Ухвала

від 10.09.2024 по справі 691/574/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 691/574/24

Провадження № 2/204/3539/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

про направлення справи на розгляд до належного суду

10 вересня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Чудопалова С.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовном ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,яка дієв інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 доТовариства здодатковою відповідальністю"Страховакомпанія "ГАРДІАН",Товариства зобмеженою відповідальністю"ТЕХНОСЕРІВС24"про відшкодуванняшкоди,заподіяної смертюпотерпілогоення моральної та матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Городищенського районного суду Черкаської області 24 травня 2024 року м. Городище цивільну справу № 691/574/24, за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРІВС 24" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, передано за підсудністю до Красногвардійського районного суду . Ознайомившись з ухвалою вважаю що справу необхідно повернути,як помилково направлену виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися саме до Городищенського районного суду Черкаської області з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, посилаючись на ч.3 ст.28 ЦПК України, за своїм місцем перебуванням . Відповідно до ч. 3ст. 28 ЦПК Українипередбачено, що позови про відшкодуванняшкоди,заподіяної каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`яабо смертюфізичної особи,чи шкоди,заподіяної внаслідоквчинення злочину,можуть пред`являтисятакож зазареєстрованим місцемпроживання чиперебування позивачаабо замісцем заподіянняшкоди. Як вбачається з матеріалів справи позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеними особами з 07.04.2022 за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками (а.с.71,74). Згідно частини 1 статті 1 ЗаконуУкраїни "Про забезпечення прав і свобод внутрішньопереміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Частинами 1, 2 статті 4 вказаногоЗаконуУкраїни "Прозабезпечення праві свободвнутрішньо переміщенихосіб"визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Статтею 5 України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо). Закон України"Прозабезпечення праві свободвнутрішньо переміщенихосіб"є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню. У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціальногоЗакону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", згідно статті 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону. Кабінетом Міністрів України 01 жовтня 2014 року прийнято Постанову №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб» і затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 вищевказаної постанови довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно абзацу 20 пункту 2 Постанови інформація про внутрішньо переміщену особу, у тому числі отримана від уповноваженої особи територіальної громади/центру надання адміністративних послуг у вигляді сформованої електронної справи, включається до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб без копій/сканкопій документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку. При цьому посадова особа уповноваженого органу, уповноважена особа територіальної громади/центру надання адміністративних послуг несе персональну відповідальність за правильність внесення інформації про внутрішньо переміщену особу до електронної справи та Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Згідно даних довідок переселенців №7106-7000405311 та № 7106-7000405491 від 07.04.2022 фактичним місцем проживання/перебування позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 значиться адреса : АДРЕСА_1 (а.с.71,74). З огляду на зазначені обставини та вимогиЗакону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", позивчі звернулися з позовом до належного суду, оскільки зареєстроване місце перебування, як внутрішньо переміщеної особи позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що територіально відноситься саме до юрисдикції Городищенського районного суду Черкаської області За наведених обставин, вважаю за необхідне на підставі п.1 ч.1ст.31ЦПК України повернути дану справу на розгляд Городищенського районного суду Черкаської області, як помилково направлену до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська . Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогоюстатті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.Розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду. Статтею 28 ЦПК України передбачено, що підсудність справ за вибором позивача, встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю. Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів. Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин саме позивач можеобирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу. Враховуючи вищевикладене, звертаючись до суду при наявності альтернативної підсудності, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 послились на ч.3 ст.28 ЦПК, обрали суд , саме за їх місцем проживання, що підтверджено відповідними довідками. Варто звернути увагу, що місце завдання шкоди, як зазначив в ухвалі суддя, також не знаходиться у межах територіальної підсудності Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, а тому матеріали позовної заяви слід повернути на розгляд, як помилково направлені до Городищенського районного суду Черкаської області. При цьому, слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір щодо підсудності справ між судами. Так,Конституцією Українизакріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).Згідно з частиною 1статті 4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із частиною 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. ЗгідноКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт,Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.Відповідно до частини 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України). Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Керуючись ст.ст.28,30,31,353,354,378 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРІВС 24" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, повернути до Городищенського районного суду Черкаської області, для розгляду, як помилково направлені до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В.Чудопалова