); Платіжна інструкція в іноземній валюті №272 від 11.04.2024 року (передоплата за товари згідно договору № СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р.; інвойс №12/0424-4); Платіжна інструкція в іноземній валюті №273 від 11.04.2024 року (передоплата за товари згідно договору № СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р.; інвойс №12/0424-4); Коносамент (Bill of lading) №461591876PVG від 11.02.2024 p.; Інвойс №10572487459 від 28.03.2024 р. на оплату перевезень за коносаментом №461591876PVG від 11.02.2024 р; Митна декларація країни відправлення №223120240000519927 від 04.02.2024; Інвойс (Invoice) №СТ240643В2 від 26.02.2024 р.; Проформа-інвойс (Proforma Invoice) №Т231109Т231023 від 16.11.2023 року; Платіжне доручення №SR23IB15153194DS від 17.11.2023 р.; Платіжне доручення №SR24IB02861561DS від 28.02.2024 р.; Платіжне доручення №SR24IB04507436DS від 29.03.2024 р.; Прайс-лист виробника CHANGSHU TONGRUN AUTO ACCESSORY IMPORTEXPORT CO., LTD від 01.10.2023 р.

На електронний запит митниці уповноваженою особою декларанта було направлено відповідь на запит митниці (вих. №23/04-24-1 від 23.04.2024 р.) та повідомлено, що разом з митною декларацією було надано у повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, перелік яких визначений ч.2 ст.53 МК України.

Для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України, на умовах поставки FCA Gdansk PL), відповідно до частини 2 статті 53 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, були надані: Договір від 01.09.2022 №010/0922 між CAPITAL PRODUCTION Sp z.o.o. та TOB ТОПТУЛ на виконання транспортно-експедиційних послуг на території Польщі за маршрутом м.Гданськ - м. Лодзь; Заявку на перевезення від 04.04.2024 р. №0404; Інвойс №15/0424/3 від 15.04.2024 р. за транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері MSMU6034621, за маршрутом м. Гданськ - м.Лодзь, Польща; Договір-заявка №1-11/04 від 11.04.2024р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ТОПТУЛ на перевезення вантажу за маршрутом м.Лодзь - м.Київ; Рахунок №СФ-0000054 від 19.04.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення вантажу за маршрутом м. Лодзь - м. Київ; Довідка №1/4 від 19.04.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення за маршрутом м. Лодзь - м. Київ.

Крім того уповноважена декларантом особа повідомила митниці, що для підтвердження всіх складових вартості товару було надано наступні документи, а саме: Інвойси від 12.01.2024 р. СТ240643В2-1, СТ240643В2-2, СТ240643В2-3, СТ240643В2-4 від виробника CHANGSHU TONGRUN AUTO ACCESSORY IMPORTEXPORT CO., LTD; Експортна декларація 223120240000519927 від 04.02.2024 р.; Прайс-лист виробника від 01.10.2023 р.; Проформа Т231109Т231023 від 16.11.2023 р.; Документи, що підтверджують попередню оплату за товар (платіжне доручення №SR23IB15153194DS від 17.11.2023 р. та платіжне доручення №SR24IB0286156IDS від 28.02.2024 р.); Документи, що підтверджують оплату за фрахт (платіжне доручення №SR24IB04507436DS від 29.03.2024 р.).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем одночасно із митною декларацією та додатково контролюючому органу подано усі необхідні документи, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Під час розгляду справи суд не виявив розбіжностей у наданих документах.

Проте, 23.04.2024 року відповідачем - Київською митницею ДМС України, прийнято Рішення №UA100380/2024/000035/2 про коригування митної вартості товарів.

23.04.2024 року прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000365, якою декларанту повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з зазначенням таких причин: Прийняття рішення про коригування митної вартості від 23.04.2024 №100380/2024/000035/2: п.6 ст. 54, ст.256, п.11 ст.264 Митного кодексу України (Закон України від 13/03/2012 №4495-VI), потреба внесення змін до гр.45, 46, 43, 47, В, 44 МД.

Надаючи оцінку доводам митного органу, покладеним в основу спірного рішення про коригування митної вартості товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив: «Надані відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 1) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA-GDANSK», як це зазначено у МД від 23.04.2023 № 24UA100380315000U9, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. 2) В рахунку від 15.04.2024 № 15/0424/3 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1560 $. Транспортно експедиційне-обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов`язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. 3) У наданій Заявці від 11.04.2024 № ДОГОВІР-ЗАЯВКА № 1-11/04 не погоджено: маршрут перевезення; тип транспортного засобу; дані про вантажовідправника.».

Щодо таких доводів відповідача, колегія суддів зазначає, що Правилами заповнення митної декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599, а саме розділом III визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Отже, законодавством не встановлено вичерпного конкретного переліку документів, які повинен надати декларант для підтвердження витрат на транспортування товарів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах розгляду справи №804/16553/14 у постанові від 31.05.2019 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Суд зазначає, що надана до митного оформлення заявка (замовлення) від 04.04.2024 р. вих. № 0404 відповідно до Договору № 010/0922 від 01.09.2022 р. містить необхідну та достатню інформацію для належного виконання замовленої послуги.

В договорі № 010/0922 від 01.09.2022 р. про транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між ТОВ «ТОПТУЛ» та CAPITAL PRODUCTION SP. Z.0.0 в п.1.1. зазначено, що предметом договору є надання експедитором клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, в тому числі з організації перевезення різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших погоджених сторонами послуг.

Згідно п. 2.1. в рамках цього договору експедитор має право обирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати та змінювати порядок виконання транспортно- експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта.

З огляду на викладене, експедитор наділений правом самостійного вибору виду транспорту, маршруту перевезення, у зв`язку з чим, відсутність такої інформації в заявці не впливає на саме виконання умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування та жодним чином не має впливу на числове значення митної вартості товару.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що уповноваженою особою декларанта надано до митного оформлення документи, які у повному обсязі підтверджують понесені витрати на транспортування товару та не містять розбіжностей.

Також в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що декларантом «Згідно п.3.1. зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 №СР/2022/07/2 постачання продукції за Договором здійснюється на підставі Замовлення, згідно п.3.3. контракту Замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації, необхідної для здійснення Замовлення. Замовлення до митного оформлення не надано».

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України не передбачено надання до митного оформлення такого документу, як замовлення.

Відповідно до п.1.1. зовнішньоекономічного договору поставки продукції №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 предметом Договору є постачання Продавцем Покупцю продукції, асортимент якої визначається згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Договору в рамках, встановлених цим Договором.

Згідно п.2.1. Договору ціна на продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура).

Разом з тим, в п. 3.1. Договору зазначено, що постачання продукції за цим Договором здійснюється на підставі замовлення, оформленого Покупцем відповідно до умов цього договору. Постачання будуть здійснюватися згідно з Інвойсом відповідно до SNCOTERMS 2010.

Суд зазначає, що в договорі не передбачено письмової форми замовлення, а тому саме інвойс, в якому вказується кількість товару, вартість, умови оплати підтверджує замовлення та поставку товару. При цьому, замовлення на поставку не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, а тому не має жодного значення для числових визначень митної вартості.

Разом з тим, вказуючи в оскаржуваному рішенні про не надання до митного органу копій замовлень, відповідач, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості.

Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Крім того, оплата позивачем вартості замовленого товару у повному обсязі (платіжна інструкція в іноземній валюті №272 від 11.04.2024 р. та №273 від 11.04.2024 р.) додатково підтверджує досягнення сторонами усіх умов щодо поставки товару. Таким чином вся необхідна інформація щодо замовленого товару, його кількості, асортименту, вартості була визначена та узгоджена сторонами.

Щодо посилання відповідача на те, що «відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 №СР/2022/07/2 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура) до Договору. Проте, у інвойсі від 12.04.2024 №12/0424-4 не визначено, що входить у ціну товару та строки оплати» суд зазначає, що інвойс від 12.04.2024 №12/0424-4 складений у відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 №СР/2022/07/2 та містить всю необхідну інформацію, яка повинна бути зазначена, а саме: найменування, адреси продавця та покупця, строки оплати, умови поставки, валюта платежу, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, кількість одиниць товару, посилання на контракт, банківські реквізити Продавця та ін.

Київська митниця у тексті рішення також зазначила, що: «прайс-лист від 26.02.2024 № COMMERCIAL PRICE OFFER наданий не безпосереднім виробником WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUENT CO., LTD (CN), а посередником CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. (PL).».

Щодо таких доводів відповідача колегія суддів зазначає, що уповноваженою декларантом особою разом з митною декларацією 24UA100380315000U9 було надано до митниці прайс-лист від 01.10.2023 року безпосереднього виробника товару «CHANGSHU TONGRUN AUTO ACCESSORY IMPORT EXPORT CO., LTD».

Щодо зазначення у рішенні митницею, що «джерело інформації, яким, користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: товар №10 - митна декларація від 22.04.2024 №24UA401020022913U0, вартість товару згідно джерела інформації - 4,66 USD/кг; товар №18: митна декларація від 27.02.2024 р. №24UA100230503631U8, вартість товару згідно джерела інформації - 4,02 USD/кг. Щодо товару №11 митна декларація від 12.03.2024 №UA100380308653U1, вартість товару згідно джерела інформації - 2,24 USD/кг; товар №17: митна декларація від 12.03.2024 №24UA100380308653U1, вартість товару згідно джерела інформації - 4,19 USD/кг», суд зазначає наступне.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як вбачається з тексту Рішення, а саме графи 33, митницею не було зазначено обов`язкової інформації щодо обсягу партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що суперечить Правилам заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затвердженими Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року (далі за текстом - Правила).

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 року у справі №260/718/19 зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Також, відповідно до п. 2.1. Правил, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 зазначено про те, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Розбіжність - це відсутність однаковості у документах щодо митної вартості товару.

Враховуючи викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що із зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.04.2024 р. №UA100380/2024/000035/2 обставин, жодна не вказує на наявність розбіжностей щодо визначення митної вартості товару.

В той же час у зовнішньоекономічному договорі (контракті), митній декларації, інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей у вартості, кількості чи інших даних щодо товару не міститься.

При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого декларантом товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися, як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, з урахуванням того, що безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у декларанта додаткових документів, зокрема, що декларант в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином суд дійшов висновку, що митним органом не надано належного й достатнього обґрунтування того, що подані відповідно до ч.2 ст.53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено у висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 06.03.2019 у справі № 809/278/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зміст спірного рішення відповідача, який є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте, відповідачем не доведено належними доказами правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів на адресу митниці, у своїй сукупності повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митниці щодо відсутності таких підтверджень, а отже Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000035/2 від 23.04.2024 року та Картка відмови №UА100380/2024/000365 від 23.04.2024 року винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційна скарга не містить доводів відповідача, щодо незгоди з рішенням суду в частині розподілу судових витрат, а отже, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, рішення суду першої інстанції не підлягає перегляду в цій частині.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року по справі № 520/16139/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 по справі № 520/16139/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	24.12.2024
Оприлюднено	26.12.2024
Номер документу	124025519
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —520/16139/24

Постанова від 24.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 25.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 25.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 09.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Рішення від 11.09.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Спірідонов М.О.

Ухвала від 12.06.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Спірідонов М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 24.12.2024 по справі 520/16139/24ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/16139/24

Постанова від 24.12.2024

Ухвала від 25.10.2024

Ухвала від 25.10.2024

Ухвала від 09.10.2024

Рішення від 11.09.2024

Ухвала від 12.06.2024

Постанова
від 24.12.2024 по справі 520/16139/24
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД