Постанова

від 05.09.2024 по справі 906/1206/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року Справа № 906/1206/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 р. у справі №906/1206/23, ухвалене суддею Кудряшовою Ю.В., повний текст рішення складено 28.05.2024 р.

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до Приватного підприємства "Торгівельний дім "Пласт-Сервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)

про визнання укладеною Додаткової угоди № 1-К до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 244 від 29.09.2021

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання укладеною Додаткової угоди № 1-К (з Додатками №2, №3) до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 244 від 29.09.2021 в редакції, наведеній в прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необхідність приведення у відповідність договірних правовідносин між сторонами у сфері надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії до вимог Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1175 від 25.08.2021.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 р. у справі №906/1206/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17 травня 2024 року у справі №906/1206/23 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Листом №906/1206/23/4151/24 від 18.06.2024 витребувано матеріали справи з Господарського суду Житомирської області.

28.06.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 р. у справі №906/1206/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 05.09.2024 р. о 10:00 год.

Представники сторін у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, причин неявки суду не повідомили. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

За результатом розгляду спору суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення відкоригованої Додаткової угоди № 1-К відповідачу в якості пропозиції укласти договір (оферти), як того вимагають приписи ЦК України. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано порядку направлення пропозиції для укладення Додаткової угоди №1-К в кінцевій редакції, поданій суду. Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не дотримано порядок укладення Додаткової угоди. Разом з тим, позивачем не наведено достатніх доводів, що додаткова угода в даній справі є правочином, обов`язковість укладення якого передбачена чинним законодавством.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство "Житомиробленерго" вказує на те, що відповідач є субспоживачем ФОП Шолоха В.В., тобто електроустановки відповідача приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача ФОП Шолоха В.В..

Тому на виконання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року (далі ПРРЕЕ), між АТ «Житомиробленерго» та ФОП Шолоха В.В. було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 15.06.2020 за умовами якого позивач фактично є користувачем технологічних електричних мереж основного споживача за відповідну плату.

В п. 5 Постанови НКРЕКП від 13.08.1998 року №1052 у редакції від 30.06.2011 року «Про порядок визначення класів споживачів» був чітко визначений клас напруги субспоживача. Відтак, клас напруги відповідача визначався за класом напруги основного споживача ФОП Шолох В.В.

Постановою НКРЕКП від 06.09.2019 №1825 «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» пункт 5 виключений з Постанови НКРЕКП від 13.08.1998 року №1052.

Відтак, 29.09.2021 року між позивачем та відповідачем переукладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 244 при цьому в додатку № 3.1 до договору по об`єкту відповідача помилково був зазначений клас напруги - 1.

В п.12.7. Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної зазначено: «Розбіжності щодо застосування тарифів вирішується НКРЕКП.»

Оскільки в постанові НКРЕКП №1052 від 13.08.1998 року після внесення змін від 06.09.2019 року та в постанові НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1175 було визначено, що споживачі електричної енергії, які отримують електричну енергію на межі балансової належності від оператора системи розподілу номінальною напругою нижче 27,5 кВ, відносяться до 2 класу напруги та не визначено до якого класу напруги відносяться субспоживачі, які отримують електричну енергію від основного споживача, що віднесений до 1 класу напруги, АТ «Житомиробленерго» звернулося за відповідним роз`ясненням до НКРЕКП.

Листом за вихідним №15538/17.2.1/7-21 від 31.12.2021 року НКРЕКП було надано відповідь у якій зазначено, що у випадку наявності у основного споживача, який відноситься до 1 класу напруги, приєднаних до його мереж субспоживачів, що отримують електричну енергію на межі балансової належності між основним споживачем та субспоживачем зі ступенем напруги нижче 27,5 кВ, такі субспоживачі відносяться до 2 класу напруги.

18 липня 2023 року Розпорядженням Регулятора №191-р Про усунення порушень, АТ Житомиробленерго зобов`язано, у строк до 01.10.2023р. привести у відповідність договірні відносини та внести зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у паперовому вигляді, підписані уповноваженими особами обох боків, що укладений з відповідачем у частині визначення класу напруги у відповідності до вимог положень п. 8.1 глави 8 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

Після встановлення факту того, що відповідач має відноситись до споживачів 2 класу напруги виникла необхідність внесення змін до укладеного договору.

АТ «Житомиробленерго» на головній сторінці свого веб-сайту опублікувало повідомлення про зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а відповідач, як споживач послуги погодилось із вказаними змінами до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №244 від 29.09.2021, оскільки продовжувало користуватися послугами АТ «Житомиробленерго» з розподілу (передачі) електричної енергії та не ініційовано протягом одного місяця після оприлюднення змін розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 244 від 29.09.2021.

В постановах НКРЕКП не зазначено, що межа балансової належності має бути виключно між Оператором системи розподілу та Споживачем, а зазначено, що Споживач має лише отримувати електричну енергію від Оператора системи розподілу. В даному випадку Відповідач отримує електричну енергію саме від Позивача, який має відповідну ліцензію, на межі своєї балансової належності номінальною напругою 0,4 кВ, що підтверджується Додатком № 2, № 3.1, № 6.1 та № 7 до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №244 від 29.09.2021 де зазначено, що межа відповідальність починається на кінцівках КЛ-0,4 кВ ТП-57, а тому Відповідач має рівень напруги 0,4 кВ.

Згідно Додатку №2, №3.1, №6.1 та №7 до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №244 від 29.09.2021 межа відповідальність починається на кінцівках КЛ-0,4 кВ ТП-57, а тому Відповідач має рівень напруги 0,4 кВ., тобто знаходиться на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ.

Тож, виходячи із змісту Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1175 (в редакції на момент подачі позову та прийняття рішення судом) споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ відносяться до 2 класу напруги, Відповідач є споживачем 2 класу напруги, оскільки фактично отримує електричну енергію від оператора системи розподілу саме на своїй межі балансової належності номінальна напруга на якій становить 0,4 кВ (що менше ніж 27,5 кВ). До цієї межі балансової належності Позивач здійснює розподіл електричної енергії на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Визначення того якою є напруга на межі балансової належності, на якій споживач отримує електричну енергію від оператора системи розподілу є фактично єдиною умовою диференціації споживачів за класами напруги.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

29.09.2021 між АТ "Житомиробленерго" в особі начальника Житомирського РЕМ АТ "Житомиробленерго" (оператор системи) та Приватним підприємством "Торгівельний дім "Пласт-Сервіс" (споживач) шляхом подання заяви-приєднання укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 244 (а.с. 12-18).

Цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору (п. 1 договору).

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Згідно з пп. 1, 6 п. 6.1 договору, оператор системи зобов`язується виконувати умови цього договору, надавати споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до введення її в дію.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктами 12.1, 12.2, 12.7 договору визначено, що інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору. Усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін. Цей договір може бути змінений у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють відносини між оператором системи та споживачем. У зв`язку з цим сторони погоджуються з тим, що оператор системи вносить відповідні зміни та доповнення до цього договору та оприлюднює їх на власному вебсайті. Якщо споживач не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з моменту оприлюднення змін та доповнень до цього договору, вважається, що споживач погодився зі змінами до цього договору з дати його оприлюднення на вебсайті оператора системи.

Додатки до договору знаходяться в матеріалах справи, підписані сторонами без будь-яких зауважень.

Так, у додатку 2 до договору (паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії Приватного підприємства "Торгівельний дім "Пласт-Сервіс" визначено, зокрема, ступінь напруги приєднання об`єктів споживача (позивача), а саме: будівля овочевого павільйону за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154 (ЕІС-код 62Z9836669294274) 0,4 кВ (а.с. 15).

Згідно з додатком 3.1 до договору (відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача), ступінь напруги приєднання на об`єктах споживача, а саме: будівля овочевого павільйону за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154 (ЕІС-код 62Z9836669294274) 0,4 кВ, встановлено клас напруги 1 (а.с. 15 зворот).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що 01.01.2022 набрала чинності Постанова НКРЕКП від 25.08.2021 № 1431 "про визнання такою, що втратила чинність, постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1198 року № 1052". Водночас з 01.01.2022 набрала чинності постанова НКРЕКП від 25.08.2021 № 1175, зокрема пункт 8.1 глави 8 даної Постанови доповнено трьома новими абзацами наступного змісту:

"Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, а також споживачі, приєднані до шин електростанцій (за винятком суб`єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відносяться до 1 класу напруги.

Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ, відносяться до 2-го класу напруги.

Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності".

Для отримання роз`яснень щодо визначення класу напруги для субспоживачів, Оператор системи розподілу додатково звернувся до НКРЕКП та отримав відповідне роз`яснення до вказаної вище Постанови (лист НКРЕКП №15538/17.2.1/7-21 від 31.12.2021р.) яким визначено: - "у випадку наявності у основного споживача, який відноситься до 1 класу напруги, приєднаних до його мереж субспоживачів, що отримують електричну енергію на межі балансової належності між основним споживачем та субспоживачем зі ступенем напруги нижче 27,5 кВ, такі субспоживачів відносяться до 2 класу напруги".

18.07.2023 Розпорядженням Регулятора №191-р "Про усунення порушень" (далі - Розпорядження), AT "Житомиробленерго" зобов`язано, у строк до 01.10.2023 привести у відповідність договірні відносини та внести зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у паперовому вигляді, підписані уповноваженими особами обох боків, що укладений з ФОП Лук`янчук Зінаїдою Миколаївною в частині визначення класу напруги у відповідності до вимог положень п. 8.1 глави 8 "Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії".

11.08.2023 на адресу відповідача направлено для погодження та підписання, два примірники Додаткової угоди №1-К (з Додатками №3 та №2) до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Зазначені вище документи були направленні поштовим зв`язком разом із супровідним листом від 09.08.2023 (а.с. 22-23).

Відповідач, в свою чергу, на вказаний лист не відреагував, надісланий проект додаткової угоди №1-К не підписав.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач надіслав заяву за вх. № г.с. 01-44/281/24 про зміну підстав позову, згідно якої останній просить вважати підставами позову постанову НКРЕКП від 25.08.2021 №1175 (зі змінами) та постанову НКРЕКП №1052 від 13.08.1998 "Про порядок визначення класів напруги".

В обґрунтування даної заяви позивач зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 визнано протиправним та нечинним підпункт 3 пункту 1 постанови: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 25.08.2021 №1430 "Про внесення змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії" та постанову №1431 "Про визнання такою, що втратила чинність, та постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 року №1052", тому постанова №1052 від 13.08.1998 зі змінами та доповненнями є чинною.

Згідно п. 3 постанови НКРЕКП № 1052 від 13.08.1998 споживачі електричної енергії: розподіляються на два класи наступним чином:

3.1 До 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від мереж оператора системи розподілу на електроустановки споживача на межі балансової належності із ступенем напруги) 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком суб`єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малим: гідроелектростанціями);

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва незалежно від ступенів напруги на межі балансової належності.

3.2 До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію на меж балансової належності із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадки передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

4. Якщо споживач отримує електричну енергію за різними класами відповідно д пункту 3 цього Порядку, йому встановлюються різні класи окремо за кожною межі балансової належності.

Також позивач відзначав, що Постановою НКРЕКП від 09.12.2023 № 2321 "Про внесення змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії" внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 05.10.2018 № 1175, а саме доповнено новим Додатком 31 в якому визначено класи напруги споживачів.

Саме виходячи з вищенаведеного позивач просив суд розглядати справу в межах норм постанови НКРЕЕКП від 25.08.2021р. №1175 (зі змінами) та постанови НКРЕКП № 1052 від 13.08.1998 року Про порядок визначення класів напруги, яка чинна на даний час.

Також 01.05.2024 через систему "Електронний суд" до суду першої інстанції надійшли уточнення АТ "Житомиробленерго" до позовних вимог (вх. № г.с. 6373/24), згідно яких позивач просить у зв`язку із зміною підстав позову та керуючись п.п. 3 ч. 2 ст. 182 ГПК України виключити з Додаткової угоди №1-К посилання на постанови НКРЕКП № 1430 та 1431 від 25.08.2021 та розглядати її в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА №1-К

до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії

№244 від 29.09.2021 року (далі по тексту - Договір)

м. Житомир "___"

Акціонерне товариство "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ (далі - Оператор системи розподілу) в особі заступника начальника району з комерційних питань Макарчука Олександра Сергійовича, що діє на підставі довіреності АТ "Житомиробленерго" №08/10607 від 27.05.2022 з одного боку, та Приватне підприємство "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ПЛАСТ-СЕРВІС" (далі - Споживач), в особі (посада, ПІБ), що діє на підставі з іншої сторони (далі - Сторони), уклали цю додаткову угоду про наступне:

У відповідності до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018р. №1175 (зі змінами та доповненнями), Сторони домовились:

1. Додаток 3.1 до Договору - Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача замінити Додатком 3 до Договору - Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (місце та дата встановлення, тип, покази, дані щодо повірки, відповідальний за збереження тощо);

2. По тексту договору та додатків до нього фразу "Додаток 3.1" замінити фразою "Додаток 3".

3. Додаток 2 "Паспорт точки (точок) розподілу/передачі електричної енергії замінити Додатком 2 "Паспорт точки (точок) розподілу/передачі електричної енергії" в новій редакції.

Дана додаткова угода складена при повному розумінні сторонами її умов у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу;

Дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.

Оператор системи Споживач

АТ"Житомиробленерго" ПП «Торгівельний дім

Житомирський РЕМ «Пласт-Сервіс»

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 р. у справі №906/1206/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень п. 1 та п. 13, ч. 3, ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", Оператор системи розподілу зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також виконувати обов`язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Разом з цим, згідно з нормами п. 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладання відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

В свою чергу п. 2.1.2 Правил передбачено, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом з цим, слід відзначити, що відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (п. 1).

Згідно положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2) (ст. 651 ЦК України).

Водночас статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2).

Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.2). Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ч.3).

Відповідно до статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях (ч. 2). Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена (ч. 3).

Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1). Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2). Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ч. 3).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання укладеною Додаткової угоди №1 (з Додатками №2, №3) до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №244 від 29.09.2021 в редакції, наведеній позивачем.

В подальшому позивач звернувся із заявою (вх.№г.с.01-44/281/24 від 24.01.2024) про зміну підстав позову просив вважати підставами позову постанову НКРЕКП від 25.08.2021 №1175 (зі змінами) та постанову НКРЕКП №1052 від 13.08.1998 "Про порядок визначення класів напруги".

А в послідуючому визначився з текстом додаткової угоди.

Зміст угоди, яку позивач просить визнати укладеною, містить такий текст:

"ДОДАТКОВА УГОДА №1-К

до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії

№244 від 29.09.2021 року (далі по тексту - Договір)

м. Житомир "___"

Акціонерне товариство "Житомиробленерго" Житомирський РЕМ (далі - Оператор системи розподілу) в особі заступника начальника району з комерційних питань Макарчука Олександра Сергійовича, що діє на підставі довіреності АТ "Житомиробленерго" №08/10607 від 27.05.2022 з одного боку, та Приватне підприємство "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ПЛАСТ-СЕРВІС" (далі - Споживач), в особі (посада, ПІБ), що діє на підставі з іншої сторони (далі - Сторони), уклали цю додаткову угоду про наступне:

У відповідності до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018р. №1175 (зі змінами та доповненнями), Сторони домовились:

1. Додаток 3.1 до Договору - Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача замінити Додатком 3 до Договору - Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (місце та дата встановлення, тип, покази, дані щодо повірки, відповідальний за збереження тощо);

2. По тексту договору та додатків до нього фразу "Додаток 3.1" замінити фразою "Додаток 3".

3. Додаток 2 "Паспорт точки (точок) розподілу/передачі електричної енергії замінити Додатком 2 "Паспорт точки (точок) розподілу/передачі електричної енергії" в новій редакції.

Дана додаткова угода складена при повному розумінні сторонами її умов у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу;

Дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.

Оператор системи Споживач

АТ"Житомиробленерго" ПП «Торгівельний дім

Житомирський РЕМ «Пласт-Сервіс»

Однак, матеріали справи не містять доказів направлення відкоригованої Додаткової угоди №1-К відповідачу в якості пропозиції укласти договір (оферти), як того вимагають приписи ЦК України.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивачем не було дотримано порядку направлення пропозиції для укладення Додаткової угоди №1-К в кінцевій редакції, поданій суду.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не дотримано порядок укладення Додаткової угоди.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який укладений між споживачем електроенергії Приватним підприємством «Торговий дім «Пласт-сервіс», оператором АТ "Житомиробленерго" та основним споживачем ФОП Шолох Валерій Володимирович. Цим актом сторони установили, що межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється між основним споживачем і оператором системи: на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110кВ п/с ЗХВ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та2 с.ш. 110 кВ п/с ЗХВ з ПЛ -110 кВ п/с Житомирська. Межа розподілу балансової відповідальності між Основним споживачем і Споживачем: на кінцівках КЛ-0,4кВ в РУ-0,4кВ ТП-57.

Матеріали справи не місять доказів, що сторонами вносились зміни до вказаного Акту.

Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2). Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ч. 3).

Якщо сторони досягли домовленостей згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали договір (у якому передбачили умови його виконання), то ці умови мають виконуватись, що свідчить про реалізацію сторонами свободи договору і про недопущення порушення умов такого правочину.

Водночас, відповідач в суді першої інстанції заперечував щодо укладення додаткової угоди, що вбачається із письмових пояснень, що були подані відповідачем до суду першої інстанції.

Судом встановлено, 29.09.2021 між АТ "Житомиробленерго" в особі начальника Житомирського РЕМ АТ "Житомиробленерго" (оператор системи) та Приватним підприємством "Торгівельний дім "Пласт-Сервіс" (споживач) шляхом подання заяви-приєднання укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 244, яким не передбачено право односторонньої зміни його умов.

У статті 633 Цивільного кодексу України закріплено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

У даному випадку, актом цивільного законодавства є Постанова "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.18 №312, якою встановлені правила щодо приєднання до публічного договору споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, Додатком 3 до ПРРЕЕ є Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, як послуги Оператора системи та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно із заявою - приєднання. Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до частини першої статті 187 ГК України визначає, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з частинами третьою, четвертою та сьомою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

-примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

-типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

-договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що запропонована позивачем додаткова угода не є правочином, обов`язковість укладення якого передбачена чинним законодавством.

Крім того, самостійне зменшення позивачем дозволеної потужності для Приватного підприємства "Торгівельний дім "Пласт-Сервіс", суперечить п. 2 та п. 4 постанови Регулятора від 14.03.2018 №312, згідно яких приєднання до договору споживача про розподіл, який є публічним договором приєднання, повинно відбуватися на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №920/201/19.

Посилання АТ "Житомиробленерго" на лист від 31 грудня 2021 року №15538/17.2.1/7-21 є безпідставним, оскільки даний лист є виключно відповіддю на звернення, що не містить ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов`язковий характер, а тому не може породжувати правові наслідки для Приватного підприємства "Торгівельний дім "Пласт-Сервіс".

Отже, відсутні правові підстави для визнання додаткової угоди до Договору, запропонованої позивачем, укладеною у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2024 року у справі №910/1256/23.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі Акціонерного товариства "Житомиробленерго" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 р. у справі №906/1206/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1206/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "10" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.