Ухвала

від 10.09.2024 по справі 902/673/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження

"10" вересня 2024 р. Cправа № 902/673/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: керівника Гайсинської окружної прокуратури (вул. Волонтерів, 15а, м. Гайсин, Вінницька область, 23700) в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради (вул. 1 Травня, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

до: Комунального підприємства "Гайсинводоканал" (вул. Паркова, 31, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 510 114,80 грн.

за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В.,

представників сторін:

прокурора Міняйло І.М. за посвідченням;

позивача не з`явився;

відповідача 1 Говдик Т.Я. за довіреністю;

відповідача 2 Шлапак С.П. керівник згідно витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду Вінницької області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 902/673/24 за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" та Комунального підприємства "Гайсинводоканал" про визнання недійсними додаткових угод № б/н від 30.08.2023, № 3 від 28.12.2023 до договору № ГА-200100 від 06.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в розмірі 510 114,80 грн.

За результатами слухання справи 05.09.2024, судом відкладено підготовче засідання на 10.09.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

09.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 09.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8847/24 від 09.09.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" Говдика Т.Я. про зупинення провадження у справі № 902/673/24.

На визначену судом дату з`явилися прокурор у справі та представники відповідачів.

Позивач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зважає на клопотання, що наведене у поясненнях № 02.2-08/02.2-17-1571 від 05.08.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/7952/24 від 07.08.2024) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Гайсинської міської ради.

При вирішенні заяви № б/н від 09.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8847/24 від 09.09.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" Говдика Т.Я. про зупинення провадження у справі № 902/673/24, суд враховує таке.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 у справі №918/1043/21 позов задоволено. Визнано недійсним договір поставки мережевого обладнання № 38 від 21.12.2019 укладений між Невірківським ліцеєм Великомежирицької сільської ради та Приватним підприємством "Фірма "ДАН"". Стягнуто з Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" на користь Невірківського ліцею Великомежирицької сільської ради кошти в сумі 199 850,40 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 у справі № 918/1043/21 - залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 918/1043/21 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 918/1043/21 вказану справу разом з касаційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 передано на розгляд Великої палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підставою для передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказує на наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а також вказує на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 Цивільного кодексу України).

Касаційний господарський суд зазначив про те, що у справі № 918/1043/21 існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням ст. 216 і ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, які містять різні наслідки недійсності договору. Так, ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами ст. 228 Цивільного кодексу України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору.

Також, колегія суддів у справі № 918/1043/21 вважає, що за буквального тлумачення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України такий критерій, як умисел у однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у Підприємства, суди у цій справі визнали Договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм, який застосовується для визначення наслідків недійсності зазначеного правочину. Загальні правові наслідки недійсності договору визначені статтею 216 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас частина третя статті 228 Цивільного кодексу України визначає інший правовий наслідок недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування якого ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На переконання колегії суддів у справі № 918/1043/21, закріплення в частині третій статті 216 Цивільного кодексу України норми про те, що правові наслідки, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування, не може беззаперечно свідчити, що у випадку визнання договору недійсним з підстав невідповідності його інтересам держави і суспільства мають застосовуватись лише наслідки його недійсності, встановлені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, якщо у позові Позивач підставою для стягнення цих коштів зазначив саме частину першу статтю 216 Цивільного кодексу України, а не частину третю статті 228 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів звернула увагу на частину першу статті 208 Господарського кодексу України, яка визначає наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З урахуванням викладеного, господарський суд погоджується із доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ", що правовідносини у справі № 902/673/24 та справі № 918/1043/21, що переглядається, є подібними.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великою Палатою Верховного Суду щодо того, хто може звертатись з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а у разі відсутності такого органу - прокурор чи таке право мають і інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Також КГС ВС вказав на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним, колегія суддів КГС ВС виходила з того, що у постанові Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про нікчемність відповідного договору, замість двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан, задовольнила вимогу про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, обґрунтувавши своє рішення тим, що вимогу про повернення коштів, сплачених за спірним договором купівлі-продажу позивачеві, відповідач не заявив. На думку колегії суддів КГС ВС, як у справі №923/196/20, так і у цій справі, спірним є питання про застосування наслідків недійсності/нікчемності договору.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки результат вирішення спору у справі № 902/673/24 безпосередньо пов`язаний із результатом касаційного перегляду Великою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення з подібних правовідносин у справі № 918/1043/21 та з огляду на те, що висновок у вказаній справі сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 902/673/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст.ст. 42, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву № б/н від 09.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8847/24 від 09.09.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" Говдика Т.Я. про зупинення провадження у справі № 902/673/24 задовольнити.

2. Провадження у справі № 902/673/24 зупинити до закінчення розгляду Великою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/1043/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

3. Зобов`язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 918/1043/21.

4. Примірник ухвали надіслати Гайсинській окружній прокуратурі, Вінницькій обласній прокуратурі та сторонам - до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали 11.09.2024.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи