Постанова

від 11.09.2024 по справі 320/42577/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/42577/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвансед Дістріб`юшн» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВАНСЕД ДІСТРІБ`ЮШН" до Київської митниці, у якому просило суд скасування рішення про коригування заявленої митної вартості від 23.08.2023 № UA100120/2023/000009/2 та № UA100120/2023/000010/2.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що не погоджується з рішеннями про коригування заявленої митної вартості від 23.08.2023 № UA100120/2023/000009/2 та № UA100120/2023/000010/2, адже надав достатньо документів на підтвердження транспортних витрат, за відсутності розбіжностей у числових значеннях, також копії митних декларацій були надані додатково, з перекладом, та слугували достатнім підтвердженням вартості оцінюваної партії товару. Також, позивач вважав, що митний орган неправильно обрав метод визначення митної вартості та інформації, що стала підставою для коригування, і не зміг аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Скасовано рішення про коригування заявленої митної вартості від 23.08.2023 № UA100120/2023/000009/2 та № UA100120/2023/000010/2.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду в порядку письмового провадження на 11.09.2024.

10.07.2024, під № 27597 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АДВАНСЕД ДІСТРІБ?ЮШН» є юридичною особою, платником ПДВ.

Позивач імпортує в Україну товари та, відповідно, здійснює митне оформлення таких товарів, у т.ч., шляхом подання до Київської митниці Державної митної служби (відповідач) митних декларацій.

27.04.2023 року між позивачем (покупець) та компанією ZHEJANG MINGTAI AUTO SPARE PARTS CO.,LTD (продавець) було укладено Контракт №AD-45 на поставку запасних частин для автомобілів. Відповідно до умов п.1.1 вказаного контракту, Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити запасні частини для автомобілів, іменовану надалі «Товар». Асортимент кожної партії товару узгоджується сторонами та зазначається в рахунках-фактурах до відповідних замовлень, в яких вказується опис товару, кількість, умови та строки поставки, вимоги до якості та технічні характеристики.

Відповідно до п. 2.2. Контракту, ціна товару при кожній поставці визначається відповідно до прейскуранту, діючого на момент отримання Продавцем заявки покупця. Ціна і кількість кожної партії поставленого за даним Контрактом Товару фіксується у відповідному інвойсі.

Умови поставки: FOB NINGBO згідно правил Інкотермс 2020, якщо інше не вказано в інвойсі.

За змістом п.3.4 контракту, Продавець надає Покупцеві разом з Товаром наступні документи:

Комерційний інвойс на відвантажений товар; Пакувальний лист; Сертифікат походження;

Прайс лист на кожну окрему партію товару; Коносамент; Експортна декларація.

Відповідно до п.4.2, 100% вартості партії товару оплачується ПОКУПЦЕМ по факту отримання комерційного інвойсу по виготовленому товару.

02.06.2023 року позивачем та постачальником було підписано дві специфікації з базисом поставки FOB Ningbo, порт призначення Гданськ Польща: Специфікацію №3 на поставку товару на загальну суму 60 761.50 USD. та Специфікацію №4 на поставку товару на загальну суму 62 934.50 USD.

13.06.2023 p. постачальником було виписано інвойси до вказаних специфікацій: МТ453-230309-1від 13.06.2023 на суму 60 761.50 USD та MT453-230407-1 від 13.06.2023 на суму 62 934.50 USD.

10.08.2023р. позивачем одним платіжним дорученням на суму 123 696,00 USD було оплачено два вказані вище інвойси, з посиланням на контракт.

Експедиторські послуги з організації перевезення вантажу були надані ПІП «ТРАНСКАРГО» в рамках договору транспортного експедирування від 30.05.2023р. №05/03-2023. Ha підтвердження витрат на транспортування товару позивачем було надано довідки №383 та №384 від 21.08.2023.

Позивачем для митного оформлення товару було подано відповідачу дві митні декларації форми МД-2 23UA100120617641U9 та 23UA100120617640U0 від 25.07.2023 разом з документами, що підтверджують заявлену митну вартість.

Митна вартість була визначена позивачем за основним методом, шляхом додавання документально підтверджених витрат по оплаті вартості товару та вартості транспортних послуг.

Відповідач не погодився з заявленою митною вартістю, та прийняв Рішення про коригування митної вартості від 23.08.2023 №UA100120/2023/000009/2 та №UA100120/2023/000010/2, що на 544670,73 грн більше, ніж було заявлено позивачем.

У картках відмови UA100120/2023/000221 та UA100120/2023/000222 зазначено, що «декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості» та наведено перелік наданих позивачем документів: Пакувальний лист (Packing list); Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MT453-230309-1; Коносамент (Bill of lading) GS123061888; Автотранспортна накладна (Road consignment note); Супровідний документ T (Dispatch note model T); Декларація про походження товару (Declaration of origin); Банківський платіжний документ, що стосується товару; Бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару, (видаткові накладні); Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 09.08.2023; Довідки про транспортні витрати №383 та №284; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаткова угода №l); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаткова угода №l/0607); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікації №3 тa №4; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу AD-45 27.04.2023; Договір про надання послуг митного брокера 105/23; Копія митної декларації країни відправлення 310420230549679363 25.06.2023.

Підставами для прийняття відповідних рішень податковим органом вказано, що позивачем «не розкрито весь логістичний маршрут вантажу та відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування за маршрутом Ningbo (Китай) - митний кордон України не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням: п. 2 ч. 2 ст. 52 Кодексу, ч. 2, 9, 10 та 22 ст. 58 Кодексу. Відсутні числові значення щодо понесених витрат підприємством, зокрема відомості щодо числових значень складових митної вартості які стосуються навантаження, вивантаження, перевезення та обробки оцінюваних товарів до митного кордону України. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано рахунки на оплату від 09.08.2023 які видано ПП «Транскарго» в той час, коли фактичним перевізником у CMR є «PE VITALII RYBAK» тa «LANGOWSKI LOGISTICS». Копію митної декларації країни відправлення (Китай) № 310420230549679363 надано до митного оформлення без перекладу. Таким чином, вищевказана копія МД не може слугувати достатнім доказом вартості оцінюваної партії товару.

Декларантом, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 Кодексу, подано до митного оформлення банківський платіжний документ від 10.08.2023 № 100823/1756512N. В графі 70 «Призначення платежу» (Details of Payment) якого наявне посилання лише на зовнішньоекономічний договір контракт, як підставу для здійснення перерахунку коштів, та не вказано реквізити інвойсу або специфікації. Прайс-лист б/н не містить строку дії, умов поставки та всього асортименту продукції продавця, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі». Таким чином митним органом здійснено коригування митної вартості товарів, із застосуванням резервного методу.

Позивач надав додаткові документи, що вказані в якості підстав прийняття оскаржуваних рішень та пояснення на підтвердження того, що декларантом обраний відповідний метод визначення митної вартості: додаткові довідки про вартість перевезення ПП «ТРАНСКАРГО»; Договір транспортного експедирування від 30.05.2023р. №05/03-2023; Копії митної декларації країни відправлення (Китай) № 310420230549679396 з перекладом; копії листів щодо уточнення редакції платежу за банківським платіжним документом від 10.08.2023 № 100823/1756512N; оборотно-сальдова відмість по розрахункам 13 постачальником ZHEJIANG MINGTAI AUTO SPARE PARTS CO., LTD; оборотно-сальдова відмість по розрахункам із виконавцем послуг перевезення ПП "ТРАНСКАРГО"; копія Висновку за результатами цінового моніторингу Київської обласної ТП.

На дату подання позову 09.11.202, відповіді за розглядом заяв позивачем не отримано, що свідчить про ненадання відповіді у встановлений строк.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач безпідставно скоригував заявлену позивачем митну вартість товару. Позивачем було надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які ідентифікували товар та піддавалися обчисленню, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України.

