Повістка

від 04.09.2024 по справі 907/777/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа №907/777/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи: не з`явилися

розглянув заяву приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго б/н від 16.08.2024

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі №907/777/23

за позовом приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго,

с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Астра, м. Берегове Закарпатської області

про стягнення 910 731,90 грн. вартості необлікованої електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

18.08.2024 приватне акціонерне товариство Закарпаттяобленерго (надалі ПрАТ Закарпаттяобленерго) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Астра (надалі ТОВ Астра) про стягнення 910 731,90 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ «Астра» на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго» суму 910 731,90 грн. вартості необлікованої електричної енергії, а також 13 660,98 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі № 907/777/23 залишено без змін. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Астра б/н від 10.06.2024 залишено без задоволення. Судовий збір в розмірі 20 491,47 грн. покладено на апелянта.

До Західного апеляційного господарського суду звернулось приватне акціонерне товариство Закарпаттяобленерго із заявою б/н від 16.08.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з переглядом справи № 907/777/23 в суді апеляційної інстанції, та стягнення з ТОВ Астра на користь ПрАТ Закарпаттяобленерго 20 000,00 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 призначено судове засідання по розгляду заяви ПрАТ Закарпаттяобленерго про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі №907/777/23 на 04.09.2024.

27.08.2024 на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, за змістом якого заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягає до задоволення, оскільки ця справа є справою незначної складності і не потребує значних витрат зусиль та часу для формування правової позиції, витрати на правову допомогу належним чином документально не підтверджені.

В судове засідання 04.09.2024 представники учасників справи не з`явилися, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується списком розсилки Західного апеляційного господарського суду. При цьому, 03.09.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності уповноваженого представника.

Враховуючи положення ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши наведені в заяві доводи, перевіривши докази долучені до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Так, позивач у заяві про розподіл судових витрат б/н від 03.07.2024 (вх. № 01-05/1893/24 від 03.07.2024 та заяві про стягнення витрат на правову допомогу (ухвалення додаткового рішення) б/н від 16.08.2024) ПрАТ «Закарпаттяобленерго» у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України повідомило суд, що позивач очікує понести витрати на правову допомогу у зв`язку з оскарженням судового рішення в розмірі 20 000,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: витяг з договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 за № 1 укладеного між ПрАТ «Закарпаттяобленерго» (клієнт) та професійним адвокатським об`єднанням «Правовий Альянс» (об`єднання), за змістом якого клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання в межах умов договору про надання правової допомоги здійснити всі необхідні дії в інтересах клієнта, з метою надання правової допомоги клієнту та супровід справи, зокрема, в суді апеляційної інстанції у справі за позовом ПрАТ «Закарпаттяобленерго» до ТОВ «Астра» про стягнення вартості необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 134851 від 20.03.2023 в розмірі 910 731,90 грн., зокрема, але не виключно: знайомитися з матеріалами справи, збирати необхідні докази, здійснювати аналіз процесуальних документів та доказів, поданих іншими учасниками справи, здійснювати аналіз судової практики по аналогічним судовим справам, аналізувати законодавство, що регулює спірні правовідносини, консультувати клієнта з питань, необхідних для прийняття рішень щодо подальшого супроводу справи, готувати клопотання, заяви, пояснення, відзив на заяви з процесуальних питань та по суті справи та інші процесуальні документи, забезпечити участь адвокатів об`єднання у процесуальних діях; додаткову угоду № 4 від 30.12.2023 до договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 за № 1, за змістом якої внесено зміни в п. 11 договору та погоджено, що договір укладений на строк до 31.12.2025; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АО № 1132055 від 19.06.2024, за змістом якого адвокат адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» - Чекан В.В. надає правову допомогу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» в Західному апеляційному господарському суді в господарській справі № 907/777/23; акт № 11/24 від 15.08.2024 про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що згідно акту про надання правової допомоги за № 11/24 від 15.08.2024 до договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 за № 1 адвокатське об`єднання «Правовий Альянс» (об`єднання) надало клієнту юридичні послуги з захисту інтересів ПрАТ «Закарпаттяобленерго» (клієнт) в Західному апеляційному господарському суді, а саме: аналіз рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 та матеріалів справи № 907/777/23, а також апеляційної скарги ТОВ «Астра» від 10.06.2024; формування позиції клієнта у справі; визначення норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини та визначення норм матеріального та процесуального права для підготовки відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Астра» - 2 год.; підготовка та направлення до Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Астра» та додатків до нього 4 год.; підготовка та направлення до Західного апеляційного господарського суду заяви про розподіл судових витрат після постановлення рішення судом апеляційної інстанції та додатків до нього 1,5 год.; участь адвоката Чекан В.В. в судовому засіданні з розгляду справи № 907/777/23 в Західному апеляційному господарському суді 1 год.

Відповідно до акту про надання правової допомоги за № 11/24 від 15.08.2024 до договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 за № 1 адвокатське об`єднання «Правовий Альянс» (об`єднання) надало клієнту юридичні послуги в суді апеляційної інстанції на суму 20 000,00 грн.

Також, згідно з умовами укладеного адвокатським об`єднанням «Правовий Альянс» (об`єднання)та ПрАТ «Закарпаттяобленерго» (клієнт) договору, вартість надання об`єднанням правової допомоги клієнту за здійснення всіх необхідних дій в інтересах клієнта з метою надання правової допомоги клієнту складає 20 000,00 грн. в суді апеляційної інстанції (п. 3 договору).

Відповідач заперечив розмір стягнення на правничу допомогу з підстав того, що справа є незначної складності і не потребує значних витрат і зусиль та часу для формування правової позиції Вважає, що витрати на правову допомогу належним чином документально не підтверджені і пропонує, що обгрунтованою сумою є стягнення 100 гривень.

Суд відхиляє дані доводи, оскільки вони не підтвердженні доказами.

За практикою Верховного Суду (пункти 4.12 - 4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19) під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Апеляційний суд, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати ПрАТ «Закарпаттяобленерго» на підготовку і перевірку відзиву на апеляційну скаргу.

При цьому Суд враховує те, що позиція ПрАТ «Закарпаттяобленерго», і виклад відповідних аргументів як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції є подібними і фактично дублює текст позову, а тому час витрачений представником (адвокатом Чекан В.В.) на підготовку відзиву на апеляційну скаргу відповідача не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірними.

Суд вважає справедливим, за даних обставин, що витрачений адвокатом Чекан В.В. час на підготовку відзиву на касаційну скаргу не може перевищувати 1 години.

А також направлення до Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Астра» та додатків до нього не можу перевищувати 1 години(а не 4 години як просить заявник), тому що не відповідають критерію обґрунтованості та пропорційності (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката, а також дублює попередній пункт щодо підготовки відзиву.

Суд також враховує, що ПрАТ «Закарпаттяобленерго» просить стягнути витрати на підготовку, перевірку заяви про розподіл судових витрат. Однак заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок щодо застосування статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України), (постанова ОП КГС ВС від 22.11.2019 у справі № 902/347/18).

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу щодо надання адвокатом послуг перелічених в акті про надання правової допомоги за № 11/24 від 15.08.2024 до договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 за № 1 на 30 % від попередньо заявленої суми.

Апеляційний господарський суд, при визначенні суми відшкодування виходив із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з конкретних обставин справи (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Апеляційний суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі N 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З цих підстав, апеляційний суд, частково зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу на 30 %. При цьому заява позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в частині 14 тис. грн., відповідно відмові підлягає сума в розмірі 6 тис. грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

заяву приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго б/н від 16.08.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі № 907/777/23 задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Астра» (пл. Героїв, будинок 6, м. Берегове, Закарпатська область, 90202 ідентифікаційний код 13598453) на користь приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (вул. Головна, будинок 57, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89412 ідентифікаційний код 00131529) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.

У решті в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя-С.М. Бойко

Судді:Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець

Повний текст додаткової постанови складено 11.09.2024