Постанова

від 11.09.2024 по справі 910/4630/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. Справа№ 910/4630/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024

у справі №910/4630/22 (суддя Г.П. Бондаренко-Легких)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профпереробка»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про стягнення суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» (далі, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (далі, відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 59 078,20 грн внаслідок завдання пошкоджень транспортному засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво), у зв`язку з ДТП, яке відбулося 30.10.2020 о 19 год. 20 хв. в місті Києві. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір та витрати, понесені позивачем на проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі, третя особа).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди 30.10.2020 власнику транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво), тобто позивачу, було завдано матеріального збитку на суму 72 820,58 грн. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_2 , водієм якого ( ОСОБА_1 ) було скоєно ДТП, внаслідок якого пошкоджено транспортний засіб Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво), була застрахована у ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» (відповідача) згідно полісу №АР 0189584 з встановленим лімітом відповідальності - 130 000,00 грн (франшиза 1000,00 грн). Відповідач лише частково виконав свій обов`язок з відшкодування позивачу спричинених збитків та сплатив останньому страхове відшкодування у розмірі 13 742,38 грн, а тому в судовому порядку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню решта суми страхового відшкодування у розмірі 59 078,20 грн.

Також до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на проведення позивачем судових експертиз на загальну суму 13 350,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі №910/4630/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 59 078,20 грн, а також 2 481,00 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на проведення експертизи.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд встановив, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_3 (Вольво) становить 86 031,00 грн і відповідач, як страховик винної у ДТП особи, був зобов`язаний у відповідності до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159), Цивільного кодексу України, здійснити виплату страхового відшкодування позивачу саме в такому розмірі. ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», натомість, згідно страхового акту №056/2967/59/21 від 18.01.2021 було виплачено ТОВ «Профпереробка» суму страхового відшкодування у розмірі 13 742, 38 грн без ПДВ (за вирахуванням розміру франшизи 1 000,00 грн), про що надано платіжне доручення №16203 від 19.01.2021. Отже, сума недоплаченого відповідачем страхового відшкодування мала б становити 72 288, 62 грн, однак, оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог (частина 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України), місцевий господарський суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення 59 078, 20 грн суми матеріального збитку, не покритого виплатою часткового страхового відшкодування.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 350,00 грн витрат на проведення експертиз (5 350, 00 грн - витрати на проведення експертизи, за результатами якої складено Висновок №2267 від 22.12.2020 судового експерта Дикого В. П. та 8 000,00 грн - витрати на проведення експертизи, за результатами якої складено Висновок №85 від 25.10.2021 судового експерта Гори І.В.), суд дійшов висновку, що судові витрати, які здійснені позивачем на оплату висновку №2267 від 22.12.2020 покладаються на самого позивача, оскільки такий висновок визнано судом недопустимим доказом та не покладено в основу рішення, а витрати у розмірі 8 000,00 грн є підтвердженими та підлягають сплаті відповідачем у повному розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-Поліс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (нова редакція апеляційної скарги подана на виконання вимог ухвали від 22.04.2024 про залишення апеляційної скарги без руху), відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 та ухвалити нове рішення, яким змінити суму стягнення страхового відшкодування та стягнути з відповідача 50 796,15 грн. Розгляд апеляційної скарги скаржник просив проводити з викликом сторін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, наявні невідповідність висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 30.10.2020, відповідальність за заподіяні збитки, враховуючи обсяг відповідальності страховика за полісом, має нести винна особа, тобто ОСОБА_1 ;

- унаслідок ДТП не було пошкоджено праву передню частину переднього бампера (накладку переднього бампера), пошкодження носять експлуатаційний характер і не могли бути утворені під час взаємного контактування транспортних засобів;

- суд дійшов помилкового висновку про визнання висновку експертного дослідження №2267 від 22.12.2020 судового експерта Дикого В.П. недопустимим доказом, оскільки такий висновок було подано позивачем в порядку, передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- висновок суду щодо неможливості застосування коефіцієнту фізичного зносу є хибним, оскільки висновком №2267 від 22.12.2020 було встановлено наявність підстав для його застосування - відповідно до пункту 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Відсутність корозійних ушкоджень це лише одна із підстав для застосування фізичного зносу та її суд не може самостійно встановити. При визначенні розміру шкоди потрібно було застосувати фізичний знос до замінених деталей, який становить - 0,2773 (визначено оцінщиками). Отже, вартість матеріального збитку становить 65 538,53 грн: 73 900,00 грн (1-0,2773) + вартість робіт, встановлених судом 12 131,00 грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

24.05.2024 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача з проханням залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві позивач наголосив на тому, що посилання відповідача на те, що відповідальність має нести ОСОБА_1 суперечать положенням статті 1194 Цивільного кодексу України щодо обсягу відповідальності особи. Відшкодування ж шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. У даному випадку ліміт відповідальності відповідача згідно страхового полісу - 130 000,00 грн й сума завданого позивачу збитку його не перевищує, а тому не має відшкодовуватись третьою особою у справі.

Доводи скаржника про те, що позивачем не підтверджено, що пошкодження підсилювача переднього бампера з правої сторони відбулося саме в даній ДТП спростовуються висновком судового експерта №85 від 25.10.2021.

Щодо коефіцієнту фізичного зносу, то строк експлуатації транспортного засобу позивача на момент здійснення ДТП становив 1 рік, а тому такий коефіцієнт згідно пункту 7.38. Методики приймається таким, що дорівнює нулю.

Третя особа письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надала, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі №910/4630/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4630/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

18.04.2024 матеріали справи №910/4630/22 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі №910/4630/22 залишено без руху; роз`яснено Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Інтер-Поліс», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн, належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи - Товариству з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» та ОСОБА_1 , заяву про уточнення змісту пункту 3 прохальної частини апеляційної скарги.

30.04.2024 (про що свідчить поштовий штемпель на конверті Укрпошти) засобами поштового зв`язку Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-Поліс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням на виконання вимог зазначеної ухвали, до якого долучені: апеляційна скарга в новій редакції, платіжна інструкція № 2612 від 25.04.2024 про сплату судового збору в розмірі 3 721,50 грн та докази надсилання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Профпереробка» та ОСОБА_1 листом з описом вкладення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі №910/4630/22, у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/16775/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відмовлено, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), враховуючи, що предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення 59 078, 20 грн, а отже дана справа відноситься до малозначних у розумінні Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасникам справи строки на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку копії ухвали від 06.05.2024 до електронних кабінетів сторін в системі «Електронний суд»), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 строків на подання учасниками справи документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

30.10.2020 в місті Києві при виїзді з паркувального майданчика ТЦ «Альцест» на вул. Кільцева дорога сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - Підйомні механізми Hidro-Mak Sck-21 (спеціальний вантажний сміттєвоз) сконструйований на базі автомобіля Volvo Fm, д.н.з. НОМЕР_1 та Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником транспортного засобу - Підйомні механізми Hidro-Mak Sck-21 (спеціальний вантажний сміттєвоз), що сконструйований на базі автомобіля Volvo Fm, д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «Профпереробка» (позивач).

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №759/19608/20 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення (ДТП 30.10.2020), передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» (відповідач) згідно полісу №АР 0189584.

03.11.2020 ТОВ «Профпереробка» звернулось до відповідача, як страховика винної особи з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування за полісом №АР 0189584.

09.11.2020 спеціалістом ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» здійснено огляд транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 , про що складено відповідний протокол огляду транспортного засобу з описом характеру пошкоджень.

У подальшому, 10.12.2020 ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» було проведено повторний більш детальний огляд транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якого були виявлені приховані пошкодження, про що складено відповідний протокол огляду.

Згідно рахунку ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» №ST-VU2014713 від 10.12.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 становить 105 033,46 грн з ПДВ.

Згідно Висновку експертного дослідження №2267 від 22.12.2020, складеного судовим експертом Диким В.П. та проведеним на замовлення ТОВ «Профпереробка», матеріальний збиток, завданий внаслідок пошкодження транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 у результаті його пошкодження при ДТП складає 72 820,58 грн.

Позивач зазначає, що ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» здійснило лише часткову виплату страхового відшкодування в сумі 13 742,38 грн згідно платіжного доручення №16203 від 19.01.2021.

У зв`язку з цим ТОВ «Профпереробка» звернулось до суду з позовом із проханням стягнути з ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» 59 078,20 грн (72 820,58 грн - 13 742,38 грн) матеріального збитку.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджував, що відповідно до Висновку судового експерта Скороход К.М. №150/20 від 18.12.2020, що складений на замовлення відповідача, накладка переднього бампера, права протитуманна фара, підсилювач переднього бампера та задня секція правого переднього крила автомобіля Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) на момент зіткнення з автомобілем Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_2 вже знаходилися в пошкодженому стані. Згідно Звіту ФОП Мельник І.А. №011-21 про розмір вартості матеріального збитку автомобіля Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) від 17.01.2021, що складений на замовлення відповідача з урахуванням Висновку №150/20 від 18.12.2020, розмір матеріального збитку становить 33 210, 86 грн.

Позивач, у свою чергу, наголошував на тому, що пошкодження підсилювача переднього бамперу пов`язане з даним ДТП, що підтверджується Висновком судового експерта Гори І.В. №85 від 25.10.2021, що складений на замовлення позивача за результатами проведеної судової інженерно-технічної експертизи. Згідно висновку експерта пошкодження правого переднього колеса, правої передньої підніжки, правої бокової частини переднього бамперу відбулось в результаті зіткнення з транспортним засобом Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_2 , а пошкодження підсилювача переднього бампера з правої сторони транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 могло мати місце внаслідок зіткнення з транспортним засобом Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_2 .

З огляду на наявність у матеріалах справи суперечливих висновків щодо механізму ДТП, під час розгляду справи місцевим господарським судом за клопотанням відповідача ухвалою від 27.09.2022 було призначено у справі судову автотехнічну (інженерно-транспорту) експертизу, проведення якої доручено КНДІСЕ. На вирішення експерта поставлено таке питання: «Чи могли відповідно до механізму дорожньо-транспортної пригоди 30.10.2020 бути пошкоджені деталі автомобіля «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1 - накладка переднього бампера, права протитуманна фара, підсилювач переднього бампера та задня секція переднього бамперу внаслідок ДТП від транспортного засобу «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_2 ?». Витрати за проведення експертизи покладено на ПрАТ «Інтер-Поліс».

За результатами проведеної у справі на виконання ухвали суду судової експертизи надано Висновок експерта КНІДСЕ Гутник В. №32029/22-52 від 01.01.2024, згідно якого комплекс пошкоджень на автомобілі «Вольво» д.н.з. НОМЕР_5 (спеціальний вантажний сміттєвоз) - на правій боковій частині переднього бампера (накладка переднього бампера), правій протитуманній фарі, правій сходинці та її облицюванні, правій боковій частині підсилювача переднього бампера, колісному диску і шині міг бути утворений при контактуванні із ним автомобіля «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_2 при ДТП 30.10.2020. Механічні пошкодження на правій передній частині переднього бампера (накладка переднього бампера) носять експлуатаційний характер і не могли бути утворені під час взаємного контактування вказаних транспортних засобів. Встановити чи могли бути утворені пошкодження на задній частині щитка правого переднього колеса (задня секція переднього крила) автомобіля «Вольво» д.н.з. НОМЕР_5 під час взаємного контактування з автомобілем «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_2 не видається за можливе.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з огляду на таке.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (п. 32.7. статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, спеціальні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пункту 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (абзац другий частина 1 статті 1192 Цивільного кодексу України).

На підтвердження розміру матеріального збитку позивачем надано в матеріали справи рахунок на оплату ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» №ST-VU2014713 від 10.12.2020, а також Висновок експертного дослідження №2267 від 22.12.2020 судового експерта Дикого В.П.

Згідно рахунку станції технічного обслуговування ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» №ST-VU2014713 від 10.12.2020 вартість ремонту транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) становить 87 527, 88 грн без ПДВ, а також ПДВ 17 505, 58 грн (в сукупності з ПДВ 105 033,46 грн).

Згідно Висновку експертного дослідження №2267 від 22.12.2020 судового експерта Дикого В.П. розмір матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво), становить 72 820,58 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого згідно підпункту в) пункту 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) (далі - Методика).

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики).

Відповідно до вимог пункту 8.2. цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз= Ср+См+Ссх(1- Ез), де:

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Водночас, відповідно до пункту 7.38. Методики - Значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

5 років - для мототехніки.

Винятком стосовно застосування пункту 7.38. Методики є, зокрема, випадки, якщо складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ. Це підпункт в) пункту 7.39 Методики, на який посилається судовий експерт Дикий В.П. у своєму Висновку №2267 від 22.12.2020.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про недопустимість Висновку експертного дослідження №2267 від 22.12.2020 судового експерта Дикого В.П. як доказу у справі, з огляду на те, що у наданому позивачем Висновку №2267 від 22.12.2020 відсутні відомості про те, що судовий експерт Дикий В.П. був у відповідності до частини 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Скаржник в апеляційній скарзі не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що Висновок №2267 від 22.12.2020 був підготовлений та поданий позивачем до суду в порядку, передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи скаржника, оскільки із поданого до суду Висновку №2267 від 22.12.2020 вбачається, що відповідне автотоварознавче дослідження проводилось судовим експертом Диким В.П. саме у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» (про це чітко зазначено у розділі «Довідково-нормативні джерела інформації»), згідно частини 5 статті 10 якого до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

При цьому у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна, вимоги до якого встановлені статтею 12 даного Закону, а не висновок експертного дослідження, як у даному випадку.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про недопустимість як доказу в даній справі Висновку №2267 від 22.12.2020, яким, зокрема, встановлено коефіцієнт фізичного зносу 0,2773, на необхідності врахування якого при розрахунку вартості відновлювального ремонту наголошує скаржник.

Разом із тим, як вірно встановив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів наявності на момент ДТП у пошкодженого транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) корозій відповідних складових частин або інших підстав для застосування коефіцієнта фізичного зносу, передбачених пунктом 7.39. Методики.

Натомість, згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 дата першої реєстрації транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) є 25.07.2019, а ДТП мало місце 30.10.2020. Отже, строк експлуатації транспортного засобу на момент ДТП не перевищував 4 роки.

Таким чином, коефіцієнт фізичного зносу складників транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) у відповідності до пункту 7.38. Методики приймається таким, що дорівнює нулю.

Доводи апеляційної скарги відповідача цієї обставини не спростовують, оскільки ґрунтуються лише на відомостях, наведених у Висновку №2267 від 22.12.2020, який визнано судом недопустимим доказом.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції доводив те, що транспортний засіб Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво), мав пошкодження на момент ДТП, а розмір матеріального збитку, завданого власнику такого пошкодженого транспортного засобу становить 33 210,86 грн, на підтвердження чого надав суду:

- Висновок №150/20 від 18.12.2020 судового експерта Скорохода К.М. за результатами інженерно-технічного дослідження обставин ДТП та механізму утворення пошкоджень;

- Звіт №011-21від 17.01.2021 ФОП Мельника І.А. про розмір вартості матеріального збитку.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що унаслідок ДТП не було пошкоджено праву частину переднього бампера (накладку переднього бампера), пошкодження носять експлуатаційний характер і не могли бути утворені під час взаємного контактування транспортних засобів під час ДТП.

Згідно Висновку №150/20 від 18.12.2020 судового експерта Скорохода К. М. накладка переднього бампера, права протитуманна фара, підсилювач переднього бампера та задня секція правого переднього крила автомобіля Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) на момент зіткнення з автомобілем Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_2 вже знаходилися в пошкодженому стані.

Разом із тим, як вірно наголосив місцевий господарський суд, Висновок №150/20 від 18.12.2020 судового експерта Скорохода К. М. також не містить відомостей в порядку частини 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України про те, що судовий експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, з огляду на що також є недопустимим доказом у даній справі та не приймається судом до уваги.

Із тексту Звіту №011-21від 17.01.2021 ФОП Мельника І.А. щодо вартості матеріального збитку у розмірі 33 210, 86 грн з ПДВ вбачається, що такий звіт складений з урахуванням Висновку №150/20 від 18.12.2020 судового експерта Скорохода К.М., що визнаний судом недопустимим доказом.

При цьому, звіт про розмір матеріального збитку є лише попереднім документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена (або має бути витрачене) на відновлення транспортного засобу.

У Звіті №011-21від 17.01.2021 ФОП Мельника І.А. розмір матеріального збитку визначено з урахування втрати товарної вартості пошкодженого транспортного засобу, що не відшкодовується страховиком (п. 32.7. статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», про що зазначалось судом вище).

Отже, викладений у Звіті розрахунок матеріального збитку автомобіля Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_3 (Вольво) є помилковим, а сам Звіт є недопустимим доказом у справі.

Позивачем, у свою чергу, до матеріалів справи надано Висновок експерта Гори І.В. №85 від 25.10.2021 за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи, згідно якої експерт дійшов наступних висновків:

- виникнення пошкодження на автомобілі Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (праве переднє колесо, права передня підніжка, права бокова частина переднього бамперу) відбулось в результаті перехресного (під кутом приблизно 85 градусів) зіткнення з автомобілем Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_2 у якого наявні пошкодження переднього бамперу (відсутній), підсилювачу переднього бамперу (деформовано), капот в передній частині деформованого по всій площині;

- з технічної точки зору, пошкодження підсилювача переднього бампера з правої сторони автомобіля Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 , при заявленому механізмі дорожньо-транспортної пригоди, могло мати місце, оскільки, знаходиться в зоні основної деформації та відповідає напрямку та силі (зруйновані силові елементи автомобіля Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_2 ), яка була прикладена до правої бокової частини автомобіля Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема, підсилювачу переднього бампера каталожний номер №84210164.

Згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно Висновку експерта КНІДСЕ Гутник В. №32029/22-52 від 01.01.2024 за результатами проведення судової автотехнічної (інженерно-транспортної) експертизи у справі №910/4630/22 - комплекс пошкоджень на автомобілі «Вольво» д.н.з. НОМЕР_5 (спеціальний вантажний сміттєвоз) - на правій боковій частині переднього бампера (накладка переднього бампера), правій протитуманній фарі, правій сходинці та її облицюванні, правій боковій частині підсилювача переднього бампера, колісному диску і шині міг бути утворений при контактуванні із ним автомобіля «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_2 при ДТП 30.10.2020. Механічні пошкодження на правій передній частині переднього бампера (накладка переднього бампера) носять експлуатаційний характер і не могли бути утворені під час взаємного контактування вказаних транспортних засобів. Встановити чи могли бути утворені пошкодження на задній частині щитка правого переднього колеса (задня секція переднього крила) автомобіля «Вольво» д.н.з. НОМЕР_5 під час взаємного контактування з автомобілем «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_2 не видається за можливе.

Колегія суддів, дослідивши Висновок експерта Гори І.В. №85 від 25.10.2021, зазначає, що він відповідає всім вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України та співвідноситься з матеріалами справи, а тому був правомірно взятий місцевим господарським судом до уваги як допустимий доказ.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява №59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що «У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, зокрема, в тому числі і фотознімки пошкоджень транспортних засобів, суд, застосовуючи стандарт вірогідності доказів, дійшов висновку про те, що з більшою вірогідністю пошкодження на правій боковій частині переднього бампера (накладка переднього бампера), правій протитуманній фарі, правій сходинці та її облицюванні, правій боковій частині підсилювача переднього бампера, колісному диску і шині утворено внаслідок ДТП 30.10.2020.

Натомість, механічні пошкодження на правій передній частині переднього бампера та на задній частині щитка правого переднього колеса (задня секція переднього крила) не пов`язані з ДТП, що мало місце 30.10.2020, а отже страхове відшкодування (матеріальний збиток) на їх відновлення не підлягає виплаті відповідачем.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 28.01.2020 у справі №917/500/18, від 20.03.2018 у справі №911/482/17).

Оскільки, жодна із сторін не надала в матеріали справи висновку автотоварозначої експертизи, що міг би бути допустимим доказом при доведенні розміру збитку завданого власнику пошкодженого транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_3 (Вольво), то суд, визначаючи розмір завданого збитку, вірно врахував рахунки на оплату, що виставлені станцією технічного обслуговування, до якої звернувся позивач - ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна».

Після додаткового огляду пошкодженого транспортного засобу 10.12.2020, ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» сформувало рахунок на оплату №ST-VU2014713 від 10.12.2020.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Оскільки, в матеріалах справи не міститься доказів виконання ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» відновлювального ремонту транспортного засобу (Акти виконання робіт тощо), то в даному випадку вартість відновлювального ремонту (матеріального збитку) вираховується судом без ПДВ.

Згідно рахунку станції технічного обслуговування ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» №ST-VU2014713 від 10.12.2020 вартість ремонту транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) становить 87 527,88 грн без ПДВ.

До вартості відновлювальних робіт у розмірі 13 627, 64 грн без ПДВ, зокрема, входить:

- Переднє крило (задня секція) заміна правого - 997, 92 грн без ПДВ

- Кронштейн підніжки кабіни, заміна (з одного боку) правого, нижньої - 665, 28 грн без ПДВ;

- Облицювання сходинок права, заміна, верхнього правого - 1 081,08 грн без ПДВ;

- Облицювання сходинок права, заміна, нижнього правого - 332,64 грн без ПДВ;

- Бічний габарит, заміна - 332,64 грн без ПДВ;

- Захисний диск, заміна, правого, переднього колеса - 332,64 грн без ПДВ;

- Права секція бампера, заміна, демонтаж\монтаж - 498,96 грн без ПДВ;

- Передній протипідкатний бампер (підсилювач), заміна - 4 989,60 грн;

- Центральна секція бампера , заміна\монтаж - 665,28 грн без ПДВ;

- Ліва секція бампера, заміна, демонтаж\монтаж - 498,96 грн без ПДВ;

- Протитуманна фара, заміна, права - 332,64 грн без ПДВ;

- Фарбування правої секції бампера - 2 900,00 грн без ПДВ;

До вартості запчастин та паливо-мастильних матеріалів у розмірі 73 900, 24 грн без ПДВ входить:

- Бризковик колеса(1 шт.) - 3 626,41 грн без ПДВ;

- Накладка пластмасова (1 шт.) - 6 260,15 грн без ПДВ;

- Накладка (1 шт.) - 5 697,41 грн без ПДВ;

- Plate (1 шт.) - 3 449,23 грн без ПДВ;

- Ліхтар габаритів (2 шт.) - 1 317,64 грн без ПДВ;

- Ковпак захисний (1 шт.) - 2 451,37 грн без ПДВ;

- Ковпачок декоративний колісної гайки (8 шт.) - 259,22 грн без ПДВ;

- Кліпса (12 шт.) - 815,16 грн без ПДВ;

- Підсилювач бампера (1 шт.) - 44 866,64 грн без ПДВ;

- Фара протитуманна (права) (1 шт.) - 5 156,71 грн без ПДВ.

Таким чином загальна вартість відновлювального ремонту без ПДВ становить 87 527, 88 грн.

Проте, з огляду на врахування судом Висновку експерта КНІДСЕ Гутник В. №32029/22-52 від 01.01.2024, то з вартості відновлювального ремонту слід виключити роботи по заміні щитка правого переднього колеса (задня секція правого переднього крила) у розмірі 997,92 грн та роботи по заміні правої передньої частини переднього бампера (накладка переднього бампера) у розмірі 498, 96 грн.

Оскільки в переліку запчастин, що були придбані через станцію технічного обслуговування та включені до рахунку №ST-VU2014713 від 10.12.2020, відсутні вищезазначені складові, то вартість запасних частин, що входить до розміру відновлювального ремонту становить 73 900, 00 грн без ПДВ, висновки суду першої інстанції з приводу чого є обґрунтованими.

Таким чином вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) становить 86 031,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», як страховиком винуватця ДТП визнано страховим випадком ДТП від 30.10.2020, внаслідок якого власнику транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_1 (Вольво) завдано збитків. Згідно страхового акту №056/2967/59/21 від 18.01.2021 ТОВ «Профпереробка» було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 13 742,38 грн без ПДВ (за вирахуванням розміру франшизи 1 000,00 грн), про що надано платіжне доручення №16203 від 19.01.2021.

Отже, сума недоплаченого відповідачем страхового відшкодування мала б становити 72 288,62 грн, у той час, як позивачем до стягнення з відповідача у позові заявлено 59 078,20 грн.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 59 078,20 грн суми матеріального збитку, не покритого виплатою часткового страхового відшкодування.

Доводи апеляційної скарги відповідача, які стосуються того, що у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 30.10.2020, відповідальність за заподіяні збитки, враховуючи обсяг відповідальності страховика за полісом, має нести винна особа, тобто ОСОБА_1 , судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

Згідно статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

У спірному випадку ліміт відповідальності страховика (відповідача) згідно полісу №АР 0189584 - 130 000,00 грн (франшиза 1 000,00 грн), а вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Hidro-Mak Sck-21 д.н.з. НОМЕР_3 (Вольво) становить 86 031,00 грн, тобто не перевищує ліміт відповідальності страховика, й відшкодування завданої шкоди є обов`язком саме відповідача, а не винної у ДТП третьої особи.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги відповідача зазначених висновків суду не спростовують.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 13 350,00 грн судових витрат на проведення експертиз (5 350, 00 грн - витрати на проведення експертизи, за результатами якої складено Висновок №2267 від 22.12.2020 судового експерта Дикого В. П. та 8 000,00 грн - витрати на проведення експертизи, за результатами якої складено Висновок №85 від 25.10.2021 судового експерта Гори І.В.), колегія суддів зазначає, що відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягають у відповідності до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та частини 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України лише судові витрати на підготовку Висновку №85 від 25.10.2021 судового експерта Гори І.В. ТОВ «Українська експертна компанія» у розмірі 8 000,00 грн (підтверджені рахунком-фактурою №СФ-000094 від 15.07.2021 на суму 8 000, 00 грн та платіжним дорученням №367 від 29.11.2021 про оплату вартості проведеної експертизи у розмірі 8 000, 00 грн на рахунок ТОВ «Українська експертна компанія»).

Водночас, оскільки Висновок №2267 від 22.12.2020 судового експерта Дикого В. П. визнано судом недопустимим доказом та не покладено в основу рішення, то судові витрати, що здійснені позивачем на оплату такого висновку, покладаються на останнього.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судовий збір за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі №910/4630/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі №910/4630/22 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-Поліс».

Матеріали справи №910/4630/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова