Постанова

від 11.09.2024 по справі 826/12518/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 826/12518/18

адміністративне провадження № К/990/20109/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Кравчука В.М., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 (суддя Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 (колегія суддів: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.) у справі №826/12518/18 за позовом Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2018 року Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (далі - КО "Київзеленбуд", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - ГУ Держпраці у Київській області, відповідач), в якому просило суд :

- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Київській області від 27.06.2018 № КВ535/57/НП/АВ/ФС-267 про накладення штрафу у розмірі 372300,00грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023, в задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

4. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

5. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

6. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами встановлено, що 01.06.2018 ГУ Держпраці у Київській області прийняло наказ № 1827 "Про проведення інспекційного відвідування Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", яким інспектору праці Куліш Н.І. наказано здійснити інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю КО "Київзеленбуд" (код ЄДРПОУ 03362123) за юридичною адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23. Інспекційне відвідування провести з 4 по 15.06.2018.

Наказ прийнятий за зверненням від 21.05.2018 ОСОБА_1 , який є начальником управління бухгалтерського обліку та звітності КО "Київзеленбуд".

Цього ж дня інспектору праці Куліш Н.І. видано направлення № 353 на проведення інспекційного відвідування КО "Київзеленбуд" на предмет дотримання законодавства про працю.

05.06.2018 інспектором праці для першого заступника генерального директора КО "Київзеленбуд" Заруби Д.В. пред`явлено вимогу №535 про надання документів, якою зобов`язано у строк до 14:00 год. 13.06.2018 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

13.06.2018 інспектором ГУ Держпраці у Київській області складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № КВ535/57/НП/АВ, яким зафіксовано, що 13.06.2018 о 17:47 інспектором праці Куліш Н.І. у присутності Заруби Д.В. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування КО "Київзеленбуд" за адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23. Інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з:

- ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;

- ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

- ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів;

- ненаданням робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

- ненаданням керівником об`єкта відвідування усних/письмових пояснень щодо законодавства про працю;

- відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (вимога від 05.06.2018 № 535).

На підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № КВ535/57/НП/АВ, ГУ Держпраці у Київській області прийнято постанову від 27.06.2018 № КВ535/57/НП/АВ/ФС-267, якою на КО "Київзеленбуд" накладено штраф у розмірі 372 300,00 грн на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

8. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи в задоволенні в позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства в частині призначення та повідомлення позивача про проведення інспекційного відвідування. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем не допущено інспектора праці до проведення відвідування, не надано запитувану інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, за що позивача притягнуто до відповідальності та накладено штраф у розмірі 372 300,00 грн. на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України.

ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. На обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на пункт 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), згідно якого штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору;

акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Отже, на думку позивача акт про неможливість проведення інспекційного відвідування не може бути підставою для притягнення до відповідальності за Порядком № 509.

Вказує про відсутність порушення, за яке застосований штраф, оскільки встановити неоформлення трудових відносин можливо лише при проведенні інспекційного відвідування.

Вказує на недотримання процедури повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи посадовими особами ГУ Держпраці в Київській області в порядку, встановленому пунктом 6 Порядку № 509, та на недоведеність перешкоджання позивачем проведенню інспекційного відвідування.

Посилається, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 20.02.2020 у справі №817/932/16, від 12.06.2019 у справі №813/3415/18, від 05.08.2019 у справі №814/2473/17, від 13.05.2020 у справі №804/5031/17.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

12. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

13. Згідно частини 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

14. За змістом абзаців 6, 7 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

15. Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

16. Відповідно до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

17. Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

18. Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

19. Відповідно до статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є:

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

20. На час виникнення спірних правовідносин основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, що використовують найману працю були врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 295).

21. Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

22. Згідно з пп. 1- 3 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

23. Згідно із частиною третьою статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

24. Частина п`ята статті 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

25. Стаття 10 Закону № 877-V передбачає, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

26. Дещо іншим є положення пункту 14 Порядку № 295, відповідно до якого під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

27. З аналізу вказаних норм та вищої юридичної сили норм Закону, ніж підзаконного акту, вбачається, що позивач вправі не допустити до інспекційного відвідування інспектора праці за відсутності або непред`явлення документів, визначених Законом № 877-V.

28. Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення інспекційного відвідування КО "Київзеленбуд" стало звернення його працівника - начальника управління бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_1 , яка полягала на тому, що на підприємстві працюють невідомі особи без оформлення трудових відносин.

Вказане звернення також вказано у наказі від 01.06.2018 № 1827 "Про проведення інспекційного відвідування Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд".

29. У направленні на проведення інспекційного відвідування від 07.06.2018 № 535 зазначено, що інспектор направляється для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю КО "Київзеленбуд" з приводу виявлення неоформлених трудових відносин.

05.06.2018 вказане направлення пред`явлене уповноваженим представникам позивача, про що наявна відмітка.

30. Пунктом 8 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відтак, якщо інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю за результатом аналізу, зокрема, звернень фізичних осіб, інспектор праці має право не повідомляти об`єкту відвідування про його проведення, якщо вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

31. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.06.2018 інспектором праці Куліш Н.І. пред`явлено вимогу № 535 першому заступнику генерального директора КО "Київзеленбуд" Зарубі Д.В. про надання документів, якою зобов`язано у строк до 13.06.2018 до 14:00 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування згідно переліку.

32. 05.06.2018 КО "Київзеленбуд" листом вих № 148-06-226-2094 з посиланням на статтю 6 Закону 877-V повідомив ГУ Держпраці в Київської області про те, що уповноважаених осіб до проведення інспекційного відвідування не буде допущено. Зокрема, позивач звернув увагу на необхідність погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду на проведення інспекційного відвідування, яке призначено на підставі звернення фізичної особи.

33. У встановлений інспектором праці строк КО "Київзеленбуд" не виконало вимогу №535.

34. У зв`язку з відмовою КО "Київзеленбуд" у допуску до проведення відвідування, ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування та відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, 13.06.2018 інспектором праці Куліш Н.І. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № КВ535/57/НП/АВ.

35. На підставі цього акту відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України в розмірі 372000 грн.

36. Колегія суддів звертає увагу, що, звертаючись до суду першої інстанції з цим позовом, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав про протиправність призначення інспекційного відвідування та неналежність направлення на його проведення, у зв`язку з чим не допустив інспектора праці до відвідування.

37. Колегія суддів зазначає, що позапланові перевірки за зверненням фізичних осіб про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на їх проведення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 у справі №818/312/16, від 31.01.2019 у справі №809/799/17,

38. Судами попередніх інстанцій не надано оцінку правомірності призначення інспекційного відвідування, комплектності документів, які були пред`явлені інспектором праці. Зокрема, судами не встановлено, а матеріали справи не містять погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення цього інспекційного відвідування. Також не надана оцінка зверненню ОСОБА_1 , чи може воно бути належною підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду в розумінні статті 6 Закону № 877-V.

39. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

40. Щодо решти доводів касаційної скарги, зокрема, порушення Порядку № 509 щодо неповідомлення особи письмово про розгляд справи уповноваженими особами ГУ Держпраці в Київській області не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду та відсутність підстав для притягнення до відповідальності на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування, колегія суддів зазначає, що вказані мотиви та підстави позивачем в позовній заяві не зазначались.

41. Положеннями статті 160 КАС України визначено, що позивач викладає у позовній заяві свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

42. Зі справи вбачається, що предметом спору є оскарження постанови про накладення штрафу за недопущення до проведення інспекційного відвідування, яке виявилось в ненаданні документів (інформації), витребовуваних інспектором праці, необхідних для його проведення.

Підставами позову, як зазначено вище, зазначено протиправність призначення інспекційного відвідування та неналежне оформлення направлення на його проведення.

43. Так, відповідно до положень статті 47 КАС позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

44. Реалізація особою таких прав кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами (частина друга статті 44 КАС).

45. Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 сформулював висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах про те, що:

" позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача".

46. Так, в апеляційній скарзі КО "Київзеленбуд" посилається на відсутність посвідчення інспектора праці на сайті Держпраці, неповідомлення позивача про розгляд справи посадовими особами Держпраці та неможливість притягнення до відповідальності на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування, що вказує на те, що обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, було змінено.

47. Тобто, позивач не скориставшись правом змінити підстави позову до першого судового засідання суду першої інстанції, фактично виклав в апеляційній скарзі нове обґрунтування, яке існувало на момент подання позову, але не зазначалось в якості підстав позову.

48. Відповідно до частини п`ятої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

49. У касаційній скарзі КО "Київзеленбуд" вказує такі ж доводи як і в апеляційній скарзі щодо відсутності правової підстави накладення штрафу на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування та неповідомлення про розгляд справи відповідачем в письмовому порядку.

Крім того вказує про відсутність складу порушення, за яке його притягнуто до відповідальності, оскільки встановити неоформлення трудових відносин можливо лише при проведенні інспекційного відвідування.

50. Відповідно до положень статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

51. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Враховуючи зазначене, Суд не бере до уваги наведені в касаційній скарзі доводи, оскільки це є зміною підстав позову та суперечить процедурі розгляду справи в касаційній інстанції.

52.Доводи, наведені в касаційній скарзі не наводились як підстави позову до суду першої інстанції, відповідні обставини судами не досліджувалися. Вперше про це позивач зазначив в апеляційній та касаційній скарзі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 813/2406/18, від 21.10.2021 у справі № 640/18817/20, від 13.07.2022 у справі №640/19103/20.

53. Зважаючи, що судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд, позивач вправі змінити підстави позову при його новому розгляду.

54. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

55. Зважаючи на результат касаційного перегляду, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 скасувати.

Справу № 826/12518/18 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді В.М. Кравчук

А.І. Рибачук