Постанова

від 09.09.2024 по справі 902/474/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 вересня 2024 року Справа № 902/474/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарство "Віта-Ліна"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024

(ухвалене о 11:39 год. у м. Вінниці, повний текст складено 05.07.2024)

у справі № 902/474/24 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Фермерського господарство "Віта-Ліна"

до Тростянецької селищної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1

про визнання додаткової угоди укладеною

за участю представників:

від позивача - Сірук О.В.;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Віта-Ліна" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Тростянецької селищної ради про визнання додаткової угоди укладеною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.06.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області яке було розпорядником земельних ділянок на той час, та ОСОБА_1 , був укладений договір оренди землі № 333, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 23,9652 га кадастровий номер: 0524181200:01:001:0469 для ведення фермерського господарства.

В подальшому, ОСОБА_1 було створено ФГ "Віта-Ліна".

Позивач вказує, що він звертався до відповідача з пропозицією внести відповідні зміни до договору оренди в частині правильного визначення орендаря - Фермерського господарства та орендодавця - Тростянецької селищної ради.

Проте, відповідач жодних рішень та відповідей щодо розгляду зазначених листів позивачу не надав, вказаних змін у правочин не внесено.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 25.06.2024 у справі №902/474/24 в позові відмовив.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що після реєстрації фермерського господарства, останнє набуває статусу юридичної особи і з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Судом враховано, що перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін.

Суд першої інстанції вказав, що згідно інформаційної довідки державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 25.11.2021 державним реєстратором Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області було внесено зміни в номер запису № 6150064, а саме, орендаря ОСОБА_1 замінено на ФГ "Віта-Ліна", видалено договір оренди №333 від 13.06.2014 та додано новий договір під тим самим номером та тією ж датою.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11 , 792 Цивільного кодексу України, ст. 114 Господарського кодексу України, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 30, 32, 35 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Фермерське господарство "Віта-Ліна" звернулося із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, у якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 у справі №902/474/24 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Не дивлячись на той факт, що позивач провадить свою діяльність на земельній ділянці, наданій ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за Договором оренди землі, право оренди позивача на цю земельну ділянку зареєстровано і, як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, саме позивач є вигодонабувачем на доходи від діяльності ФГ "Віта-Ліна", згідно із ст.ст. 287, 288 Податкового кодексу України, третя особа вимушена дотепер сплачувати орендну плату та нести податкові зобов`язання як орендар земельної ділянки, який вказаний в Договорі оренди землі, хоча фактично не користується нею.

Позивач не може самостійно сплачувати орендну плату за земельну ділянку та набути статус платника єдиного податку 4-ї групи.

Таким чином, відповідно до роз`яснень податкових органів, необхідною передумовою для того, щоб ФГ "Віта-Ліна" мало можливість самостійного обчислення і сплати орендної плати за землю та подання відповідної податкової декларації до податкових органів, є внесення змін до Договору оренди землі, а саме заміни сторони Орендаря ОСОБА_1 на ФГ "Віта-Ліна".

Крім того, необхідність внесення змін до договору зумовлена також й заміною сторони Орендодавця - з Головного управління Держземагенства у Вінницькій області на Тростянецьку селищну раду Вінницької області Гайсинського району, оскільки земельна ділянка була передана у комунальну власність вказаній селищній раді за Актом приймання-передачі нерухомого майна № 54- ОТГ від 15.12.2020.

31.01.2022 та повторно 15.02.2024 позивач звернувся до Тростянецької селищної ради із заявами про внесення змін до Договору оренди землі (з додаванням відповідних додаткових угод), а саме щодо: 1) заміни сторони Орендаря - з ОСОБА_1 на ФГ "Віта-Ліна"; 2) заміни сторони Орендодавця - з Головного управління Держземагенства у Вінницькій області на Тростянецьку селищну раду Вінницької області Гайсинського району.

Проте, відповідач жодних рішень та відповідей щодо розгляду зазначених заяв не надав, відповідно дотепер до Договору оренди землі не внесено вказаних вище змін щодо заміни сторін Орендодавця та Орендаря.

Позивач вважає, що в спірних правовідносинах фактично відбулась зміна сторони (правонаступництво) - Орендаря й обов`язки землекористувача земельною ділянкою перейшли до ФГ "Віта-Ліна" з дня його державної реєстрації, що також підтверджує і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, проте до Договору оренди землі не було внесено відповідних змін, що в свою чергу зумовило неможливість сплати позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою та несення податкових зобов`язань як орендарем земельної ділянки.

Виключного переліку підстав, за яких до договору оренди земельної ділянки можуть вноситися зміни, Закон України "Про оренду землі" не містить. У ньому сформульовано тільки загальне правило: зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Враховуючи те, що в спірних правовідносинах фактично відбулась зміна сторони - орендаря й права та обов`язки землекористувача перейшли до ФГ "Віта-Ліна" з дня його державної реєстрації, а також враховуючи передачу земельної ділянки в комунальну власність Тростянецької селищної ради Вінницької області Гайсинського району, внаслідок чого виникла необхідність змінити сторону Орендодавця на підставі п. 37 Договору оренди землі, позивач вважає, що достатньо правових підстав для укладання додаткової угоди щодо зміни сторін Договору оренди землі, проте при ухваленні Оскаржуваного рішення судом першої інстанції не досліджені в повному обсязі вищенаведені обставини та їм не надана належна правова оцінка.

За наведеного позивач вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.277 ГПК України є підставою для скасування цього рішення.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив, в якому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно Перехідних положень Земельного кодексу України, перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, орендарем земельної ділянки площею 23,9652 га, кадастровий номер: 0524181200:01:001:0469, зазначено юридичну особу - ФГ "Віта-Ліна" код 39291041, запис про реєстрацію іншого речового права №6150064 від 26.06.2014.

Заміна сторони зобов`язання шляхом укладання додаткових угод до договору не передбачена та не відповідає законодавству, спірний договір на цей час є діючими і належним чином виконується, тому в селищної ради відсутні підстави для зміни умов договору оренди землі №333 від 13.06.2014.

Просить залишити рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2024 року №902/474/24 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ОСОБА_1 не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 09.09.2024 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у ній. Просив рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2024 року №902/474/24 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В судове засідання 10.09.2024 представники відповідача та третьої особи не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач та третя особа були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 114 на звороті, 121), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 13.06.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області яке було розпорядником земельних ділянок на той час, та ОСОБА_1 , як орендарем, був укладений договір оренди землі № 333, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 23,9652 га кадастровий номер: 0524181200:01:001:0469 для ведення фермерського господарства (а. с. 20-22).

Також, 13.06.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 13.06.2014 за яким ОСОБА_1 прийняв вказану вище земельну ділянку (а. с. 23).

26.06.2014 право оренди земельної ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.06.2014, номер запису про інше речове право 6150064 (а. с. 41-43).

01.07.2014 ОСОБА_1 як одноособовим засновником було прийнято рішення про створення Фермерського господарства "Віта-Ліна" (місцезнаходження: 24300, Вінницька область, Гайсинський район, селище міського типу Тростянець, вулиця Жовтнева, будинок 107), головою обрано ОСОБА_1 (рішення № 1 засновника ФГ "Віта-Ліна" від 01.07.2014). Єдиним засновником ФГ "Віта-Ліна", інші члени господарства відсутні (а. с. 17).

07.07.2014 Фермерське господарство "Віта-Ліна" було зареєстровано як юридичну особу, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 11671020000000644 (а. с. 18-19).

Позивачем стверджує, що відповідно до розділу 8 Статуту ФГ та статті 12 Закону України "Про фермерське господарство", статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства складаються із земельних ділянок, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди, в т. ч. за Договором оренди землі. Таким чином, позивач провадить свою діяльність на земельній ділянці, орендованій третьою особою за Договором оренди землі, проте у відповідності до вимог ст.ст. 287, 288 Податкового кодексу України, саме третя особа сплачує орендну плату та несе податкові зобов`язання, як орендар земельної ділянки, що зазначений в Договорі оренди землі.

Враховуючи викладене та з метою усунення зазначених обставин 31.01.2022 та повторно 15.02.2024 позивач звернувся до Тростянецької селищної ради з листом про внесення змін до Договору оренди землі (з додаванням відповідних додаткових угод), а саме щодо: заміни сторони Орендаря - з ОСОБА_1 на Фермерське господарство "Віта-Ліна"; заміни сторони Орендодавця - з Головного управління Держземагенства у Вінницькій області на Тростянецьку селищну раду Вінницької області Гайсинського району (оскільки Земельна ділянка була передана у комунальну власність вказаній селищній раді за Актом приймання-передачі нерухомого майна № 54-ОТГ від 15.12.2020 згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 24-25).

Натомість, відповідач жодних рішень та відповідей щодо розгляду зазначених листів позивачу не надав, відповідно дотепер до Договору оренди землі не внесено вказаних вище змін щодо заміни сторін Орендодавця та Орендаря.

Крім того, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №659379 від 25.06.2024, орендарем земельної ділянки площею 23,9652 га, кадастровий номер: 0524181200:01:001:0469, зазначено юридичну особу - ФГ "Віта-Ліна" код 39291041, запис про реєстрацію іншого речового права №6150064 від 26.06.2014 (а. с. 70-73).

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду із позовом в цій справі.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавець у ч.1 ст.16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до приписів ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 означеного Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частинами 1-2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як фізична особа - громадянин України із метою створення фермерського господарства. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19, від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц та постановах Верховного Суду від 16.01.2024 у справі №908/1445/20, від 05.12.2023 у справі №927/84/19, від 21.11.2023 у справі №908/423/20.

Велика Палата Верховного Суду, у тому числі у постанові від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц, неодноразово звертала увагу, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №927/79/19 висловила правові позиції, що після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу норм Закону України "Про фермерське господарство" прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства. При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Відтак, з моменту державної реєстрації ФГ "Віта-Ліна" здійснює обов`язки та користується правами землекористувача земельної ділянки, а ОСОБА_1 виступає не як орендар земельної ділянки, а як представник ФГ "Віта-Ліна".

Як встановлено судом вище, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №659379 від 25.06.2024, орендарем земельної ділянки площею 23,9652 га, кадастровий номер: 0524181200:01:001:0469, зазначено юридичну особу - ФГ "Віта-Ліна" код 39291041, запис про реєстрацію іншого речового права №6150064 від 26.06.2014.

Також, відповідно до інформаційної довідки державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 25.11.2021 державним реєстратором Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області було внесено зміни в номер запису № 6150064, а саме, орендаря ОСОБА_1 замінено на ФГ "Віта-Ліна", видалено договір оренди №333 від 13.06.2014 та додано новий договір під тим самим номером та тією ж датою.

Крім того, в абз. 4 п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України прямо передбачено, що перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін.

Отже, внесення змін до договору оренди, в частині визначення орендаря, внаслідок переходу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність можливе лише за згодою сторін. В цьому випадку новий орендодавець заперечує проти внесення відповідних змін, при цьому не заперечує щодо існування самих відносин оренди із позивачем.

За наведеного, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову в позові.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 у справі № 902/474/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарство "Віта-Ліна" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарство "Віта-Ліна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 у справі № 902/474/24 - без змін.

2. Справу № 902/474/24 надіслати Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "11" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.