За висновками суду, вимагаючи надання додаткових документів, митний орган не вказав, які саме розбіжності чи ознаки підробки він виявив у поданих декларантом документах, а також які конкретно відомості щодо числових значень складових митної вартості товару чи ціни, яка була сплачена/підлягала сплаті за цей товар потребують перевірки та/або додаткового підтвердження. Тобто, відповідач не зазначив про обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом не було враховано недоліків поданого при митному оформленні пакету документів з точки зору встановлення митної вартості, тому, коригування митної вартості здійснено відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Також, судом не було враховано, що довідки про витрати на перевезення видавались не безпосереднійми перевізниками.

Більш того, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції не аналізував виявлені розбіжності, а обмежився лише переліченням норм законодавства у сфері визначення митної вартості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України, регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст. ст. 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У силу норм ч. ч. 1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).

Згідно із ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У той же час, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).

З наведеного слідує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Дійсно, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості та він досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості.

Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивачем було надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Подані документи містили достовірні числові дані, які ідентифікували товар та піддавалися обчисленню, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Тож, як правильно виснував суд першої інстанції, вимагаючи надання додаткових документів, митний орган не вказав, які саме розбіжності чи ознаки підробки він виявив у поданих декларантом документах, а також які конкретно відомості щодо числових значень складових митної вартості товару чи ціни, яка була сплачена/підлягала сплаті за цей товар потребують перевірки та/або додаткового підтвердження.

Тобто, відповідач не зазначив про обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості.

Таким чином, у рішенні про коригування митної вартості відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Відсутні вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

У вказаних рішеннях відповідач визначив митну вартість за резервним методом.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.

Апелянт зазначає, що відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах Інтернет (www.searates.com) вантаж у контейнерах WNGU2314023 та CSLU2067264 прибув до порту Gdansk (Польща) 09.08.2023 та вибув із міста Lodz (Польща) 18.08.2023 та за результатами аналізу логістичного маршруту апелянтом встановлено, що оцінювані партії товарів з 09.08.2023 по 18.08.2023 знаходились у транзитній країні, зокрема, були вивезені з порту Gdansk та доставлені в м. Lodz (близько 330 км), вивантажені з контейнеру та завантажені на транспортні засоби AC1698BX/AC2450XF та AC2440CE/AC4937XF, тому митним органом прослідковуються витрати на зберігання оцінюваної партії товару. Також, апелянт наполягає на нерозкритті декларантом логістичного маршруту та ненаданні договорів з підрядниками експедитора.

Водночас, слід врахувати, що експедиторські послуги з організації перевезення вантажу були надані ПП «ТРАНСКАРГО» в рамках договору транспортного експедирування від 30.05.2023 №05/03-2023.

За умовами п.1.1 Договору, ПП «Транскарго» зобов`язується надати транспортно- експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним, а також, перевезення у великотонажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

За умовами п. 2.1.2. доовору, ПП «Транскарго» зобов`язується від свого імені укласти усі необхідні для надання послуг з організації перевезень, договори, у т.ч. на перевезення, перевалку, зберігання, необхідні додаткові роботи та послуги, у т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження, розвантаження, зважування, і т.п., оплативши такі послуги за рахунок коштів, отриманих від позивача.

Залучення третіх осіб «PE VITALII RYBAK» та «LANGOWSKI LOGISTICS» до перевезення вантажу відбулось організатором перевезення - ПП «Транскарго» та від його імені, а позивач поніс витрати виключно на оплату організації такого перевезення вантажу експедитором ПП «Транскарго».

Витрати були відображені у рахунках експедитора №818 та №820 від 09.08.2023 та були сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та відомостями бухгалтерського обліку. На час прийняття оскаржуваних рішень акти наданих послуг з перевезення фізично підписані ще не були, за відсутністю факту завершення перевезення.

Додатковою довідкою до довідок від 21.08.2023 про транспортні витрати № 383 та №384, яка була надана апелянту в порядку ч.8 ст.53 МКУ, ПП "ТРАНСКАРГО" повідомило, що транспортні витрати по доставці вантажу (контейнери: WNGU2314023, CSLU2067264) на адресу ТОВ "АДВАНСЕД ДІСТРІБ`ЮШН" від місця завантаження (на умовах FOB Ningbo) до пункту перетину кордону Ягодин включають всі витрати перевізника на переміщення вантажу з порту Gdansk (Польща) 09.08.2023. до міста Lodz (Польща), включаючи навантажувально- розвантажувальні роботи, перевалку, оформлення документів в порту прибуття, логістичні витрати по переміщенню вантажу по території Польщі, зберігання на складі в Польщі.

У цій же довідці наведено детальний розрахунок по вартості в розрізі за один контейнер -Фрахт за маршрутом FOB Ningbo - порт Gdansk - 33750,00 грн; Навантажувально-розвантажувальні роботи - 13125,00 грн; Перевалка та оформлення документів - 13750,00 грн; Переміщення вантажу по території Польщі - 33500,00 грн; Зберігання на складі в Польщі - 1800,00 грн; Транспортування тентованою автівкою по маршруту місто Лодзь - Житомир -89700,00 грн, з них до пункту перетину кордону Ягодин - 14075,00 грн; Витрати з пункту перетину кордону Ягодин до місця вивантаження м. Житомир - складають 75625,00 грн; Загальні витрати за доставку одного контейнера склали 185625,00 грн, де до кордону 110000,00 грн, після кордону - 75625,00 грн.

Отже, припущення апелянта, зроблені за результатами аналізу логістичного маршруту, на переконання колегії суддів, спростовуються наданими позивачем доказами. Понесені позивачем на транспортування витрати розшифровані, у т.ч. в частині числових значень щодо обробки/ зберігання/ вивантаження/ завантаження/ оформлення дозвільних документів оцінюваної партії товару у Польщі містять усі складові та є сплаченими, що підтверджується актами та платіжними документами, суми в яких відповідають довідкам та не містять розбіжностей.

Апелянтом не спростовано сплачену позивачем договірну вартість перевезення товару.

Вказані позивачем витрати оплачені та задекларовані позивачем у складі митної вартості. Будь-які розбіжності числового значення транспортних витрат відсутні.

Копії митних декларацій країни відправлення (Китай) №310420230549679363 та №310420230549679396 було надано відповідачу з перекладом додатково, в порядку ч. 8 ст. 55 МК України поштовими відправленнями №1000814721632 та № 1000814721624, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями заяв позивача з описом вкладення до листів №1000814721632, № 1000814721624 з доказами отримання відповідачем.

В частині зауважень до редакції платежу, слід звернути увагу на те, що 02.06.2023 позивачем та постачальником було підписано дві специфікації з базисом поставки FOB Ningbo, порт призначення Гданьськ Польща: Специфікацію №3 на поставку товару на загальну суму 60761,50 USD, та Специфікацію №4 на поставку товару на загальну суму 62 934,50 USD.

13.06.2023 постачальником було виписано інвойси до вказаних специфікацій: МТ453-230309-1від 13.06.2023 на суму 60 761.50 USD та MT453-230407-1 від 13.06.2023 на суму 62934,50 USD.

10.08.2023 позивачем одним платіжним дорученням на суму 123696,00 USD було оплачено два вказані вище інвойси, з посиланням на зовнішньоекономічний контракт №AD-45, як підставу для здійснення перерахунку коштів.

Декларантом, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 Кодексу, подано до митного оформлення банківський платіжний документ від 10.08.2023р. №100823/1756512N на суму двох інвойсів: MT453-230309-1 від 13.06.2023 на суму 60 761.50 USD та MT453-230407-1 від 13.06.2023 на суму 62934,50 USD (60 761,50 USD + 62934,50 USD =123 696,00 USD).

З урахуванням наведенного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, водночас, митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості. Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості та картки відмови є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Разом з тим, апелянтом не зазначено, які саме позиції, певні аргументи відповідача не були враховані судом, чи яким не було приділено уваги в оскаржуваному рішенні.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко