Рішення

від 11.09.2024 по справі 918/679/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/679/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурм`ясо"

про стягнення заборгованості в розмірі 3 756 909, 00 грн

Секретар судового засідання Хролець І.С.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Герасименко І.В ( в режимі відеоконференції).

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Рівненської області 18.07.2024 надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурм`ясо" про стягнення заборгованості в розмірі 3756909,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення вимог законодавства відповідачем завищено обсяги та вартість виконаних будівельних робіт, що підтверджується аудиторським звітом за результатами проведення позапланового аудиту оцінки діяльності ПрАТ "АК "Київводоканал" щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006 та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023 роки, чим завдано позивачеві збитків на суму 3756909,00 грн.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.08.2024.

Ухвалою суду від 14.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2024.

У судовому засіданні 11.09.2024 представник позивача підтримала вимоги, викладені у позовній заяві та просила їх задоволити у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи, що неявка учасників не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач/замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Натеко енерго монтаж" (далі - відповідач/генпідрядник) уклали договір № 261Д від 26.12.2018 (далі - договір).

Згідно п.1.1 договору, на умовах та в порядку визначених цим договором, замовник зобов`язується прийняти і оплатити, а генпідрядник приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, виконати і здати у встановлений цим договором строк будівельні роботи по об`єкту "Реконструкція дюкерних переходів через р. Дніпро" (1, 2, 5 пускові комплекси), ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт ДК 021:2015).

Окрім того, між позивачем та відповідачем неодноразово було укладено додаткові угоди, які є невід`ємними частинами договору, а саме: №1 від 05.02.2019; №2 від 25.04.2019; №3 від 23.09.2019; №4 від 05.11.2019; №5 від 15.11.2019; №6 від 20.05.2020; №7 від 21.08.2020; №8 від 01.12.2020; №9 від 15.12.2020; №10 від 30.12.2020; №11 від 09.04.2021; №12 від 16.06.2021; №13 від 24.12.2021; №14 від 30.12.2021, якими, зокрема, вносились зміни в частині договірної ціни та календарного плану фінансування робіт, а також графіку виконання робіт за договором та строку дії договору (копії яких додаються до матеріалів справи).

Загальна вартість договору згідно з Договірною ціною (додаток №1), яка є невід`ємною частиною даного договору, визначається динамічною ціною та становить 369932013,92 грн, в тому числі ПДВ 20% - 61655335,65 грн (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.4. договору розрахунки за виконані роботи проводяться замовником виключно за бюджетні кошти, після отримання цільових бюджетних коштів на свій рахунок та на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт по формі №КБ-2в, довідок про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3. Строк розрахунків - протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання цільових бюджетних коштів.

Строки виконання робіт визначаються сторонами у додатку №2 до даного договору "Графік виконання робіт", який є його невід`ємною частиною (п. 3.1. договору).

Так, згідно з Графіком виконання робіт по проекту, в редакції додаткової угоди №11 від 09.04.2021, сторони погодили загальний строк виконання робіт по договору до вересня 2022 року.

Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт надаються генпідрядником на розгляд замовнику в паперовому та електронному вигляді з усіма необхідними підтверджуючими документи в строки визначені замовником. У разі виникнення необхідності у замовника отримання додаткових документів, генпідрядник зобов`язаний надати такі документи (п. 4.2. договору).

Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за відповідний звітний період підписуються замовником, за умови відсутності у замовника зауважень до них протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту їх отримання на розгляд (п. 4.3. договору).

Датою прийняття замовником виконаних генпідрядником робіт за звітний період є дата підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (п. 4.4. договору).

Згідно з пунктом 11.1 договору в редакції Додаткової угоди №11 від 09.04.2021 даний договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (в т.ч. гарантійних) та умов даного Договору.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Натеко енерго монтаж".

На виконання умов договору відповідачем виконано будівельні роботи за серпень 2020 року на загальну суму 381233,59 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року: №1 на суму 120076,97 грн; №2 на суму 19858,37 грн; №3 на суму 75810,44 грн; №4 на суму 98985,80 грн; №5 на суму 53307,77 грн; №6 на суму 13194,24 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020 року вартість робіт становила 381233,59 грн.

Відповідачем виконано будівельні роботи за вересень 2020 року на загальну суму 4087055,38 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року: №1 на суму 876199,04 грн; №2 на суму 392170,55 грн; №3 на суму 269944,61 грн; №4 на суму 1279865,57 грн; №5 на суму 592178,94 грн; №6 на суму 601510,75 грн; №7 на суму 75185,92 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 року вартість робіт становила 4087055,38 грн.

Відповідачем виконано будівельні роботи за жовтень 2020 року на загальну суму 4834720,81 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року: №1 на суму 1835443,67 грн; №1 на суму 181533,24 грн; №2 на суму 922761,60 грн; №3 на суму 257728,80 грн; №2 на суму 630133,20 грн; №1 на суму 1007120,30 грн. Відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2020 року вартість робіт становила 4834720,81 грн.

Згідно з актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року відповідачем виконано роботи на суму 6 125 078, 40 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2020 року вартість робіт становила 6125078,40 грн.

Відповідачем виконано будівельні роботи за грудень 2020 року на загальну суму 12835118,60 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року: №1 на суму 775323,68 грн; №2 на суму 242078,57 грн; №3 на суму 16925165 грн; №4 на суму 217567,40 грн; №5 на суму 2108584, 48 грн; №6 на суму 1151519,88 грн; №7 на суму 8017354,64 грн; №8 на суму 71039,29 грн; №9 на суму 82 399,01 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року вартість робіт становила 12835118,60 грн.

Відповідачем виконано будівельні роботи за квітень 2021 року на загальну суму 4824972,32 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року: №1 на суму 48995,17 грн; №2 на суму 1055952,54 грн; №3 на суму 402169,88 грн; №4 на суму 2945676,71 грн; №5 на суму 162674,92 грн; №6 на суму 209503,10 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2021 року вартість робіт становила 4824972,32 грн.

Відповідачем виконано будівельні роботи за травень 2021 року на загальну суму 12540125,25 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року: №1 на суму 2075387,68 грн; №2 на суму 2197920,05 грн; №3 на суму 97317,16 грн; №4 на суму 150088,40 грн; №5 на суму 389648,64 грн; №6 на суму 815928,59 грн; №7 на суму 60599,42 грн; №8 на суму 45368,30 грн; №9 на суму 18513,13 грн; №10 на суму 250231,34 грн; №11 на суму 714648,53 грн; №12 на суму 422787,23 грн; №13 на суму 2230247,81 грн; №14 на суму 1808 051,06 грн; №15 на суму 1263387,91 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року вартість робіт становила 12540125, 25 грн.

Відповідачем виконано будівельні роботи за червень 2021 року на загальну суму 8711619,37 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року: №1 на суму 156825,82 грн; №2 на суму 19145,10 грн; №3 на суму 507458,84 грн; №4 на суму 203500,02 грн; №5 на суму 1238982,90 грн; №6 на суму 2755324,50 грн; №7 на суму 129650,94 грн; №8 на суму 465432,54 грн; №9 на суму 1158460,60 грн; №10 на суму 808535,90 грн; №11 на суму 23060,69 грн; №12 на суму 1245241,52 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2021 року вартість робіт становила 8711619,37 грн.

Відповідачем виконано будівельні роботи за серпень 2021 року на загальну суму 1294497,71 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року: №1 на суму 179167,61 грн; №2 на суму 29317,99 грн; №3 на суму 14556,95 грн; №4 на суму 1071455,16 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2021 року вартість робіт становила 1294497,71 грн.

Згідно з актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року відповідачем виконано роботи на суму 800453,90 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2021 року вартість робіт становила 800453,90 грн.

Згідно з актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року відповідачем виконано роботи на суму 208597,51 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021 року вартість робіт становила 208597,51 грн.

Також відповідачем виконано будівельні роботи за листопад 2021 року на загальну суму 499392,00 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року: №1 на суму 177116,40 грн; №2 на суму 90219,60 грн; №3 на суму 65630,40 грн; №4 на суму 86434,80 грн; №5 на суму 79990,80 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021 року вартість робіт становила 499392,00 грн.

Судом встановлено, що вищевказані акти підписані представниками виконавця робіт та їх замовником, а також скріплені печатками сторін. Зауваження до виконаних робіт відсутні.

У матеріалах справи наявні платіжні доручення, відповідно до яких позивачем здійснювалась оплата за виконані відповідачем будівельні роботи.

На виконання умов додаткової угоди №13 до договору та пункту 2.5 договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №6 від 28.12.2021 на суму 3300000,00 грн, позивач здійснив перерахування авансового платежу у сумі 3300000,00 грн відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Натеко енерго монтаж" платіжним дорученням №79 від 29.12.2021. Проте, відповідач у визначений умовами договору строк свої зобов`язання щодо повернення невикористаної суми авансу у розмірі 3300000,00 грн. не виконав, а також не надав позивачу актів приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт та витрати по формі КБ-3 на підтвердження використання суми авансу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3 300000,00 грн.

За результатами розгляду спору рішенням Господарського суду м. Києва від 12.04.2023 у справі №910/6490/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Натеко енерго монтаж" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 3300000, 00 грн боргу внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №261Д від 26.12.2018 року та додаткових угод до нього в частині виконання будівельних робіт у визначений строк та згідно здійсненої передплати, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок з повернення вказаної суми авансового платежу як невикористаної. Рішення набрало законної сили.

У подальшому Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами проведення позапланового аудиту оцінки діяльності ПрАТ "АК "Київводоканал" щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006 та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023 роки складено аудиторський звіт (далі - аудиторський звіт).

В аудиторському звіті вказано, що за результати перевірки встановлено завищення обсягів та вартості виконаних будівельних робіт на суму 3183701,00 грн, що призвело до втрат фінансових ресурсів на відповідну суму в т.ч.: завищення вартості обсягів робіт (таблиця №20 аудиторського звіту); завищення вартості, пов`язане з неправильним застосуванням РЕКН; завищення кількості матеріалів; завищення вартості експлуатації машин і механізмів; завищення транспортної складової у вартості матеріалів; завищення вартості, пов`язаної з ненаданням довідки Гідрометцентру України на зимове подорожчання; завищення вартості, пов`язаної з неправильним застосуванням середньомісячної тривалості робочого часу; неефективне витрачання коштів у сумі 378276,00 грн внаслідок неналежного проведення ПрАТ "АК "Київводоканал" аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій під час визначення вартості прямих витрат при складанні кошторисної документації та укладанні договорів з підрядною організацією (таблиця №21 аудиторського звіту); виконання будівельних робіт "поза проєктом" у сумі 194932,00 грн, які не були передбачені умовами договору (т. 2, а. с. 62-63).

12.01.2024 відбулась зміна найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Натеко енерго монтаж" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Натурм`ясо", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.2, а. с. 121-129).

Листом №93/30/30/02-24 від 24.04.2024 ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурм`ясо" з вимогою повернути на рахунок надмірно сплачені за договором кошти у розмірі 3797038,58 грн., з яких 3756909,00 є предметом даного спору.

Зазначений лист повернувся позивачу без відповіді, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Вказані підстави зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір № 261Д від 26.12.2018 за своєю правовою природою є договором підряду.

За приписами пунктів 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями ст. 843, ч. ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 статті 846 вищеназваного Кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 1 статті 877 ЦК України унормовує, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до пунктів 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем були виконані будівельні роботи, про що складені акти та підписані представниками виконавця робіт та їх замовником, а також скріплені печатками сторін.

Відтак, суд наголошує, що позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків. Дата обставина сторонами не заперечується, що свідчить про те, що замовник підтвердив належне виконання робіт.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору і її зміна у відповідності до ч. 3 ст. 632 ЦК України, після виконання договору не допускається.

Про зменшення ціни роботи, в разі встановлення відступів від умов договору, сторонами має бути досягнута згода або спір з цього приводу може бути вирішеним у встановленому законом порядку.

Судом також враховано, що укладені між сторонами договір та додаткові угоди в частині визначення договірної ціни не визнано недійсними повністю або частково з підстав її завищення, в зв`язку з чим, в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність цих правочинів в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна договору.

В даному випадку правовідносини з оплати підрядних робіт виникли з договору і оплата робіт проведена в межах узгодженої ціни на основі визначеної сторонами вартості робіт з урахуванням вимог діючого законодавства.

Поряд з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, зокрема щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт, неефективного витрачання коштів чи виконання будівельних робіт "поза проєктом", окрім аудиторського звіту за результатами проведення позапланового аудиту оцінки діяльності ПрАТ "АК "Київводоканал" щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006 та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023.

Таким чином, при укладенні договору № 261Д від 26.12.2018 сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд укладали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо вартості проведення будівельних робіт.

Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки у виконанні робіт (за наявності таких) не звільнений від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Судом встановлено, що позивач кількість, якість та ціну робіт перевірив, підписавши відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та заперечень, що підтверджується сторонами у даній справі. Матеріали справи не містять мотивованої відмови позивача від приймання виконаних відповідачем будівельних робіт з підстав їх вартості, обсяг та вартість виконаних робіт погоджений сторонами, при цьому замовник не заперечував проти прийняття виконаних робіт у спірному періоді.

Посилання позивача на результати перевірки та висновки у аудиторському звіті, як на підставу для задоволення позовних вимог є необґрунтованим, оскільки виявлені порушення не впливають на умови укладеного між сторонами правочину та не можуть ніяким чином їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку.

Водночас, чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку повернути відповідну суму завищення після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, аудиторський звіт має оцінюватись у сукупності з іншими доказами.

Сам по собі аудиторський звіт та висновок, виконаний на замовлення контролюючого органу не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях відповідача і підставою для стягнення коштів отриманих на виконання договірних відносин.

Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Суд вважає, що обставини, які встановлені позивачем під час проведення внутрішнього аудиту не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати.

Більше того, у відповідності до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.

У постанові від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16 Верховний Суд вказав, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15.

Отже, аудиторський звіт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 217 ГК України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст. 224 ГК України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов`язання, тобто особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що згідно з аудиторським звітом встановлено завищення вартості робіт на суму 3756909,00 грн., та вважає, що аудиторський звіт є доказом на підтвердження нанесення відповідачем збитків, які за обставин, викладених у позовній заяві, підлягають стягненню з відповідача.

Проте, суд зазначає, що у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з відповідача перерахована йому як виконавцю робіт за договором сума не може бути кваліфікована збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Як вже зазначалось, на виконання умов договору сторонами у справі підписано та скріплено печатками сторін акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, згідно яких замовник прийняв роботи без зауважень. Будь-яких інших актів, складених у момент прийняття робіт (про виявлені недоробки, недоліки тощо) суду не надано.

Відтак, позивачем не доведено факт порушення зобов`язання відповідачем, у зв`язку з чим суд не приймає в якості належного доказу аудиторський звіт за результатами проведення позапланового аудиту оцінки діяльності ПрАТ "АК "Київводоканал" щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006 та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023.

Таким чином, позивачем не доведено склад правопорушення, посилання позивача на аудиторський звіт не може бути безумовною підставою для задоволення позову про відшкодування збитків, оскільки згідно з вимогами ст. ст. 610, 611, 858, 883 ЦК України збитки є правовим наслідком порушення зобов`язання, їх склад підлягає окремому доказуванню.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами cт. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що у позові належить відмовити повністю.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що у позові відмовлено, судові витрати понесені позивачем - залишаються за останнім та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурм`ясо" (33013, м. Рівне, пр. Миру, 6, код ЄДРПОУ 39954243) про стягнення заборгованості в розмірі 3 756 909, 00 грн відмовити.

2. Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 11 вересня 2024 року.

Суддя А.І.Мовчун