Ухвала

від 11.09.2024 по справі 910/2403/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.09.2024Справа № 910/2403/24Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Омега Стоун (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 2-А, оф. 204; ідентифікаційний код 41542968)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Краз Лізинг (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, буд. 62; ідентифікаційний код 34979070)

2) Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127; ідентифікаційний код 00032112) в особі філії Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в м. Запоріжжі (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 111А; ідентифікаційний код 24905013)

3) Приватного акціонерного товариства Росава (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; ідентифікаційний код 30253385)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Печерський районний відділ ДВС м. Києва ГТЮ у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, ідентифікаційний код 34979022)

2) Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Семенов Руслан Анатолійович (03110, м. Київ, вул. Златопільська, 2, прим. 150).

про скасування арешту на транспортні засоби,

Представники учасників судового процесу: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Омега Стоун з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Краз Лізинг, Акціонерного товариства Укрексімбанк та Приватного акціонерного товариства Росава про скасування арешту на транспортні засоби.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 (суддя Усатенко І.В.) вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:

- шляхом надання до суду інформації щодо наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;

- шляхом подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді;

- шляхом подання суду доказів оплати судового збору у сумі 3028,00 грн за розгляд позовної заяви Господарським судом міста Києва;

- шляхом визначення змісту позовних вимог до кожного з відповідачів та шляхом подання письмового обґрунтування заявлених позовних вимог до відповідача-2 (Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України);

- шляхом подання суду документів, долучених до позовної заяви, (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2024 (суддя Усатенко І.В.) матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду Київської області для розгляду в межах справи № 911/2498/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Росава.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2024 матеріали даної позовної заяви № б/н від 22.02.2024 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду у встановленому ГПК України порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/2403/24 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.06.2024.

Позивач та відповідачі участь своїх представників у засідання суду 03.06.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 залучено до участі у справі № 910/2403/24 третіми особами, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача, Печерський районний відділ ДВС м. Києва ГТЮ у м. Києві та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Семенова Руслана Анатолійовича, відкладено підготовче засідання на 15.07.2024.

03.06.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачем 2 подано письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

13.06.2024 засобами поштового зв`язку надійшла заява про долучення доказів направлення копії позовної заяви на адреси третіх осіб. Дані документи залучено до матеріалів справи.

19.06.2024 на електронну адресу суду від третьої особи 2 надійшла заява про проведення судового засідання без її участі.

09.07.2024 через підсистему Електронний суд від представника Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 заяву представника Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України, Візіренко Жанни Станіславівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У засідання суду 15.07.2024 з`явився представник відповідача 2.

Розглянувши заяву третьої особи 2 про проведення судового засідання без її участі, суд визнав за необхідне задовольнити дану заяву.

У підготовчому засіданні 15.07.2024 присутнім представником відповідача 2 надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Позивач, відповідачі 1 та 3, треті особи участь своїх представників у засідання суду 15.07.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 відкладено судове засідання на 11.09.2024.

11.09.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Позивач, відповідачі та треті особи участь своїх представників у засідання суду 11.09.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

В матеріалах справи наявні повідомлення про доставлення ухвал суду від 15.07.2024 та від 14.08.2024 до електронних кабінетів сторін.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення учасників справи, зокрема, позивача, про дату, час та місце судового слухання, проте останній не з`явився в судове засідання 11.09.2024 за викликом суду.

Крім того, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що позивач не позбавлений права направити всі необхідні докази в обґрунтування своїх доводів засобами поштового або електронного зв`язку та подати клопотання про розгляд справи без його участі.

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.08.2024.

Матеріали справи свідчать, що представник позивача не з`явився у судові засідання, призначені судом на 14.08.2024, 11.09.2024 та не подавав заяв про розгляд справи без його участі.

Частиною 1 статті 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Положення аналогічного змісту містяться у п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду у справі № 910/2344/17 від 16.08.2018, у справі № 910/14047/17 від 04.09.2018.

Крім того, у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Положення цих норм не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Омега Стоун до Товариства з обмеженою відповідальністю Краз Лізинг, Акціонерного товариства Укрексімбанк та Приватного акціонерного товариства Росава без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Омега Стоун до Товариства з обмеженою відповідальністю Краз Лізинг, Акціонерного товариства Укрексімбанк та Приватного акціонерного товариства Росава про скасування арешту на транспортні засоби залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.09.2024

Суддя І.О. Андреїшина