Рішення

від 29.08.2024 по справі 918/288/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/288/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., при секретарі судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження

справу за позовом Приватного підприємства "Малицький" (вул. Кагатна, 1 Н, м. Миколаїв, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 54031, код ЄДРПОУ 32508303)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса" (вул. Кавказька, 9А, кв.401, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33013, код ЄДРПОУ 40853445)

про стягнення 597 068 грн 28 коп

учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2024 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Приватного підприємства "Малицький" (далі - позивач, ПП ""Малицький") надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса" (далі - відповідач, ТОВ "Димне м`ясо від Тараса") про стягнення 597 068 грн 28 коп (з яких: 391 713 грн 04 коп. - основний борг, 10 522 грн 98 коп. - інфляційні втрати, 101 238 грн 53 коп. - 30 % річних, 93 593 грн 73 коп. - пеня).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем договору поставки № 01/021121 від 02.11.2021 в частині повного та своєчасного виконання зобов`язань по оплаті поставленого товару.

Разом з тим, позивачем, у своїй позовній заяві, поставлено чотири запитання відповідачу у порядку ч. 1 ст. 90 ГПК України.

Ухвалою від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/288/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 23.04.2024. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

У судовому засіданні 23.04.2024 з розгляду справи по суті оголошено перерву до 16.052024. Постановлено провести судове засідання 16.05.2024 із представником ПП "Малицький" - адвокатом Калініченко Борисом Ігоровичем в режимі відеоконференції.

15 травня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника ПП "Малицький" надійшов ряд документів, а саме:

- клопотання про зобов`язання відповідача надати відповіді на питання в порядку ст. 90 ГПК України;

- клопотання про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів, клопотання про витребування від відповідача доказів;

- клопотання про витребування доказів від Головного управління ДПС у Рівненській області;

- клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні.

Ухвалою від 16.05.2024:

- клопотання ПП "Малицький" про зобов`язання ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" надати відповіді на питання в порядку ст. 90 ГПК України - задоволено;

- зобов`язано ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" у строк до 27.05.2024 оформити заяву про надання відповідей на чотири запитання ПП "Малицький" вказаних у позовній заяві у відповідності до вимог ст.ст. 88, 90 ГПК України (у формі заяви свідка) та надати її суду з доказами надіслання ПП "Малицький", а саме надати відповіді на наступні питання:

1) Чи формувався Вами (як покупцем) податковий кредит за фактом поставки товару на підставі видаткових накладних №: РН-0000088 від 02.09.2022 (податкова накладна №1 від 02.09.2022), №РН-0000089 від 07.10.2022 (податкова накладна №1 від 07.10.2022), №РН-0000090 від 18.10.2022 (податкова накладна №2 від 18.10.2022), №РН-0000092 від 04.11.2022 (податкова накладна №2 від 04.11.2022), №РН-0000093 від 21.11.2022 (податкова накладна №1 від 21.11.2022), №РН-0000095 від 08.12.2022 (податкова накладна №1 від 08.12.2022), №РН-0000097 від 15.12.2022 (податкова накладна №3 від 15.12.2022), №РН-0000098 від 29.12.2022 (податкова накладна №4 від 29.12.2022), №РН-0000001 від 20.01.2023 (податкова накладна №1 від 20.01.2023), №РН-0000002 від 13.02.2023 (податкова накладна №2 від 13.02.2023), №РН-0000003 від 06.03.2023 (податкова накладна №1 від 06.03.2023), №РН-0000004 від 20.03.2023 (податкова накладна №2 від 20.03.2023), №РН-0000006 від 05.04.2023 (податкова накладна №1 від 05.04.2023) та №РН-0000007 від 25.04.2023 (податкова накладна №2 від 25.04.2023)?

2) Чи подавалися Вами (як покупцем) уточнювальні декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту продавцем за видатковими накладними №: РН-0000088 від 02.09.2022, №РН-0000089 від 07.10.2022, №РН-0000090 від 18.10.2022, №РН-0000092 від 04.11.2022, №РН-0000093 від 21.11.2022, №РН-0000095 від 08.12.2022, №РН-0000097 від 15.12.2022, №РН-0000098 від 29.12.2022, №РН-0000001 від 20.01.2023, №РН-0000002 від 13.02.2023, №РН-0000003 від 06.03.2023, №РН-0000004 від 20.03.2023, №РН-0000006 від 05.04.2023 та №РН-0000007 від 25.04.2023?

3) Чи передавалися Вами до Позивача примірники видаткових накладних №: РН-0000088 від 02.09.2022, №РН-0000089 від 07.10.2022, №РН-0000090 від 18.10.2022р №РН-0000092 від 04.11.2022, №РН-0000093 від 21.11.2022, №РН-0000095 від 08.12.2022, №РН-0000097 від 15.12.2022, №РН-0000098 від 29.12.2022, №РН-0000001 від 20.01.2023, №РН-0000002 від 13.02.2023, №РН-0000003 від 06.03.2023, №РН-0000004 від 20.03.2023, №РН-0000006 від 05.04.2023 та №РН-0000007 від 25.04.2023?

4) З яких причин до Позивача не були повернуті примірники видаткових накладних №: РН-0000088 від 02.09.2022, №РН-0000089 від 07.10.2022, №РН-0000090 від 18.10.2022, №РН-0000092 від 04.11.2022, №РН-0000093 від 21.11.2022, №РН-0000095 від 08.12.2022, №РН-0000097 від 15.12.2022, №РН-0000098 від 29.12.2022, №РН-0000001 від 20.01.2023, №РН-0000002 від 13.02.2023, №РН-0000003 від 06.03.2023, №РН-0000004 від 20.03.2023, №РН-0000006 від 05.04.2023 та №РН-0000007 від 25.04.2023?;

- клопотання ПП "Малицький" про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів - задоволено;

- поновлено ПП "Малицький" процесуальний строк на подання клопотань про витребування доказів;

- клопотання ПП "Малицький" про витребування від ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" доказів - задоволено;

- витребувано у ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" у строк до 30.05.2024 (включно) оригінали видаткових накладних: №РН-0000088 від 02.09.2022; №РН-0000089 від 07.10.2022; №РН-0000090 від 18.10.2022; №РН-0000092 від 04.11.2022; №РН-0000093 від 21.11.2022; №РН-0000095 від 08.12.2022; №РН-0000097 від 15.12.2022; №РН-0000098 від 29.12.2022; №РН-0000001 від 20.01.2023; №РН-0000002 від 13.02.2023; №РН-0000003 від 06.03.2023; №РН-0000004 від 20.03.2023; №РН-0000006 від 05.04.2023; №РН-0000007 від 25.04.2023, що складені до договору поставки № 01/021121 від 02.11.2021;

- клопотання ПП "Малицький" про витребування від Головного управління ДПС у Рівненській області доказів - задоволено;

- витребувано від Головного управління ДПС у Рівненській області у строк до 30.05.2024 (включно) докази формування ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" податкового кредиту на підставі зареєстрованих ПП «МАЛИЦЬКИЙ»: податкових накладних: №1 від 02.09.2022; №1 від 07.10.2022; №2 від 18.10.2022; №2 від 04.11.2022; №1 від 21.11.2022; №1 від 08.12.2022; №3 від 15.12.2022;№4 від 29.12.2022; №1 від 20.01.2023; №2 від 13.02.2023; №1 від 06.03.2023; №2 від 20.03.2023; №1 від 05.04.2023; №2 від 25.04.2023, а саме:

- податкові декларації з ПДВ, що були подані до ГУ ДПС у Рівненській області ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" у період часу 01.09.2022 по 01.06.2024;

- відомості з Електронних баз даних ДПС щодо формування ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" у період часу 01.09.2022 по 01.06.2024 податкового кредиту за господарськими операціями із ПП "Малицький".

Судове засідання з розгляду справи № 918/288/24 по суті відкладено на 04.06.2024. Постановлено провести судове засідання 04.06.2024 із представником ПП "Малицький" - адвокатом Калініченко Борисом Ігоровичем в режимі відеоконференції.

04 червня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті.

Ухвалою від 04.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення судового засідання. Постановлено перейти до розгляду справи № 918/288/24 за правилами загального позовного провадження. Замінено судове засідання 04.06.2024 з розгляду справи № 918/288/24 по суті підготовчим засіданням. Відкладено підготовче засідання у справі № 918/288/24 на 02.07.2024. Повторно зобов`язано ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" у строк до 27.06.2024 оформити заяву про надання відповідей на чотири запитання ПП "Малицький" вказаних у позовній заяві у відповідності до вимог ст.ст. 88, 90 ГПК України (у формі заяви свідка) та надати її суду з доказами надіслання ПП "Малицький". Повторно витребувано у ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" у строк до 27.06.2024 (включно) оригінали видаткових накладних, що складені до договору поставки № 01/021121 від 02.11.2021. Повторно витребувано від Головного управління ДПС у Рівненській області у строк до 27.06.2024 (включно) докази формування ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" податкового кредиту на підставі зареєстрованих ПП «МАЛИЦЬКИЙ» податкових накладних. Попереджено ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" та Головне управління ДПС у Рівненській області про можливість застосування до останніх заходи процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених Господарським судом.

Ухвалами від 16.05.2024 та від 04.06.2024 роз`яснено, що відповідно до положень ст. 81 ГПК України, будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

01 липня 2024 року на поштову адресу суду від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшов лист на виконання вимог ухвал від 16.05.2024 та від 04.06.2024, до якого на оптичному носії (диску) долучено докази у кількості 27 файлів, а саме: податкові декларації з ПДВ подані ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" за 09, 10, 11 та 12 місяці 2022 року, за 01, 02, 03, 04, 05, 06, 09, 10 та 12 місяці 2023 року та додатки до даних податкових декларацій, а саме - відомості про суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1).

Ухвалою від 02.07.2024 постановлено застосувати до ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" заходи процесуального примусу та стягнути з ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 6 056 грн 00 коп. Відкладено підготовче засідання у справі № 918/288/24 на 23.07.2024. Запропоновано сторонам у справі надати свою правову позицію щодо суті спору з урахуванням доказів, що надійшли до суду 01.07.2024 від Головного управління ДПС у Рівненській області у строк до 19.07.2024 (включно).

19 липня 2024 року від представника позивача надійшли пояснення з урахуванням доказів, що надійшли до суду від Головного управління ДПС у Рівненській області.

23 липня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження у справі № 918/288/24, та призначення її до розгляду по суті із повідомлення сторін про дату і час судового засідання.

Ухвалою від 23.07.2024 закрито підготовче провадження у справі № 918/288/24. Призначено справу № 918/288/24 до судового розгляду по суті на 29.08.2024. Постановлено провести судове засідання із представником ПП "Малицький" - адвокатом Калініченко Борисом Ігоровичем в режимі відеоконференції.

29 серпня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 29.08.2024 з розгляду справи по суті без його участі.

29 серпня 2024 року судом встановлено, що позивач та відповідача не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про доставку йому та його представнику ухвали від 23.07.2024 до їх електронних кабінетів 24.07.2024 о 19:48 год.

Про час, дату та місце проведення даного судового засідання відповідача було повідомлено ухвалою суду від 23.07.2024, яка направлялась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

Із адреси ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.07.2024 за трек-номером 0600279244017 із зазначенням причин повернення "адресат відмовився".

Враховуючи, що інформація щодо поштового відправлення на адресу відповідача має значення для здійснення подальших процесуальних дій, господарський суд зазначає таке.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 23.07.2024 для відповідача є те, що відповідач відмовився від отримання означеної ухвали, то суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 06.08.2024 (дата відмітки відділення поштового зв`язку про відмову адресата від отримання поштового відправлення).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Позивач скористався правом, передбаченим ч. 3 ст. 196 ГПК України та подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою та з огляду на наявність вищевказаної заяви позивача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02.11.2021 року між ПП ""Малицький" (далі - постачальник) та ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 01/021121 від 02.11.2021 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує Товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначається Сторонами у видаткових накладних.

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі Товару та підписання уповноваженим представником Покупця оформленої належним чином видаткової накладної. (п. 1.2. Договору).

Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством. (п. 1.3. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору для укладення даного Договору, Покупець передає Постачальнику наступні документи: копію витяги з ЄДРПОУ (для юридичних осіб); копію довідки про взяття на облік платника податків; копію свідоцтва платника ПДВ (фіксованого або єдиного податку); копію паспорту приватного підприємця або ФОП; документ, що підтверджує повноваження особи, що підписує Договір.

Відповідно до п. 4.1. Договору постачальник зобов`язується передати Покупцеві товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, у 21 (двадцяти одноденний) строк з моменту отримання замовлення від Покупця на умовах визначених цим Договором.

У відповідності до п. 4.2. Договору покупець зобов`язується своєчасно і належним чином прийняти товар від Постачальника та оплатити його протягом п`яти календарних днів з моменту передання товару Постачальником.

Оплата товарів Покупцем здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. (п. 5.1. Договору).

Ціна товару вказується у замовленні на підставі Специфікації, яка діє на момент відправлення замовлення. (п. 5.2. Договору).

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. (п. 6.1.1. Договору).

Згідно з п. 6.3. Договору покупець за порушення обов`язку, визначеного у п. 4.2 цього Договору, за вимогою постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НЬУ від простроченої суми за кожен день прострочення та відсотки за користування чужими (належними до оплати Постачальнику) коштами у розмірі 30% річних від вартості не оплаченого в установлений даним договором строк Товару.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. (п. 8.1. Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2022.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. (п. 8.4. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими сторонами та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання вимог договору, позивачем систематично проводилась поставка Товару до відповідача відповідно до замовлень останнього. Позивач зазначає, що видаткові накладні №: РН-0000088 від 02.09.2022, №РН-0000089 від 07.10.2022, №РН-0000090 від 18.10.2022, №РН-0000092 від 04.11.2022, №РН-0000093 від 21.11.2022, №РН-0000095 від 08.12.2022, №РН-0000097 від 15.12.2022, №РН-0000098 від 29.12.2022, №РН-0000001 від 20.01.2023, №РН-0000002 від 13.02.2023, №РН-0000003 від 06.03.2023, №РН-0000004 від 20.03.2023, №РН-0000006 від 05.04.2023 та №РН-0000007 від 25.04.2023 були передані відповідачу разом з Товаром, але позивачу не були повернуті. Позивач неодноразово звертався до відповідача для отримання примірних відповідних документів, однак відповіді позивач не отримав. Копії відповідних документів також не вдалося отримати шляхом направлення адвокатського запиту. Таким чином, позивачем поставлено відповідачу Товар, а відповідачем порушено строки поставки та нездійсненно повернення оригіналів документів. Ухиляння відповідачем від повернення оригіналів документів є порушення принципу добросовісності. Внаслідок неналежного виконання умов Договору, в частині оплати, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 391 713 грн 04 коп. основного боргу. Вимог щодо невідповідності товару з боку відповідача не надавалось.

Судом встановлено, що між сторонами існували правовідносини, що виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки - Договору поставки № 01/021121 від 02.11.2021.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив для відповідача поставку товару на загальну суму 2 347 355 грн 72 коп. згідно з видатковими накладними: №: РН-0000088 від 02.09.2022 на суму 226 594 грн 19 коп; №РН-0000089 від 07.10.2022 на суму 313 459 грн 85 коп; №РН-0000090 від 18.10.2022 на суму 192 861 грн 60 коп; №РН-0000092 від 04.11.2022 на суму 297 785 грн 20 коп; №РН-0000093 від 21.11.2022 на суму 253 734 грн 60 коп; №РН-0000095 від 08.12.2022 на суму 103 686 грн 35 коп; №РН-0000097 від 15.12.2022 на суму 189 702 грн 43 коп; №РН-0000098 від 29.12.2022 на суму 181 806 грн 70 коп; №РН-0000001 від 20.01.2023 на суму 66 723 грн 08 коп; №РН-0000002 від 13.02.2023 на суму 112 735 грн 08 коп; №РН-0000003 від 06.03.2023 на суму 102 750 грн 79 коп; №РН-0000004 від 20.03.2023 на суму 154 874 грн 53 коп.; №РН-0000006 від 05.04.2023 на суму 45 629 грн 40 коп; №РН-0000007 від 25.04.2023 на суму 105 011 грн 92 коп.

В той же час, відповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 1 955 642 грн 68 коп., що підтверджується платіжними інструкціями: № 525 від 27.09.2022 на суму 226 593 грн 84 коп; № 602 від 27.10.2022 на суму 265 168 грн 41 коп; № 651 від 10.11.2022 на суму 200 000 грн 00 коп; № 657 від 11.11.2022 на суму 120 151 грн 68 коп; № 611 від 08.12.2022 на суму 218 786 грн 72 коп; № 800 від 22.12.2022 на суму 73 000 грн 00 коп; № 626 від 22.12.2022 на суму 28 000 грн 00 коп; № 628 від 27.12.2022 на суму 48 734 грн 58 коп; № 892 від 20.01.2023 на суму 53 657 грн 21 коп; № 951 від 31.01.2023 на суму 50 000 грн 00 коп; № 30 від 07.02.2023 на суму 25 000 грн 00 коп; № 989 від 10.02.2023 на суму 36 723 грн 08 коп; № 38 від 16.02.2023 на суму 150 702 грн 43 коп; № 1048 від 21.02.2023 на суму 14 000 грн 00 коп; № 1066 від 28.02.2023 на суму 72 526 грн 42 коп; № 1120 від 14.03.2023 на суму 66 723 грн 09 коп; № 49 від 23.03.2023 на суму 14 200 грн 00 коп; № 1156 від 23.03.2023 на суму 25 800 грн 00 коп; № 52 від 24.03.2023 на суму 60 000 грн 00 коп.; № 1162 від 28.03.2023 на суму 40 000 грн 00 коп.; № 1233561806118 від 04.04.2023 на суму 54 308 грн 40 коп; № 1247246829218 від 18.04.2023 на суму 48 426 грн 68 коп; № 1241159534318 від 11.04.2023 на суму 53 140 грн 14 коп; № 16/05/20231317 від 16.05.2023 на суму 10 000 грн 00 коп.

Таким чином, неоплаченими залишилося 391 713 грн 04 коп.

Позивачем були зареєстровані податкові накладні щодо кожної із господарських операцій по поставці товару відповідачу за видатковими накладними №: РН-0000088 від 02.09.2022, №РН-0000089 від 07.10.2022, №РН-0000090 від 18.10.2022, №РН-0000092 від 04.11.2022, №РН-0000093 від 21.11.2022, №РН-0000095 від 08.12.2022, №РН-0000097 від 15.12.2022, №РН-0000098 від 29.12.2022, №РН-0000001 від 20.01.2023, №РН-0000002 від 13.02.2023, №РН-0000003 від 06.03.2023, №РН-0000004 від 20.03.2023, №РН-0000006 від 05.04.2023 та №РН-0000007 від 25.04.2023, що підтверджується матеріалами справи, а саме: це податкові накладні №1 від 02.09.2022; №1 від 07.10.2022; №2 від 18.10.2022; №2 від 04.11.2022; №1 від 21.11.2022; №1 від 08.12.2022; №3 від 15.12.2022; №4 від 29.12.2022; №1 від 20.01.2023; №2 від 13.02.2023; №1 від 06.03.2023; №2 від 20.03.2023; №1 від 05.04.2023; №2 від 25.04.2023.

Поставка неоплаченого товару підтверджується також товарно-транспортними накладними від 06.03.2023, від 20.03.2023, від 05.04.2023, від 25.04.2023.

Судом встановлено, що видаткові накладні №: РН-0000088 від 02.09.2022, №РН-0000089 від 07.10.2022, №РН-0000090 від 18.10.2022, №РН-0000092 від 04.11.2022, №РН-0000093 від 21.11.2022, №РН-0000095 від 08.12.2022, №РН-0000097 від 15.12.2022, №РН-0000098 від 29.12.2022, №РН-0000001 від 20.01.2023, №РН-0000002 від 13.02.2023, №РН-0000003 від 06.03.2023, №РН-0000004 від 20.03.2023, №РН-0000006 від 05.04.2023 та №РН-0000007 від 25.04.2023 є непідписаними зі сторони відповідача. Позивач вказує, дані видаткові накладні були передані для відповідача разом з Товаром, але позивачу не були повернуті.

Як вбачається, з метою витребування видаткових накладних позивачем до відповідача направлено вимогу № 01 від 12.02.2024 (трек-номер відправлення 5403104111551) від 14.02.2024). У даній вимозі позивач просив від відповідача погасити існуючу заборгованість в розмірі 391 713, 04 грн та направити на юридичну адресу ПП «МАЛИЦЬКИЙ» належним чином оформлені оригінали примірників видаткових накладних. Також, як вбачається 22.02.2024 позивач направляв для відповідача вимогу засобами електронного зв`язку. Відповіді на вимогу позивач не отримав.

Адвокатський запит № 1 від 28.02.2024 про витребування видаткових накладних відповідачем також відповіді не було надано.

Крім того, як встановлено судом, відповідачем не було виконано вимоги ухвал від 16.05.2024 та від 04.06.2024.

В той же час, на виконання вимог ухвал від 16.05.2024 та від 04.06.2024 від ГУ ДПС у Рівненській області надійшли докази формування відповідачем податкового кредиту на підставі зареєстрованих ПП «МАЛИЦЬКИЙ» податкових накладних.

Дослідивши докази, що надійшли від ГУ ДПС у Рівненській області на оптичному носії (диску) у кількості 27 файлів, а саме: податкові декларації з ПДВ подані ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" за 09, 10, 11 та 12 місяці 2022 року, за 01, 02, 03, 04, 05, 06, 09, 10 та 12 місяці 2023 року та додатки до даних податкових декларацій, а саме: відомості про суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1), судом встановлено наступне.

ТОВ «Димне м`ясо від Тараса» у період часу з вересня 2022 року по квітень 2024 року включно сформувало податковий кредит, у тому числі за господарськими операціями із ПП "Малицький".

Так, по видатковій накладній РН-0000088 від 02.09.2022 на суму 226 594,19 грн: дана господарська операція відображена у податковій декларації з ПДВ за вересень 2022 року ТОВ «Димне м`ясо від Тараса» на суму 226 594,19 грн. Як вбачається, вартість поставки за видатковою накладною та декларацією з ПДВ співпадає.

По видаткових накладних РН-0000089 від 07.10.2022 та РН-0000090 від 18.10.2022 на загальну суму 506 321,45: дані господарські операція відображені у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2022 року ТОВ «Димне м`ясо від Тараса» на суму 506 321,45 грн. Як вбачається, вартість поставки за видатковими накладними та декларацією з ПДВ співпадають.

По видаткових накладних РН-0000092 від 04.11.2022 та РН-0000093 від 21.11.2022 на загальну суму 551 519,80 грн: перша господарська операція відображена у податковій декларації з ПДВ за листопад 2022 року ТОВ «Димне м`ясо від Тараса» на суму 297 785,20 грн. Вартість поставки за видатковою накладною від 04.11.2022 № РН-0000092 та декларацією з ПДВ співпадає. З огляду на те, що поставка товару по видатковій накладній №-0000093 відбулася 21.11.2022, вона відображена у грудневій декларації з ПДВ 2022, згідно ст. 203 ПК України.

По видаткових накладних РН-0000095 від 08.12.2022, РН-0000097 від 15.12.2022, РН-0000098 від 29.12.2022 на загальну суму 475 195,48 грн: дані господарські операція відображені у податковій декларації з ПДВ за грудень 2022 року ТОВ «Димне м`ясо від Тараса» на суму 944 955,80 грн. Як вбачається, вартість отриманих товарів від Позивача, відображених у декларації з ПДВ перевищує вартість поставленого товару за накладними (оскільки господарська операція по видатковій накладній РН-0000093 від 21.11.2022 відображена у даній грудневій декларації з ПДВ 2022).

По видатковій накладній РН-0000001 від 20.01.2023 на загальну суму 66 723,08 грн; дана господарська операція відображена у податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року ТОВ «Димне м`ясо від Тараса» на суму 66 723,08 грн. Як вбачається, вартість поставки за видатковою накладною та декларацією з ПДВ співпадає.

По видатковій накладній РН-0000002 від 13.02.2023 на загальну суму 112 735,08 грн; дана господарська операція відображені у податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 року ТОВ «Димне м`ясо від Тараса» на суму 112 735,08 грн. Як вбачається, вартість поставки за видатковою накладною та декларацією з ПДВ співпадає.

По видаткових накладних РН-0000003 від 06.03.2023, РН-0000004 від 20.03.2023 на загальну суму 257 625,32 грн. Дані господарські операція відображені у податковій декларації з ПДВ за березень 2022 року ТОВ «Димне м`ясо від Тараса» на суму 306 690,44 грн. Вартість отриманих товарів від позивача, відображених у декларації з ПДВ перевищує вартість поставленого товару за накладними № РН-0000003 від 06.03.2023, № РН-0000004 від 20.03.2023.

По видаткових накладних РН-0000006 від 05.04.2023 та РН-0000007 від 25.04.2023 на загальну суму 150 641,32 грн: Дані господарські операція відображені у податковій декларації з ПДВ за квітень 2022 року ТОВ «Димне м`ясо від Тараса» на суму 150 641,32 грн. Вартість поставки за видатковими накладними та декларацією з ПДВ співпадають.

У поясненнях позивача із врахуванням доказів, витребуваних від ГУ ДПС у Рівненській області від 19.07.2024 позивач вказав, що за результатами аналізу декларацій з ПДВ, що подавалися відповідачем у ГУ ДПС у Рівненській області у період часу з вересня 2022 року по квітень 2023 року, можна дійти висновку, що у вересні, жовтні та листопаді 2022 року, а також у січні, лютому та квітні 2023 року сума задекларованого отримання відповідачем товару, співпадає із фактичними об`ємами поставки, вказаними позивачем у позові, на підставі видаткових накладних. В свою чергу, у грудні 2022 року та березні 2023 року суми задекларованого отримання відповідачем товару значно перевищують суми вказані у позові. Така розбіжність пов`язана із тим, що частина накладних відповідачем була оплачена і вказані видаткові накладні не долучалися ПП «Малицький» до позовної заяви.

Судом встановлено, що відповідач не надав жодних заперечень щодо якості чи відповідності товару, але також не повернув належним чином підписані видаткові накладні, що є порушенням умов договору та принципу добросовісності. В той же час з огляду на надані докази, суд виснує наступне.

Факт поставки товару підтверджується у даному випадку видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, податковими накладними позивача та податковими деклараціями з ПДВ подані ТОВ "Димне м`ясо від Тараса" за 09, 10, 11 та 12 місяці 2022 року, за 01, 02, 03, 04, 05, 06, 09, 10 та 12 місяці 2023 року та додатками до даних податкових декларацій. Наявні у справі податкові документи свідчать про здійснення постачання товарів від постачальника до покупця, що є безспірним підтвердженням виконання зобов`язань постачальника за договором поставки. Таким чином, факт передачі товару покупцю з боку постачальника є доведеним.

Реєстрація податкових накладних в електронній системі підтверджує реальність господарських операцій. Реєстрація накладних у встановленому порядку свідчить про виконання сторонами операцій із постачання товару, що відповідає вимогам законодавства і є належним доказом реальності господарських операцій із поставки товару. Відсутність порушень у процедурі реєстрації накладних також підтверджує легітимність та реальність господарських відносин між сторонами. Суми податкових зобов`язань за операціями з постачання товару визначені податковими накладними. Податкові накладні містять інформацію про суми податкових зобов`язань, які виникли у сторін у результаті операцій із постачання товарів. Встановлені суми відповідають фактичній вартості товару, що дає підстави для висновку, що відповідач, отримавши товар, відобразив ці господарські операції у своїх податкових документах, однак підписані видаткові накладні не повернув постачальнику, що свідчить про недобросовісність зі сторони відповідача.

Податкові документи а також платіжні інструкції, долучені позивачем до позовної заяви свідчать про те, що певні партії товару, передані покупцеві, не були оплачені, а саме: як встановлено судом, залишок неоплаченої заборгованості за видатковою накладною № РН-0000003 від 06.03.2023 складає 86 197 грн 19 коп. Видаткові накладні №РН-0000004 від 20.03.2023 на суму 154 874 грн 53 коп, №РН-0000006 від 05.04.2023 на суму 45 629 грн 40 коп; №РН-0000007 від 25.04.2023 на суму 105 011 грн 92 коп. не оплачені взагалі.

Таким чином, на підставі аналізу доказів суд дійшов висновку, що договір поставки був виконаний постачальником у повному обсязі, а покупець має заборгованість у розмірі 391 713 грн 04 коп. Суд виснує, що позовні вимоги про стягнення 391 713 грн 04 коп. основного боргу є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

При цьому суд також зауважує, що поведінка відповідача із неповернення видаткових накладних для постачальника характеризується недобросовісністю.

Законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Отже, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 та постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22, від 29.08.2023 у справі № 916/1074/22, від 21.03.2023 у справі № 922/1155/20, від 22.03.2023 у справі № 910/22876/17.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Суд виснує, що відповідач, уклавши Договір з позивачем, прийнявши товар та не надіславши позивачу жодних зауважень щодо якості товару, узгодив зобов`язання щодо оплати поставленого товару. Подальша поведінка відповідача, а саме, порушення зобов`язання з оплати поставленого товару та неповернення видаткових накладних є недобросовісною поведінкою.

Щодо позовних вимог про стягнення 30 % річних та інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму 3 % річних та суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати 3 % річних та інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 по справі №910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нормативною підставою для нарахування інфляційних втрат є ст. 625 ЦК України, що є достатньою підставою для нарахування та стягнення відповідної грошової суми.

Як вбачається, у п. 6.3. Договору сторони дійшли згоди, що покупець за порушення обов`язку, визначеного у п. 4.2 цього Договору, зобов`язаний сплатити останньому відсотки за користування чужими (належними до оплати Постачальнику) коштами у розмірі 30% річних від вартості не оплаченого в установлений даним договором строк Товару.

Судом перевірено розрахунок 30 % річних та інфляційних втрат долучений позивачем до справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (з 13.03.2023 до 12.02.2024) та встановлено, що останній не є арифметично вірним, адже позивачем неправомірно включено до даного періоду дати 13.03.2024 та 27.03.2023 - дні, коли відповідач іще мав можливість здійснити оплату поставленого товару.

За розрахунками суду обґрунтований розрахунок 30 % річних за вказаний період становить 101 040 грн 39 коп., а саме:

- за період із 14.03.2023 до 12.02.2024 - 23 796 грн 27 коп.;

- за період із 28.032023 до 12.02.2024 - 40 973 грн 76 коп.;

- за період із 12.04.2023 до 12.02.2024 - 11 509 грн 20 коп.

- за період із 02.05.2023 до 12.02.2024 - 24 761 грн 16 коп.

Розрахунок 30 % річних, які здійснено господарським судом долучено до матеріалів справи.

Відтак суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 30 % річних частково на суму 101 040 грн 39 коп. В решті заявлених 30 % річних на суму 198 грн 14 коп. суд відмовляє.

За розрахунками суду обґрунтований розрахунок інфляційних втрат за вказаний період становить 10 522 грн 98 коп.

Відтак суд задовольняє позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі, заявленому позивачем.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснено господарським судом долучено до матеріалів справи.

Щодо позовних вимог про стягнення пені.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається із т. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ).

Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18; п. 37 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у Договорі відповідальність у вигляді пені, а також визначили її розмір.

Так, у п. 6.3. Договору передбачено, що покупець за порушення обов`язку, визначеного у п. 4.2 цього Договору, за вимогою постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НЬУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань по поставці товару у вигляді неустойки то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунків, доданих до позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у вигляді пені у розмірі 93 593 грн 73 коп.

При перевірці розрахунку пені господарський суд встановив, що позивач здійснює нарахування пені із 13.03.2023 до 02.11.2023.

Як вбачається, у Договорі відсутнє положення, що передбачає можливість продовження нарахування пені (штрафних санкцій) за прострочення виконання зобов`язань поза строком, визначеним ст. 232 ГК України. А отже сторони не узгоджували, що нарахування пені буде продовжуватися понад 6 місяців. При цьому, як вбачається із розрахунків, позивач дотримався 6-ти місячного присічного строку нарахування пені.

Судом перевірено розрахунки пені долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що розрахунки є не арифметично вірними, адже позивачем неправомірно включено до даного періоду дати 13.03.2024 та 27.03.2023 - дні, коли відповідач іще мав можливість здійснити оплату поставленого товару.

За розрахунками суду обґрунтований розрахунок пені за вказаний період становить 93 263 грн 50 коп. а саме:

- за період із 14.03.2023 до 13.09.2023 - 21 046 грн 28 коп;

- за період із 28.03.2023 до 27.09.2023 - 37 237 грн 78 коп.

- за період із 12.04.2023 до 12.10.2023 - 10 783 грн 54 коп.

- за період із 02.05.2023 до 02.11.2023 - 24 195 грн 90 коп.

Розрахунок пені, який здійснено господарським судом долучено до матеріалів справи.

Відтак суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені частково на суму 93 263 грн 50 коп. В решті заявленої пені на суму 330 грн 23 коп. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 596 539 грн 91 коп. (з яких: 391 713 грн 04 коп. - основний борг, 10 522 грн 98 коп. - інфляційні втрати, 101 040 грн 39 коп. - 30 % річних, 93 263 грн 50 коп. - пені).

В решті позовних вимог про стягнення 30 % річних на суму 198 грн 14 коп. та пені на суму 330 грн 23 коп. суд відмовляє.

Розподіл судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 8 956 грн 02 коп.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 028 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у необхідному розмірі - 8 956,02 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8248 від 11.03.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги (596 539 грн 91 коп.) становить 8 948 грн 09 коп.

Решта судового збору у розмірі 07 грн 93 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123,129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Малицький" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса" про стягнення 597 068 грн 28 коп задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Димне м`ясо від Тараса" (вул. Кавказька, 9А, кв.401, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33013, код ЄДРПОУ 40853445) на користь Приватного підприємства "Малицький" (вул. Кагатна, 1 Н, м. Миколаїв, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 54031, код ЄДРПОУ 32508303) 391 713 (триста дев`яносто одна тисяча сімсот тринадцять) грн 04 коп. основного боргу, 10 522 грн 98 коп інфляційні втрати, 101 040 грн 39 коп. - 30 % річних, 93 263 (дев`яносто три тисячі двісті шістдесят три) грн 50 коп. - пеня та 8 948 (вісім тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн 09 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог про стягнення 30 % річних на суму 198 грн 14 коп. та пені на суму 330 грн 23 коп. - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано "09" вересня 2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич