Постанова

від 10.09.2024 по справі 300/3898/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3898/21 пров. № А/857/15574/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року (постановлену у письмовому провадженні у місті Івано-Франківську суддею Шумеєм М.В.) про зупинення провадження у справі № 300/3898/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міського голови м.Болехова Яцинина Івана Васильовича, конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору на посаду директора Болехівської ЗОШ 1-3 ст. №2, треті особи, як не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішення і розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до міського голови м. Болехова Яцинина Івана Тарасовича, Конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору на посаду директора Болехівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 про визнання незаконними та скасування рішення і розпорядження.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору на посаду директора Болехівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, оформлене протоколом №2 від 20.07.2021.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови міста Болехова ОСОБА_4 №157-к від 23.07.2021 Про прийняття на роботу на умовах контракту.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 року апеляційну скаргу міського голови м. Болехова ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року у справі № 300/3898/21залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 25.04.2024 року касаційну скаргу міського голови м. Болехова ОСОБА_4 задоволено, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року у справі № 300/3898/21 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 року - скасовано.

Адміністративну справу №300//3898/21 направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 року призначено до розгляду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Болехова Яцинина Івана Тарасовича, Конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору на посаду директора Болехівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 про визнання незаконними та скасування рішення і розпорядження, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Залучено до участі у справі №300/3898/21 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 залучено як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 .

03.06.2024 на адресу суду від міського голови м. Болехова Яцинина Івана Васильовича надійшло клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі № 300/3898/21, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року клопотання міського голови м. Болехова ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі № 300/3898/21 за позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Болехова Яцинина Івана Васильовича, конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору на посаду директора Болехівської ЗОШ 1-3 ст. №2, треті особи, як не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішення і розпорядження.

Не погодившись із таким судовим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що КАС України не передбачає зупинення провадження з підстав перебування у складі ЗСУ третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд першої інстанції вірно зупинив провадження, з огляду на об`єктивну неможливість продовження розгляду цієї адміністративної справи, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з тих мотивів, що у зв`язку перебуванням на військовій службі в лавах Збройних Сил України ОСОБА_2 виникла об`єктивна неможливість продовження розгляду цієї адміністративної справи.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду з огляду на такі обставини.

Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов`язкового зупинення провадження у справі так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.

Пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Реалізація завдання адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 КАС України, та ефективне поновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права неможливе без дотримання судом встановлених законом строків розгляду та вирішення справи.

Частиною третьою статті 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.

За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Суд встановлено, що згідно витягу з Наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 04.01.2024 року № 4, ОСОБА_2 призвано на військову службу по мобілізації та зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 на всі види забезпечення і призначено за штатами воєнного часу на посаду.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що ця норма носить імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок, а не право зупинити провадження у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у такому випадку судом у ході вирішення питання щодо зупинення судового провадження у справі, необхідно з`ясувати чи перебуває визначена нормою закону особа у складі Збройних Сил України безпосередньо у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та чи виконує вказана частина бойові завдання у зоні бойових дій, а також чи призвів її призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до об`єктивної неможливості приймати участь у судовому провадженні.

Разом з тим колегія суддів апеляційного суду зазначає, що п.5 ч.1 ст. 236 КАС України передбачає чіткий перелік осіб, перебування яких у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції спричиняє умови зупинення провадження у справі і до таких не відноситься третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, у цій ситуацій у суду був відсутній обов`язок щодо безумовного зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст. 236 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з чим ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 311, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року про зупинення провадження у справі № 300/3898/21 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин