ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.09.2024м. ДніпроСправа № 904/1975/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсистеми" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення безпідставно збережених коштів
Представники:
від позивача: Люта О.В.;
від відповідача: Івасик Т.Р.
СУТЬ СПОРУ:
Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсистеми" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 у розмірі 650816,45грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31г, фактично перебуває у користуванні відповідача без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим, відповідач у період з 01.01.2020 по 31.12.2023 користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачуючи при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.06.2024.
03.06.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити в позові у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивачем не надано доказів стосовно розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки та періоду її застосування. Також зазначає, що позивачем не доведено площу земельної ділянки та суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки.
Разом із відзивом на позов представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про витребування оригіналів письмових доказів у позивача. В поданому клопотанні відповідач просить витребувати у Криворізької міської ради оригінали письмових доказів, а саме:
- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за вих.№660/8 від 09.03.2016;
- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за вих.№97-04-0.110,4-8543/301-23 від 10.11.2023;
- рішення Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу";
- рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу";
- рішення Криворізької міської ради №3897 від 26.06.2019 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році" з додатком №2 до рішення;
- рішення Криворізької міської ради №4799 від 30.06.2020 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році" з додатком;
- рішення Криворізької міської ради №506 від 26.05.2021 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу" з додатком.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 16.07.2024. Зобов`язано позивача надати до суду для огляду оригінали письмових доказів, які відповідач зазначив в поданому клопотанні про витребування оригіналів письмових доказів у позивача.
16.07.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про призначення оціночно-земельної експертизи. На вирішення експерта відповідач просить поставити наступні питання:
1. Чи відповідає технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблена Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю. М. Білоконя", що була затверджена рішенням Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року вимогам нормативно-правових актів? Якщо не відповідає, в чому полягають невідповідності?
2. Чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земель міста Кривого Рогу, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029, станом на 2022р., 2023р. вимогам нормативно-правових актів, методології, методам, оціночним процедурам? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без укладання договору оренди необхідно насамперед з`ясувати фактичного користувача, площу земельної ділянки, суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості земельної ділянки. Зазначає, що нормативно-грошова оцінка землі явно завищена з метою наповнення бюджету, а технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель м. Кривого Рогу не відповідає вимогам чинного законодавства у зв`язку з чим, є необхідність проведення експертизи.
16.07.2024 представник позивача подав до канцелярії суду відповідь на відзив та заяву, в якій зазначив, що витребувані оригінали документів будуть надані для огляду до суду 16.07.2024 під час судового засідання, крім оригіналу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за вих.№660/8 від 09.03.2016. В обґрунтування зазначив, що оригінальний примірник витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за вих.№660/8 від 09.03.2016 знаходиться у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсистеми" в примірнику договору оренди земельної ділянки.
У судовому засіданні 16.07.2024 оглянуто оригінали письмових доказів, які надав представник позивача, а саме:
- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за вих.№97-04-0.110,4-8543/301-23 від 10.11.2023;
- рішення Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" з додатком;
- рішення Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" з додатком;
- рішення Криворізької міської ради №3897 від 26.06.2019 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році" з додатком №2;
- рішення Криворізької міської ради №4799 від 30.06.2020 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році" з додатком;
- рішення Криворізької міської ради №506 від 26.05.2021 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу" з додатком.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 30.07.2024.
29.07.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи. Також, позивач надав копії документів, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні 16.07.2024.
В обґрунтування заперечень на клопотання відповідача про призначення експертизи позивач зазначає, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує спеціальних знань. Зазначає, що поставлені відповідачем на вирішення експерта питання щодо перевірки затвердженої Криворізькою міською радою та перевіреної відповідним державним органом технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу не входять до предмету доказування у цій справі. Додатково зазначає, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу за 2020 рік пройшла обов`язкову державну експертизу шляхом дослідження, перевірки, аналізу та оцінки, у тому числі на відповідність вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. На підтвердження зазначеного позивач надав копію висновку державної експертизи землевпорядної документації №6698-20 від 24.12.2020, виконаного Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру. Разом з цим, зазначає про те, що призначення експертизи за відсутності дійсної потреби має наслідком затягування судового процесу.
30.07.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, а також пояснення щодо обґрунтованості заявленого клопотання про призначення судової експертизи з урахуванням заперечень позивача та уточнений перелік питань, роз`яснення яких потребує висновку експерта. З урахуванням уточнення відповідач просить поставити на вирішення експерта наступні питання:
1. Чи відповідає технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблена Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю. М. Білоконя, що була затверджена рішенням Криворізької міської ради № 523 від 26.05.2021 року вимогам нормативно-правових актів? Якщо не відповідає, в чому полягають невідповідності?
2. Чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земель міста Кривого Рогу, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029, станом на 2022р., 2023р. вимогам нормативно-правових актів, методології, методам, оціночним процедурам? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
3. Чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земель міста Кривого Рогу станом на 24.12.2020 року вимогам нормативно-правових актів, методології, методам, оціночним процедурам? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
Додатково в обґрунтування клопотання про призначення експертизи зазначає, що для вирішення спору мають значення обставини того, що рішенням Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 року затверджено та введено в дію технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів у сфері нормативної грошової оцінки земель, чинним на дату її прийняття.
Крім цього, 30.07.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача оригіналу письмового доказу. В поданому клопотанні відповідач просить витребувати у Криворізької міської ради оригінал письмового доказу, а саме: висновок державної експертизи землевпорядної документації №6698-20 від 24.12.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 08.08.2024. Зобов`язано позивача надати до суду для огляду оригінал письмового доказу, а саме: висновок державної експертизи землевпорядної документації №6698-20 від 24.12.2020.
У судовому засіданні 08.08.2024 оглянуто оригінал письмового доказу, який надав представник позивача, а саме: висновок державної експертизи землевпорядної документації №6698-20 від 24.12.2020. Представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсистеми" про призначення судової експертизи відмовлено та закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 03.09.2024.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідача про судовий розгляд справи, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 03.09.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
УСТАНОВИВ:
Земельна ділянка площею 1,0100га з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31г, є сформованою з 23.10.2015, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000723822024 від 21.03.2024 (а.с. 19-24 том 1).
Окрім того, відомості щодо означеної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №880701312110, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №361326879 від 10.01.2024 (а.с. 16-18 том 1).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що за відповідачем з 27.02.2013 на праві приватної власності зареєстрований об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою вул. Ракітіна, 31г, у м. Кривий Ріг, реєстраційний номер майна 15223912110 (а.с.16-18 том 1).
Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (а.с. 29 том 1).
В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від №523 26.05.2021, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015 втрачає чинність (а.с. 30 том 1).
26.06.2019 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році", яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2020 (а.с. 32-37 том 1).
30.06.2020 Криворізькою міською радою прийнято рішення №4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році", яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2021 (а.с. 38-43 том 1).
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000723822024 від 21.03.2024, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31г, кадастровий номер 1211000000:04:086:0029 віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає розміру ставки орендної плати 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення №3897 від 26.06.2019, рішення №4799 від 30.06.2020).
Як зазначає позивач у період з 01.01.2020 до 31.12.2023 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсистеми" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029. У зв`язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 650816,45грн.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Предметом доказування у даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин першої, другої статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Як встановлено матеріалами справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем на праві приватної власності зареєстровано комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15223912110) на земельній ділянці площею 1,0100га з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період з 01.01.2020 до 31.12.2023 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсистеми" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029.
Установлені обставини свідчать, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна у вказаний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).
Рішенням Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015, яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (а.с. 29 том 1).
В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від №523 26.05.2021, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015 втрачає чинність (а.с. 30 том 1).
Рішенням Криворізької міської ради №3897 від 26.06.2019 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2020 рік, яке набрало чинності з 01.01.2020, та в якому ставка орендної плати 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) склала 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення №3897 від 26.06.2019). Рішенням Криворізької міської ради №4799 від 30.06.2020 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік, яке набрало чинності з 01.01.2021, та в якому ставка орендної плати 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) склала 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення №4799 від 30.06.2020). Рішенням Криворізької міської ради №506 від 26.05.2021 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу, яке набрало чинності з 01.01.2022, та в якому ставка орендної плати 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) склала 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення №506 від 26.05.2021).
Як зазначалось судом, за даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000723822024 від 21.03.2024, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31г, кадастровий номер 1211000000:04:086:0029 віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає розміру ставки орендної плати 2,5% та 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення №3897 від 26.06.2019, від №4799 30.06.2020, №506 від 26.05.2021 відповідно).
Отже, Криворізька міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер внаслідок користування відповідачем без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №660/8 від 09.03.2016 (а.с. 14 том 1) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029 складає 3613477,00грн.
Враховуючи лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.222-600/2-24 від12.01.2024 «Про індексацію нормативної грошової оцінки за 2023 рік» (а.с. 31 том 1), а також коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029 за 2020 та 2021 роки складає 3830285,62грн, за 2022 рік складає 11415371,30грн.
Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.11.2023 (а.с. 15 том 1) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029 складає 13127677,00грн.
За змістом листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №11390/5/04-36-04-12-14 від 11.03.2024 відповідач за період з 2020 року по 2023 рік задекларував та сплатив плату за землю у загальному розмірі 276989,28грн (а.с. 13 том 1).
За розрахунком міської ради за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 (а.с. 10 том 1) розмір плати за землю, що залишається збереженою відповідачем без достатньої правової підстави, як фактичним користувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, складає 650816,45грн.
За результатами перевірки розрахунку позивача, судом порушень не встановлено.
Відповідач свого контррозрахунку не надав.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що висновок державної експертизи землевпорядної документації №6698-20 від 24.12.2020 містить інформацію про необхідність доопрацювання технічної документації, у зв`язку з чим, на його думку, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Кривий Ріг не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України та не може застосовуватись при розрахунку.
Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначає правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.
Згідно із частиною другою статті 7 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
За приписами статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" вбачається, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.
Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
Згідно із частиною шостою статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" у разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи.
Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.
Як встановлено з матеріалів справи, розробник технічної документації у грудні 2020 року усунув зауваження, про що здійснено відповідний запис у висновку (а.с. 187 том 1) "Держгеокадастр. Зауваження враховано", посвідчений печаткою Держгеокадастру та підписом директора департаменту державної експертизи, сертифікації та нагляду у сфері землеустрою від 29.12.2020.
Враховуючи викладене, заперечення відповідача щодо невідповідності технічної документації нормативно-правовим актам спростовуються викладеним.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Зазначені рішення міської ради №3728 від 24.06.2015, №3897 від 26.06.2019, №4799 від 30.06.2020 та №506 від 26.05.2021 є нормативними актами, були офіційно оприлюднені у визначений податковим законодавством строк, є чинними, діючими у відповідному періоді, та не скасованими у передбаченому законом порядку, а тому підлягають, у відповідності до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обов`язковому виконанню та застосуванню на всій території міста Кривого Рогу при здійсненні розрахунку розміру плати за землю за відповідний рік (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у сумі 650816,45грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Судом були досліджені всі документи в матеріалах справи та надана їм правова оцінка.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову всі судові витрати покладаються на відповідача.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 9762,25грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсистеми" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:086:0029 за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 у розмірі 650816,45грн задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсистеми" (50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 31г, ідентифікаційний код 32692601) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 33874388) 650816,45грн - безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави та 9762,25грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 11.09.2024.
Суддя В.О. Татарчук
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121541373 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні