Ухвала

від 11.09.2024 по справі 600/4043/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи

з одного адміністративного суду до іншого

11 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4043/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії ВЛК ВЧ НОМЕР_1 при винесенні постанови ВЛК №3572 від 31.07.2024 (оформленої довідкою №3572) щодо ОСОБА_1 , в частині не проведення необхідних досліджень (діагностик) за методиками, прямо передбаченими Розкладом хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України);

- скасувати постанову ВЛК ВЧ НОМЕР_1 №3572 від 31.07.2024 (оформлену довідкою №3572), як незаконну та необґрунтовану;

- зобов`язати ВЛК ВЧ НОМЕР_1 провести повторний огляд ОСОБА_1 з метою визначення придатності до військової служби.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписам ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Отже, ч. 1 ст. 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) фізичної особи-позивача.

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.

Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

У ст. 3 вказаного Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" надано визначення, зокрема, такого терміну: місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У відповідності до ст. 16 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру", в редакції чинній до 14.03.2022.

Так, відповідно до п. 3, п. 4 Правил реєстрації місця проживання, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі Порядок № 265).

Так, відповідно до п. 3, п. 4 Порядку № 265 декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно п. 36, 41 Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, за зверненням особи, яка декларує/реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласників) житла, законного представника (представника) особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі - суб`єкт звернення) орган реєстрації або центр надання адміністративних послуг видає витяг із реєстру територіальної громади (далі - витяг).

Витяг містить інформацію про прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), дату народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реєстраційний номер (за наявності), адресу та дату задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або адресу та дату знятого місця проживання (перебування), або відомості про скасоване місце проживання (перебування), вид витягу, дату формування витягу, номер витягу, найменування органу реєстрації, підставу для формування витягу, дату звернення за витягом, відомості про суб`єкта запиту.

Системний аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок про те, що місце проживання - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання/перебування підтверджується вичерпним переліком документів, зокрема, паспортом громадянина України, або витягом із реєстру територіальної громади.

Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації (декларування) особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію, що для застосування положень ч. 1 ст. 25 КАС України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Відтак, наведеною нормою передбачено можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) фізичної особи-позивача.

Суд зауважує, що відповідно до поданої позовної заяви місцем проживання позивача є наступна адреса: с. Демня, Тернопільський район, Тернопільська область, 47537.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви не надано витягу з реєстру територіальної громади про його зареєстроване місце проживання в Чернівецькій області.

За наведених обставин, суд вважає, що дана справа має вирішуватися окружним адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) позивача фізичної особи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що дана позовна заява за правилами територіальної підсудності не підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду, та повинна вирішуватись окружним адміністративним судом, за правилами визначення підсудності, встановленими ст. 25 КАС України, територіальна юрисдикція якого поширюється на Тернопільську область, тобто, ця справа територіально підсудна Тернопільському окружному адміністративному суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити також і те, що вказана адміністративна справа не може бути розглянута Чернівецьким окружним адміністративним судом і з інших підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Таким чином, з урахуванням ч. 1 ст. 25, п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, задля захисту інтересів позивача, необхідно передати дану справу на розгляд Тернопільському окружного адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі даної справи на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Керуючись статтями 29, 30, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Передати адміністративну справу №600/4043/24-а за позовом ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на розгляд Тернопільського окружного адміністративного суду.

2. Копію ухвали надіслати позивачу для відома.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя І.В. Маренич