Постанова

від 04.09.2024 по справі 918/170/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року Справа № 918/170/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року по справі № 918/170/24 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна"

до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"

про стягнення 360 695 грн 58 коп.

час та місце ухвалення рішення: 29 квітня 2024 року; м. Рівне, вул. Набережна, 26-А; повний текст рішення складено 2 травня 2024 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна"

до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"

про стягнення 360 695 грн 58 коп.

за участю представників сторін:

від Позивача та Відповідача - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна" (надалі Позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (надалі Відповідач) про стягнення боргу в сумі 318 613 грн 75 коп. та 42 081 грн 83 коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору поставки № 181/1, щодо своєчасної оплати за поставлений товар (надалі Договір; а.с. 15-17).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто із Відповідача на користь Позивача 228 018 грн 01 коп. основного боргу, 42 081 грн 83 коп. пені. Покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 051 грн 50 коп.. Провадження в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 90 595 грн 74 коп. основної заборгованості - закрито.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно до видаткових накладних (вказані документи підписані та не заперечені Відповідачем) станом на час звернення Позивачем з позовом до суду заборгованість Відповідача перед останнім за поставлені товари, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог становила 318 613 грн 75 коп., та те що вказані обставини Відповідачем визнано. Окрім того, місцевий господарський суд вказав, що як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості по Договору в розмірі 90 595 грн 74 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 168 від 15 березня 2024 року, яка наявна в матеріалах справи.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні виснував, що предмет спору в частині стягнення 90595 грн 74 коп. заборгованості відсутній, тому, провадження в даній частині позову підлягає до закриття, відтак, сума заборгованості яка підлягає до стягнення з Відповідача становить 228018 грн 01 коп..

Щодо нарахування Позивачем пені в розмірі 42 081 грн 83 коп. пені, то місцевий господарський суд вказав, що здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA 360 встановив, що Позивачем вірно нараховано суму штрафних санкцій та констатував, що до стягнення з Відповідача підлягає наступна відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а саме 42 081 грн 83 коп. пені.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу (а.с. 88-90), в якій з підстав, висвітлених у ній, просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року в справі №918/170/24 в частині закриття провадження по справі та прийняти нове рішення в цій частині, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Позивач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що судом першої інстанції не надано правову оцінку тому, що станом на 5 лютого 2024 року загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становила 318613 грн 75 коп..

Апелянт вказав, що Відповідач надав суду платіжну інструкцію №168 від 15 березня 2024 року про сплату 90595 грн 74 коп. та що зазначену суму судом було зараховано як часткову оплату заборгованості по Договору. При цьому Позивач не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно до платіжної інструкції №168 від 15 березня 2024 року Відповідачем оплачено рахунок на оплату №14974 від 15 березня 2024 року (призначення платежу). Відтак, Позивач вказав, що жодного відношення до погашення заборгованості за видатковими накладними Позивача - №50179 від 11 серпня 2023 року, №51472 від 16 серпня 2022 року, №51475 від 16 серпня 2023 року, №52210 від 18 серпня 2023 року, №52667 від 21 серпня 2023 року, №52899 від 22 серпня 2023 року, №53043 від 22 серпня 2023 року №59074 від 8 вересня 2023 року, №59075 від 8 вересня 2023 року, №59076 від 8 вересня 2023 року, №59078 від 8 вересня 2023 року, №59080 від 8 вересня 2023 року, №59081 від 8 вересня 2023 року, №59082 від 8 вересня 2023 року, №59083 від 8 вересня 2023 року, №59084 від 8 вересня 2023 року, №59085 від 8 вересня 2023 року, №59127 від 8 вересня 2023 року, №59131 від 8 вересня 2023 року, №60272 від 13 вересня 2023 року дана оплата не має. За доводами апелянта Відповідачем фактично було введено суд в оману.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 червня 2024 року по справі №918/170/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача та запропоновано Відповідачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Позивача (а.с. 120).

У зв`язку із відпусткою судді члена-колегії Мельника О.В., на підставі Службової записки головуючого судді по даній справі, розпорядженням керівника апарату суду від 05 серпня 2024 року за №01-05/648 призначено заміну судді-члена колегії в справі №924/170/24.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 серпня 2024 року прийнято справу №918/170/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В.. Проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційної скарги (з урахуванням ухвали про виправлення описки) призначено на 4 вересня 2024 року об 14:00 год..

В судове засідання від 4 вересня 2024 року представники Позивача та Відповідача не з`явилися.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, що вказує на те, що ухвалою суду від 5 серпня 2024 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Разом з тим суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначено статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на неявку представників Позивача та Відповідача, закінчення шістдесятиденного строку розгляду апеляційної скарги, колегія апеляційного господарського суду вбачає можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Позивача та Відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги та відповіді на відзив Відповідача стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північнозахідного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Позивача на рішення Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року в справі №918/170/24 в частині закриття провадження по справі слід задоволити, при цьому скасовути рішення в частині закриття провадження по справі та прийняти нове рішення в цій частині, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Як вбачається з доказів, долучених до матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем 1 березня 2023 року укладено Договір (а.с. 15-17).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Позивач зобов`язався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що товар передається Відповідачу партіями на підставі замовлень на кожну партію. У замовленні покупця зазначається найменування товару та кількість за кожним видом товару. Відповідач надсилає Позивачу замовлення, яке останній, протягом одного календарного дня з моменту отримання, погоджує і надає рахунок-фактуру Відповідачу, в якому вказується найменування, асортимент, кількість і ціна товару. Відповідач здійснює погодження отриманого рахунку-фактури на своє замовлення, шляхом надсилання Позивачу відповідного повідомлення.

Згідно до пункту 2.1 Договору, товар передається Позивачем для Відповідача за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього. Кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару.

У пункті 3 Договору сторони визначили, що Позивач зобов`язався: передати товар Відповідачу відповідно до його замовлення у сторін, в кількості та в асортименті узгодженому сторонами в замовленні; Відповідач зобов`язався: прийняти товар та своєчасно його оплатити.

Пункт 5.1 Договору визначає, що ціна товару та його загальна вартість виражаються в гривнях.

У відповідності до пункту 5.2 Договору, ціна товару та загальна вартість переданої Відповідачу партії товару погоджується у порядку передбаченому пунктом 1.4 Договору та вказується у видатковій накладній, що видається Позивачем на кожну таку партію.

Відповідно до пункту 6 Договору сторони визначили порядок оплати товару, а саме: Відповідач зобов`язався оплатити Позивачу за отриману конкретну партію товару протягом 21 календарних днів з дати отримання товару. Дата отримання товару є датою підписання видаткової накладної. За окремою домовленістю сторін умови оплати товару можуть бути змінені, що має бути оформлено письмово додатком до даного Договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Відповідача на банківський рахунок Позивача.

Згідно пункту 7.1 Договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день такого прострочення протягом усього строку порушення зобов`язань.

В силу дії пункту 11.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року.

На виконання умов Договору Позивачем виконано поставку продукції, що підтверджується видатковими накладним. Продукція відповідає погодженій сторонами якості та кількості.

В свою чергу Відповідач здійснив оплату за поставлений та отриманий товар частково.

На виконання умов Договору Позивачем поставлено продукцію, проте оплата Відповідачем не здійснена (розмір боргу 318 613 грн. 75 коп.), що, як вказує Позивач, є порушенням умов Договору зі сторони Відповідача в частині оплати.

Також враховуючи, що Відповідач припустився прострочення поставки продукції відповідно до Договору, Позивач відповідно до пункту 7.1 Договору нарахував пеню у розмірі 42 081 грн 83 коп..

Невиконання Відповідачем умов Договору щодо оплати за отриманий товар, стало підставою для звернення Позивач до суду за захистом порушеного, на його думку, права з позовом до Відповідача про стягнення боргу 318 613 грн. 75 коп. та пені у розмірі 42 081 грн 83 коп..

Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За результатами розгляду даної справи, задоволено позовні вимоги в частині стягнення 228018 грн 01 коп. заборгованості та 42081 грн 83 коп. пені, що Позивачем в апеляційній скарзі не оскаржується.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду, зважаючи на доводи та зміст апеляційної скарги у справі є рішення місцевого господарського суду в частині закриття провадження щодо стягнення 90595 грн 74 коп. основної заборгованості.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В силу дії частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності з вищенаведеною нормативно-правовою базою законодавства України, колегія суду досліджує доводи та заперечення Позивача, наведені в апеляційній скарзі щодо підставності закриття провадження у справі пов`язаного ніби-то із сплатою частини боргу в сумі 90595 грн 74 коп..

Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, (далі по тексту - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5 пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

В зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені й у постановах від 4 листопада 2019 року в справі № 905/49/15, від 29 листопада 2019 року в справі № 914/2267/18, від 29 січня 2020 року в справі № 916/922/19, від 25 червня 2020 року в справі № 924/233/18.

Товарно-транспортна накладна є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною (схожі висновки наведені в постанові Верховного Суду від 2 березня 2023 року по справі № 804/644/16).

В підтвердження своїх позовних вимог та обставин поставки товару Позивачем на підставі Договору для Відповідача долучено копії первинних облікових документів, а саме наступні видаткові накладні: № 50179 від 11 серпня 2023 року, № 51472 від 16 серпня 2022 року, № 51475 від 16 серпня 2023 року, № 52210 від 18 серпня 2023 року, № 52667 від 21 серпня 2023 року, № 52899 від 22 серпня 2023 року, № 53043 від 22 серпня 2023 року № 59074 від 08 серпня 2023 року, № 59075 від 08 серпня 2023 року, № 59076 від 08 серпня 2023 року, № 59078 від 08 серпня 2023 року, № 59080 від 08 вересня 2023 року, № 59081 від 08 вересня 2023 року, № 59082 від 08 вересня 2023 року, № 59083 від 08 вересня 2023 року, № 59084 від 08 вересня 2023 року, № 59085 від 08 вересня 2023 року, № 59127 від 08 вересня 2023 року, № 59131 від 08 вересня 2023 року, № 60272 від 13 вересня 2023 року.

Згідно до видаткових накладних (вказані документи підписані та не заперечені Відповідачем) заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлені товари, становить 318 613 грн 75 коп..

В той же час, як встановлено колегією суду Відповідачем не проведено оплату за поставлений товар згідно видаткових накладних в сумі 318613 грн 75 коп..

В той же час, Відповідачем під час розгляду справи в місцевому господарському суді подано клопотання про долучення доказів, на підставі якого Відповідач вказав, що ним здійснено часткову оплату за товар згідно умов Договору на підставі платіжної інструкції №1684 від 15 березня 2024 року яку долучено до клопотання (а.с. 74-75). В клопотанні Відповідач просив долучити до матеріалів справи копію платіжної інструкції №1684 від 15 березня 2024 року на суму 90595 грн 74 коп..

Враховуючи дану платіжну інструкцію, як часткову оплату за отриманий по Договору товар, судом першої інстанції закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 90595 грн 74 коп..

Колегія суду дослідивши платіжну інструкцію №1684 від 15 березня 2024 року на суму 90595 грн 74 коп. в розрізі умов Договору та доказів долучених до матеріалів справи зауважує наступне.

В силу дії пункту 4.3 Договору, передача товару оформляється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару. Його кількість, ціна та загальна вартість.

У відповідності до пункту 5.2 Договору, ціна товару та загальна вартість переданої Відповідачу партії товару погоджується у порядку передбаченому пунктом 1.4 Договору та вказується у видатковій накладній, що видається Позивачем на кожну таку партію.

Відповідно до пункту 6 Договору сторони визначили порядок оплати товару, а саме: Відповідач зобов`язався оплатити Позивачу за отриману конкретну партію товару протягом 21 календарних днів з дати отримання товару. Дата отримання товару є датою підписання видаткової накладної.

Відтак, саме на підставі належним чином оформленої видаткової накладної виникає обов`язок Відповідача з оплати за отриманий від Позивача товар (якість, кількість та асортимент якого зазначається в цій же видатковій накладній).

В той же час, дослідивши платіжну інструкцію від 15 березня 2024 року № 1684 вбачається, що в призначені платежу зазначено: «Оплата за товар згідно рахунку №14974 від 15 березня 2024 року Договір №181/1 від 1 березня 2023 року у т.ч. ПДВ 20%=15099,29 грн.».

Поміж тим, як визначено вище в даній постанові. Виходячи із умов пункту 4.3, 5.2, 6 Договору підставою для оплати за отриманий по Договору товар є саме підписана Відповідачем видаткова накладна, водночас, поставка товару згідно рахунку №14974 від 15 березня 2024 року не входить до суми позовних вимог за котрі Позивач пред`явив позов (останньою видатковою накладною за якою пред`явлено позов є накладна №60272 від 13 вересня 2023 року). Відтак, з огляду на докази у справі, оплата Відповідачем заборгованості за товар, що був поставлений у 2024 році жодним чином не зменшує суму існуючої заборгованості, котра виникла в період з 11 серпня 2023 року по 13 вересня 2023 року (Відповідачем суду першої інстанції жодним чином не доведено те, що ним оплачено більшу суму, ніж Позивач поставив йому по зазначеній вище видатковій накладній товар; більше того, після подачі апеляційної скарги з відповідними доводами Відповідачем не подано жодних заперечень з приводу доводів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції).

Враховуючи усе описане вище, пасивну поведінку Відповідача щодо спростування обставин, наведених в апеляційній скарзі стосовно проведених ним оплат на підставі спірного платіжного доручення, колегія суддів виснує, що платіжна інструкція від 15 березня 2024 року № 1684 із призначенням платежу: «Оплата за товар згідно рахунку №14974 від 15 березня 2024 року Договір №181/1 від 1 березня 2023 року у т.ч. ПДВ 20%=15099,29 грн.» не має відношення до правовідносин в даній справі, а саме, до заборгованості котра виникла станом на 5 лютого 2024 року в розмірі 318613 грн 75 коп., а відтак колегією суду не приймається до уваги як належний та допустимий доказ для зменшення суми заборгованості та закриття провадження в справі в частині 90595 грн 74 коп..

З огляду на усе вищеописане, враховуючи укладений між сторонами Договір, встановлення обставини щодо існування заборгованості за отриманий товар та її розмір, при цьому не проведення належних розрахунків і платежів, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про підставність пред`явленого Позивачем до Відповідача позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 318613 грн 75 коп.. Саме тому позовні вимоги щодо стягнення 318613 грн 75 коп., є обґрунтованими та підставними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно, приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду в частині закриття провадження по справі щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 90595 грн 74 коп. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на все вищевстановлене в даній судовій постанові, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга Позивача на рішення Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року в справі №918/170/24 в частині закриття провадження по справі є підставною та обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Відтак, задовільняючи апеляційну скаргу Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року в справі №918/170/24 в частині закриття провадження по справі та приймає нове рішення в цій частині, яким задоволює позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України.

В силу дії частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Відповідача, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року по справі № 918/170/24 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року по справі № 918/170/24 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50; код 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна" (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Б. Хмельницького, 10-а; код 35775727) 360 695 грн 58 коп. заборгованості та 5 410 грн 43 коп. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50; код 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Стандард Україна" (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Б. Хмельницького, 10-а; код 35775727) 4 542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Господарському суду Рівненської області видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

9. Справу № 918/170/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2024 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Маціщук А.В.