Рішення

від 05.09.2024 по справі 910/4449/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2024Справа № 910/4449/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Поділ Плаза" про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2024 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Поділ Плаза" (далі - ОСББ) про визнання недійсними рішення установчих зборів відповідача, оформлене протоколом від 18 листопада 2020 року № 1. Крім того, ОСОБА_1 просив суд скасувати державну реєстрацію ОСББ шляхом скасування запису від 27 листопада 2020 року за номером: 1000741020000094169 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

25 квітня 2024 року на адресу суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 квітня 2024 року відкрито провадження в справі № 910/4449/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30 травня 2024 року.

30 травня 2024 року, перед початком призначеного підготовчого засідання, через загальний відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 29 травня 2024 року за підписом голови правління ОСББ Марченко М.В., у якому остання вказала, що не заперечує проти викладених у позовній заяві обставин та проти задоволення даного позову, оскільки за результатом перевірки усіх наявних реєстраційних документів ОСББ доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів не виявлено. Також відповідач просив проводити розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати поставив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 18 липня 2024 року.

У призначене підготовче засідання представники сторін не з`явились, проте 18 липня 2024 року (перед початком засідання) від позивача надійшло клопотання від 17 липня 2024 року про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибуття його представника до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 8 серпня 2024 року.

У призначене судове засідання представники сторін не з`явились, проте 8 серпня 2024 року (до початку призначеного судового засідання) через систему "Електронний суд" позивач подав заяву від 7 серпня 2024 року про проведення засідання без його участі. Ухвалою суду від 8 серпня 2024 року розгляд даної справи відкладено на 5 вересня 2024 року.

Сторони про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 5 вересня 2024 року також не забезпечили.

Суд звертає увагу на те, що за умовами частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 листопада 2020 року № 231860551. Підставою для державної реєстрації права власності позивача на вищевказане нерухоме майно є договір купівлі-продажу майнових прав від 4 травня 2017 року № S3-F-34.

18 листопада 2020 року ініціативною групою багатоповерхового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , були проведені установчі збори співвласників цього будинку, за результатом проведення яких прийнято рішення про створення ОСББ та затверджено статут ОСББ, а також обрано склад правління ОСББ, що підтверджується відповідним протоколом установчих зборів від 18 листопада 2020 року № 1 (далі - Протокол), копія якого наявна в матеріалах справи.

У порядок денний вказаних установчих зборів були включені питання: щодо організації проведення зборів (вибір голови установчих зборів та секретаря), створення ОСББ, розгляд та затвердження його назви, статуту цього об`єднання, вибори правління, ревізійної комісії об`єднання та надання повноважень представнику на його реєстрацію.

З вказаного Протоколу також вбачається, що: загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 119 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 6 638,26 м2; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 46 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4 870,89 м2.

Судом встановлено, що за створення ОСББ, його назву, затвердження статуту ОСББ та загалом з усіх питань порядку денного, співвласники будинку, які брали участь у вказаних зборах особисто та/або через представників співвласників, проголосували одноголосно. Зокрема, згідно з Протоколом з усіх питань порядку денного "за" проголосувало 46 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку яких складає 4 870,89 м2, що складає більше ніж 50% від загальної кількості співвласників та загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку.

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що державна реєстрація ОСББ була проведена 27 листопада 2020 року.

На думку позивача, створення та державна реєстрація ОСББ порушує його права та законні інтереси, оскільки внаслідок порушення вимог законодавства він не був належним чином повідомлений про час і місце проведення установчих зборів ОСББ, що, у свою чергу, позбавило його права на участь в управлінні власним майном.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону).

Відповідно до статті 4 цього Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Порядок створення об`єднання, скликання і проведення установчих зборів об`єднання врегульовані статтею 6 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення. Ініціатором установчих зборів є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах, яке проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти"). Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування. Рішення установчих зборів оформлюється протоколом.

Відповідно до частини 9 статті 6 Закону рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із цим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що за спірні рішення на установчих зборах ОСББ проголосувало менше половини загальної кількості усіх співвласників будинку.

Крім того, суд звертає увагу позивача на приписи частини 8 статті 6 Закону, відповідно до якої установчі збори приймають рішення про створення об`єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об`єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об`єднання. Перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об`єднання.

Відтак, доводи позивача про незаконність проведення спірних установчих зборів ОСББ внаслідок включення до порядку денного питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів ОСББ, також є необґрунтованими та спростовуються вищевказаними приписами чинного законодавства.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що доводи останнього фактично зводяться виключно до факту його неповідомлення про проведення спірних установчих зборів ОСББ, у зв`язку з чим позивач просив у судовому порядку скасувати створення зазначеного ОСББ та його реєстрацію.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 ЦК України. Під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за яким воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року в справі № 916/3156/17, від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19).

Згідно зі статтею 385 ЦК України об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Як вже зазначалося судом, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками). Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до статті 57 ГК України рішення про утворення суб`єкта господарювання є установчим документом суб`єкта господарювання.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1 статті 89 ЦК України).

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV) передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 755-IV).

За змістом статті 9 Закону № 755-IV відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі: відповідних заяв про державну реєстрацію; документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма.

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Статтею 28 Закону передбачено, що об`єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об`єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об`єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об`єднання.

Порядок ліквідації об`єднання визначає, що у разі ліквідації об`єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об`єднанням відповідно до статуту цього об`єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об`єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.

У свою чергу, загальна процедура ліквідації юридичної особи, передбачена статтею 111 ЦК України, також визначає низку обов`язкових дій, а саме: погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.

Тобто, запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.

Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19 при застосуванні вищевказаних приписів чинного законодавства дійшла висновку про те, що скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може бути тотожною ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону № 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій. У зв`язку з цим позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом (співвласника ОСББ).

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові дійшла висновку про те, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації ОСББ.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, оформлене Протоколом, суд зазначає, що визнання недійсними вказаного рішення не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача та фактично буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ, що є недопустимим. Таке визнання недійсними оскаржуваного рішення призведе до суттєвої правової невизначеності в діяльності ОСББ за період з дати створення ОСББ і до дати ухвалення відповідного судового рішення. Зокрема, оскільки оспорюване рішення безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ як юридичної особи, вимоги позивача спрямовані виключно припинення ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 на управління будинком.

У свою чергу, посилання позивача на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу в припиненні існування цієї юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах: Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року в справі № 916/4625/15 та від 31 серпня 2021 року в справі № 925/753/20; Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 13 грудня 2023 року в справі № 925/430/22.

Судом також враховано, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 7 вересня 2022 року в справі № 910/8311/20 та від 8 лютого 2022 року в справі № 918/964/20.

Суд зауважує, що саме по собі створення ОСББ жодним чином не позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком та, зокрема, своїх майном. Водночас визнання недійсним рішень установчих зборів, оформлених Протоколом, призведе до негативних наслідків для інших співвласників будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано саме на створення ОСББ, затвердження його статуту, обрання його органів.

При цьому, позивач не обґрунтував співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ.

Оскільки ані рішення установчих зборів, ані існування ОСББ не порушують прав або законних інтересів позивача, який, вказуючи у позовній заяві на їх порушення, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи шляхом скасування юридичної підстави створення ОСББ, відсутні підстави для визнання недійсним рішення установчих зборів щодо створення ОСББ, оформленого Протоколом.

Подібні висновки щодо оскарження рішення установчих зборів про створення ОСББ наведені у постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 11 серпня 2021 року в справі № 922/2575/19, від 22 червня 2021 року в справі № 910/9672/20, від 11 серпня 2021 року в справі № 920/1245/20, від 31 серпня 2021 року в справі № 925/753/20, від 7 вересня 2022 року в справі № 910/8311/20 та від 13 грудня 2023 року в справі № 925/430/22.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, оформленого Протоколом, з огляду на їх необґрунтованість.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, не прийняті судом до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, оформленого Протоколом, слід відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Однак, зважаючи на відсутність у матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому сплаченої суми судового збору в зв`язку із закриттям провадження в справі в частині його позовної вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення.

Відповідно до статті 129 ГПК України решта судових витрат покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині позову про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Поділ Плаза" шляхом скасування запису від 27 листопада 2020 року за номером: 1000741020000094169 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закрити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11 вересня 2024 року.

СуддяЄ.В. Павленко