Ухвала

від 11.09.2024 по справі 2-2836-2008

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-2836-2008

4-с/705/21/24

У Х В А Л А

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ

11 вересня 2024 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Годік Л.С.

при секретарі судового засідання БурлакаА.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврофасад», подану в порядку розділу VII ЦПК Україіни,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Кушнеренко І.В. звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову Уманського міськвідділу Державної виконавчої служби від 24.09.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 28882549 з примусового виконання виконавчого листа №2-2836-2008, виданого Уманським міськрайонним судом 29.11.2010 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 1730 грн. на користь ТОВ`Єврофасад»; зняти арешт та заборону відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , накладені на підставі постанови Уманського міськвідділу Державної виконавчої служби від 24.09.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 28882549, та зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 11645049 від 24.09.2011 щодо арешту нерухомого майна ОСОБА_1 .

В обґрунтування скарги вказує, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.12.2008 задоволено позов ТОВ «Єврофасад» до ОСОБА_1 , треті особи із самостійними вимогами щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування 1/3 частини квартири від 28.10.2008 недійсним; визнано договір дарування укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчений Уманською державною нотаріальною конторою 28.10.2008, зареєстрований в реєстрі №3-3765 недійсним; стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Єврофасад» м. Київ судові витрати всумі 1730 грн. згідно сплачених судових витрат, підтверджених квитанціями.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на майно ОСОБА_1 накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 11645049 зареєстроване 24.09.2011, підставою обтяження є постанова про відкриття виконавчого провадження Уманського міськвідділу ДВС №28882549 від 24.09.2011 на підставі примусового виконання виконавчого листа №2-2836-2008, виданого Уманським міськрайонним судом 29.11.2020 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Єврофасад» коштів в розмірі 1730 грн.

Відповідно до інформації, яку отримано з відділу ДВС у м. Умані за №22759/26.8-32/6 від 23.02.2024, виконавче провадження №28882549 про стягнення на користь ТОВ «Єврофасад» судових витрат у розмірі 1730 грн. завершено 31.10.2013 завершено на підставі п.7 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу.

Відповідно до інформації, яку отримати з Уманського міськрайонногосуду Черкаської області, жодних заяв від вказаного стягувача або його представників про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа у вказаній справі до суду не надходило. Тобто, виконавчі провадження за вказаним виконавчим документом завершено та з моменту їх завершення минуло достатньо багато часу, майже 11 років. Виконаче провадження було закінчено (без фактичного стягнення боргу) та в органах ДВС не збереглись копії матеріалів вказаних проваджень.

На даний час відсутнє відкрите виконавче провадження відносно ОСОБА_1 за вказаним виконавчим листом, підстав для повторного відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим листом та теперішній час немає.

25.06.2024 до ВДВС у м. Умані подано звернення щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 , який було накладено в рамках виконавчого провадження, та 02.07.2024 було отримано відповідь, з якої вбачається, що заявнику відмовлено у знятті арешту з мйна та рекомендовано звернутися до суду із заявою щодо його скасування.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 був боржником у виконавчому провадженні, то вважає належним способом судового захисту його порушених прав оскарження рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, тому просить скасувати постанову Уманського міськвідділу Державної виконавчої служби від 24.09.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 28882549 з примусового виконання виконавчого листа №2-2836-2008, виданого Уманським міськрайонним судом 29.11.2010 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 1730 грн. на користь ТОВ`Єврофасад»; зняти арешт та заборону відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , накладені на підставі постанови Уманського міськвідділу Державної виконавчої служби від 24.09.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 28882549, та зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 11645049 від 24.09.2011 щодо арешту нерухомого майна ОСОБА_1 .

Заявник та його представник адвокат Кушнеренко І.В. в судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним чином.

Представник відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.12.2008 задоволено позов ТОВ «Єврофасад» до ОСОБА_1 , треті особи із самостійними вимогами щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування 1/3 частини квартири від 28.10.2008 недійсним; визнано договір дарування укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчений Уманською державною нотаріальною конторою 28.10.2008, зареєстрований в реєстрі №3-3765 недійсним; стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Єврофасад» м. Київ судові витрати всумі 1730 грн. згідно сплачених судових витрат, підтверджених квитанціями.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на майно ОСОБА_1 накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 11645049 зареєстроване 24.09.2011, підставою обтяження є постанова про відкриття виконавчого провадження Уманського міськвідділу ДВС №28882549 від 24.09.2011 на підставі примусового виконання виконавчого листа №2-2836-2008, виданого Уманським міськрайонним судом 29.11.2020 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Єврофасад» коштів в розмірі 1730 грн.

Відповідно до інформації, яку отримано з відділу ДВС у м. Умані за №22759/26.8-32/6 від 23.02.2024, виконавче провадження №28882549 про стягнення на користь ТОВ «Єврофасад» судових витрат у розмірі 1730 грн. завершено 31.10.2013 завершено на підставі п.7 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу.

Відповідно до отриманої представником заявника інформації, до Уманського міськрайонногосуду Черкаської області жодних заяв від вказаного стягувача або його представників про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа у вказаній справі не надходило та станом на день звернення із даною скаргою до суду відсутнє відкрите виконавче провадження відносно ОСОБА_1 за вказаним виконавчим листом, підстав для повторного відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим листом та теперішній час судом не встановлено. Тобто, хоча виконавче провадження і закінчене, однак накладений в рамках такого провадження арешт на майно ОСОБА_1 не знятий.

Заявником 25.06.2024 до ВДВС у м. Умані було подано звернення щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 , який було накладено в рамках виконавчого провадження, та 02.07.2024 було отримано відповідь, з якої вбачається, що заявнику відмовлено у знятті арешту з мйна та рекомендовано звернутися до суду із заявою щодо його скасування.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. ст.56Закону України«Про виконавчепровадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

В силу вимог частини першої статті 74Закону України«Про виконавчепровадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виходячи зі змісту п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця.

У своїй скарзі, крім іншого, заявник просить скасувати постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , винесену в межах виконавчого провадження № 28882549.

Проте, суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки постанова державного виконавця про акладення арешту на майно боржника була винесена правомірно та вмежах відкритого виконавчого провадження №28882549 з примусового виконання виконавчого листа 2-2836-2008 від 29.11.2010 виданого Уманським 1730 грн. на користь ТОВ «Єврофасад». Вказана постанова була винесена державним виконавцем з дотримання вимог, визначених чинним законодавством, в тому числі з дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», тому наразі відсутні правові підстави для її скасування.

Також, відповідно до Постанови КЦС ВС від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21, в разі, коли питання про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, порушує сторона провадження, то застосовуються положення розд. VII ЦПК України, який передбачає звернення до суду зі скаргою на дії виконавця.

Така ж правова позиція міститься і в постанові КЦС ВС від 18 травня 2022 року у справі № 642/4263/21.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що боржник у виконавчому провадженні не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18).

Заявник вважає бездіяльність відділу державноївиконавчої службиу містіУмані Уманськогорайону Черкаськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ),яка полагаєу незнятті арештуіз належногойому майна,такою,щопорушує його право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; водночас основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законами України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».

В даному випадку виконавче провадження №28882549 по примусовому стягненню заборгованості з баржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Єврофасад» було закрито на підставі п.7 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (станом на день винесення постанови), тобто у зв`язку з тим, що майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлене протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» (станом на день винесення постанови), з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Крім того, станом на день розгляду поданої скарги, відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, якими є: 1)отриманнявиконавцем документальногопідтвердження,що рахунокборжника маєспеціальний режимвикористання та/абозвернення стягненняна такікошти забороненозаконом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4)наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6)отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) тримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбаченіпунктом 1-2тапідпунктом 2пункту 10-4розділуXIII"Прикінцевіта перехідніположення"цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Тобто, в даному випадку відповідно до ч. 4ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника, до яких встановлені судом обставини справи не підпадають.

При цьому, за змістом ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»(чинна редакція) у такому випадку арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на все нерухоме майно боржника, завершення виконавчого провадження та спливу для стягувача визначеногост.12 Закону України «Про виконавче провадження»строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, враховуючи, що стягувач на даний час не ставить питання про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за виконавчим листом 2-2836-2008, є у сукупності невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, за встановлених обставин справи, через відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_5 та вимог щодо стягнення боргу ТОВ`Єврофасад» за виконавчим листом 2-2836-2008, а також наявності у боржника нерухомого майна, арешт накладений 24.09.2011 на все нерухоме майно скаржника із забороною його відчуження в рамках ВП № 28882549, підлягає на переконання суду скасуванню.

Аналогічний за змістом правовий висновок був висловлений Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2021 року по справі № 645/6694/15-ц.

Враховуючи викладене вмотивування, суд дійшов переконання, що скаргу адвоката Кушнеренка І.В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , необхідно задовольнити частково шляхом скасування арешту, накладеного на все його нерухоме майно постановою державного виконавця від 24.09.2011 в рамках ВП № 28882549 зі скасуванням заборони його відчуження.

Керуючись ст.447-453ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати арешт та заборону відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладені на підставі постанови Уманського міськвідділу Державної виконавчої служби від 24.09.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №28882549, із виключенням з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису №11645049 від 24.09.2011 щодо арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , 3087814516.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Леся Сергіївна Годік